Папужка болотяний | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Pezoporus wallicus Kerr, 1792 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Папужка болотяний (Pezoporus wallicus, англ. Eastern Ground Parrot) — вид папуг родини Psittaculidae. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з Шотландії. У 1792 році він згадав цей вид в книзі «Царство тварин». Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії Карла Ліннея.
Опис
Папужка болотяний має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі й, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага — 250—300 грамів. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самиця відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.
Поширення
Болотяні папужки живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній Тасманії. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі Австралії. Там їхнє існування практично неможливе через велику кількість диких кішок і лисиць, які полюють на птахів.
Спосіб життя
Ці птахи відрізняються гострим запахом і хрипло-каркаючим голосом, які легко видають їхнє місце перебування. Оскільки земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), по їжу вони ходять. У сутінковий, більш безпечний для них, час, вони вирушають на пошуки їжі. Живляться травою, фруктами і ягодами.
Період гніздування земляного папуги припадає на осінь—початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під якою-небудь колючою рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо.
Середня тривалість життя земляного папуги — близько 15-ти років.
Охорона
Чисельність болотяних папужок зменшується. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонене законом.
Примітки
- BirdLife International (2012). Pezoporus wallicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- World Parrot Trust Parrot Encyclopedia — Species Profiles
Це незавершена стаття про папуг. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papuzhka bolotyanij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Psittaculidae Pidrodina Platycercinae Triba Pezoporini Rid Bolotyanij papuzhka Pezoporus Vid Papuzhka bolotyanij Binomialna nazva Pezoporus wallicus Kerr 1792 Posilannya Vikishovishe Pezoporus wallicus Vikividi Pezoporus wallicus ITIS 177599 MSOP 22685226 NCBI 35540 Fossilworks 369372 Papuzhka bolotyanij Pezoporus wallicus angl Eastern Ground Parrot vid papug rodini Psittaculidae Vpershe zemlyanogo papugu opisav Robert Kerr istorik i naukovij perekladach z Shotlandiyi U 1792 roci vin zgadav cej vid v knizi Carstvo tvarin Ce pereklad z dorobkami vidomoyi chotiritomnoyi enciklopediyi Karla Linneya OpisPapuzhka bolotyanij maye skromne nepomitne zhovto zelene operennya z chornimi poperechnimi smuzhkami Zhovtij i zelenij kolori utvoryuyut strokatu kolchugu na grudyah shiyi ta nizhnij chastini tila Verhnya zh chastina maye zelenij okras na yakomu vidilyayetsya chervonij lob Dzob temno sirij zagnutij yak u sovi Kigti u zemlyanogo papugi dovgi j na vidminu vid inshih vidiv pryami Dovzhina doroslogo papugi dosyagaye tridcyati santimetriv vaga 250 300 gramiv Korotkij hvist i krila mayut okruglu formu i zhorstke operennya Rozmah kril stanovit 25 sm Samicya vidriznyayetsya vid samcya trohi menshimi rozmirami v zabarvlenni vidminnostej ne sposterigayetsya Molodi ptashenyata mayut korichnevij okras yakij postupovo zminyuyetsya na zhovto zelenij PoshirennyaBolotyani papuzhki zhivut na trav yanistih rivninah i bolotistih miscevostyah centralnij ta shidnij Tasmaniyi Poodinoki osobini zustrichayutsya na shidnomu i pivdennomu uzberezhzhi Avstraliyi Tam yihnye isnuvannya praktichno nemozhlive cherez veliku kilkist dikih kishok i lisic yaki polyuyut na ptahiv Sposib zhittyaCi ptahi vidriznyayutsya gostrim zapahom i hriplo karkayuchim golosom yaki legko vidayut yihnye misce perebuvannya Oskilki zemlyani papugi ne mozhut dovgo litati maksimum na 35 metriv po yizhu voni hodyat U sutinkovij bilsh bezpechnij dlya nih chas voni virushayut na poshuki yizhi Zhivlyatsya travoyu fruktami i yagodami Period gnizduvannya zemlyanogo papugi pripadaye na osin pochatok zimi Gnizdyatsya na zemli Voni vikopuyut lapkami nirku znahodyat sobi misce v seredini starogo pnya abo pid yakoyu nebud kolyuchoyu roslinoyu shob hizhakam bulo vazhche distatisya do nih U povnij kladci buvaye vid dvoh do shesti yayec Pislya viluplennya molodi ptashenyata 25 dniv adaptuyutsya do novih umov operyayutsya Tilki potim zalishayut gnizdo Serednya trivalist zhittya zemlyanogo papugi blizko 15 ti rokiv OhoronaChiselnist bolotyanih papuzhok zmenshuyetsya Dlya nih veliku nebezpeku predstavlyayut lisovi pozhezhi yaki ye osnovnoyu prichinoyu rizkogo skorochennya kilkosti osobin Polyuvannya na cih ptahiv zaboronene zakonom PrimitkiBirdLife International 2012 Pezoporus wallicus informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaWorld Parrot Trust Parrot Encyclopedia Species Profiles Ce nezavershena stattya pro papug Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi