Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Pentium укр Пентіум торгова марка декількох поколінь мікропроцесорів сімейства x86 що випускаються корпорацією Intel з 2

P5

P5

«Pentium» (укр. Пентіум) — торгова марка декількох поколінь мікропроцесорів сімейства x86, що випускаються корпорацією Intel з 22 березня 1993 року. Перший у серії Pentium був процесором Intel п'ятого покоління і прийшов на зміну Intel 80486 (який часто називали просто 486).

Pentium
image
Роки виробництва:1993
Розробник:d[1]
Виробник(и):Intel
Макс. частота CPU:60 МГц – 300 МГц
Частота FSB:50 МГц – 66 МГц
Техпроцес:800 – 250
Набір команд:x86
Попередник:486
Наступник:Pentium Pro
Роз'єм(и):
Назва ядра:
  • P5
  • P54C
  • P54CS
  • P55C
  • Tillamook

Процесори Intel Pentium були надзвичайно популярними, і Intel вирішила не відмовлятися від марки Pentium, називаючи так і наступні процесори, хоча вони сильно відрізнялися від перших Pentium і навіть не належали до п'ятого покоління. Такими є:

  • Pentium Pro — перший процесор шостого покоління, або ядро P6
  • Pentium II — комерційно успішний процесор шостого покоління
  • Pentium III — варіант Pentium II з дещо розширеною системою команд
  • Pentium 4 — процесор сьомого покоління
  • Pentium M — мобільний варіант чипа, на базі вдосконаленого ядра P6
  • Pentium D — двоядерний процесор Pentium 4

До святкування 20-ти річчя торгової марки «Pentium», корпорація Intel анонсувала випуск повністю розблокованого процесора з ядром Haswell (4-е покоління) в середині 2014 року.

На основі мікроархітектури P5

P5

Процесори Pentium першого покоління. Дві (єдині) моделі анонсовані 22 березня 1993 і працювали з тактовою частотою ядра 60 і 66 МГц, частота системної шини (FSB) дорівнювала частоті ядра, тобто множник ядра дорівнював 1,0. Кеш другого рівня розміщувався на материнській платі і міг мати розмір до 1 Мб. Процесор випускався в 273-контактному корпусі CPGA, встановлювався в корпус Socket 4 і працював від напруги 5 В. Всі процесори Pentium належать до класу SL Enhanced — це означає, що в них передбачена система SMM, що забезпечує зниження енергоспоживання. Ранні варіанти процесорів, з частотами 60-100 МГц (ядра P5 і P54C), мали помилку в модулі FPU (математичний співпроцесор), яка в рідкісних випадках призводила до зменшення точності операції ділення. Цей дефект був виявлений в 1994 році і став знаний як «Pentium FDIV баг». Процесори на ядрі P5 виготовлялися з використанням 800-нанометрового техпроцесу, по біполярній BiCMOS-технології. Процесор містить 3,1 млн транзисторів, а розмір кристала ядра становить 294 мм ². Pentium 66 споживає струм в 3,2 А і має потужність 16 Вт, що призвело до необхідності встановлення додаткового вентилятора. Виробництво таких процесорів виявилося дуже складним і відсоток виходу придатних кристалів виявився занадто малий. Багато фахівців, вказуючи на численні недоліки процесорів Pentium першого покоління, не радили купувати дані моделі. Виробництво на час довелося зупинити. Однак незабаром почалося виробництво вдосконалених процесорів, заснованих на ядрі P54C.

P54C

У жовтні 1993 року були випущені процесори Pentium другого покоління. Спочатку була випущена модель з тактовою частотою 75 МГц. Процесори вироблялися по 600-нанометровій біполярній BiCMOS-технології, що дозволило зменшити розмір кристала до 148 мм ² (ядро містило 3,2 млн транзисторів) і знизити споживану потужність до 10,1 Вт (для Pentium 100). Напругу живлення також було зменшено до 3,3 В, струм, споживаний процесором, становив 3,25 А. Процесор випускався в 296-контактному корпусі CPGA і встановлювався в Socket 5 або Socket 7 і був не сумісний з Socket 4. У цих процесорах поліпшена система SMM і додано вдосконалений програмований контролер переривань APIC.

У процесорах Pentium другого покоління використовується множення тактової частоти, він працює швидше системної шини. Для вказання, у скільки разів тактова частота ядра процесора є більшою за частоту системної шини, використовується множник. У всіх процесорах, заснованих на ядрі P54C, множник дорівнює 1,5.

P54CS

Перші процесори, засновані на цьому ядрі, були випущений 27 березня 1995 року. По суті, це ядро ​​являє собою ядро P54C, виготовлене з використанням 350-нанометрової біполярної BiCMOS-технології, що дозволило зменшити розмір кристала ядра до 91 мм ² (процесори Pentium 120 і 133), проте незабаром, в результаті оптимізації ядра, його розмір вдалося зменшити до 83 мм ² при тій же кількості транзисторів. При цьому Pentium 200 споживав струм в 4,6 А, а його максимальна розсіювана енергія (тепловиділення) становила 15,5 Вт

P55C

image
Процесор Pentium MMX, вигляд зверху

8 січня 1997 року були випущені процесори Pentium, засновані на ядрі P5 третього покоління (P55C). Центром розробок і досліджень Intel в Хайфі (Ізраїль) в ядро ​​P55C був доданий новий набір інструкцій, названий MMX (MultiMedia eXtension), що істотно збільшує (від 10 до 60 %, залежно від оптимізації) продуктивність комп'ютера в програмах мультимедіа.[]

Ринкове найменування даних процесорів було «Pentium with MMX technology», або скорочено Pentium MMX.

Процесор включає в себе пристрій MMX з конвеєрною обробкою команд, кеш L1 збільшений до 32 Кб (16 Кб для даних і 16 Кб для інструкцій), і містить 4,5 млн транзисторів. Вироблявся за вдосконаленою 280-нанометровою CMOS-технологією з використанням кремнієвих напівпровідників.

Робоча напруга 2,8 В, максимальний споживаний струм 6,5 А, тепловиділення 17 Вт (для Pentium 233 MMX). Площа кристала у процесорів Pentium MMX дорівнює 141 мм². Процесори випускалися в 296-контактному корпусі типу CPGA або PPGA для Socket 7.

Процесор Pentium MMX відрізняється від «звичайного» Pentium за шістьма основними пунктами:

  1. додано 57 нових команд обробки даних;
  2. вдвічі збільшено обсяг внутрішнього кешу (16 кб для команд і стільки ж — для даних);
  3. збільшено обсяг буфера адрес переходу (Branch Target Buffer — BTB), використовуваного в системі передбачення переходів (Branch Prediction);
  4. оптимізована робота конвеєра (Pipeline);
  5. збільшено кількість буферів запису (Write Buffers);
  6. процесор потребує подвійного живлення (5 і 2,8 вольт).

Pentium OverDrive

Було випущено кілька поколінь Pentium OverDrive.

  • У 1995 році вийшов перший Pentium OverDrive (на ядрі P24T). Він був призначений для установки в гнізда типу Socket 2 або Socket 3 і працював з напругою живлення 5 В, тобто служив для модернізації систем, що використовують процесор 486 без заміни материнської плати. При цьому цей процесор володів усіма функціями процесора Pentium першого покоління (на ядрі P5). Було випущено дві моделі, що працюють на частотах 63 і 83 МГц, старша споживала струм в 2,8 А і володіла розсіюваною потужністю 14 Вт Через високу вартість цей процесор пішов, не встигнувши з'явитися. І хоча через деякий час (4 березня 1996) на зміну цим процесорам прийшли Pentium ODP5V з частотами 120 і 133 МГц, засновані на ядрі P5T (по суті, являє собою ядро ​​P54CS), вони також не стали популярні.
  • 4 березня 1996 виходить наступна версія Pentium OverDrive — Pentium ODP3V — на ядрі P54CT. Дане ядро ​​засноване на ядрі P54CS. Процесор випускався в 320-контактному корпусі CPGA для Socket 5 або Socket 7.
  • 3 березня 1997 виходять дві моделі Pentium ODPMT (з частотами 150 і 166 МГц), побудовані на ядрі P54CTB (аналог P55C). Пізніше, 4 серпня 1997 року, виходять ще дві моделі на тому ж ядрі (з частотами 180 і 200 МГц). Вони випускалися в 320-контактних корпусах CPGA і були призначені для Socket 5 або Socket 7 (Pentium ODPMT-200 MMX — тільки для Socket 7).

Основні відмінності від процесора 486

  • Суперскалярна архітектура. Завдяки використанню суперскалярної архітектури процесор може виконувати 2 команди за 1 такт. Така можливість існує завдяки наявності двох конвеєрів — u-і v-. u-конвеєр — основний, виконує всі операції над цілими і дійсними числами; v-конвеєр — допоміжний, виконує тільки прості операції над цілими і частково над дійсними. Щоб старі програми (для 486) повною мірою використали можливості такої архітектури, необхідно було їх перекомпілювати. Pentium — перший CISC-процесор, що використовує багатоконвеєрну архітектуру.
  • 64-бітна шина даних дозволяє процесору Pentium за один шинний цикл обмінюватися вдвічі більшим обсягом даних з оперативною пам'яттю, ніж 486 (при однаковій тактовій частоті).
  • Механізм передбачення адреси розгалуження. Застосовується для скорочення часу простою конвеєрів, викликаного затримками вибірки команд при зміні лічильника адреси під час виконання команд розгалуження. Для цього в процесорі використовується буфер адреси розгалуження BTB (Branch Target Buffer), який використовує алгоритми передбачення адреси розгалуження.
  • Роздільне кешування програмного коду і даних. У процесорах Pentium використовується кеш-пам'ять першого рівня (кеш L1) обсягом 16 Кб, розділена на 2 сегменти: 8 Кб для даних і 8 Кб для інструкцій. Це покращує продуктивність і дозволяє робити подвійне кешування доступним частіше, ніж це було можливо раніше. Крім того, змінено механізм кешування.
  • Покращений математичний співпроцесор (FPU).
  • Симетрична мультипроцесорність (SMP).

На основі мікроархітектури P6

Докладніше: Pentium Pro, Pentium II та Pentium III

На основі мікроархітектури Netburst

Докладніше: Pentium 4

На основі мікроархітектури Pentium M

На основі мікроархітектури Core

На основі мікроархітектури Nehalem

На основі мікроархітектури Broadwell

Процесори представлені у першому кварталі 2015 року, виготовляються за технологічним процесом 14 нм. Приклад: двоядерний Pentium 3805U, 1,9 ГГц, 2 Мб кеш-пам'яті, сокет FCBGA 1168.

На основі мікроархітектури Skylake

Підтримує до 64 гігабайт оперативної пам'яті. Не підтримує Turbo Boost, Intel vPro і Hyper-Threading. Підтримуються інструкції AES-NI і RDRAND.

Інтегрований графічний контролер на основі Intel HD Graphics 510; максимальний обсяг відеопам'яті 1,7 гігабайта, максимальна роздільна здатність 4096×2304 пікселів (при 60 Гц), підтримка DisplayPort (до трьох моніторів).

На основі мікроархітектури Kaby Lake

На основі мікроархітектури Coffee Lake

На основі мікроархітектури Comet Lake

Див. також

Примітки

  1. https://www.wired.com/1997/06/es-namemachine/
  2. . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. . Intel. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  4. . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.

Джерела

  • Документація процесорів Pentium [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  • Електротехнічні параметри процесорів, зокрема Intel Pentium [ 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • (рос.)
  • на сайті bitsavers.org(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pentium ukr Pentium torgova marka dekilkoh pokolin mikroprocesoriv simejstva x86 sho vipuskayutsya korporaciyeyu Intel z 22 bereznya 1993 roku Pershij u seriyi Pentium buv procesorom Intel p yatogo pokolinnya i prijshov na zminu Intel 80486 yakij chasto nazivali prosto 486 PentiumRoki virobnictva 1993Rozrobnik d 1 Virobnik i IntelMaks chastota CPU 60 MGc 300 MGcChastota FSB 50 MGc 66 MGcTehproces 800 250Nabir komand x86Poperednik 486Nastupnik Pentium ProRoz yem i Socket 4Socket 5Socket 7Nazva yadra P5P54CP54CSP55CTillamook Procesori Intel Pentium buli nadzvichajno populyarnimi i Intel virishila ne vidmovlyatisya vid marki Pentium nazivayuchi tak i nastupni procesori hocha voni silno vidriznyalisya vid pershih Pentium i navit ne nalezhali do p yatogo pokolinnya Takimi ye Pentium Pro pershij procesor shostogo pokolinnya abo yadro P6 Pentium II komercijno uspishnij procesor shostogo pokolinnya Pentium III variant Pentium II z desho rozshirenoyu sistemoyu komand Pentium 4 procesor somogo pokolinnya Pentium M mobilnij variant chipa na bazi vdoskonalenogo yadra P6 Pentium D dvoyadernij procesor Pentium 4 Do svyatkuvannya 20 ti richchya torgovoyi marki Pentium korporaciya Intel anonsuvala vipusk povnistyu rozblokovanogo procesora z yadrom Haswell 4 e pokolinnya v seredini 2014 roku Na osnovi mikroarhitekturi P5P5 Procesori Pentium pershogo pokolinnya Dvi yedini modeli anonsovani 22 bereznya 1993 i pracyuvali z taktovoyu chastotoyu yadra 60 i 66 MGc chastota sistemnoyi shini FSB dorivnyuvala chastoti yadra tobto mnozhnik yadra dorivnyuvav 1 0 Kesh drugogo rivnya rozmishuvavsya na materinskij plati i mig mati rozmir do 1 Mb Procesor vipuskavsya v 273 kontaktnomu korpusi CPGA vstanovlyuvavsya v korpus Socket 4 i pracyuvav vid naprugi 5 V Vsi procesori Pentium nalezhat do klasu SL Enhanced ce oznachaye sho v nih peredbachena sistema SMM sho zabezpechuye znizhennya energospozhivannya Ranni varianti procesoriv z chastotami 60 100 MGc yadra P5 i P54C mali pomilku v moduli FPU matematichnij spivprocesor yaka v ridkisnih vipadkah prizvodila do zmenshennya tochnosti operaciyi dilennya Cej defekt buv viyavlenij v 1994 roci i stav znanij yak Pentium FDIV bag Procesori na yadri P5 vigotovlyalisya z vikoristannyam 800 nanometrovogo tehprocesu po bipolyarnij BiCMOS tehnologiyi Procesor mistit 3 1 mln tranzistoriv a rozmir kristala yadra stanovit 294 mm Pentium 66 spozhivaye strum v 3 2 A i maye potuzhnist 16 Vt sho prizvelo do neobhidnosti vstanovlennya dodatkovogo ventilyatora Virobnictvo takih procesoriv viyavilosya duzhe skladnim i vidsotok vihodu pridatnih kristaliv viyavivsya zanadto malij Bagato fahivciv vkazuyuchi na chislenni nedoliki procesoriv Pentium pershogo pokolinnya ne radili kupuvati dani modeli Virobnictvo na chas dovelosya zupiniti Odnak nezabarom pochalosya virobnictvo vdoskonalenih procesoriv zasnovanih na yadri P54C P54C U zhovtni 1993 roku buli vipusheni procesori Pentium drugogo pokolinnya Spochatku bula vipushena model z taktovoyu chastotoyu 75 MGc Procesori viroblyalisya po 600 nanometrovij bipolyarnij BiCMOS tehnologiyi sho dozvolilo zmenshiti rozmir kristala do 148 mm yadro mistilo 3 2 mln tranzistoriv i zniziti spozhivanu potuzhnist do 10 1 Vt dlya Pentium 100 Naprugu zhivlennya takozh bulo zmensheno do 3 3 V strum spozhivanij procesorom stanoviv 3 25 A Procesor vipuskavsya v 296 kontaktnomu korpusi CPGA i vstanovlyuvavsya v Socket 5 abo Socket 7 i buv ne sumisnij z Socket 4 U cih procesorah polipshena sistema SMM i dodano vdoskonalenij programovanij kontroler pererivan APIC U procesorah Pentium drugogo pokolinnya vikoristovuyetsya mnozhennya taktovoyi chastoti vin pracyuye shvidshe sistemnoyi shini Dlya vkazannya u skilki raziv taktova chastota yadra procesora ye bilshoyu za chastotu sistemnoyi shini vikoristovuyetsya mnozhnik U vsih procesorah zasnovanih na yadri P54C mnozhnik dorivnyuye 1 5 P54CS Pershi procesori zasnovani na comu yadri buli vipushenij 27 bereznya 1995 roku Po suti ce yadro yavlyaye soboyu yadro P54C vigotovlene z vikoristannyam 350 nanometrovoyi bipolyarnoyi BiCMOS tehnologiyi sho dozvolilo zmenshiti rozmir kristala yadra do 91 mm procesori Pentium 120 i 133 prote nezabarom v rezultati optimizaciyi yadra jogo rozmir vdalosya zmenshiti do 83 mm pri tij zhe kilkosti tranzistoriv Pri comu Pentium 200 spozhivav strum v 4 6 A a jogo maksimalna rozsiyuvana energiya teplovidilennya stanovila 15 5 Vt P55C Procesor Pentium MMX viglyad zverhu 8 sichnya 1997 roku buli vipusheni procesori Pentium zasnovani na yadri P5 tretogo pokolinnya P55C Centrom rozrobok i doslidzhen Intel v Hajfi Izrayil v yadro P55C buv dodanij novij nabir instrukcij nazvanij MMX MultiMedia eXtension sho istotno zbilshuye vid 10 do 60 zalezhno vid optimizaciyi produktivnist komp yutera v programah multimedia dzherelo Rinkove najmenuvannya danih procesoriv bulo Pentium with MMX technology abo skorocheno Pentium MMX Procesor vklyuchaye v sebe pristrij MMX z konveyernoyu obrobkoyu komand kesh L1 zbilshenij do 32 Kb 16 Kb dlya danih i 16 Kb dlya instrukcij i mistit 4 5 mln tranzistoriv Viroblyavsya za vdoskonalenoyu 280 nanometrovoyu CMOS tehnologiyeyu z vikoristannyam kremniyevih napivprovidnikiv Robocha napruga 2 8 V maksimalnij spozhivanij strum 6 5 A teplovidilennya 17 Vt dlya Pentium 233 MMX Plosha kristala u procesoriv Pentium MMX dorivnyuye 141 mm Procesori vipuskalisya v 296 kontaktnomu korpusi tipu CPGA abo PPGA dlya Socket 7 Procesor Pentium MMX vidriznyayetsya vid zvichajnogo Pentium za shistma osnovnimi punktami dodano 57 novih komand obrobki danih vdvichi zbilsheno obsyag vnutrishnogo keshu 16 kb dlya komand i stilki zh dlya danih zbilsheno obsyag bufera adres perehodu Branch Target Buffer BTB vikoristovuvanogo v sistemi peredbachennya perehodiv Branch Prediction optimizovana robota konveyera Pipeline zbilsheno kilkist buferiv zapisu Write Buffers procesor potrebuye podvijnogo zhivlennya 5 i 2 8 volt Pentium OverDrive Bulo vipusheno kilka pokolin Pentium OverDrive U 1995 roci vijshov pershij Pentium OverDrive na yadri P24T Vin buv priznachenij dlya ustanovki v gnizda tipu Socket 2 abo Socket 3 i pracyuvav z naprugoyu zhivlennya 5 V tobto sluzhiv dlya modernizaciyi sistem sho vikoristovuyut procesor 486 bez zamini materinskoyi plati Pri comu cej procesor volodiv usima funkciyami procesora Pentium pershogo pokolinnya na yadri P5 Bulo vipusheno dvi modeli sho pracyuyut na chastotah 63 i 83 MGc starsha spozhivala strum v 2 8 A i volodila rozsiyuvanoyu potuzhnistyu 14 Vt Cherez visoku vartist cej procesor pishov ne vstignuvshi z yavitisya I hocha cherez deyakij chas 4 bereznya 1996 na zminu cim procesoram prijshli Pentium ODP5V z chastotami 120 i 133 MGc zasnovani na yadri P5T po suti yavlyaye soboyu yadro P54CS voni takozh ne stali populyarni 4 bereznya 1996 vihodit nastupna versiya Pentium OverDrive Pentium ODP3V na yadri P54CT Dane yadro zasnovane na yadri P54CS Procesor vipuskavsya v 320 kontaktnomu korpusi CPGA dlya Socket 5 abo Socket 7 3 bereznya 1997 vihodyat dvi modeli Pentium ODPMT z chastotami 150 i 166 MGc pobudovani na yadri P54CTB analog P55C Piznishe 4 serpnya 1997 roku vihodyat she dvi modeli na tomu zh yadri z chastotami 180 i 200 MGc Voni vipuskalisya v 320 kontaktnih korpusah CPGA i buli priznacheni dlya Socket 5 abo Socket 7 Pentium ODPMT 200 MMX tilki dlya Socket 7 Osnovni vidminnosti vid procesora 486 Superskalyarna arhitektura Zavdyaki vikoristannyu superskalyarnoyi arhitekturi procesor mozhe vikonuvati 2 komandi za 1 takt Taka mozhlivist isnuye zavdyaki nayavnosti dvoh konveyeriv u i v u konveyer osnovnij vikonuye vsi operaciyi nad cilimi i dijsnimi chislami v konveyer dopomizhnij vikonuye tilki prosti operaciyi nad cilimi i chastkovo nad dijsnimi Shob stari programi dlya 486 povnoyu miroyu vikoristali mozhlivosti takoyi arhitekturi neobhidno bulo yih perekompilyuvati Pentium pershij CISC procesor sho vikoristovuye bagatokonveyernu arhitekturu 64 bitna shina danih dozvolyaye procesoru Pentium za odin shinnij cikl obminyuvatisya vdvichi bilshim obsyagom danih z operativnoyu pam yattyu nizh 486 pri odnakovij taktovij chastoti Mehanizm peredbachennya adresi rozgaluzhennya Zastosovuyetsya dlya skorochennya chasu prostoyu konveyeriv viklikanogo zatrimkami vibirki komand pri zmini lichilnika adresi pid chas vikonannya komand rozgaluzhennya Dlya cogo v procesori vikoristovuyetsya bufer adresi rozgaluzhennya BTB Branch Target Buffer yakij vikoristovuye algoritmi peredbachennya adresi rozgaluzhennya Rozdilne keshuvannya programnogo kodu i danih U procesorah Pentium vikoristovuyetsya kesh pam yat pershogo rivnya kesh L1 obsyagom 16 Kb rozdilena na 2 segmenti 8 Kb dlya danih i 8 Kb dlya instrukcij Ce pokrashuye produktivnist i dozvolyaye robiti podvijne keshuvannya dostupnim chastishe nizh ce bulo mozhlivo ranishe Krim togo zmineno mehanizm keshuvannya Pokrashenij matematichnij spivprocesor FPU Simetrichna multiprocesornist SMP Na osnovi mikroarhitekturi P6Dokladnishe Pentium Pro Pentium II ta Pentium IIINa osnovi mikroarhitekturi NetburstDokladnishe Pentium 4Na osnovi mikroarhitekturi Pentium MNa osnovi mikroarhitekturi CoreNa osnovi mikroarhitekturi NehalemNa osnovi mikroarhitekturi BroadwellProcesori predstavleni u pershomu kvartali 2015 roku vigotovlyayutsya za tehnologichnim procesom 14 nm Priklad dvoyadernij Pentium 3805U 1 9 GGc 2 Mb kesh pam yati soket FCBGA 1168 Na osnovi mikroarhitekturi SkylakePidtrimuye do 64 gigabajt operativnoyi pam yati Ne pidtrimuye Turbo Boost Intel vPro i Hyper Threading Pidtrimuyutsya instrukciyi AES NI i RDRAND Integrovanij grafichnij kontroler na osnovi Intel HD Graphics 510 maksimalnij obsyag videopam yati 1 7 gigabajta maksimalna rozdilna zdatnist 4096 2304 pikseliv pri 60 Gc pidtrimka DisplayPort do troh monitoriv Na osnovi mikroarhitekturi Kaby LakeNa osnovi mikroarhitekturi Coffee LakeNa osnovi mikroarhitekturi Comet LakeDiv takozhSpisok mikroprocesoriv Intel Pomilka 0xF00FC7C8Primitkihttps www wired com 1997 06 es namemachine Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 20 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Intel Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 30 veresnya 2020 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 30 veresnya 2020 DzherelaDokumentaciya procesoriv Pentium 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Elektrotehnichni parametri procesoriv zokrema Intel Pentium 9 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl ros na sajti bitsavers org angl

Дата публікації:
Топ