Горихвістка сибірська Самець сибірської горихвістки Самиця сибірської горихвістки Охоронний статус Найменший ризик МСОП

Горихвістка сибірська

Самець сибірської горихвістки

Самиця сибірської горихвістки

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Горихвістка (Phoenicurus)
Вид:	Горихвістка сибірська

Біноміальна назва

Phoenicurus auroreus
(Pallas, 1776)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Motacilla aurorea Pallas, 1776

Посилання

Вікісховище:	Phoenicurus auroreus
Віківиди:	Phoenicurus auroreus
ITIS:	562029
МСОП:	22710066
NCBI:	358814

Горихвістка сибірська (Phoenicurus auroreus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Азії. Сибірська горихвістка є спорідненою з чорними, китайськими, червоночеревими і, можливо, алашанськими горихвістками, від яких відділилася в ранньому плейстоцені, від 3 до 1,5 млн років надад, на початку четвертинного зледеніння.

Опис

Довжина птаха становить 14-15 см, вана 11-20 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців під час сезону розмноження лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя і горло чорні. Спина і крила сірувато-коричневі. на крилах помітні білі плями. Груди, живіт і надхвістя руді, хвіст рудий, центральні стернові пера чорнуваті. Під час негніздового періоду і на першому році життя самці мають менш яскраве забарвлення. Самиці мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світлаша. Надхвістя і крайні стернові пера руді, на крилах білі плями. Дзьоб , лапи і очі чорні.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

P. a. leucopterus Blyth, 1843 — поширені від Східних Гімалаїв до Центрального і Східного Китаю. Зимують від східних Гімалаїв до північного Індокитаю;
P. a. auroreus (Pallas, 1776) — від півдня Центрального Сибіру до Кореї і Манчжурії. Зимують в Японії, на Тайвані та на південному сході Китаю.

Поширення і екологія

Сибірські горихвістки гніздяться в Росії (Сибір, Далекий Схід), в Китаї, Північній і Південній Кореї. Взимку вони мігрують до південного Китаю, Японії, В'єтнаму, Лаосу, Таїланду, М'янми, Північно-Східної Індії і Бутану. Сибірські горихвістки живуть в рідколіссях, на узліссях і галявинах, в чагарникових заростях на берегах річок і озер, на краях полів, в парках і садах, поблизу людських поселень. Живляться комахами, ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по серпень, з піком в травні-червні. Гніздяться в заглибині в землі, на дереві, секред скель, на висоті до 1,5 м над землею. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави, кори, моху і корінців, встелюється м'якою травою, пухом і пір'ям. В кладці від 3 до 6 рожевуватих, білуватих, зеленуватих або блакитнуватих яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 16-18 днів. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Brazil, Mark (2009). The Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. Princeton University Press. ISBN .
Ertan, Kemal Topaç (2006). . . 52 (Supplement): 310—313. Архів оригіналу за 25 травня 2014.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
Bangs, Outram (1932). Birds of western China obtained by the Kelley-Roosevelts expedition. Field Museum of Natural History, Zoological Series. 18 (11): 343—379 — через Internet Archive.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[brazil2008-3] Brazil, Mark (2009). The Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. Princeton University Press. ISBN .

[Ertan-4] Ertan, Kemal Topaç (2006). . . 52 (Supplement): 310—313. Архів оригіналу за 25 травня 2014.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.

[Bangs-6] Bangs, Outram (1932). Birds of western China obtained by the Kelley-Roosevelts expedition. Field Museum of Natural History, Zoological Series. 18 (11): 343—379 — через Internet Archive.