Горихвістка сибірська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець сибірської горихвістки Самиця сибірської горихвістки | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phoenicurus auroreus (Pallas, 1776) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Motacilla aurorea Pallas, 1776 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Горихвістка сибірська (Phoenicurus auroreus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Азії. Сибірська горихвістка є спорідненою з чорними, китайськими, червоночеревими і, можливо, алашанськими горихвістками, від яких відділилася в ранньому плейстоцені, від 3 до 1,5 млн років надад, на початку четвертинного зледеніння.
Опис
Довжина птаха становить 14-15 см, вана 11-20 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців під час сезону розмноження лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя і горло чорні. Спина і крила сірувато-коричневі. на крилах помітні білі плями. Груди, живіт і надхвістя руді, хвіст рудий, центральні стернові пера чорнуваті. Під час негніздового періоду і на першому році життя самці мають менш яскраве забарвлення. Самиці мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світлаша. Надхвістя і крайні стернові пера руді, на крилах білі плями. Дзьоб , лапи і очі чорні.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Сибірські горихвістки гніздяться в Росії (Сибір, Далекий Схід), в Китаї, Північній і Південній Кореї. Взимку вони мігрують до південного Китаю, Японії, В'єтнаму, Лаосу, Таїланду, М'янми, Північно-Східної Індії і Бутану. Сибірські горихвістки живуть в рідколіссях, на узліссях і галявинах, в чагарникових заростях на берегах річок і озер, на краях полів, в парках і садах, поблизу людських поселень. Живляться комахами, ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по серпень, з піком в травні-червні. Гніздяться в заглибині в землі, на дереві, секред скель, на висоті до 1,5 м над землею. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави, кори, моху і корінців, встелюється м'якою травою, пухом і пір'ям. В кладці від 3 до 6 рожевуватих, білуватих, зеленуватих або блакитнуватих яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 16-18 днів. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Brazil, Mark (2009). The Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. Princeton University Press. ISBN .
- Ertan, Kemal Topaç (2006). . . 52 (Supplement): 310—313. Архів оригіналу за 25 травня 2014.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
- Bangs, Outram (1932). Birds of western China obtained by the Kelley-Roosevelts expedition. Field Museum of Natural History, Zoological Series. 18 (11): 343—379 — через Internet Archive.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorihvistka sibirska Samec sibirskoyi gorihvistki Samicya sibirskoyi gorihvistki Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Gorihvistka Phoenicurus Vid Gorihvistka sibirska Binomialna nazva Phoenicurus auroreus Pallas 1776 Pidvidi Div tekst Sinonimi Motacilla aurorea Pallas 1776 Posilannya Vikishovishe Phoenicurus auroreus Vikividi Phoenicurus auroreus ITIS 562029 MSOP 22710066 NCBI 358814 Gorihvistka sibirska Phoenicurus auroreus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Shidnij Aziyi Sibirska gorihvistka ye sporidnenoyu z chornimi kitajskimi chervonocherevimi i mozhlivo alashanskimi gorihvistkami vid yakih viddililasya v rannomu plejstoceni vid 3 do 1 5 mln rokiv nadad na pochatku chetvertinnogo zledeninnya OpisSamec sibirskoyi gorihvistki Samicya sibirskoyi gorihvistki Dovzhina ptaha stanovit 14 15 sm vana 11 20 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv pid chas sezonu rozmnozhennya lob tim ya i potilicya siri oblichchya i gorlo chorni Spina i krila siruvato korichnevi na krilah pomitni bili plyami Grudi zhivit i nadhvistya rudi hvist rudij centralni sternovi pera chornuvati Pid chas negnizdovogo periodu i na pershomu roci zhittya samci mayut mensh yaskrave zabarvlennya Samici mayut perevazhno korichneve zabarvlennya nizhnya chastina tila u nih svitlasha Nadhvistya i krajni sternovi pera rudi na krilah bili plyami Dzob lapi i ochi chorni PidvidiVidilyayut dva pidvidi P a leucopterus Blyth 1843 poshireni vid Shidnih Gimalayiv do Centralnogo i Shidnogo Kitayu Zimuyut vid shidnih Gimalayiv do pivnichnogo Indokitayu P a auroreus Pallas 1776 vid pivdnya Centralnogo Sibiru do Koreyi i Manchzhuriyi Zimuyut v Yaponiyi na Tajvani ta na pivdennomu shodi Kitayu Poshirennya i ekologiyaSibirski gorihvistki gnizdyatsya v Rosiyi Sibir Dalekij Shid v Kitayi Pivnichnij i Pivdennij Koreyi Vzimku voni migruyut do pivdennogo Kitayu Yaponiyi V yetnamu Laosu Tayilandu M yanmi Pivnichno Shidnoyi Indiyi i Butanu Sibirski gorihvistki zhivut v ridkolissyah na uzlissyah i galyavinah v chagarnikovih zarostyah na beregah richok i ozer na krayah poliv v parkah i sadah poblizu lyudskih poselen Zhivlyatsya komahami yagodami i nasinnyam Sezon rozmnozhennya trivaye z kvitnya po serpen z pikom v travni chervni Gnizdyatsya v zaglibini v zemli na derevi sekred skel na visoti do 1 5 m nad zemleyu Gnizdo chashopodibne robitsya z suhoyi travi kori mohu i korinciv vstelyuyetsya m yakoyu travoyu puhom i pir yam V kladci vid 3 do 6 rozhevuvatih biluvatih zelenuvatih abo blakitnuvatih yayec pocyatkovanih korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 16 18 dniv Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 2 tizhni pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 4 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Brazil Mark 2009 The Birds of East Asia China Taiwan Korea Japan and Russia Princeton University Press ISBN 978 0 691 13926 5 Ertan Kemal Topac 2006 52 Supplement 310 313 Arhiv originalu za 25 travnya 2014 Gill Frank Donsker David red World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 20 chervnya 2016 Procitovano 04 travnya 2022 Bangs Outram 1932 Birds of western China obtained by the Kelley Roosevelts expedition Field Museum of Natural History Zoological Series 18 11 343 379 cherez Internet Archive Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi