Вільгельм Пфеффер (нім. Wilhelm Friedrich Philipp Pfeffer, 9 березня 1845 Гребенштайн — 31 січня 1920, Лейпциг) — німецький хімік, ботанік, займався фізіологією рослин.
Вільгельм Пфеффер | |
---|---|
нім. Wilhelm Friedrich Philipp Pfeffer | |
Народився | 9 березня 1845 Гребенштайн, Німеччина |
Помер | 31 січня 1920 (74 роки) Лейпциг |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | ботанік, фармацевт, викладач університету, фізіолог |
Alma mater | Геттінгенський університет HU Berlin Марбурзький університет |
Галузь | ботаніка, хімія |
Заклад | Марбурзький університет[1] Боннський університет Базельський університет Тюбінгенський університет Лейпцизький університет |
Науковий ступінь | доктор філософії (1865) і доктор габілітований (1871) |
Науковий керівник | Вільгельм Рудольф Фіттіг |
Членство | Леопольдина Баварська академія наук Саксонська академія наук Прусська академія наук d Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Геттінгенська академія наук Національна академія наук США Петербурзька академія наук Угорська академія наук Q1265246? d d |
Нагороди | |
Вільгельм Пфеффер у Вікісховищі |
Біографія
Вільгельм Пфеффер народився в родині аптекаря. Під впливом батька він з раннього дитинства цікавився природничими науками і ботанікою. Навчався в гімназії, був учнем аптекаря, у 18 років став помічником аптекаря.
В 1863 році він вступив у Геттінгенський університет, де вивчав хімію і фармацевтику. Його викладачами були відомі хіміки Фрідріх Велер, Вільгельм Рудольф Фіттіг та фізик Вільгельм Едуард Вебер. Після отримання у 1865 році вченого звання, продовжував вивчення фармацевтики у Марбурзькому університеті. У 20 років отримав вчений ступінь доктора філософії.
В 1871 році, як приват-доцент, почав викладання лекцій у Марбурзі. Був професором ботаніки у Бонні (з 1873 року), Базелі (недовго) та Тюбінгені (з 1878 року). З 1887 року очолював кафедру в Лейпцигу.
Перші наукові дослідження Пфеффера були присвячені географії та ембріології рослин. У 1868 році була опублікована «Bryologische Reisebilder aus dem Adula», у 1869 — «Bryogeographische Studien aus den Betischen Alpen» та «Zu Blüthenentwickelung der Primulaceen und Ampelideen». Але незабаром, під впливом відомого Сакса, у котрого він працював у Вюрцбурзі, Пфеффер перейшов на фізіологічні питання і з тих пір працював виключно в цій галузі.
Багато важливих результатів Пфеффер отримав досліджуючи подразливість та рух рослин: «Ueber das Oeffnen und Schliessen der Blüthen» (1872), «Die periodischen Bewegungen der Blattorgane» (1875), «Zur Kenntniss der Contactreize» та ін. Особливими були його дослідження над рухом нижчих організмів: «Locomotorische Richtungsbewegungen durch chemische Reize», а також ряд робіт, що зроблені під його керівництвом його учнями. Разом з дослідженнями Дарвіна ці роботи є основними в даному питанні.
Під час свого перебування у Лейпцигу, Пфеффер опублікував статтю про використання фотографії для вивчення росту рослин. Він працював над тим, щоб розширити хронофотографічні експерименти, які проводив Етьєн-Жюль Маре (1830—1904), створюючи короткометражний фільм про етапи росту рослин. Цей «фільм» був знято протягом тижня через регулярні проміжки часу. Згодом, уповільнена кінозйомка стане звичайним явищем для дослідження процесів, що повільно протікають.
Величезна заслуга належить Пфефферу у вивченні обміну речовин (у вузькому змісті слова) та перетворенні енергії в рослинах.
Наукові праці
- «Bryologische Reisebilder aus dem Adula» 1868
- «Bryogeographische Studien aus den Betischen Alpen» 1869
- «Zu Blüthenentwickelung der Primulaceen und Ampelideen» 1869
- «Ueber das Oeffnen und Schliessen der Blüthen» 1872
- «Physiologische Untersuchungen» 1873
- «Die periodischen Bewegungen der Blattorgane» 1875
- «Zur Kenntniss der Contactreize»
- «Osmotische Untersuchungen» Erstaufl. 1877
- «Pflanzenphysiologie: Ein Handbuch der Lehre vom Stoffwechsel in der Pflanze» Leipzig: Engelmann 1881
- «Beiträge zur Kenntnis der Oxydationsvorgänge in lebenden Zellen» 1889
- «Über Aufnahme und Ausgabe ungelöster Körper» 1890
- «Zur Kenntniss der Plasmahaut und der Vacuolen etc.» 1890
- «Studien zur Energetik der Pflanzen» 1892
- «Druck und Arbeitsleistung durch wachsende Pflanze» 1893
- «Untersuchungen über die Entstehung der Schlafbewegungen der Blattorgane» 1907
- «Der Einfluss von mechanischer Hemmung und von Belastung auf die Schlafbewegung» Leipzig: Teubner, 1911
- «Beiträge zur Kenntniss der Entstehung der Schlafbewegungen» Leipzig: Teubner, 1915
Див. також
Примітки
- Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
- IPNI, Pfeff.
- Who's Who of Victorian Cinema [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] at www.victorian-cinema.net
Посилання
- (Біографія в. Пфеффера)(нім.)
- (нім.)
Джерела
- Ilse Jahn Geschichte der Biologie. Spektrum, 2000.
- Karl Mägdefrau: Geschichte der Botanik. Gustav Fischer Verlag, Stuttgart 1992, .
- Holm-Dietmar Schwarz. Pfeffer, Wilhelm Friedrich Philipp. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2001, Band 20, S. 309 f. (Digitalisat).
- Oskar Pfalzgraf Wilhelm Pfeffer (Frisia Göttingen, Arminia-Marburg E.M.). // Burschenschaftliche Blätter 72. Jahrgang 1957, S. 83.
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Pfeffer nim Wilhelm Friedrich Philipp Pfeffer 9 bereznya 1845 Grebenshtajn 31 sichnya 1920 Lejpcig nimeckij himik botanik zajmavsya fiziologiyeyu roslin Vilgelm Pfeffernim Wilhelm Friedrich Philipp PfefferNarodivsya9 bereznya 1845 1845 03 09 Grebenshtajn NimechchinaPomer31 sichnya 1920 1920 01 31 74 roki LejpcigMisce prozhivannya NimechchinaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistbotanik farmacevt vikladach universitetu fiziologAlma materGettingenskij universitet HU Berlin Marburzkij universitetGaluzbotanika himiyaZakladMarburzkij universitet 1 Bonnskij universitet Bazelskij universitet Tyubingenskij universitet Lejpcizkij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyi 1865 i doktor gabilitovanij 1871 Naukovij kerivnikVilgelm Rudolf FittigChlenstvoLeopoldina Bavarska akademiya nauk Saksonska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Gettingenska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Q1265246 d dNagorodid 1898 Medal Koteniusa 1910 Vilgelm Pfeffer u Vikishovishi Pfeff ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Vilgelm Pfeffer Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaVilgelm Pfeffer narodivsya v rodini aptekarya Pid vplivom batka vin z rannogo ditinstva cikavivsya prirodnichimi naukami i botanikoyu Navchavsya v gimnaziyi buv uchnem aptekarya u 18 rokiv stav pomichnikom aptekarya V 1863 roci vin vstupiv u Gettingenskij universitet de vivchav himiyu i farmacevtiku Jogo vikladachami buli vidomi himiki Fridrih Veler Vilgelm Rudolf Fittig ta fizik Vilgelm Eduard Veber Pislya otrimannya u 1865 roci vchenogo zvannya prodovzhuvav vivchennya farmacevtiki u Marburzkomu universiteti U 20 rokiv otrimav vchenij stupin doktora filosofiyi V 1871 roci yak privat docent pochav vikladannya lekcij u Marburzi Buv profesorom botaniki u Bonni z 1873 roku Bazeli nedovgo ta Tyubingeni z 1878 roku Z 1887 roku ocholyuvav kafedru v Lejpcigu Pershi naukovi doslidzhennya Pfeffera buli prisvyacheni geografiyi ta embriologiyi roslin U 1868 roci bula opublikovana Bryologische Reisebilder aus dem Adula u 1869 Bryogeographische Studien aus den Betischen Alpen ta Zu Bluthenentwickelung der Primulaceen und Ampelideen Ale nezabarom pid vplivom vidomogo Saksa u kotrogo vin pracyuvav u Vyurcburzi Pfeffer perejshov na fiziologichni pitannya i z tih pir pracyuvav viklyuchno v cij galuzi Bagato vazhlivih rezultativ Pfeffer otrimav doslidzhuyuchi podrazlivist ta ruh roslin Ueber das Oeffnen und Schliessen der Bluthen 1872 Die periodischen Bewegungen der Blattorgane 1875 Zur Kenntniss der Contactreize ta in Osoblivimi buli jogo doslidzhennya nad ruhom nizhchih organizmiv Locomotorische Richtungsbewegungen durch chemische Reize a takozh ryad robit sho zrobleni pid jogo kerivnictvom jogo uchnyami Razom z doslidzhennyami Darvina ci roboti ye osnovnimi v danomu pitanni Pid chas svogo perebuvannya u Lejpcigu Pfeffer opublikuvav stattyu pro vikoristannya fotografiyi dlya vivchennya rostu roslin Vin pracyuvav nad tim shob rozshiriti hronofotografichni eksperimenti yaki provodiv Etyen Zhyul Mare 1830 1904 stvoryuyuchi korotkometrazhnij film pro etapi rostu roslin Cej film buv znyato protyagom tizhnya cherez regulyarni promizhki chasu Zgodom upovilnena kinozjomka stane zvichajnim yavishem dlya doslidzhennya procesiv sho povilno protikayut Velichezna zasluga nalezhit Pfefferu u vivchenni obminu rechovin u vuzkomu zmisti slova ta peretvorenni energiyi v roslinah Naukovi praci Bryologische Reisebilder aus dem Adula 1868 Bryogeographische Studien aus den Betischen Alpen 1869 Zu Bluthenentwickelung der Primulaceen und Ampelideen 1869 Ueber das Oeffnen und Schliessen der Bluthen 1872 Physiologische Untersuchungen 1873 Die periodischen Bewegungen der Blattorgane 1875 Zur Kenntniss der Contactreize Osmotische Untersuchungen Erstaufl 1877 Pflanzenphysiologie Ein Handbuch der Lehre vom Stoffwechsel in der Pflanze Leipzig Engelmann 1881 Beitrage zur Kenntnis der Oxydationsvorgange in lebenden Zellen 1889 Uber Aufnahme und Ausgabe ungeloster Korper 1890 Zur Kenntniss der Plasmahaut und der Vacuolen etc 1890 Studien zur Energetik der Pflanzen 1892 Druck und Arbeitsleistung durch wachsende Pflanze 1893 Untersuchungen uber die Entstehung der Schlafbewegungen der Blattorgane 1907 Der Einfluss von mechanischer Hemmung und von Belastung auf die Schlafbewegung Leipzig Teubner 1911 Beitrage zur Kenntniss der Entstehung der Schlafbewegungen Leipzig Teubner 1915Div takozhSpisok botanikiv za skorochennyamPrimitkiProfessorenkatalog der Universitat Leipzig 2006 d Track Q2111979 IPNI Pfeff Who s Who of Victorian Cinema 21 chervnya 2012 u Wayback Machine at www victorian cinema netPosilannya Biografiya v Pfeffera nim nim DzherelaIlse Jahn Geschichte der Biologie Spektrum 2000 Karl Magdefrau Geschichte der Botanik Gustav Fischer Verlag Stuttgart 1992 ISBN 3 437 20489 0 Holm Dietmar Schwarz Pfeffer Wilhelm Friedrich Philipp Neue Deutsche Biographie Berlin 2001 Band 20 S 309 f Digitalisat Oskar Pfalzgraf Wilhelm Pfeffer Frisia Gottingen Arminia Marburg E M Burschenschaftliche Blatter 72 Jahrgang 1957 S 83 Ce nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi