Вівчарик сахалінський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царств

Вівчарик сахалінський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід:	Вівчарик (Phylloscopus)
Вид:	Вівчарик сахалінський

Біноміальна назва

Phylloscopus borealoides
Portenko, 1950

Ареал виду Гніздування Зимування

Посилання

Вікісховище:	Phylloscopus borealoides
Віківиди:	Phylloscopus borealoides
ITIS:	562124
МСОП:	22715329
NCBI:	322143

Вівча́рик сахалінський (Phylloscopus borealoides) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae). Мешкає в Східній Азії. Раніше вважався підвидом світлоногого вівчарика, однак був визнаний окремим видом.

Опис

Довжина птаха становить 11,5 см, вага 8,5-10,7 г. Голова і шия темно-сірі, спина і надхвістя зеленуваті з оливково-коричневим відтінком. Нижня частина тіла білувата, боки і груди з боків сірувато-охристі. Хвіст коричневий, на кінці оливково-коричневий, відносно короткий. Крила відносно довгі. Через очі ідуть темні смуги, над очима білуваті "брови".

Поширення і екологія

Сахалінські вівчарики гніздяться на Сахаліні, на Південних Курильських островах та на островах Японського архіпелагу. У серпні-вересні вони мігрують на острови Окінава і Амамі в архіпелазі Рюкю, повертаються на північ у квітні-травні. На міграції вони зустрічаються на островах біля берегів Корейського півострова, на Тайвані та на східному узбережжі Китаю. Сахалінські вівчарики живуть у вільхових і вербових лісах в долинах, в темнохвойно-березових лісах в горах, в ярах, поблизу річок і струмків, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває в травні-червні. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з моху і листя, розміщується в трухлявому пні або в заглибині між корінням дерев. В кладці 6-7 білих яєць. Інкубаційний період триває 12-13 днів. Пташенята покидають гніздо через 14-15 днів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
Малых И. М. Птицы материковых и островных популяций у восточных пределов палеарктики: сравнительный анализ изменчивости на примере видов семейства славковых Sylviidae (автореферат) : [ 15 червня 2017] // М.: 2014. — С. 25.
. Птицы СССР. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 30 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.

[4] Малых И. М. Птицы материковых и островных популяций у восточных пределов палеарктики: сравнительный анализ изменчивости на примере видов семейства славковых Sylviidae (автореферат) : [ 15 червня 2017] // М.: 2014. — С. 25.

[:1-5] . Птицы СССР. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.