Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лорі гірський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварин

Oreopsittacus arfaki

Oreopsittacus arfaki
Лорі гірський
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Підродина: Лорійні (Loriinae)
Рід: Гірський лорі (Oreopsittacus)
Salvadori, 1877
Вид: Лорі гірський
Біноміальна назва
Oreopsittacus arfaki
(Meyer, 1874)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Trichoglossus arfaki
Charmosyna arfaki
Посилання
image Вікісховище: Oreopsittacus arfaki
image Віківиди: Oreopsittacus arfaki
image ITIS: 177472
image МСОП: 22684714
image NCBI: 176070

Ло́рі гірський (Oreopsittacus arfaki) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Нової Гвінеї. Це єдиний представник монотипового роду Гірський лорі (Oreopsittacus).

Опис

image
Гірський лорі
image
Гірські лорі (підвид O. a. grandis)

Довжина птаха становить 15-17 см, вага 26-26 г. Забарвлення переважно зелене. У самців лоб і тім'я червоні, щоки фіолетові, під очима білі смуги. Потилиця, спина і хвіст темно-зелені. Першорядні махові пера сині. Нижня частина тіла жовтувато-зелена, нижні покривні пера крил і груди з боків червоні, живіт і боки оранжево-червоні, на крилах знизу жовті смуги. Стернові пера зелені, на кінці червонувато-рожеві, знизу хвіст червоний. Дзьоб чорний, очі чорнувато-карі. У самиць червона пляма на лобі і тімені відсутня. У молодих птахів пера на верхній частині тіла мають чорні края, візерунок на обличчі менш виражений. Представники підвиду O. a. major вирізняються більшими розмірами, червоний кінчик хвоста у них більш помітний. У представників підвиду O. a. grandis оранжево-червоне забарвлення живота і боків відсутнє.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

  • O. a. arfaki (Meyer, AB, 1874) — гори Арфак на півночі півострова Чендравасіх (північний захід Нової Гвінеї);
  • O. a. major Ogilvie-Grant, 1914 — гори Маоке (захід центральної Нової Гвінеї);
  • O. a. grandis Ogilvie-Grant, 1895 — Центральний хребет Нової Гвінеї, гори Овен-Стенлі і гори на півострові Гуон (центр, північний схід і північний захід острова).

Поширення і екологія

Гірські лорі живуть у вологих гірських тропічних лісах, що складаються переважно з подокарпусів і нотофагусів. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, переважно на висоті від 2500 до 3750 м над рівнем моря, іноді на висоті 1500 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з іншими папугами, медолюбами або квіткоїдами. Живляться нектаром, пилком, квітками, плодами і фруктовим соком. Гніздяться в дуплах.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  2. T. Salvadori. Prodromus ornithologiae Papuasiae et Moluccarum. „Annali del Museo civico di storia naturale di Genova”. 10, s. 37, 1877. 
  3. A.B. Meyer. Ueber drei neue auf Neu-Guinea entdeckte Papageien. „Verhandlungen der Kaiserlich-Königlichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien”. 24, s. 37, 1874. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  6. W.R. Ogilvie-Grant. Descriptions of three new subspecies of Parrots, obtained during the expedition of Mr. Wollaston and Mr. Kloss to the Snow Mountains of Dutch New Guinea. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 35, s. 11, 1914. 
  7. W.R. Ogilvie-Grant. Exhibited specimens of two apparently undescribed birds from the Owen Stanley Mountains. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 5, s. 15, 1895. 
  8. P.A. Gregory & G.R. Johnston. Birds of the cold tropics: Dokfuma, Star Mountains, New Guinea. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 113, s. 140, 1993. 

Джерела

  • Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
  • (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by . Princeton University Press. ISBN .
  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016,
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lori girskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Psittaculidae Pidrodina Lorijni Loriinae Rid Girskij lori Oreopsittacus Salvadori 1877 Vid Lori girskij Binomialna nazva Oreopsittacus arfaki Meyer 1874 Pidvidi Div tekst Sinonimi Trichoglossus arfaki Charmosyna arfaki Posilannya Vikishovishe Oreopsittacus arfaki Vikividi Oreopsittacus arfaki ITIS 177472 MSOP 22684714 NCBI 176070 Lo ri girskij Oreopsittacus arfaki vid papugopodibnih ptahiv rodini Psittaculidae Endemik Novoyi Gvineyi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Girskij lori Oreopsittacus OpisGirskij lori Girski lori pidvid O a grandis Dovzhina ptaha stanovit 15 17 sm vaga 26 26 g Zabarvlennya perevazhno zelene U samciv lob i tim ya chervoni shoki fioletovi pid ochima bili smugi Potilicya spina i hvist temno zeleni Pershoryadni mahovi pera sini Nizhnya chastina tila zhovtuvato zelena nizhni pokrivni pera kril i grudi z bokiv chervoni zhivit i boki oranzhevo chervoni na krilah znizu zhovti smugi Sternovi pera zeleni na kinci chervonuvato rozhevi znizu hvist chervonij Dzob chornij ochi chornuvato kari U samic chervona plyama na lobi i timeni vidsutnya U molodih ptahiv pera na verhnij chastini tila mayut chorni kraya vizerunok na oblichchi mensh virazhenij Predstavniki pidvidu O a major viriznyayutsya bilshimi rozmirami chervonij kinchik hvosta u nih bilsh pomitnij U predstavnikiv pidvidu O a grandis oranzhevo chervone zabarvlennya zhivota i bokiv vidsutnye PidvidiVidilyayut tri pidvidi O a arfaki Meyer AB 1874 gori Arfak na pivnochi pivostrova Chendravasih pivnichnij zahid Novoyi Gvineyi O a major Ogilvie Grant 1914 gori Maoke zahid centralnoyi Novoyi Gvineyi O a grandis Ogilvie Grant 1895 Centralnij hrebet Novoyi Gvineyi gori Oven Stenli i gori na pivostrovi Guon centr pivnichnij shid i pivnichnij zahid ostrova Poshirennya i ekologiyaGirski lori zhivut u vologih girskih tropichnih lisah sho skladayutsya perevazhno z podokarpusiv i notofagusiv Zustrichayutsya parami abo nevelikimi zgrajkami perevazhno na visoti vid 2500 do 3750 m nad rivnem morya inodi na visoti 1500 m nad rivnem morya Chasto priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv razom z inshimi papugami medolyubami abo kvitkoyidami Zhivlyatsya nektarom pilkom kvitkami plodami i fruktovim sokom Gnizdyatsya v duplah PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 19 travnya 2022 T Salvadori Prodromus ornithologiae Papuasiae et Moluccarum Annali del Museo civico di storia naturale di Genova 10 s 37 1877 A B Meyer Ueber drei neue auf Neu Guinea entdeckte Papageien Verhandlungen der Kaiserlich Koniglichen Zoologisch Botanischen Gesellschaft in Wien 24 s 37 1874 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 19 travnya 2022 W R Ogilvie Grant Descriptions of three new subspecies of Parrots obtained during the expedition of Mr Wollaston and Mr Kloss to the Snow Mountains of Dutch New Guinea Bulletin of the British Ornithologists Club 35 s 11 1914 W R Ogilvie Grant Exhibited specimens of two apparently undescribed birds from the Owen Stanley Mountains Bulletin of the British Ornithologists Club 5 s 15 1895 P A Gregory amp G R Johnston Birds of the cold tropics Dokfuma Star Mountains New Guinea Bulletin of the British Ornithologists Club 113 s 140 1993 DzherelaJuniper amp Parr 1998 Parrots A Guide to Parrots of the World ISBN 0 300 07453 0 2006 Parrots of the World an Identification Guide Illustrated by Princeton University Press ISBN 0 691 09251 6 Bruce M Beehler Thane K Pratt Birds of New Guinea Distribution Taxonomy and Systematics Princeton University Press Princeton 2016 ISBN 978 0 691 16424 3 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ