Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Палеопропітеки Час існування: плейстоцен - голоцен | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Palaeopropithecus ingens | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
 Місця знахідок решток: P. kelyus P. maximus P. ingens | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Палеопропіте́ки (лат. Palaeopropithecus) — вимерлий рід субфосильних лемурів, що мешкали на Мадагаскарі в період з плейстоцену до історичного часу. Відомо три види:
- † Palaeopropithecus ingens (Grandidier, 1899)
- † Palaeopropithecus maximus (Standing, 1903)
- † Palaeopropithecus kelyus (Gommery та ін., 2009).
Зовнішній вигляд
Палеопропітеки були великими приматами, на що вказує латинська назва вже першого відкритого виду – Palaeopropithecus ingens (палеопропітек колосальний). Представники роду важили від 40 до 55 кг (за іншими джерелами, до 60 кг). Навіть Palaeopropithecus kelyus, найменший із трьох видів, важив близько 35 кілограмів, тоді як найбільші із сучасних лемурів важать у межах десяти кілограмів.
Палеопропітеків відрізняв масивний череп довжиною 19–21 сантиметр з нижньощелепним симфізом, помірно розвиненим сагітальним гребенем і виступаючими вперед кістками лицьового відділу. У нижній щелепі були відсутні ікла, загальна будова схожа на зубний апарат сіфаки. Виступаючі носові кістки припускають наявність більш довгого носа, ніж у сучасних видів. Як і в інших представників родини палеопропітекових, у палеопропітеків передні кінцівки були довшими за задні, що відрізняє їх від близьких родичів — сучасних індрієвих; співвідношення довжини передніх та задніх кінцівок було навіть більше, ніж у гібонових та орангутангів. Вигнуті довгі руки палеопропітека дозволяли їм міцно зачіплятися за гілки під час пересування та координувати рухи. Пальці як передніх, так і задніх кінцівок характеризуються дуже довгими і викривленими фалангами, великі пальці, навпаки, укорочені; суглоби гнучкі та рухливі.
Спосіб життя
З усіх лемурових палеопропітеки були найбільш пристосовані до деревного способу життя. Очевидно, вони практично не спускалися на землю, перебираючись з гілки на гілку, використовуючи всі чотири лапи, і подовгу висячи на місці вниз головою, подібно до сучасних лінивців. Посилаючись на морфологію кінцівок, палеопропітеки, ймовірно, мали не дуже активну поведінку.
Palaeopropithecus ingens рано стикалися з відлученням від грудей і рано втрачали молочні зуби. Більше ніж за місяць вони вже навчалися і могли добувати їжу, що є набагато раніше, ніж у інших видів лемурів. Дієта палеопропітеків була суто рослинною і в основному складалася з листя та фруктів, хоча щелепний апарат Palaeopropithecus kelyus вказує на те, що він міг пережовувати жорсткішу їжу, ніж два інших види, включаючи зерна, насіння та горіхи.
Ареал та поширення
Географія палеонтологічних знахідок решток палеопропітеків широка (у масштабах Мадагаскару), при цьому передбачувані ареали трьох видів не перетинаються. Очевидно, Palaeopropithecus ingens населяв південний заход острова, а Palaeopropithecus kelyus — північний захід, тоді як єдине родовище, де виявлено залишки третього виду, Palaeopropithecus maximus, розташоване в центральній частині Мадагаскару.
Вимирання
Палеопропітеки мешкали на Мадагаскарі ще до моменту появи там людини (найпізніші останки, згідно з радіовуглецевим датуванням, відносяться до XIV–XV століття нашої ери). На заході Мадагаскару, в заповіднику Беанка, були виявлені субфосильні кісткові залишки палеопропітеків віком від 1000 до 3000 років зі слідами обробки, зішкрябування м'яса з кісток, а також залишки глиняного посуду. Там же, в печерах, було знайдено наскальний малюнок давніх малагасійців віком близько 2000 років, що зображує полювання з луком та собаками на гігантського лемура, ймовірно, із родини палеопропітекових. Можливо, що вони навіть дожили до появи на острові європейців. Полювання та освоєння лісів, мабуть, були серед факторів, що призвели до їх зникнення. Люди споживали їх у їжу, а також використовували кістки як інструменти. Поряд із відносно великими розмірами ці лемури стали мішенню, оскільки вони були активні протягом дня, як і люди. Поряд з їх добовою активністю, ще одним фактором, який призвів до їх вимирання, була повільна швидкість розмноження. Вони були винищені швидше, ніж вони могли розмножуватися.
У той самий час у 1658 року французький дослідник Етьєн де Флакур записав розповідь аборигенів про людиноподібну істоту тратратратра (або третретретре) розміром з дворічне теля, опис якого, на думку деяких авторів, збігається із зовнішнім виглядом палеопропітеків.
Примітки
- Н. Н. Каландадзе, А. В. Шаповалов. Судьба мегафауны наземных экосистем Мадагаскарской зоогеографической области в позднем антропогене (PDF) (рос) . Проблемы эволюции. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2012.
- New Extinct Lemur Species Discovered In Madagascar (англ.). Science Daily.
- Jungers, William L.; Godfrey, Laurie R.; Simons, Elwyn L.; Chatrath, Prithijit S. (28 жовтня 1997). Phalangeal curvature and positional behavior in extinct sloth lemurs (Primates, Palaeopropithecidae). Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Т. 94, № 22. с. 11998—12001. ISSN 0027-8424. PMID 11038588.
- David A. Burney, Haingoson Andriamialison, Radosoa A. Andrianaivoarivelo, Steven Bourne, Brooke E. Crowley. Subfossil lemur discoveries from the Beanka Protected Area in western Madagascar (англ.). Quaternary Research.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2013.
- Eberhart, George M. (2002). Mysterious Creatures: A Guide to Cryptozoology (англ.). ABC-CLIO. ISBN .
Джерела
- https://prehistoric-fauna.com/Palaeopropithecus-ingens
- https://www.mindat.org/taxon-3239566.html
- Н. Н. Каландадзе, А. В. Шаповалов. Судьба мегафауны наземных экосистем Мадагаскарской зоогеографической области в позднем антропогене (PDF) (рос) . Проблеми еволюції. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paleopropiteki Chas isnuvannya plejstocen golocenPalaeopropithecus ingensOhoronnij statusVimerlij XVI st MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Mokronosi Strepsirhini Nadrodina Lemuri Lemuroidea Rodina Paleopropitekovi Palaeopropithecidae Rid Paleopropiteki Palaeopropithecus Miscya znahidok reshtok P kelyus P maximus P ingensVidi Palaeopropithecus ingens Palaeopropithecus maximus Palaeopropithecus kelyusPosilannyaVikishovishe PalaeopropithecusVikividi PalaeopropithecusEOL 7244613NCBI 322024Fossilworks 40791 Paleopropite ki lat Palaeopropithecus vimerlij rid subfosilnih lemuriv sho meshkali na Madagaskari v period z plejstocenu do istorichnogo chasu Vidomo tri vidi Palaeopropithecus ingens Grandidier 1899 Palaeopropithecus maximus Standing 1903 Palaeopropithecus kelyus Gommery ta in 2009 Zovnishnij viglyadCherep Palaeopropithecus maximus vid speredi Paleopropiteki buli velikimi primatami na sho vkazuye latinska nazva vzhe pershogo vidkritogo vidu Palaeopropithecus ingens paleopropitek kolosalnij Predstavniki rodu vazhili vid 40 do 55 kg za inshimi dzherelami do 60 kg Navit Palaeopropithecus kelyus najmenshij iz troh vidiv vazhiv blizko 35 kilogramiv todi yak najbilshi iz suchasnih lemuriv vazhat u mezhah desyati kilogramiv Paleopropitekiv vidriznyav masivnij cherep dovzhinoyu 19 21 santimetr z nizhnoshelepnim simfizom pomirno rozvinenim sagitalnim grebenem i vistupayuchimi vpered kistkami licovogo viddilu U nizhnij shelepi buli vidsutni ikla zagalna budova shozha na zubnij aparat sifaki Vistupayuchi nosovi kistki pripuskayut nayavnist bilsh dovgogo nosa nizh u suchasnih vidiv Yak i v inshih predstavnikiv rodini paleopropitekovih u paleopropitekiv peredni kincivki buli dovshimi za zadni sho vidriznyaye yih vid blizkih rodichiv suchasnih indriyevih spivvidnoshennya dovzhini perednih ta zadnih kincivok bulo navit bilshe nizh u gibonovih ta orangutangiv Vignuti dovgi ruki paleopropiteka dozvolyali yim micno zachiplyatisya za gilki pid chas peresuvannya ta koordinuvati ruhi Palci yak perednih tak i zadnih kincivok harakterizuyutsya duzhe dovgimi i vikrivlenimi falangami veliki palci navpaki ukorocheni suglobi gnuchki ta ruhlivi Sposib zhittyaZ usih lemurovih paleopropiteki buli najbilsh pristosovani do derevnogo sposobu zhittya Ochevidno voni praktichno ne spuskalisya na zemlyu perebirayuchis z gilki na gilku vikoristovuyuchi vsi chotiri lapi i podovgu visyachi na misci vniz golovoyu podibno do suchasnih linivciv Posilayuchis na morfologiyu kincivok paleopropiteki jmovirno mali ne duzhe aktivnu povedinku Palaeopropithecus ingens rano stikalisya z vidluchennyam vid grudej i rano vtrachali molochni zubi Bilshe nizh za misyac voni vzhe navchalisya i mogli dobuvati yizhu sho ye nabagato ranishe nizh u inshih vidiv lemuriv Diyeta paleopropitekiv bula suto roslinnoyu i v osnovnomu skladalasya z listya ta fruktiv hocha shelepnij aparat Palaeopropithecus kelyus vkazuye na te sho vin mig perezhovuvati zhorstkishu yizhu nizh dva inshih vidi vklyuchayuchi zerna nasinnya ta gorihi Areal ta poshirennyaGeografiya paleontologichnih znahidok reshtok paleopropitekiv shiroka u masshtabah Madagaskaru pri comu peredbachuvani areali troh vidiv ne peretinayutsya Ochevidno Palaeopropithecus ingens naselyav pivdennij zahod ostrova a Palaeopropithecus kelyus pivnichnij zahid todi yak yedine rodovishe de viyavleno zalishki tretogo vidu Palaeopropithecus maximus roztashovane v centralnij chastini Madagaskaru VimirannyaPechernij malyunok sceni polyuvannya iz zobrazhennyam lyudini krajnya livoruch na paleopropiteka v centri zliva razom iz dvoma mislivskimi sobakami pravoruch Paleopropiteki meshkali na Madagaskari she do momentu poyavi tam lyudini najpiznishi ostanki zgidno z radiovuglecevim datuvannyam vidnosyatsya do XIV XV stolittya nashoyi eri Na zahodi Madagaskaru v zapovidniku Beanka buli viyavleni subfosilni kistkovi zalishki paleopropitekiv vikom vid 1000 do 3000 rokiv zi slidami obrobki zishkryabuvannya m yasa z kistok a takozh zalishki glinyanogo posudu Tam zhe v pecherah bulo znajdeno naskalnij malyunok davnih malagasijciv vikom blizko 2000 rokiv sho zobrazhuye polyuvannya z lukom ta sobakami na gigantskogo lemura jmovirno iz rodini paleopropitekovih Mozhlivo sho voni navit dozhili do poyavi na ostrovi yevropejciv Polyuvannya ta osvoyennya lisiv mabut buli sered faktoriv sho prizveli do yih zniknennya Lyudi spozhivali yih u yizhu a takozh vikoristovuvali kistki yak instrumenti Poryad iz vidnosno velikimi rozmirami ci lemuri stali mishennyu oskilki voni buli aktivni protyagom dnya yak i lyudi Poryad z yih dobovoyu aktivnistyu she odnim faktorom yakij prizviv do yih vimirannya bula povilna shvidkist rozmnozhennya Voni buli vinisheni shvidshe nizh voni mogli rozmnozhuvatisya U toj samij chas u 1658 roku francuzkij doslidnik Etyen de Flakur zapisav rozpovid aborigeniv pro lyudinopodibnu istotu tratratratra abo tretretretre rozmirom z dvorichne telya opis yakogo na dumku deyakih avtoriv zbigayetsya iz zovnishnim viglyadom paleopropitekiv PrimitkiN N Kalandadze A V Shapovalov Sudba megafauny nazemnyh ekosistem Madagaskarskoj zoogeograficheskoj oblasti v pozdnem antropogene PDF ros Problemy evolyucii Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2012 New Extinct Lemur Species Discovered In Madagascar angl Science Daily Jungers William L Godfrey Laurie R Simons Elwyn L Chatrath Prithijit S 28 zhovtnya 1997 Phalangeal curvature and positional behavior in extinct sloth lemurs Primates Palaeopropithecidae Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America T 94 22 s 11998 12001 ISSN 0027 8424 PMID 11038588 David A Burney Haingoson Andriamialison Radosoa A Andrianaivoarivelo Steven Bourne Brooke E Crowley Subfossil lemur discoveries from the Beanka Protected Area in western Madagascar angl Quaternary Research Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Eberhart George M 2002 Mysterious Creatures A Guide to Cryptozoology angl ABC CLIO ISBN 978 1 57607 283 7 Dzherelahttps prehistoric fauna com Palaeopropithecus ingens https www mindat org taxon 3239566 html N N Kalandadze A V Shapovalov Sudba megafauny nazemnyh ekosistem Madagaskarskoj zoogeograficheskoj oblasti v pozdnem antropogene PDF ros Problemi evolyuciyi Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2012