Листолаз жахливий є отруйною жабою, ендеміком тропічних лісів Колумбії. Ця отруйна жаба опинилася під загрозою зникнення через знищення середовища існування в межах її природно обмеженого ареалу. Попри невеликі розміри, ця жаба, мабуть, є найотруйнішою твариною на планеті.
Листолаз жахливий | |
---|---|
Листолаз жахливий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Земноводні (Amphibia) |
Ряд: | Безхвості (Anura) |
Родина: | Дереволазові (Dendrobatidae) |
Рід: | Листолаз (Phyllobates) |
Вид: | P. terribilis |
Біноміальна назва | |
Phyllobates terribilis , & , 1978 | |
Поширення жахливого листолаза |
Опис
Загальна довжина досягає 2—5 см, вага 1 г. Спостерігається статевий диморфізм — самиця більша за самця. Голова широка, витягнута з досить великими очима. Тулуб стрункий. На пальцях є диски-присоски. Забарвлення однотонно жовте, або металево-зелене, чи помаранчеве.
Спосіб життя
Полюбляє гірські тропічні ліси. Веде деревний спосіб життя, зустрічається на висоті від 400 до 1500 м над рівнем моря. Чудово лазить гілками дерев. Активний вдень. Живиться отруйними комахами й отруйними кліщами.
Засобом захисту є слиз, що виділяє шкіра. Він доволі отруйний: у 1000 раз потужніший за ціаністий калій. Один грам слизу листолазу здатен вбити до 15000 людей. У сухому вигляду отрута не втрачає своїх якостей протягом 15 років. Втім отрута цього листолазу небезпечна лише при потраплянні у рану, при порізі. У випадку потрапляння до шлунку отрута жахливого листолазу небезпеки не несе. Ця отрута накопичується поступово завдяки вживанню цим листолазом отруйних комах й кліщів. У свою чергу змії, що полюють на жахливого листолаза також накопичують отруту — цих листолазів разом із вживаними кліщами й комахами.
Статева зрілість самців настає при довжині у 3,7 см, самиць — 4—4,1 см. Під час шлюбного сезону самець видає досить гучні й красиві звуки. Самиця відкладає до 20 яєць у листя, які після цього запліднюються самцем. Через 13 діб з'являються пуголовки, яких самець переносить у своєрідні водойми, що утворюються у листах бромелій. Метаморфоз триває 55 днів.
Розповсюдження
Мешкає на південному заході Колумбії.
Джерела
- Ralf Heselhaus: Pfeilgiftfrösche. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart, 1988.
- Donald G. Barceloux, Medical toxicology of natural substances: foods, fungi, medicinal herbs, plants, and venomous animals, John Wiley and Son, 2008, 1157 p. (), p. 1000—1002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Listolaz zhahlivij ye otrujnoyu zhaboyu endemikom tropichnih lisiv Kolumbiyi Cya otrujna zhaba opinilasya pid zagrozoyu zniknennya cherez znishennya seredovisha isnuvannya v mezhah yiyi prirodno obmezhenogo arealu Popri neveliki rozmiri cya zhaba mabut ye najotrujnishoyu tvarinoyu na planeti Listolaz zhahlivij Listolaz zhahlivij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Derevolazovi Dendrobatidae Rid Listolaz Phyllobates Vid P terribilis Binomialna nazva Phyllobates terribilis amp 1978 Poshirennya zhahlivogo listolazaOpisZagalna dovzhina dosyagaye 2 5 sm vaga 1 g Sposterigayetsya statevij dimorfizm samicya bilsha za samcya Golova shiroka vityagnuta z dosit velikimi ochima Tulub strunkij Na palcyah ye diski prisoski Zabarvlennya odnotonno zhovte abo metalevo zelene chi pomarancheve Sposib zhittyaPolyublyaye girski tropichni lisi Vede derevnij sposib zhittya zustrichayetsya na visoti vid 400 do 1500 m nad rivnem morya Chudovo lazit gilkami derev Aktivnij vden Zhivitsya otrujnimi komahami j otrujnimi klishami Zasobom zahistu ye sliz sho vidilyaye shkira Vin dovoli otrujnij u 1000 raz potuzhnishij za cianistij kalij Odin gram slizu listolazu zdaten vbiti do 15000 lyudej U suhomu viglyadu otruta ne vtrachaye svoyih yakostej protyagom 15 rokiv Vtim otruta cogo listolazu nebezpechna lishe pri potraplyanni u ranu pri porizi U vipadku potraplyannya do shlunku otruta zhahlivogo listolazu nebezpeki ne nese Cya otruta nakopichuyetsya postupovo zavdyaki vzhivannyu cim listolazom otrujnih komah j klishiv U svoyu chergu zmiyi sho polyuyut na zhahlivogo listolaza takozh nakopichuyut otrutu cih listolaziv razom iz vzhivanimi klishami j komahami Stateva zrilist samciv nastaye pri dovzhini u 3 7 sm samic 4 4 1 sm Pid chas shlyubnogo sezonu samec vidaye dosit guchni j krasivi zvuki Samicya vidkladaye do 20 yayec u listya yaki pislya cogo zaplidnyuyutsya samcem Cherez 13 dib z yavlyayutsya pugolovki yakih samec perenosit u svoyeridni vodojmi sho utvoryuyutsya u listah bromelij Metamorfoz trivaye 55 dniv RozpovsyudzhennyaMeshkaye na pivdennomu zahodi Kolumbiyi DzherelaRalf Heselhaus Pfeilgiftfrosche Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 1988 ISBN 3 8001 7937 7 Donald G Barceloux Medical toxicology of natural substances foods fungi medicinal herbs plants and venomous animals John Wiley and Son 2008 1157 p ISBN 978 0 471 72761 3 p 1000 1002