Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Осмія руда | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Osmia rufa (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Osmia bicornis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Осмія руда (Osmia rufa) — вид перетинчастокрилих комах родини мегахілид (Megachilidae).
Опис
Тіло густо вкрите червоно-коричневими волосками. Довжина самки 12—15 мм (самці дрібніші). Вид належить до групи одиночних бджіл, однак самки можуть утворювати невеликі колонії. Дорослі особини — комахи середньої величини (8—15 мм) що мають металічний блиск та густе опушення покрову.
Поширення
Вид поширений у материковій Європі, на Британських островах, Скандинавії, Північній Африці, Грузії, Ірані та Туреччині.
Біологія
Рід осмієвих наллічує біля 350 видів що поширені по всьому світі. Лише 130 із них спостерігаються в Європі. Основні із видів: Руда осмія (Osmia rufa); Рогата осмія (Osmia cornifrons); Осмія блакитна (Osmia lignaria); Осмія крючкувата (Osmia uncinata Gerstedt); Осмія стінна (Osmia parietina); Осмія чорнобрюхова (Osmia nigriventris Zetterstedt) та ін.
Руда (Osmia rufa L.) осмія належить до класу комах (Insecta), ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини Мегахілід (Megachilidae). Вони займають досить широкий ареал, на Євро-Азійському континенті, крім півночі. Це комахи з повним перетворенням що мають чотири фази розвитку: яйце, личинка, лялечка i доросла фаза або імаго.
Біологія осмій значною мірою відрізняється від біології медоносних бджіл. Живуть вони не сім'ями, а колоніями, без біологічної цілісності. Робочі бджоли — самиці. Роль самців в запиленні квіток незначна. Живуть самці до 20, а самиці — до 45 днів. Льотно-запилююча діяльність популяції триває 40-45 днів. У Лісостепу України руда осмія «працює» з третьої декади квітня до кінця травня початку червня, запилюючи абрикоси, персики, черешні, вишні, сливи, груші, яблуні, смородину, аґрус, суницю, малину.
В умовах Придністров'я Хмельниччини, за результатами пилкового аналізу, встановлено що Руда Осмія найчастіше відвідувала цвіт яблуні (кількість пилкових зерен цього виду становила 16,2 %.
Життєвий цикл осмій — однорічний. Самці та самки розпочинають свою активність ранньою весною. Після спарювання самиці шукають місця для гніздування вибираючи для цього готові пустоти в діаметрі від 5 до 10 мм. В кожній трубці самиця відкладає по декілька яєць, розділяючи майбутніх особин земляною перегородкою заповнюючи перед тим ввесь простір майбутнього кокона сумішшю пилку з нектаром.
У липні-серпні личинки які вилуплюються з яєць харчуються приготовленим для них кормом та до кінця вересня перетворюються в кокони і так зимують до весни. Як тільки середньодобова температура підніметься до +15°С, сама доросла комаха, що знаходиться в кінці трубки перегризає перегородку і кокон сусідньої бджоли та розбуджує сусіда. Та, в свою чергу, схожими діями будить наступну бджілку й таким чином розпочинається виліт дорослих комах та новий життєвий цикл.
Особливо добре працюють і розмножуються комахи, коли є постійна кормова база і зволожений ґрунт біля гніздувань — будівельний матеріал для комірок. За сприятливих умов самиця за льотний період запилює до 100 тис. квіток.
Екологія гніздування
Осмія руда займає різноманітні місця гніздування в природі та серед людських поселень. Ці бджоли будують гнізда у різних порожнинах, порожніх черепашках равликів, стеблах рослин, і порожніх норках жуків. Займає старі раковини трьох видів равликів: Helix nemoralis, і Helix pomatia і гнізда бджіл роду Anthophora. Крім того O. RUFA L. в виборі місця для гніздування є досить невибагливою. Свої гнізда одинокі бджоли найчастіше влаштовують у трубчатих глухих порожнинах, у норах у землі, рідше в отворах дерев, у порожнистих стеблах очерету або ожини, в очеретяних стріхах старих будинків, отворах в будівлях і т. ін.).
Як правило, самка створює осередок (стільник), відкладає в нього одне яйце, додає живильну суміш для личинки і герметично його закриває. Одне гніздо може містити декілька осередків. У випадку, якщо гніздо знаходиться в товщі деревини, зазвичай крайні до виходу осередки містять яйця самців. Надалі бджола не піклується про своє потомство і зазвичай гине, зробивши одне або декілька гнізд. Самці виводяться першими і до моменту виведення самки вже готові до спаровування. Одиночні бджоли, як правило, або нежалячі, або жалять украй рідко, тільки у разі самооборони.
Середня кількість комірок на гніздо осмій згідно спостережень американських науковців варіюються від 4-3 до 9-3.
За результатами дослідження параметрів гніздовищ Osmia rufa в умовах південно-східного Придністров'я Хмельниччини встановлено, що найбільш привабливими для комах були трубки в діаметрі 6 -7,5 мм, заселеність яких становила 94,6 %
Осмії неагресивні по відношенню до людини, при цьому — чудові запилювачі. Крім того, на відміну від медоносної бджоли, у осмій немає безплідних робочих бджіл. Деякі садівники споруджують штучні гнізда для залучення осмій.
Примітки
- Гукало В. М. Бджоли роду Osmia (Hymenoptera, Megachilidae), особливості їх біології, екології та промислового розведення i використання в умовах Лісостепу України. Автореферат канд. біол. наук. — Харків, 1998. — 23 с.
- Комісар О. Запрошуємо до розведення осмій // Український пасічник. –2004. — № 4. — С. 22—24.
- Лапчинський В. В., Лапчинська Є. В. Особливості штучного розведення та природні вороги бджоли Osmia Rufa L. в умовах південно-східного Придністров'я Хмельниччини // Український пасічник. Львів: «Полі». 2016. № 2. — С. 44-46
- Malyshev S.I. The nesting habits of solitary bees — a comparative study// Eos. 1935. Madr. 11 pp. 201—309.(англ.)
- [J.B. Free., I.H. Williams. Preliminary investigations on the occupation of artificial nests by Osmia ruf a (L.) (Hymenoptera: Megachilidae) // Entomological Review.1970. — Ecol. 7. pp. 559—666.(англ.)
- Лапчинський В. В. Особливості штучного розведення та природні вороги бджоли Osmia Rufa L. в умовах південно-східного Придністров'я Хмельниччини / Лапчинський В. В., Лапчинська Є. В. // Український пасічник. Львів: «Полі». 2016. № 3. — С. 25-28
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmiya ruda Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina Megahilidi Megachilidae Rid Osmiya Osmia Vid Osmiya ruda Binomialna nazva Osmia rufa Linnaeus 1758 Sinonimi Osmia bicornis Posilannya Vikishovishe Osmia bicornis Vikividi Osmia rufa EOL 2753677 ITIS 756986 Osmiya ruda Osmia rufa vid peretinchastokrilih komah rodini megahilid Megachilidae Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Biologiya 4 Ekologiya gnizduvannya 5 Primitki 6 PosilannyaOpisred Tilo gusto vkrite chervono korichnevimi voloskami Dovzhina samki 12 15 mm samci dribnishi Vid nalezhit do grupi odinochnih bdzhil odnak samki mozhut utvoryuvati neveliki koloniyi Dorosli osobini komahi serednoyi velichini 8 15 mm sho mayut metalichnij blisk ta guste opushennya pokrovu Poshirennyared Vid poshirenij u materikovij Yevropi na Britanskih ostrovah Skandinaviyi Pivnichnij Africi Gruziyi Irani ta Turechchini Biologiyared Rid osmiyevih nallichuye bilya 350 vidiv sho poshireni po vsomu sviti Lishe 130 iz nih sposterigayutsya v Yevropi Osnovni iz vidiv Ruda osmiya Osmia rufa Rogata osmiya Osmia cornifrons Osmiya blakitna Osmia lignaria Osmiya kryuchkuvata Osmia uncinata Gerstedt Osmiya stinna Osmia parietina Osmiya chornobryuhova Osmia nigriventris Zetterstedt ta in Ruda Osmia rufa L osmiya nalezhit do klasu komah Insecta ryadu peretinchastokrilih Hymenoptera rodini Megahilid Megachilidae Voni zajmayut dosit shirokij areal na Yevro Azijskomu kontinenti krim pivnochi Ce komahi z povnim peretvorennyam sho mayut chotiri fazi rozvitku yajce lichinka lyalechka i dorosla faza abo imago 1 Biologiya osmij znachnoyu miroyu vidriznyayetsya vid biologiyi medonosnih bdzhil Zhivut voni ne sim yami a koloniyami bez biologichnoyi cilisnosti Robochi bdzholi samici Rol samciv v zapilenni kvitok neznachna Zhivut samci do 20 a samici do 45 dniv Lotno zapilyuyucha diyalnist populyaciyi trivaye 40 45 dniv U Lisostepu Ukrayini ruda osmiya pracyuye z tretoyi dekadi kvitnya do kincya travnya pochatku chervnya zapilyuyuchi abrikosi persiki chereshni vishni slivi grushi yabluni smorodinu agrus sunicyu malinu 2 V umovah Pridnistrov ya Hmelnichchini za rezultatami pilkovogo analizu vstanovleno sho Ruda Osmiya najchastishe vidviduvala cvit yabluni kilkist pilkovih zeren cogo vidu stanovila 16 2 3 Zhittyevij cikl osmij odnorichnij Samci ta samki rozpochinayut svoyu aktivnist rannoyu vesnoyu Pislya sparyuvannya samici shukayut miscya dlya gnizduvannya vibirayuchi dlya cogo gotovi pustoti v diametri vid 5 do 10 mm V kozhnij trubci samicya vidkladaye po dekilka yayec rozdilyayuchi majbutnih osobin zemlyanoyu peregorodkoyu zapovnyuyuchi pered tim vves prostir majbutnogo kokona sumishshyu pilku z nektarom 2 U lipni serpni lichinki yaki viluplyuyutsya z yayec harchuyutsya prigotovlenim dlya nih kormom ta do kincya veresnya peretvoryuyutsya v kokoni i tak zimuyut do vesni Yak tilki serednodobova temperatura pidnimetsya do 15 S sama dorosla komaha sho znahoditsya v kinci trubki peregrizaye peregorodku i kokon susidnoyi bdzholi ta rozbudzhuye susida Ta v svoyu chergu shozhimi diyami budit nastupnu bdzhilku j takim chinom rozpochinayetsya vilit doroslih komah ta novij zhittyevij cikl Osoblivo dobre pracyuyut i rozmnozhuyutsya komahi koli ye postijna kormova baza i zvolozhenij grunt bilya gnizduvan budivelnij material dlya komirok Za spriyatlivih umov samicya za lotnij period zapilyuye do 100 tis kvitok Ekologiya gnizduvannyared Osmiya ruda zajmaye riznomanitni miscya gnizduvannya v prirodi ta sered lyudskih poselen Ci bdzholi buduyut gnizda u riznih porozhninah porozhnih cherepashkah ravlikiv steblah roslin i porozhnih norkah zhukiv Zajmaye stari rakovini troh vidiv ravlikiv Helix nemoralis Helix hortensis i Helix pomatia i gnizda bdzhil rodu Anthophora Krim togo O RUFA L v vibori miscya dlya gnizduvannya ye dosit nevibaglivoyu Svoyi gnizda odinoki bdzholi najchastishe vlashtovuyut u trubchatih gluhih porozhninah u norah u zemli ridshe v otvorah derev u porozhnistih steblah ocheretu abo ozhini v ocheretyanih strihah starih budinkiv otvorah v budivlyah i t in 4 Yak pravilo samka stvoryuye oseredok stilnik vidkladaye v nogo odne yajce dodaye zhivilnu sumish dlya lichinki i germetichno jogo zakrivaye Odne gnizdo mozhe mistiti dekilka oseredkiv U vipadku yaksho gnizdo znahoditsya v tovshi derevini zazvichaj krajni do vihodu oseredki mistyat yajcya samciv Nadali bdzhola ne pikluyetsya pro svoye potomstvo i zazvichaj gine zrobivshi odne abo dekilka gnizd Samci vivodyatsya pershimi i do momentu vivedennya samki vzhe gotovi do sparovuvannya Odinochni bdzholi yak pravilo abo nezhalyachi abo zhalyat ukraj ridko tilki u razi samooboroni Serednya kilkist komirok na gnizdo osmij zgidno sposterezhen amerikanskih naukovciv 5 variyuyutsya vid 4 3 do 9 3 Za rezultatami doslidzhennya parametriv gnizdovish Osmia rufa v umovah pivdenno shidnogo Pridnistrov ya Hmelnichchini vstanovleno sho najbilsh privablivimi dlya komah buli trubki v diametri 6 7 5 mm zaselenist yakih stanovila 94 6 6 Osmiyi neagresivni po vidnoshennyu do lyudini pri comu chudovi zapilyuvachi Krim togo na vidminu vid medonosnoyi bdzholi u osmij nemaye bezplidnih robochih bdzhil Deyaki sadivniki sporudzhuyut shtuchni gnizda dlya zaluchennya osmij Primitkired Gukalo V M Bdzholi rodu Osmia Hymenoptera Megachilidae osoblivosti yih biologiyi ekologiyi ta promislovogo rozvedennya i vikoristannya v umovah Lisostepu Ukrayini Avtoreferat kand biol nauk Harkiv 1998 23 s a b Komisar O Zaproshuyemo do rozvedennya osmij Ukrayinskij pasichnik 2004 4 S 22 24 Lapchinskij V V Lapchinska Ye V Osoblivosti shtuchnogo rozvedennya ta prirodni vorogi bdzholi Osmia Rufa L v umovah pivdenno shidnogo Pridnistrov ya Hmelnichchini Ukrayinskij pasichnik Lviv Poli 2016 2 S 44 46 Malyshev S I The nesting habits of solitary bees a comparative study Eos 1935 Madr 11 pp 201 309 angl J B Free I H Williams Preliminary investigations on the occupation of artificial nests by Osmia ruf a L Hymenoptera Megachilidae Entomological Review 1970 Ecol 7 pp 559 666 angl Lapchinskij V V Osoblivosti shtuchnogo rozvedennya ta prirodni vorogi bdzholi Osmia Rufa L v umovah pivdenno shidnogo Pridnistrov ya Hmelnichchini Lapchinskij V V Lapchinska Ye V Ukrayinskij pasichnik Lviv Poli 2016 3 S 25 28Posilannyared Zinchenko B S Gukalo V M Pchelovodstvo Borba z parazitami odinochnyh pchyol osmij Osmia Rufa Kiev Urozhaj 1992 S 28 30 Golikov V I Mokeeva T N Dyachuk N I Osmiya ryzhaya v usloviyah Kubani 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osmiya ruda amp oldid 43314181