Oryctini Самець Oryctes nasicornis Україна Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підца

Oryctini

Самець Oryctes nasicornis, Україна

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина:	Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина:	Dynastinae
Триба:	Oryctini Mulsant, 1842

Посилання

Вікісховище:	Oryctini
ITIS:	926282
Fossilworks:	284539

Oryctini — триба пластинчатовусих жуків підродини (іноді виокремлюють у родину) жуків-носорогів. Триба об'єднує близько 230 видів комах середнього й великого розміру, зібраних у 26 родів. Ці жуки поширені по всьому світі, окрім Австралії та північних регіонів Євразії та Північної Америки переважно в тропічних та субтропічних регіонах.

Опис

Представники триби — жуки з великим, міцним тілом від чорного до брунатного забарвлення (зрідка жовтуваті). По боки майже паралельні або опуклі. Антени 9-10-членикові, з короткою чи видовженою булавою. Мандибули виступають з боків. Гомілки передніх ніг копального типу, мають по 3 або 4 великих зубці. Задні гомілки зазвичай з зубцями, лопатями чи іншими виростами, чим відрізняють цих жуків від представників близької триби . Надкрила гладенькі, часто з рядами крапок. На пропігідії зазвичай добре розвинена стридуляційна ділянка.

У жуків добре виражений статевий диморфізм. На голові самців зазвичай наявні вирости, виступи, роги. Часто подібні структури або зморшкуваті зони наявні й на передньоспинці. Зокрема деякі представники роду Heterogomphus мають горбики чи виступи вздовж бічних країв, а види роду Megaceras — зморшкувату зону в тому ж регіоні. Розміри рогів залежать від харчування личинки, а тому сильно варіюють у рамках одного й того ж виду.

Голова личинок забарвлена в бурі тони від червоно-брунатного до темно-бурого вкрита численними крапками. На останньому членику антен наявно від 2 до 14 чутливих плям.

Спосіб життя

Жуки активні переважно вночі, летять на світло, удень натомість ховаються. Жуки живляться перестиглими плодами, гнилою деревиною, хоча представники деяких видів прогризають ходи в деревині живих рослин, зокрема пальм. Деякі жуки мешкають у мурашниках, там же розвиваються їхні личинки, зокрема видів Strategus aloeus та Coelosis biloba. Загалом личинки рослиноїдні, живляться органікою в ґрунті чи в компості.

Представники роду пошкоджують пальми (Arecaceae). Личинки поїдають корені та основу ствовбуру кокосової пальми та ананасів, а також іноді й манго; жуки цього виду можуть об'їдати корені пальм, листя агав та цукрової тростини, шкодять бавовні. Strategus surinamensis пошкоджує персикову пальму. Самці виду Podishnus agenor прогризають тунелі в корінні кукурудзи та цукрової тростини, а також пошкоджують культуру капусти, картоплі, кокосової та олійної пальми, ананасу. Також у Південній Америці Heterogomphus dilaticollis пригнічує ріст рослин на пасовиськах, а Strategus jugurtha шкодить посадкам кокосової та олійної пальми.

Різноманіття й поширення

Триба Oryctini об'єднує 26-27 родів з майже 230 видами. Близько 135 видів поширені в Північній та Південній Америці, більшість з них — 133 — у Неотропіках (з них 44 види, що належать до 7 родів, присутні на території Бразилії). У Тропічній Африці поширені 46 видів, у Індомалаї — 31 вид.

Роди:

Anomacaulus Fairmaire, 1878
Blabephorus Fairmaire, 1898
Calypsoryctes Howden, 1970
Ceratoryctoderus Arrow, 1908
Clyster Arrow, 1908
Coelosis Hope, 1847
Cyphonistes Burmeister,1847
Dichodontus Burmeister,1847
Dinoryctes Felsche, 1906
Enema Hope, 1837
Gibboryctes Endrödi, 1974
Heterogomphus Burmeister,1847
Hispanioryctes Howden & Endrodi, 1978
Hoploryctoderus Prell, 1933
Irazua Ratcliffe, 2003
Licnostrategus Prell, 1933
Megaceras Hope, 1847
Megaceropsis Dechambre, 1976
Oryctes Illiger, 1798
Podishnus Burmeister, 1847
Scapanes Burmeister, 1847
Strategus Kirby, 1828
Talautoclyster Yamaya, 2001
Tehuacania Endrödi, 1975 — єдиний вид Tehuacania howdeni Endrödi, 1975
Trichogomphus Burmeister, 1847
Xenodorus Brême, 1844
Xyloryctes Hope, 1837

Примітки

Gasca-Álvarez, H.J., C. da Fonseca & B. Ratcliffe. 2008. Synopsis of the Oryctini (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae) from the Brazilian Amazon. Insecta Mundi 0061: 1–62(англ.)
Dechambre, Roger-Paul; Lachaume, Gilbert (2001). Dynastidae. Le genre Oryctes. Les Coleopteres du Monde / The Beetles of the World. Т. 27. Canterbury, United Kingdom: Hillside Books. ISBN .(фр.)(англ.)
Gasca-Álvarez, H. J. and B. C. Ratcliffe. 2011. An annotated checklist of the oryctine rhinoceros beetles (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae: Oryctini) of the Neotropical and Nearctic realms. Zootaxa3090: 21-40(англ.)

[Gasca-Álvarez2008-1] Gasca-Álvarez, H.J., C. da Fonseca & B. Ratcliffe. 2008. Synopsis of the Oryctini (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae) from the Brazilian Amazon. Insecta Mundi 0061: 1–62(англ.)

[2] Dechambre, Roger-Paul; Lachaume, Gilbert (2001). Dynastidae. Le genre Oryctes. Les Coleopteres du Monde / The Beetles of the World. Т. 27. Canterbury, United Kingdom: Hillside Books. ISBN .(фр.)(англ.)

[Gasca-ÁlvarezRatcliffe2011-3] Gasca-Álvarez, H. J. and B. C. Ratcliffe. 2011. An annotated checklist of the oryctine rhinoceros beetles (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae: Oryctini) of the Neotropical and Nearctic realms. Zootaxa3090: 21-40(англ.)