Піщана акула дрібнозуба | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Odontaspis ferox (Risso, 1810) | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Odontaspis herbsti Whitley, 1950 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Піщана акула дрібнозуба (Odontaspis ferox) — акула з роду Піщана акула родини Піщані акули.
Опис
Загальна довжина досягає 4,1 м при вазі 289 кг, середня довжина — 2,8–3 м. Голова відносно велика. Морда довга, конічної форми, дещо сплощена. Очі великі з округлою зіницею, без додаткової повіки. Рот довгий, тягнеться за очі. На верхній щелепі розташовано 48–56 зубів, на нижній — 36–46. Зуби дрібні, іклоподібні, гострі, розташовані щільно. Зуби мають декілька верхівок, з яких центральна є іклом та 2 дрібними верхівками. Тулуб масивний. Плавці великі, м'ясисті. Має 2 спинних плавця, з яких передній більше за задній. Передній розташовано позаду грудних плавців. Анальний плавець має увігнутий задній край. Хвостовий плавець короткий, товстий, гетероцеркальний.
Забарвлення спини і боків сіро-коричневе. Черево має білуватий колір. По тілі розкидані ледь помітні темні плямочки, що більш помітні у молодих особин. В особин в Середземному морі плямочки більш помітні, ніж в інших представників виду. Плавці темні з чорними краями. Передній спинний плавець іноді має світлу плямочку.
Спосіб життя
Тримається від мілини до 800 м, зазвичай до 200 м. Воліє до скелястих і кам'янистих ділянок континентального шельфу та верхнього континентального схилу з піщаними ґрунтами, підводних хребтів й гір, коралових рифів. Збільшу плавучість тіла шляхом ковтання повітря. Є одинаком. Здійснює сезонні міграції. Живиться костистою рибою, невеличкими скатами і акулами, головоногими молюсками, креветками та іншими ракоподібними, морськими зміями, химероподібними.
Статева зрілість у самців настає при розмірах 2–2,5 м, самиць — 3–3,5 м. Це яйцеживородна акула. Народжені акуленята становлять завдовжки 1–1,1 м. Після цього зростають на глибині 200—400 м.
Є об'єктом промислового вилову в Японії та інших країнах Азії. Найбільше цінуються плавці.
Не становить загрози для людини.
Розповсюдження
Мешкає в теплих, помірно-теплих та помірних морів в окремих ареалах біля узбережжя північної Іспанії та південної Франції (в Біскайській затоці), в Адріатичному морі, біля берегів Північної Кароліни (США), півостровів Юкатан і Каліфорнія (Мексика), південної Бразилії, Колумбії, Сирії, Лівану, Алжиру, Тунісу, Марокко, Західної Сахари, ПАР, Мадагаскару, Танзанії, північно-східної Австралії, Нової Зеландії, Нової Каледонії, Гавайських островів, південної акваторії Японії, південної Індії, Шрі-Ланки, Мальдівських островів.
Джерела
- Compagno, L. J. V. (2002). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date (Volume 2). Rome: Food and Agricultural Organization. pp. 64-66
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pishana akula dribnozuba Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Lamnopodibni Lamniformes Rodina Pishani akuli Odontaspididae Rid Pishana akula Odontaspis Vid Pishana akula dribnozuba Binomialna nazva Odontaspis ferox Risso 1810 Sinonimi Odontaspis herbsti Whitley 1950 Posilannya Vikishovishe Odontaspis ferox Vikividi Odontaspis ferox ITIS 159880 MSOP 41876 NCBI 57989 Fossilworks 83148 Pishana akula dribnozuba Odontaspis ferox akula z rodu Pishana akula rodini Pishani akuli OpisZagalna dovzhina dosyagaye 4 1 m pri vazi 289 kg serednya dovzhina 2 8 3 m Golova vidnosno velika Morda dovga konichnoyi formi desho sploshena Ochi veliki z okrugloyu ziniceyu bez dodatkovoyi poviki Rot dovgij tyagnetsya za ochi Na verhnij shelepi roztashovano 48 56 zubiv na nizhnij 36 46 Zubi dribni iklopodibni gostri roztashovani shilno Zubi mayut dekilka verhivok z yakih centralna ye iklom ta 2 dribnimi verhivkami Tulub masivnij Plavci veliki m yasisti Maye 2 spinnih plavcya z yakih perednij bilshe za zadnij Perednij roztashovano pozadu grudnih plavciv Analnij plavec maye uvignutij zadnij kraj Hvostovij plavec korotkij tovstij geterocerkalnij Zabarvlennya spini i bokiv siro korichneve Cherevo maye biluvatij kolir Po tili rozkidani led pomitni temni plyamochki sho bilsh pomitni u molodih osobin V osobin v Seredzemnomu mori plyamochki bilsh pomitni nizh v inshih predstavnikiv vidu Plavci temni z chornimi krayami Perednij spinnij plavec inodi maye svitlu plyamochku Sposib zhittyaTrimayetsya vid milini do 800 m zazvichaj do 200 m Voliye do skelyastih i kam yanistih dilyanok kontinentalnogo shelfu ta verhnogo kontinentalnogo shilu z pishanimi gruntami pidvodnih hrebtiv j gir koralovih rifiv Zbilshu plavuchist tila shlyahom kovtannya povitrya Ye odinakom Zdijsnyuye sezonni migraciyi Zhivitsya kostistoyu riboyu nevelichkimi skatami i akulami golovonogimi molyuskami krevetkami ta inshimi rakopodibnimi morskimi zmiyami himeropodibnimi Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmirah 2 2 5 m samic 3 3 5 m Ce yajcezhivorodna akula Narodzheni akulenyata stanovlyat zavdovzhki 1 1 1 m Pislya cogo zrostayut na glibini 200 400 m Ye ob yektom promislovogo vilovu v Yaponiyi ta inshih krayinah Aziyi Najbilshe cinuyutsya plavci Ne stanovit zagrozi dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye v teplih pomirno teplih ta pomirnih moriv v okremih arealah bilya uzberezhzhya pivnichnoyi Ispaniyi ta pivdennoyi Franciyi v Biskajskij zatoci v Adriatichnomu mori bilya beregiv Pivnichnoyi Karolini SShA pivostroviv Yukatan i Kaliforniya Meksika pivdennoyi Braziliyi Kolumbiyi Siriyi Livanu Alzhiru Tunisu Marokko Zahidnoyi Sahari PAR Madagaskaru Tanzaniyi pivnichno shidnoyi Avstraliyi Novoyi Zelandiyi Novoyi Kaledoniyi Gavajskih ostroviv pivdennoyi akvatoriyi Yaponiyi pivdennoyi Indiyi Shri Lanki Maldivskih ostroviv DzherelaCompagno L J V 2002 Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Volume 2 Rome Food and Agricultural Organization pp 64 66