Свистун рудогорлийОхоронний статусУразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини An

Свистун рудогорлий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Свистунові (Pachycephalidae)
Рід:	Свистун (Pachycephala)
Вид:	Свистун рудогорлий

Біноміальна назва

Pachycephala rufogularis
Gould, 1841

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Pachycephala rufogularis
Віківиди:	Pachycephala rufogularis
ITIS:	561778
МСОП:	22705434
NCBI:	449357

Свистун рудогорлий (Pachycephala rufogularis) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Австралії.

Опис

Довжина птаха становить 19-22 см, вага 30-38 г. У самця верхня частина тіла коричнювато-сіра, обличчя і горло руді, на шиї сірий "комірець", нижня частина тіла рудувата. У самиць горло дещо блідіше, нижня частина тіла жовтувата. очі червоні, дзьоб і лапи темні. Рудогорлі свистуни дуже схожі на споріднених південних свистунів.

Поширення і екологія

Рудогорлі свистуни мешкають в пустельних районах центрального Нового Південного Уельсу, північно-західної Вікторії і південно-східної Південної Австралії. Вони живуть в чагарникових заростях, зокрема в заростях Spinifex.

Поведінка

Птах веде прихований спосіб життя і його складно помітити. Харчується комахами, яких ловить на землі. Геіздо чашоподібне, зреблене переважно з кори. В кладці 2-3 яйця.

Збереження

МСОП вважає цей вид вразливим. Уряд Південної Австралії вважає цей вид вразливим, уряд Вікторії — таким, що знаходиться під загрозою зникнення, уряд Нового Південного Уельсу — таким, що знаходиться на межі зникнення. За оцінкою дослідників, популяція рудогорлих свистунів нараховує приблизно 2000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також пожежі і інвазивні хижаки.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
Menkhorst, Peter; Rogers, Danny & Clarke, Rohan (2017). The Australian Bird Guide. Clayton South: CSIRO Publishing. p. 476. .
Pizzey, Graham (2012). The Field Guide to the Birds of Australia (Ninth ed.) Sydney: Harper Collins Publishers. p. 408. .
Victorian Department of Sustainability and Environment (2007). Advisory List of Threatened Vertebrate Fauna in Victoria - 2007. East Melbourne, Victoria: Department of Sustainability and Environment. с. 15. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.

[:1-4] Menkhorst, Peter; Rogers, Danny & Clarke, Rohan (2017). The Australian Bird Guide. Clayton South: CSIRO Publishing. p. 476. .

[5] Pizzey, Graham (2012). The Field Guide to the Birds of Australia (Ninth ed.) Sydney: Harper Collins Publishers. p. 408. .

[DSE200-6] Victorian Department of Sustainability and Environment (2007). Advisory List of Threatened Vertebrate Fauna in Victoria - 2007. East Melbourne, Victoria: Department of Sustainability and Environment. с. 15. ISBN .