Ореопітек | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Скелет ореопітека | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
†Oreopithecus bambolii Gervais, 1872 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Ореопіте́к (Oreopithecus bambolii), називають також болотяною мавпою (англ. Swamp Ape) — викопний вид приматів епохи міоцену, рештки яких були знайдені в Італії, в Тоскані і на Сардинії, а також у Східній Африці. Тільки в Італії знайдені кістки близько 50 особин, що дозволило добре вивчити цей вид.
Етимологія
Найменування Oreopithecus походить від грецьких слів «oros» і «pithekos», що означає, мавпа пагорбів.
Еволюційна історія
Ореопітек еволюціонував на ізольованих островах Середземного моря не менше двох мільйонів років тому (Тоскана в міоцені також була островом). Похолодання близько 9 млн років тому призвело до перетворення тропічних островів в область з помірним кліматом і відповідними змінам фауни. Тим не менше, мавпи вижили, оскільки на островах не було хижаків і інших ворогів. Пізніше, ймовірно, в льодовиковий період, коли рівень моря знизився, острови з'єдналися з материком. В результаті мавпи зіткнулися з хижаками, які їм раніше не зустрічалися. Незабаром після цього примати тут зникли.
Таксономічна класифікація
З приводу можливості прямоходіння Ореопітека єдиної думки немає. Зокрема, його ступні були схожі на пташині й анатомічно відрізнялися від будови ніг попередників людини. Великий палець ніг стояв до решти під прямим кутом, а інші були істотно коротші та сильніші, ніж у сучасних мавп. Хода, ймовірно, була човгаючою.
Унікальна будова кінцівок не дозволяє зв'язати цей вид з іншими видами мавп, хоча деякі автори вважають його спорідненим з дріопітеком. Більшість вважає його тупиковою гілкою еволюції, в якій прямоходіння розвивалося незалежно від предків людини й іншим способом. У який момент ореопітек відокремився від інших мавп — також не ясно. Одні вважають, що Ореопітек — це примітивна вузьконоса мавпа, що виділилася незабаром після поділу на вузьконосих і широконосих. Інші відносять Ореопітека до гомінідів і вважають, що вони відокремилися від загального дерева гомінід, або незадовго до відокремлення орангутангів, або трохи пізніше.
Фізичні характеристики
Дослідження скелета показують, що Ореопітеки за розмірами й рухливістю були схожі на сучасних мавп. Будова черепа дозволяло їм ефективно обертати головою в сагітальній площині. Важили ці мавпи близько 30—35 кг. Обличчя було порівняно коротким з високим носом, мозок маленький, округлий, кістки особи витончені. Будова зубів характерна для тварин, що харчуються листям. Нижня частина обличчя масивна, жувальний апарат дуже потужний, хоча зуби порівняно дрібні. Ікла не виступають, що багато авторів вважають ознакою відсутності внутрішньовидової конкуренції й статевого диморфізму.
Передбачається, що тварина була пристосована до життя в заростях болотяної тростини, а не в савані або в лісах. Вона могла ходити на двох ногах і висіти на гілках, а також дертися на дерева і розгойдуватися на гілках. Будова вестибулярного апарату дозволяла легко підтримувати баланс і відчувати незначні коливання тіла.
Див. також
Посилання
- Alba, David M. et al. = «Canine reduction in the Miocene hominoid Oreopithecus bambolii: behavioural and evolutionary implications.» Journal of Human Evolution, vol. 40 (2001): pp. 1-16.
- Carnieri, E. and F. Mallegni. «A new specimen and dental microwear in Oreopithecus bambolii.» Homo, vol. 54 (2003): pp. 29-35.
- Rook, Lorenzo et al. «The bony labyrinth of Oreopithecus bambolii.» Journal of Human Evolution, vol. 46 (2004): pp. 347–354.
- Spoor, Fred. «The semicircular canal system and locomotor behavior, with special reference to hominin evolution» in Walking Upright: Results of the 13th International Senckenberg Conference at the Werner Reimers Foundation, eds. Jens Lorenz Franken et al., E. Schweitzerbart'sche Verlagsbuchhandlung, 2003.
- Ape-like or hominid-like? The positional behavior of Oreopithecus bambolii reconsidered
- Mikko's Phylogeny Archive
- Дробышевский С. В. Ореопитек в руках учёных, или Учёные в лапах ореопитека
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (листопад 2012) |
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
OreopitekSkelet oreopitekaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Rodina Gominidi Hominidae Rid Oreopitek Oreopithecus Vid OreopitekBinomialna nazva Oreopithecus bambolii Gervais 1872PosilannyaVikishovishe OreopithecusEOL 4526157Fossilworks 364970 Oreopite k Oreopithecus bambolii nazivayut takozh bolotyanoyu mavpoyu angl Swamp Ape vikopnij vid primativ epohi miocenu reshtki yakih buli znajdeni v Italiyi v Toskani i na Sardiniyi a takozh u Shidnij Africi Tilki v Italiyi znajdeni kistki blizko 50 osobin sho dozvolilo dobre vivchiti cej vid EtimologiyaNajmenuvannya Oreopithecus pohodit vid greckih sliv oros i pithekos sho oznachaye mavpa pagorbiv Evolyucijna istoriyaOreopitek evolyucionuvav na izolovanih ostrovah Seredzemnogo morya ne menshe dvoh miljoniv rokiv tomu Toskana v mioceni takozh bula ostrovom Poholodannya blizko 9 mln rokiv tomu prizvelo do peretvorennya tropichnih ostroviv v oblast z pomirnim klimatom i vidpovidnimi zminam fauni Tim ne menshe mavpi vizhili oskilki na ostrovah ne bulo hizhakiv i inshih vorogiv Piznishe jmovirno v lodovikovij period koli riven morya znizivsya ostrovi z yednalisya z materikom V rezultati mavpi zitknulisya z hizhakami yaki yim ranishe ne zustrichalisya Nezabarom pislya cogo primati tut znikli Taksonomichna klasifikaciyaZ privodu mozhlivosti pryamohodinnya Oreopiteka yedinoyi dumki nemaye Zokrema jogo stupni buli shozhi na ptashini j anatomichno vidriznyalisya vid budovi nig poperednikiv lyudini Velikij palec nig stoyav do reshti pid pryamim kutom a inshi buli istotno korotshi ta silnishi nizh u suchasnih mavp Hoda jmovirno bula chovgayuchoyu Unikalna budova kincivok ne dozvolyaye zv yazati cej vid z inshimi vidami mavp hocha deyaki avtori vvazhayut jogo sporidnenim z driopitekom Bilshist vvazhaye jogo tupikovoyu gilkoyu evolyuciyi v yakij pryamohodinnya rozvivalosya nezalezhno vid predkiv lyudini j inshim sposobom U yakij moment oreopitek vidokremivsya vid inshih mavp takozh ne yasno Odni vvazhayut sho Oreopitek ce primitivna vuzkonosa mavpa sho vidililasya nezabarom pislya podilu na vuzkonosih i shirokonosih Inshi vidnosyat Oreopiteka do gominidiv i vvazhayut sho voni vidokremilisya vid zagalnogo dereva gominid abo nezadovgo do vidokremlennya orangutangiv abo trohi piznishe Fizichni harakteristikiDoslidzhennya skeleta pokazuyut sho Oreopiteki za rozmirami j ruhlivistyu buli shozhi na suchasnih mavp Budova cherepa dozvolyalo yim efektivno obertati golovoyu v sagitalnij ploshini Vazhili ci mavpi blizko 30 35 kg Oblichchya bulo porivnyano korotkim z visokim nosom mozok malenkij okruglij kistki osobi vitoncheni Budova zubiv harakterna dlya tvarin sho harchuyutsya listyam Nizhnya chastina oblichchya masivna zhuvalnij aparat duzhe potuzhnij hocha zubi porivnyano dribni Ikla ne vistupayut sho bagato avtoriv vvazhayut oznakoyu vidsutnosti vnutrishnovidovoyi konkurenciyi j statevogo dimorfizmu Peredbachayetsya sho tvarina bula pristosovana do zhittya v zarostyah bolotyanoyi trostini a ne v savani abo v lisah Vona mogla hoditi na dvoh nogah i visiti na gilkah a takozh dertisya na dereva i rozgojduvatisya na gilkah Budova vestibulyarnogo aparatu dozvolyala legko pidtrimuvati balans i vidchuvati neznachni kolivannya tila Div takozhAntropogenez Pohodzhennya lyudiniPosilannyaAlba David M et al Canine reduction in the Miocene hominoid Oreopithecus bambolii behavioural and evolutionary implications Journal of Human Evolution vol 40 2001 pp 1 16 Carnieri E and F Mallegni A new specimen and dental microwear in Oreopithecus bambolii Homo vol 54 2003 pp 29 35 Rook Lorenzo et al The bony labyrinth of Oreopithecus bambolii Journal of Human Evolution vol 46 2004 pp 347 354 Spoor Fred The semicircular canal system and locomotor behavior with special reference to hominin evolution in Walking Upright Results of the 13th International Senckenberg Conference at the Werner Reimers Foundation eds Jens Lorenz Franken et al E Schweitzerbart sche Verlagsbuchhandlung 2003 Ape like or hominid like The positional behavior of Oreopithecus bambolii reconsidered Mikko s Phylogeny Archive Drobyshevskij S V Oreopitek v rukah uchyonyh ili Uchyonye v lapah oreopitekaCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti listopad 2012 Ce nezavershena stattya pro vikopnih ssavciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi