Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Petauroides volans | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Petauroides volans (, 1792) | ||||||||||||||||||||||||||||
 поширення Petauroides volans | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| Schoinobates volans | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Petauroides volans — найбільша з сумчастих тварин, яка здатна до ширяння. Зустрічається на східному узбережжі Австралії. Ці тварини досить незграбні на землі, але дуже спритні на деревах і в польоті.
Зовнішність і будова
Хоч Petauroides volans є найбільшим представником сумчастих, які здатні до ширяння, але це невелика тварина вагою 1—1,5 кг. Довжина голови та тулуба 30—38 см, а довгого хвоста 45—55 см. Характерною особливістю цього літуна є великі пухнасті вуха. Літальна перетинка тягнеться від коліна до ліктя, в той час як у інших сумчастих літунів від литки до зап'ястка. Через це в польоті Petauroides volans згинає передні кінцівки в ліктях, а кисті тримає під підборіддям. Силует тварини в польоті трикутний, а позаду тягнеться довгий та пухнастий хвіст, що відіграє роль керма. Тіло тварини вкрите шовковистим та густим хутром. Забарвлені вони по-різному і за варіативністю перевершують інших сумчастих. Трапляються кольори від чисто чорного зі світлою спідньою частиною тіла, коричневого, сіруватого, жовтого і навіть білого. Найпоширенішими є чорно-коричневі відтінки.
Спосіб життя
Ці тварини водяться у евкаліптових лісах і уникають вологих тропічних. Вони віддають перевагу високим деревам, що ростуть відокремлено від інших. Ведуть поодинокий спосіб життя та мають ділянки розміром біля одного-двох гектарів. Ділянки самок та самців нерідко перекриваються. Зазвичай роблять гніздо у дуплах.
Сезон розмноження розпочинається восени у березні. Серед них трапляються як моногамні так і полігамні стосунки, однак в будь-якому випадку самці ніякої участі у вихованні потомства не беруть. Від квітня до червня народжується маля, зазвичай лише одне. Дитинча до вересня сидить у матері в сумці, доростаючи до ваги близько 150 г, тобто в 1/10—1/7 дорослої особини. Потім маля перебирається самці на спину і сидить там до січня, доростаючи до приблизно 600 г, тобто його маса складає приблизно половину ваги дорослої тварини. Після цього молодий літун покидає матір і живе самостійно досягаючи статевої зрілості у два роки. У природі ці тварини живуть до 15 років.
Харчуються евкаліптовим листям яке перетравлюють завдяки бактеріям-симбіонтам, що мешкають у їх шлунках. П'ють вони дуже рідко. Через стенофагію утримувати цих тварин у зоопарках поза межами Австралії дуже складно.
Головними природними ворогами літунів є сови, оскільки це виключно деревні тварини і на землю спускаються рідко.
Примітки
- Lunney, D., Menkhorst, P., Winter, J., Ellis, M., Strahan, R., Oakwood, M., Burnett, S., Denny, M. & Martin, R. (2008). Petauroides volans. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 28 December 2008. Database entry includes justification for why this species is of least concern
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petauroides volans Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Shelepni Gnathostomata Chotirinogi Tetrapoda Amnioti Amniota Klas Ssavci Mammalia Infraklas Marsupialia Ryad Kuskusopodibni Diprotodontia Rodina Pseudocheiridae Pidrodina Hemibelideinae Rid Petauroides Thomas 1888 Vid P volans Binomialna nazva Petauroides volans 1792 poshirennya Petauroides volans Sinonimi Schoinobates volans Posilannya Vikishovishe Petauroides volans EOL 323829 ITIS 609821 MSOP 40579 NCBI 146632 Fossilworks 247841 Petauroides volans najbilsha z sumchastih tvarin yaka zdatna do shiryannya Zustrichayetsya na shidnomu uzberezhzhi Avstraliyi Ci tvarini dosit nezgrabni na zemli ale duzhe spritni na derevah i v poloti Zovnishnist i budovaSkelet Petauroides volans Tvarina vnochi Petauroides volansu prirodnomu seredovishi Hoch Petauroides volans ye najbilshim predstavnikom sumchastih yaki zdatni do shiryannya ale ce nevelika tvarina vagoyu 1 1 5 kg Dovzhina golovi ta tuluba 30 38 sm a dovgogo hvosta 45 55 sm Harakternoyu osoblivistyu cogo lituna ye veliki puhnasti vuha Litalna peretinka tyagnetsya vid kolina do liktya v toj chas yak u inshih sumchastih lituniv vid litki do zap yastka Cherez ce v poloti Petauroides volans zginaye peredni kincivki v liktyah a kisti trimaye pid pidboriddyam Siluet tvarini v poloti trikutnij a pozadu tyagnetsya dovgij ta puhnastij hvist sho vidigraye rol kerma Tilo tvarini vkrite shovkovistim ta gustim hutrom Zabarvleni voni po riznomu i za variativnistyu perevershuyut inshih sumchastih Traplyayutsya kolori vid chisto chornogo zi svitloyu spidnoyu chastinoyu tila korichnevogo siruvatogo zhovtogo i navit bilogo Najposhirenishimi ye chorno korichnevi vidtinki U samok ye dobre rozvinuta sumka i dva soski Sposib zhittyaCi tvarini vodyatsya u evkaliptovih lisah i unikayut vologih tropichnih Voni viddayut perevagu visokim derevam sho rostut vidokremleno vid inshih Vedut poodinokij sposib zhittya ta mayut dilyanki rozmirom bilya odnogo dvoh gektariv Dilyanki samok ta samciv neridko perekrivayutsya Zazvichaj roblyat gnizdo u duplah Sezon rozmnozhennya rozpochinayetsya voseni u berezni Sered nih traplyayutsya yak monogamni tak i poligamni stosunki odnak v bud yakomu vipadku samci niyakoyi uchasti u vihovanni potomstva ne berut Vid kvitnya do chervnya narodzhuyetsya malya zazvichaj lishe odne Ditincha do veresnya sidit u materi v sumci dorostayuchi do vagi blizko 150 g tobto v 1 10 1 7 dorosloyi osobini Potim malya perebirayetsya samci na spinu i sidit tam do sichnya dorostayuchi do priblizno 600 g tobto jogo masa skladaye priblizno polovinu vagi dorosloyi tvarini Pislya cogo molodij litun pokidaye matir i zhive samostijno dosyagayuchi statevoyi zrilosti u dva roki U prirodi ci tvarini zhivut do 15 rokiv Harchuyutsya evkaliptovim listyam yake peretravlyuyut zavdyaki bakteriyam simbiontam sho meshkayut u yih shlunkah P yut voni duzhe ridko Cherez stenofagiyu utrimuvati cih tvarin u zooparkah poza mezhami Avstraliyi duzhe skladno Golovnimi prirodnimi vorogami lituniv ye sovi oskilki ce viklyuchno derevni tvarini i na zemlyu spuskayutsya ridko PrimitkiLunney D Menkhorst P Winter J Ellis M Strahan R Oakwood M Burnett S Denny M amp Martin R 2008 Petauroides volans 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 28 December 2008 Database entry includes justification for why this species is of least concern