Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Perameles bougainville (бандикут західний) — вид сумчастих із родини бандикутових (Peramelidae).
| Perameles bougainville | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
| Підродина: | Peramelinae |
| Рід: | Бандикут (Perameles) |
| Вид: | P. bougainville |
| Біноміальна назва | |
| Perameles bougainville | |
 | |
| червоним — рідний; рожевим — інтродукційний ареал | |
Морфологічна характеристика
Це найменший з бандикутів і єдиний, де самиці більші за самців хоча це може бути лише результатом острівної карликовості. Забарвлення волосяного покриву світло-коричневе або сіре, яке на лапах і животі блідне до білого. Є дві-три смуги на задній частині тулуба — чергуються коричнево-сірі й коричнево-чорні ділянки. Мордочка довга й загострена. Вуха великі. Задні лапи видовжені, а другий і третій пальці частково зрощені, четвертий палець довгий і оснащений сильним кігтем. Сумки звернені назад, тому бруд не забивається всередину, поки самиці щось копають. Хвіст становить приблизно 1/3 загальної довжини. Довжина тіла від носа до хвоста 17.1–23.6 см, а вага 172—286 грамів. Є незначний статевий диморфізм — самиці важать більше й мають довші мордочки.
Ареал
Обмежений островами Берньє та Дорре, Акуляча затока, Австралія; на материку популяції вимерли й тепер інтродукований до Роксбі-Даунс, Південна Австралія (в огороджений материковий острів), а також на острів Фор, Акуляча затока.
Середовище проживання, зареєстроване для материкових тварин, включало різноманітні досить відкриті типи рослинності в напівпосушливих і посушливих частинах південної Австралії, густі чагарники й кам'янисті пагорби, що межують із чагарником. Їхнє вподобання відкритої рослинності зробило б їх особливо сприйнятливими до хижацтва з боку котів і червоних лисиць. На островах Берньє і Дорре західні бандикути особливо поширені в чагарниках, пов'язаних з рослинними дюнами за пляжами, але зустрічаються у всіх типах рослинності.
Спосіб життя
Це нічні самотні наземні всеїдні тварини. Їдять членистоногих, коріння, трави, насіння, ягоди, гриби, а іноді й дрібних хребетних. Ворогами є лисиці й коти. Удень вони ховаються в добре прихованих гніздах, зроблених з рослинного матеріалу і побудованих у напівсферичної порожнисті під низьким або лежачим чагарником. Біля узбережжя гнізда можуть бути зроблені із накопиченої мертвої морської трави.
Західні бандикути можуть розмножуватися протягом року, але вони віддають перевагу більш прохолодним місяцям із квітня по жовтень. Мають лише 12-денний період вагітності. Можуть розмножуватися приблизно кожні 2 місяці. Середній розмір виводку становить 1.8 дитинча (зазвичай від 1 до 3). При народженні малюки мають довжину ≈ 1 см і важать ≈ 0.25 грама.
Загрози й охорона
Нинішні основні загрози для природних субпопуляцій цього виду включають: випадкове впровадження хижаків (інтродукованих кішок і лисиць), пожежі та хвороби. На материку цей вид, ймовірно, був винищений шляхом хижацтва завезеними котами, собаками та лисицями, модифікацією рослинності кроликами та домашніми тваринами та, можливо, зміненими режимами вогню на частинах ареалу.
Острови Берньє і Дорре — це природний заповідник.
Примітки
- . Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 05.02.2021.
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Burbidge, A. A.; Woinarski, J. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 05.02.2021. (англ.)
- Rochefort, L. (2013). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 05.02.2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perameles bougainville bandikut zahidnij vid sumchastih iz rodini bandikutovih Peramelidae Perameles bougainville Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Bandikutopodibni Peramelemorphia Rodina Bandikutovi Peramelidae Pidrodina Peramelinae Rid Bandikut Perameles Vid P bougainville Binomialna nazva Perameles bougainville Quoy amp Gaimard 1824 chervonim ridnij rozhevim introdukcijnij arealMorfologichna harakteristikaCe najmenshij z bandikutiv i yedinij de samici bilshi za samciv hocha ce mozhe buti lishe rezultatom ostrivnoyi karlikovosti Zabarvlennya volosyanogo pokrivu svitlo korichneve abo sire yake na lapah i zhivoti blidne do bilogo Ye dvi tri smugi na zadnij chastini tuluba cherguyutsya korichnevo siri j korichnevo chorni dilyanki Mordochka dovga j zagostrena Vuha veliki Zadni lapi vidovzheni a drugij i tretij palci chastkovo zrosheni chetvertij palec dovgij i osnashenij silnim kigtem Sumki zverneni nazad tomu brud ne zabivayetsya vseredinu poki samici shos kopayut Hvist stanovit priblizno 1 3 zagalnoyi dovzhini Dovzhina tila vid nosa do hvosta 17 1 23 6 sm a vaga 172 286 gramiv Ye neznachnij statevij dimorfizm samici vazhat bilshe j mayut dovshi mordochki ArealObmezhenij ostrovami Bernye ta Dorre Akulyacha zatoka Avstraliya na materiku populyaciyi vimerli j teper introdukovanij do Roksbi Dauns Pivdenna Avstraliya v ogorodzhenij materikovij ostriv a takozh na ostriv For Akulyacha zatoka Seredovishe prozhivannya zareyestrovane dlya materikovih tvarin vklyuchalo riznomanitni dosit vidkriti tipi roslinnosti v napivposushlivih i posushlivih chastinah pivdennoyi Avstraliyi gusti chagarniki j kam yanisti pagorbi sho mezhuyut iz chagarnikom Yihnye vpodobannya vidkritoyi roslinnosti zrobilo b yih osoblivo sprijnyatlivimi do hizhactva z boku kotiv i chervonih lisic Na ostrovah Bernye i Dorre zahidni bandikuti osoblivo poshireni v chagarnikah pov yazanih z roslinnimi dyunami za plyazhami ale zustrichayutsya u vsih tipah roslinnosti Sposib zhittyaCe nichni samotni nazemni vseyidni tvarini Yidyat chlenistonogih korinnya travi nasinnya yagodi gribi a inodi j dribnih hrebetnih Vorogami ye lisici j koti Uden voni hovayutsya v dobre prihovanih gnizdah zroblenih z roslinnogo materialu i pobudovanih u napivsferichnoyi porozhnisti pid nizkim abo lezhachim chagarnikom Bilya uzberezhzhya gnizda mozhut buti zrobleni iz nakopichenoyi mertvoyi morskoyi travi Zahidni bandikuti mozhut rozmnozhuvatisya protyagom roku ale voni viddayut perevagu bilsh proholodnim misyacyam iz kvitnya po zhovten Mayut lishe 12 dennij period vagitnosti Mozhut rozmnozhuvatisya priblizno kozhni 2 misyaci Serednij rozmir vivodku stanovit 1 8 ditincha zazvichaj vid 1 do 3 Pri narodzhenni malyuki mayut dovzhinu 1 sm i vazhat 0 25 grama Zagrozi j ohoronaNinishni osnovni zagrozi dlya prirodnih subpopulyacij cogo vidu vklyuchayut vipadkove vprovadzhennya hizhakiv introdukovanih kishok i lisic pozhezhi ta hvorobi Na materiku cej vid jmovirno buv vinishenij shlyahom hizhactva zavezenimi kotami sobakami ta lisicyami modifikaciyeyu roslinnosti krolikami ta domashnimi tvarinami ta mozhlivo zminenimi rezhimami vognyu na chastinah arealu Ostrovi Bernye i Dorre ce prirodnij zapovidnik Primitki Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 05 02 2021 Ukrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Burbidge A A Woinarski J 2016 The IUCN Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 05 02 2021 angl Rochefort L 2013 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 05 02 2021