Миза Палмсе (ест. Palmse mõis, нім. Palms) — миза, що належала в середні віки талліннському жіночому монастирю св. Михаїла. У 1510 р. Бертрам Юнге виміняв її на мизу Набала. В 1522 р. миза перейшла у володіння родини Метцтакенів, а в 1676 р. — фон Паленів. Спорудження двоповерхового панського будинку в стилі бароко, який зберігся донині, було розпочато в 1697 р. Густавом Християном фон Паленом за проектом Якоба Штаеля фон Гольштейна. В 1782—1785 рр. споруда була частково перебудована за проектом архітектора Іогана Християна Мора, після чого вона набула свого нинішнього пізньобарокового вигляду.
Миза Палмсе | |
---|---|
59°30′46″ пн. ш. 25°57′21″ сх. д. / 59.51277778002777552° пн. ш. 25.95611111002777704° сх. д.Координати: 59°30′46″ пн. ш. 25°57′21″ сх. д. / 59.51277778002777552° пн. ш. 25.95611111002777704° сх. д. | |
Країна | Естонія |
Розташування | d |
Тип | Миза |
Миза Палмсе Миза Палмсе (Естонія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Велика кількість примітних підручних будівель і чудовий парк з різними спорудами належать у своїй більшості до XIX ст. Просторий майданчик перед головним будинком оточують клуня і конюшня-каретня з аркадою, а поблизу під'їзної дороги стоять два гранітних обеліски. Неподалік знаходяться будинок управителя, кузня та інші будівлі. У парку зі ставками за панським будинком є кілька альтанок. Далі панський парк переходить у природний лісопарк.
Експропрійований у фон Паленів маєток до другої світової війни належав Союзу оборони, а після війни в садибі містився піонерський табір. В 1972 р. миза Палмсе стала центром тільки-но створеного Лахемааського національного парку, і розпочалися широкомасштабні реставраційні роботи. Внаслідок робіт, здійснених в 1970-1980-ті роки, маєток Палмсе став першою мизою в Естонії, відреставрованою як єдине ціле — було відбудовано і панський будинок, і більшість підручних будівель, і парк.
Зараз колишній панський будинок мизи, що належить «Музеям Вірумаа» відкрито як музей, він також здається в оренду для урочистих заходів. У колишній клуні відкрито постійну експозицію старих транспортних засобів Валерія Кірсса, а в колишній винокурні — готель. Одна з найгарніших і найвідоміших в Естонії, Палмсе перетворилась на популярний туристичний об'єкт.
Посилання
- http://mois.ee/viru/palmse.shtml [ 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- http://mois.ee/pic_viru/palmse.gif [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.]
- http://mois.ee/pic_viru/palmse_tag.gif [ 23 червня 2007 у Wayback Machine.]
- http://mois.ee/pic_viru/palmse_pav.gif [ 23 червня 2007 у Wayback Machine.]
- http://mois.ee/pic_viru/palmse_pav2.gif [ 23 червня 2007 у Wayback Machine.]
- http://mois.ee/pic_viru/ilumae.jpg [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miza Palmse est Palmse mois nim Palms miza sho nalezhala v seredni viki tallinnskomu zhinochomu monastiryu sv Mihayila U 1510 r Bertram Yunge viminyav yiyi na mizu Nabala V 1522 r miza perejshla u volodinnya rodini Metctakeniv a v 1676 r fon Paleniv Sporudzhennya dvopoverhovogo panskogo budinku v stili baroko yakij zberigsya donini bulo rozpochato v 1697 r Gustavom Hristiyanom fon Palenom za proektom Yakoba Shtaelya fon Golshtejna V 1782 1785 rr sporuda bula chastkovo perebudovana za proektom arhitektora Iogana Hristiyana Mora pislya chogo vona nabula svogo ninishnogo piznobarokovogo viglyadu Miza Palmse59 30 46 pn sh 25 57 21 sh d 59 51277778002777552 pn sh 25 95611111002777704 sh d 59 51277778002777552 25 95611111002777704 Koordinati 59 30 46 pn sh 25 57 21 sh d 59 51277778002777552 pn sh 25 95611111002777704 sh d 59 51277778002777552 25 95611111002777704Krayina EstoniyaRoztashuvannyadTipMizaMiza PalmseMiza Palmse Estoniya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Miza Gotel u Palmse 2004 r Velika kilkist primitnih pidruchnih budivel i chudovij park z riznimi sporudami nalezhat u svoyij bilshosti do XIX st Prostorij majdanchik pered golovnim budinkom otochuyut klunya i konyushnya karetnya z arkadoyu a poblizu pid yiznoyi dorogi stoyat dva granitnih obeliski Nepodalik znahodyatsya budinok upravitelya kuznya ta inshi budivli U parku zi stavkami za panskim budinkom ye kilka altanok Dali panskij park perehodit u prirodnij lisopark Eksproprijovanij u fon Paleniv mayetok do drugoyi svitovoyi vijni nalezhav Soyuzu oboroni a pislya vijni v sadibi mistivsya pionerskij tabir V 1972 r miza Palmse stala centrom tilki no stvorenogo Lahemaaskogo nacionalnogo parku i rozpochalisya shirokomasshtabni restavracijni roboti Vnaslidok robit zdijsnenih v 1970 1980 ti roki mayetok Palmse stav pershoyu mizoyu v Estoniyi vidrestavrovanoyu yak yedine cile bulo vidbudovano i panskij budinok i bilshist pidruchnih budivel i park Zaraz kolishnij panskij budinok mizi sho nalezhit Muzeyam Virumaa vidkrito yak muzej vin takozh zdayetsya v orendu dlya urochistih zahodiv U kolishnij kluni vidkrito postijnu ekspoziciyu starih transportnih zasobiv Valeriya Kirssa a v kolishnij vinokurni gotel Odna z najgarnishih i najvidomishih v Estoniyi Palmse peretvorilas na populyarnij turistichnij ob yekt Posilannyahttp mois ee viru palmse shtml 30 kvitnya 2011 u Wayback Machine http mois ee pic viru palmse gif 4 travnya 2012 u Wayback Machine http mois ee pic viru palmse tag gif 23 chervnya 2007 u Wayback Machine http mois ee pic viru palmse pav gif 23 chervnya 2007 u Wayback Machine http mois ee pic viru palmse pav2 gif 23 chervnya 2007 u Wayback Machine http mois ee pic viru ilumae jpg 4 bereznya 2016 u Wayback Machine