Семизяброва акула широконоса | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Notorynchus cepedianus (Péron, 1807) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Семизяброва акула широконоса (Notorynchus cepedianus) — монотипний вид акули роду Notorynchus родини Багатозяброві акули. Інша назва «плоскоголова семизяброва акула». У Новій Зеландії плем'я маорі називає цю акулу «туатіні».
Опис
Загальна довжина сягає до 2-2,9 м, вага 100—250 кг. Голова велика, широка. Верхня щелепа витягнута вперед, пласка. Зуби маленькі, проте дуже гострі, нагадують гребінці з зубцями, що зменшуються від переднього до заднього. На верхній щелепі зуби менші, ніж на нижній. Особливістю є наявність 7 пар зябер з кожної сторони, що розташовані в основі грудних плавців. Очі великі без мигальної перетинки. Тулуб кремезний та циліндричний. Грудні плавці великі, широкі, майже трикутні. Має лише 1 спинний плавець, розташований далеко назад до хвостового плавця.
Забарвлення спини сріблясто-сіре з червонувато-коричневим відтінком. Черево світле. Маленькі темні плями вкривають усе тіло.
Спосіб життя
Тримається від поверхні моря до 300—570 м, часто в затоках й гирлах. Часто здійснює добові міграції, опускаючись вночі в глибини і піднімаючись днем. Відомі, також і сезонні міграції цієї акули в глибини. Зазвичай в теплий період вони мешкають у більш неглибоких місцях, взимку опускаються глибше, слідуючи за планктонними організмами, які служать їжею для тварин, що становлять раціон самої акули.
Живиться різними рибами та організмами костистими рибами, іншими акулами, міногами, дельфінами, яєчними капсулами, химерами, равликами, морськими свинями, тюленями, падлом.
Статева зрілість у самців настає при розмірі у 1,5 м, самиць — близько 2 м. Це живородна акула. Самиця після 12 місяців вагітності народжує 82-95 дитинчат завдовжки 50 см.
Є об'єктом промислового вилову в Китаї, Кореї, Японії, Африці та США. Особливо цінується печінка, яка містить до 75 % жиру та вітамін А. Цей жир використовується в медицині. Цю акулу вживають копченою, в'яленою, їдять тулуб і плавники, готують філе зі шкурою і без шкури. Втім, якщо з'їсти печінку, можна отримати гостре отруєння через величезну кількість вітамінів.
Плем'я маорі в давнину з зубів цієї акули робили пилкоподобні інструменти «міру туатіна» для ритуальних жертвоприношень. Раніше тубільці Океанії використовували акулячий жир, змішаний з червоною охрою, для розмальовки каное і похоронних каменів для могил вождів. Також вони використовували цей жир для змащення небіжчиків, як мастило власного волосся й шкіри.
Становить деяку загрозу для людини.
Розповсюдження
Мешкає у тропічних та помірних морях Атлантичного та Тихого океанів, утворюючи окремі ареали — біля південної Африки, Аргентини, від Чилі до Перу, Австралії, Нової Зеландії, Китаю, Японії, уздовж тихоокеанського узбережжя США.
Джерела
- Hans A. Baensch/Robert A. Patzner: Mergus Meerwasser-Atlas Band 6 Non-Perciformes (Nicht-Barschartige), Mergus-Verlag, Melle,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semizyabrova akula shirokonosa Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Bagatozyabropodibni Hexanchiformes Rodina Bagatozyabrovi akuli Hexanchidae Rid Notorynchus 1855 Vid Semizyabrova akula shirokonosa Binomialna nazva Notorynchus cepedianus Peron 1807 Posilannya Vikishovishe Notorynchus cepedianus Vikividi Notorynchus cepedianus EOL 46560151 ITIS 159829 Fossilworks 83109 Semizyabrova akula shirokonosa Notorynchus cepedianus monotipnij vid akuli rodu Notorynchus rodini Bagatozyabrovi akuli Insha nazva ploskogolova semizyabrova akula U Novij Zelandiyi plem ya maori nazivaye cyu akulu tuatini OpisZagalna dovzhina syagaye do 2 2 9 m vaga 100 250 kg Golova velika shiroka Verhnya shelepa vityagnuta vpered plaska Zubi malenki prote duzhe gostri nagaduyut grebinci z zubcyami sho zmenshuyutsya vid perednogo do zadnogo Na verhnij shelepi zubi menshi nizh na nizhnij Osoblivistyu ye nayavnist 7 par zyaber z kozhnoyi storoni sho roztashovani v osnovi grudnih plavciv Ochi veliki bez migalnoyi peretinki Tulub kremeznij ta cilindrichnij Grudni plavci veliki shiroki majzhe trikutni Maye lishe 1 spinnij plavec roztashovanij daleko nazad do hvostovogo plavcya Zabarvlennya spini sriblyasto sire z chervonuvato korichnevim vidtinkom Cherevo svitle Malenki temni plyami vkrivayut use tilo Sposib zhittyaTrimayetsya vid poverhni morya do 300 570 m chasto v zatokah j girlah Chasto zdijsnyuye dobovi migraciyi opuskayuchis vnochi v glibini i pidnimayuchis dnem Vidomi takozh i sezonni migraciyi ciyeyi akuli v glibini Zazvichaj v teplij period voni meshkayut u bilsh neglibokih miscyah vzimku opuskayutsya glibshe sliduyuchi za planktonnimi organizmami yaki sluzhat yizheyu dlya tvarin sho stanovlyat racion samoyi akuli Zhivitsya riznimi ribami ta organizmami kostistimi ribami inshimi akulami minogami delfinami yayechnimi kapsulami himerami ravlikami morskimi svinyami tyulenyami padlom Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmiri u 1 5 m samic blizko 2 m Ce zhivorodna akula Samicya pislya 12 misyaciv vagitnosti narodzhuye 82 95 ditinchat zavdovzhki 50 sm Ye ob yektom promislovogo vilovu v Kitayi Koreyi Yaponiyi Africi ta SShA Osoblivo cinuyetsya pechinka yaka mistit do 75 zhiru ta vitamin A Cej zhir vikoristovuyetsya v medicini Cyu akulu vzhivayut kopchenoyu v yalenoyu yidyat tulub i plavniki gotuyut file zi shkuroyu i bez shkuri Vtim yaksho z yisti pechinku mozhna otrimati gostre otruyennya cherez velicheznu kilkist vitaminiv Plem ya maori v davninu z zubiv ciyeyi akuli robili pilkopodobni instrumenti miru tuatina dlya ritualnih zhertvoprinoshen Ranishe tubilci Okeaniyi vikoristovuvali akulyachij zhir zmishanij z chervonoyu ohroyu dlya rozmalovki kanoe i pohoronnih kameniv dlya mogil vozhdiv Takozh voni vikoristovuvali cej zhir dlya zmashennya nebizhchikiv yak mastilo vlasnogo volossya j shkiri Stanovit deyaku zagrozu dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye u tropichnih ta pomirnih moryah Atlantichnogo ta Tihogo okeaniv utvoryuyuchi okremi areali bilya pivdennoyi Afriki Argentini vid Chili do Peru Avstraliyi Novoyi Zelandiyi Kitayu Yaponiyi uzdovzh tihookeanskogo uzberezhzhya SShA DzherelaHans A Baensch Robert A Patzner Mergus Meerwasser Atlas Band 6 Non Perciformes Nicht Barschartige Mergus Verlag Melle ISBN 3 88244 116 X