OpenNebula

|frequently_updated=

OpenNebula

Тип	хмарні обчислення
Розробник	спільнота OpenNebula
Перший випуск	березень 2008
Стабільний випуск	5.12.3 (3 вересня, 2020; 3 роки тому (2020-09-03))
Платформа	гіпервізори (Xen, KVM, VMware)
Операційна система	Linux
Мова програмування	, C, Ruby, Java, , , yacc
Доступні мови	англійська, російська, іспанська
Ліцензія	Apache License версія 2
Репозиторій	github.com/OpenNebula/one
Вебсайт	www.opennebula.org
Медіафайли у Вікісховищі

OpenNebula — програмна платформа, призначена для організації управління хмарною інфраструктурою та віртуальними оточеннями.

Платформа дозволяє організувати функціонування розподіленої інфраструктури для динамічно розгорнутих багаторівневих сервісів (груп з взаємопов'язаних віртуальних машин), комбінуючи ресурси локального дата-центру та зовнішніх хмарних провайдерів. Зокрема, OpenNebula дозволяє на своїх потужностях підняти інфраструктуру для надання сервісів IaaS (інфраструктура як сервіс), схожу на Amazon EC2. В наявності є засоби для організації розгортання віртуальних оточень, моніторингу, , забезпечення безпеки та управління сховищем.

Сирцевий код системи повністю відкритий під ліцензією Apache. Готові установчі пакунки доступні для Ubuntu, openSUSE, RHEL/CentOS і Debian.

Серед найвідоміших компаній і організацій, що використовують OpenNebula, можна відзначити: CERN, Європейське космічне агентство, FermiLab і China Mobile.

Ключові можливості

Типи підтримуваних хмарних оточень

• Приватні хмарні системи, доступні тільки всередині організації, повністю підконтрольні і виконані на власних потужностях. Як система віртуалізації підтримується використання Xen, KVM та VMware;
• Публічні хмарні оточення, що працюють в інфраструктурі зовнішніх сервіс-провайдерів, таких як Amazon EC2. Для доступу до публічних хмарних оточенням OpenNebula підтримує такі API, як EC2 Query, OGF OCCI і vCloud;
• Гібридні хмарні системи, що поєднують елементи публічних і приватних хмарних систем. Наприклад, певна критично важлива частина інфраструктури може працювати у приватній хмарі, а вторинні системи винесені в зовнішні хмари, або спочатку вся система побудована як приватна, але при нестачі ресурсів в пікові моменти до роботи залучаються потужності публічних сервісів.

Можливості для менеджера з управління інфраструктурою

• Динамічна зміна розміру фізичної інфраструктури через додавання або вилучення вузлів на льоту і розбиття кластера на віртуальні розділи, що дозволяють виділяти тільки необхідний обсяг ресурсів для функціонування певного сервісу;
• Централізований інтерфейс для управління всіма елементами віртуальної і фізичної розподіленої інфраструктури. Керуючий вебінтерфейс Sunstone для адміністраторів хмарних оточень, через який можна управляти роботою інфраструктури приватних і гібридних оточень, розподіляти віртуальні та фізичні ресурси;
• Високий ступінь залучення доступних ресурсів, можливість підключення зовнішніх ресурсів, надання ресурсів в оренду або організації спільного використання інфраструктури між кількома департаментами;
• Скорочення витрат за рахунок зменшення числа фізичних серверів, зменшення витрат на адміністрування, обслуговування, енергопостачання та охолодження (замість фізичних серверів надаються віртуальні сервери, які повніше використовують доступні фізичні ресурси — наприклад, група мало завантажених серверів тепер може працювати на одній фізичній машині);
• Можливість швидкого збільшення серверної потужності за рахунок підключення ресурсів зовнішніх хмарних сервісів у моменти пікового навантаження;
• Механізми для забезпечення відмовостійкості, реалізована функція автоматичного виконання операцій з відновлення працездатності оточень у разі збою в роботі фізичного сервера або віртуальної машини;
• Підтримка управління квотами, через завдання певним користувачам набору обмежень на використання ресурсів;
• Підтримка груп зі своїм набором користувачів і віртуальних ресурсів. Наприклад, можна створити окрему ізольовану хмару зі своїм набором користувачів і делегувати управління цією хмарою певній компанії, забезпечивши можливість роботи декількох провайдерів хмарних послуг на базі однієї інфраструктури OpenNebula. У кожній групі може бути свій набір публічних ресурсів (шаблони, образи віртуальних машин, віртуальні мережі), що не перетинається з іншими групами;
• Гнучка система контролю доступу (ACL), що дозволяє адміністраторам хмарної мережі керувати доступом до ресурсів та операцій на рівні окремих користувачів і груп;
• Організація централізованого управління декількома окремими установками OpenNebula (oZones). Доступ до зон організовується з використанням абстрактного поняття Віртуальний дата-центр, який містить свій набір ресурсів (образи та шаблони віртуальних машин, віртуальні мережі і віртуальні машини) і користувачів, які використовують ці віртуальні ресурси.

Можливості для користувача

• Швидше отримання запитаного сервісу (віртуальний сервер підняти значно швидше, ніж купити і встановити фізичний сервер);
• Підтримка розгортання гетерогенних операційних оточень в рамках єдиної спільно використовуваної інфраструктури;
• Повний контроль за життєвим циклом віртуальних серверів. Ведення аккаунтінга і генерації звітів про активність користувачів і серверів;

Додатково

• Інтеграція з розподіленою системою моніторингу Ganglia для контролю за працездатністю великого числа хостів і віртуальних оточень;
• Засоби для підтримки репозиторію образів віртуальних машин, що дозволяє користувачам вибрати потрібний образ з каталогу, не піклуючись про низькорівневі налаштування і конфігурації дискової підсистеми. Підтримується розмежування доступу, що дозволяє обмежити певні групи користувачів тільки вибраними віртуальними оточеннями;
• Мережева підсистема з підтримкою використання VLAN у віртуальній мережі за допомогою віртуального комутатора OpenvSwitch або із задіянням стандартних тегів 802.1Q;
• Підтримка MySQL і SQLite як бази для зберігання параметрів OpenNebula;
• Підтримка кластерних конфігурацій: фізичні хости можуть бути згруповані в логічні кластери, які можуть виступати обробниками певних віртуальних машин.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.

Посилання

• Домівка OpenNebula [ 5 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Блог OpenNebula [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
• OpenNebula Development Portal [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Доступна открытая Cloud-платформа OpenNebula 3.2 [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Mark Hinkle (20 січня 2010). Eleven Open Source Cloud Computing Projects to Watch. Socialized Software. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 27 грудня 2010.
• Peter Sempolinski and Douglas Thain, , IEEE International Conference on Cloud Computing Technology and Science, November, 2010.