Novell, Inc. (NASDAQ: NOVL) — американська ІТ-корпорація, що займається створенням операційних систем корпоративного класу, продуктів колективної роботи і рішень управління безпекою. Компанія традиційно спеціалізується на мережевих сервісах і управлінні мережами.
Тип | Публічна компанія |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | публічна компанія |
Галузь | Програмне забезпечення |
Лістинг на біржі | NASDAQ: NOVL |
Гасло | Змусити його працювати як один. |
Попередник(и) | d |
Засновано | 1979 |
Засновник(и) | d |
Закриття (ліквідація) | 2014 |
Штаб-квартира | Волтгем і Прово |
Ключові особи | |
Продукція | Novell Open Enterprise Server |
Виторг | 956 000 000 $ (2008)[1] |
Власник(и) | d |
Співробітники | 3,600 (Грудень 2009) |
Холдингова компанія | d |
www.novell.com | |
Novell у Вікісховищі |
Історія
Заснована компанія була в Прово, штат Юта, як Novell Data Systems Inc. у 1979 році. Займалася виробництвом систем, що працюють під управлінням (CP/M). Спів-засновником фірми був Джорж Канова (George Canova). Назва фірми — Novell — було запропонована його дружиною, яка помилково вважала, що «Novell» означає по-французьки «новий».
У січні 1983, компанія була перейменована в Novell Inc., а її головою став Реймонд Нурда (Raymond J. Noorda). Того ж 1983 року компанія випустила свій найзначніший продукт — мережеву операційну систему NetWare, перше програмне забезпечення для мереж, засноване на технології файл-сервера. Novell розробила мережеву систему для ПК, в якій одна машина виділяється для управління мережею і контролю за доступом до загальних пристроїв, таким як жорсткі диски і принтери. За 1980-і роки вимоги компаній до мереж значно виросли, і локальні мережі все частіше стали замінювати територіально розподіленими мережами, об'єднуючими відділення крупних корпорацій. На початок 1990-х операційна система Novell NetWare, доповнена функціями, необхідними для розподілених підприємств, лідирувала в цій області з часткою ринку близько 70%.
Novell базував свій мережевий протокол на XNS і створив свої стандарти IDP і SPP, яким дали імена IPX (Internet Packet eXchange) і SPX (Sequenced Packet eXchange). Файлові і принтерні сервіси працювали за протоколом NCP (Netware Core Protocol) над IPX, як і протоколи Routing Information Protocol (RIP) і Service Advertising Protocol (SAP). На додаток, фірма стала просувати свою Novell DOS, аналогічну MS-DOS.
У 1996 році під тиском поширення Windows і визнаючи, що інтернет починає радикально міняти традиційний ринок мереж, тимчасовий виконувач обов'язків генерального директора Джон Янг (John Young) ініціював програму по оснащенню продуктів компанії засобами підтримки інтернету.
У березні 1997 року кермо влади Novell узяв Ерік Шмідт (Eric Schmidt), який прискорив роботу з використання мережевих технологій Novell на арені інтернету. Наступного року почалися постачання серверної операційної системи NetWare 5 і Novell Directory Services (NDS) із стандартною підтримкою комунікаційного протоколу інтернету IP.
У 1998 році зважаючи на поглиблення неоднорідності корпоративних мереж і потреби у взаємодії через інтернет Novell почала пропонувати NDS як засоб взаємозв'язку між різними платформами. Компанія випустила також продукти, що використовують інформацію, яка зберігається в каталозі, для спрощення управління мережами і безпечнішого доступу до них з використанням облікових записів користувачів. В кінці 1999 року Novell випустила eDirectory, крос-платформову службу каталогів відкритих стандартів.
У липні 2001 року Novell придбала консалтингову фірму Cambridge Technology Partners. Генеральний директор Cambridge Джек Мессман став президентом і генеральним директором Novell. Так Мессман повернувся до керівництва Novell. У липні 2002 року Novell зробила ще один важливий крок, купивши SilverStream Software, лідера в області розробки застосунків, орієнтованих на вебсервіси.
В серпні 2003 року Novell придбав компанію Ximian з її провідними розробниками Linux і рішеннями для робочих станцій Linux, управління ПК і серверами Linux і колективної роботи під Linux і Windows. Разом з Ximian в Novell прийшли два лідери руху open-source, Мігель де Ікаса і , а з ними — довіра до Novell з боку Linux-співтовариства. Ximian (а зараз Novell) веде два найбільші проєкти open-source: проєкт робочого столу GNOME і Mono — платформу open-source для виконання застосунків Microsoft .NET.
У січні 2004 року Novell зробила ще один важливий крок в своїй Linux-історії, завершивши придбання SUSE Linux, провідного європейського постачальника одного з популярних комерційних дистрибутивів Linux. Тепер Novell пропонує повний спектр Linux-рішень від сервера до робочих станцій з додатковими мережевими службами корпоративного рівня і технічною підтримкою.
У серпні 2005 року в розширення своєї прихильності до співтовариства open-source Novell відкрила сайт www.openSUSE.org [ 1 жовтня 2005 у Wayback Machine.], призначений для стимулювання використання Linux у всьому світі шляхом надання вільного і простого доступу до дистрибутиву SUSE Linux. Проєкт openSUSE робить відкритим і процес розробки SUSE Linux, запрошуючи програмістів open-source до участі в перевірці, тестуванні і розробці.
Attachmate придбала Novell
Корпорація Attachmate у листопаді 2010 оголосила про купівлю компанії Novell за $2,2 мільярда доларів. Після завершення злиття Attachmate планує розділити отриманий бізнес на два напрямки — SUSE і Novell. Перший займатиметься розвитком операційних систем SUSE Linux Enterprise, другий візьме на себе інші активи Novell. Attachmate і Novell планують завершити злиття в першому кварталі 2011 року після отримання необхідних дозволів від регулюючих органів.
Окрім того, угода передбачає продаж частини інтелектуальної власності Novell консорціуму технологічних компаній CPTN Holdings LLC, організованому корпорацією Microsoft. Сума цієї угоди оцінюється у 450 мільйонів доларів. Окремо підкреслено, що майнове право на Unix залишається в руках Novell, а після завершення угоди про поглинання, права на Unix перейдуть в руки відповідного дочірнього підрозділу корпорації Attachmate.
Відкриті проєкти
Home (англ.) | Огляд | ||
OpenSuSE | OpenSuSE.org [ 6 травня 2022 у Wayback Machine.] | Дистрибутив (GNU/Linux) | |
серверний застосунок для колективної роботи (пошта, календар) | |||
Bandit-project.org [ 19 серпня 2008 у Wayback Machine.] | Застосунок для управління електронними посвідченнями | ZDNet.ru [ 10 вересня 2006 у Wayback Machine.] | |
Mono | Mono-project.org [ 9 лютого 2016 у Wayback Machine.] | .NET на базі вільного програмного забезпечення |
Продукти
- Novell Open Enterprise Server
- Novell NetWare
- — одна з перших масових мережевих карт.
Виноски
- http://www.hoovers.com/novell/--ID__14287--/free-co-factsheet.xhtml
- Novell куплена за 2,2 мільярда доларів
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 26 листопада 2010.
Посилання
- Novell.com [ 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Attachmate Corporation [ 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- www.openSUSE.org [ 1 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novell Inc NASDAQ NOVL amerikanska IT korporaciya sho zajmayetsya stvorennyam operacijnih sistem korporativnogo klasu produktiv kolektivnoyi roboti i rishen upravlinnya bezpekoyu Kompaniya tradicijno specializuyetsya na merezhevih servisah i upravlinni merezhami Novell Inc LogotipTipPublichna kompaniyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyapublichna kompaniyaGaluzProgramne zabezpechennyaListing na birzhiNASDAQ NOVLGasloZmusiti jogo pracyuvati yak odin Poperednik i dZasnovano1979Zasnovnik i dZakrittya likvidaciya 2014Shtab kvartiraVoltgem i ProvoKlyuchovi osobiProdukciyaNovell Open Enterprise ServerVitorg956 000 000 2008 1 Vlasnik i dSpivrobitniki3 600 Gruden 2009 Holdingova kompaniyadwww novell com Novell u VikishovishiIstoriyaZasnovana kompaniya bula v Provo shtat Yuta yak Novell Data Systems Inc u 1979 roci Zajmalasya virobnictvom sistem sho pracyuyut pid upravlinnyam CP M Spiv zasnovnikom firmi buv Dzhorzh Kanova George Canova Nazva firmi Novell bulo zaproponovana jogo druzhinoyu yaka pomilkovo vvazhala sho Novell oznachaye po francuzki novij U sichni 1983 kompaniya bula perejmenovana v Novell Inc a yiyi golovoyu stav Rejmond Nurda Raymond J Noorda Togo zh 1983 roku kompaniya vipustila svij najznachnishij produkt merezhevu operacijnu sistemu NetWare pershe programne zabezpechennya dlya merezh zasnovane na tehnologiyi fajl servera Novell rozrobila merezhevu sistemu dlya PK v yakij odna mashina vidilyayetsya dlya upravlinnya merezheyu i kontrolyu za dostupom do zagalnih pristroyiv takim yak zhorstki diski i printeri Za 1980 i roki vimogi kompanij do merezh znachno virosli i lokalni merezhi vse chastishe stali zaminyuvati teritorialno rozpodilenimi merezhami ob yednuyuchimi viddilennya krupnih korporacij Na pochatok 1990 h operacijna sistema Novell NetWare dopovnena funkciyami neobhidnimi dlya rozpodilenih pidpriyemstv lidiruvala v cij oblasti z chastkoyu rinku blizko 70 Novell bazuvav svij merezhevij protokol na XNS i stvoriv svoyi standarti IDP i SPP yakim dali imena IPX Internet Packet eXchange i SPX Sequenced Packet eXchange Fajlovi i printerni servisi pracyuvali za protokolom NCP Netware Core Protocol nad IPX yak i protokoli Routing Information Protocol RIP i Service Advertising Protocol SAP Na dodatok firma stala prosuvati svoyu Novell DOS analogichnu MS DOS U 1996 roci pid tiskom poshirennya Windows i viznayuchi sho internet pochinaye radikalno minyati tradicijnij rinok merezh timchasovij vikonuvach obov yazkiv generalnogo direktora Dzhon Yang John Young iniciyuvav programu po osnashennyu produktiv kompaniyi zasobami pidtrimki internetu U berezni 1997 roku kermo vladi Novell uzyav Erik Shmidt Eric Schmidt yakij priskoriv robotu z vikoristannya merezhevih tehnologij Novell na areni internetu Nastupnogo roku pochalisya postachannya servernoyi operacijnoyi sistemi NetWare 5 i Novell Directory Services NDS iz standartnoyu pidtrimkoyu komunikacijnogo protokolu internetu IP U 1998 roci zvazhayuchi na pogliblennya neodnoridnosti korporativnih merezh i potrebi u vzayemodiyi cherez internet Novell pochala proponuvati NDS yak zasob vzayemozv yazku mizh riznimi platformami Kompaniya vipustila takozh produkti sho vikoristovuyut informaciyu yaka zberigayetsya v katalozi dlya sproshennya upravlinnya merezhami i bezpechnishogo dostupu do nih z vikoristannyam oblikovih zapisiv koristuvachiv V kinci 1999 roku Novell vipustila eDirectory kros platformovu sluzhbu katalogiv vidkritih standartiv U lipni 2001 roku Novell pridbala konsaltingovu firmu Cambridge Technology Partners Generalnij direktor Cambridge Dzhek Messman stav prezidentom i generalnim direktorom Novell Tak Messman povernuvsya do kerivnictva Novell U lipni 2002 roku Novell zrobila she odin vazhlivij krok kupivshi SilverStream Software lidera v oblasti rozrobki zastosunkiv oriyentovanih na vebservisi V serpni 2003 roku Novell pridbav kompaniyu Ximian z yiyi providnimi rozrobnikami Linux i rishennyami dlya robochih stancij Linux upravlinnya PK i serverami Linux i kolektivnoyi roboti pid Linux i Windows Razom z Ximian v Novell prijshli dva lideri ruhu open source Migel de Ikasa i a z nimi dovira do Novell z boku Linux spivtovaristva Ximian a zaraz Novell vede dva najbilshi proyekti open source proyekt robochogo stolu GNOME i Mono platformu open source dlya vikonannya zastosunkiv Microsoft NET U sichni 2004 roku Novell zrobila she odin vazhlivij krok v svoyij Linux istoriyi zavershivshi pridbannya SUSE Linux providnogo yevropejskogo postachalnika odnogo z populyarnih komercijnih distributiviv Linux Teper Novell proponuye povnij spektr Linux rishen vid servera do robochih stancij z dodatkovimi merezhevimi sluzhbami korporativnogo rivnya i tehnichnoyu pidtrimkoyu U serpni 2005 roku v rozshirennya svoyeyi prihilnosti do spivtovaristva open source Novell vidkrila sajt www openSUSE org 1 zhovtnya 2005 u Wayback Machine priznachenij dlya stimulyuvannya vikoristannya Linux u vsomu sviti shlyahom nadannya vilnogo i prostogo dostupu do distributivu SUSE Linux Proyekt openSUSE robit vidkritim i proces rozrobki SUSE Linux zaproshuyuchi programistiv open source do uchasti v perevirci testuvanni i rozrobci Attachmate pridbala Novell Korporaciya Attachmate u listopadi 2010 ogolosila pro kupivlyu kompaniyi Novell za 2 2 milyarda dolariv Pislya zavershennya zlittya Attachmate planuye rozdiliti otrimanij biznes na dva napryamki SUSE i Novell Pershij zajmatimetsya rozvitkom operacijnih sistem SUSE Linux Enterprise drugij vizme na sebe inshi aktivi Novell Attachmate i Novell planuyut zavershiti zlittya v pershomu kvartali 2011 roku pislya otrimannya neobhidnih dozvoliv vid regulyuyuchih organiv Okrim togo ugoda peredbachaye prodazh chastini intelektualnoyi vlasnosti Novell konsorciumu tehnologichnih kompanij CPTN Holdings LLC organizovanomu korporaciyeyu Microsoft Suma ciyeyi ugodi ocinyuyetsya u 450 miljoniv dolariv Okremo pidkresleno sho majnove pravo na Unix zalishayetsya v rukah Novell a pislya zavershennya ugodi pro poglinannya prava na Unix perejdut v ruki vidpovidnogo dochirnogo pidrozdilu korporaciyi Attachmate Vidkriti proyektiHome angl Oglyad OpenSuSE OpenSuSE org 6 travnya 2022 u Wayback Machine Distributiv GNU Linux servernij zastosunok dlya kolektivnoyi roboti poshta kalendar Bandit project org 19 serpnya 2008 u Wayback Machine Zastosunok dlya upravlinnya elektronnimi posvidchennyami ZDNet ru 10 veresnya 2006 u Wayback Machine Mono Mono project org 9 lyutogo 2016 u Wayback Machine NET na bazi vilnogo programnogo zabezpechennyaProduktiNovell Open Enterprise Server Novell NetWare odna z pershih masovih merezhevih kart Vinoskihttp www hoovers com novell ID 14287 free co factsheet xhtml Novell kuplena za 2 2 milyarda dolariv Arhiv originalu za 27 listopada 2010 Procitovano 26 listopada 2010 PosilannyaNovell com 7 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Attachmate Corporation 25 zhovtnya 2010 u Wayback Machine www openSUSE org 1 zhovtnya 2005 u Wayback Machine ros