Пінон тавітавський Охоронний статус Під загрозою зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ца

Пінон тавітавський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Філіпінський пінон (Phapitreron)
Вид:	Пінон тавітавський

Біноміальна назва

Phapitreron cinereiceps
(Bourns & , 1894)

Посилання

Вікісховище:	Phapitreron cinereiceps
Віківиди:	Phapitreron cinereiceps
ITIS:	561974
МСОП:	22691121
NCBI:	1674966

Пі́нон тавітавський (Phapitreron cinereiceps) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін. Раніше вважався конспецифічним з мінданайським піноном.

Опис

Довжина птаха становить 26-27 см. Голова темно-сіра, потилиця пурпурова-коричнева. Верхня частина тіла темно-оливково-бурувата. Нижня частина тіла коричнева з рудуватим відтінком, особливо на животі, гузка охриста. Під очима і далі до дзьоба ідуть вузькі чорні смуги. Хвіст темний, на кінці білий. Дзьоб міцний, відносно довгий.

Поширення і екологія

Тавітавські пінони мешкають на островах Таві-Таві і ^[en] в архіпелагі Сулу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і мангрових лісах, зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція тавітавських пінонів становить від 350 до 1500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. На острові Санга-Санга тавітавські пінони, імовірно, вимерли, востаннє їх спостерігали там у 1987 році.

Примітки

BirdLife International (2016). Phapitreron cinereiceps.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 квітня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Phapitreron cinereiceps.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 квітня 2022.