Notharctinae — вимерла підродина приматів, яка була поширена в Північній Америці в ранньому та середньому еоцені (55–34 мільйони років тому). Шість родів, які складають групу (Cantius, Pelycodus, Copelemur, Hesperolemur, Notharctus, Smilodectes), містять види, які є одними з найпримітивніших у групі адапіформних, яка є однією з найпримітивніших груп приматів. Еволюційна історія цієї підродини була порівняно добре задокументована і використовувалася для аргументації еволюційної поступовості. Хоча загальновизнано, що адапіформи дали початок сучасним лемурам і лорі, наразі невідомо, з якою гілкою адапіформів ці живі види найбільш тісно пов'язані. Нотарктини вимерли в середньому еоцені, швидше за все, через комбінацію факторів, включаючи кліматичні зміни та конкуренцію з іншими приматами Північної Америки.
Notharctinae Період існування: ранньо-середній еоцен | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Strepsirrhini |
Родина: | †Notharctidae |
Підродина: | †Notharctinae Trouessart, 1879 |
Роди | |
Опис
Загалом нотарктини зберігають дуже примітивну морфологію приматів. У них довгі широкі морди, зубна формула 2.1.4.3, слізна кістка всередині очниці та, за винятком нотарктуса, незрощена нижня щелепа. Усі вони мають малі орбіти, що вказує на денний спосіб життя, і є деякі докази зниження нюху на користь зору. Однією з діагностичних ознак цієї підродини є те, що пізніші види придбали гіпоконус, або додатковий горбок на верхніх молярах. Багато пізніших видів демонструють зростаючу адаптацію до листоїдства, включаючи збільшення розміру тіла, втрату параконідів і зрощення нижньої щелепи. Hesperolemur є унікальним серед нотарктин тим, що барабанне кільце частково зрощене зі слуховою буллою.
Посткраніальні залишки Notharctus пов'язують нотарктину з пересуванням живих лемурів. Є також докази статевого диморфізму іклів у Notharctus, що може вказувати на наявність соціальних груп.
Еволюційна історія
Найпершою широко прийнятою адапіформою була європейська Donrussellia, хоча недавні знахідки інших видів незабаром можуть показати протилежне. Donrussellia тісно пов'язана з більш раннім і більш примітивним європейським нотарктинним видом Cantius. Переживши Атлантичний океан, більш розвинені види Cantius поступово стали більшими та розвинули більші мезостилі та гіпоконуси, що відбувається разом із переходом від переважно плодоїдної дієти до листоїдної.
Примітки
Джерела
- Beard, KC. 2004 The Hunt for the Dawn Monkey: Unearthing the Origins of Monkeys Univ. of California Press, Berkeley.
- Fleagle, J. G. 1999. Primate Adaptation and Evolution. San Diego, Academic Press.
- Gebo, DL. 2002. Adapiformes: phylogeny and adaptation. The Primate Fossil Record. Cambridge University Press
- Gingerich, PD and Simons, EL. Systematics, Phylogeny and Evolution of Early Eocene Adapidae in North America. 1977.
- Godinot, M. A Summary of Adapiform Systematics and Phylogeny. Folia Primatologica, 1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Notharctinae vimerla pidrodina primativ yaka bula poshirena v Pivnichnij Americi v rannomu ta serednomu eoceni 55 34 miljoni rokiv tomu Shist rodiv yaki skladayut grupu Cantius Pelycodus Copelemur Hesperolemur Notharctus Smilodectes mistyat vidi yaki ye odnimi z najprimitivnishih u grupi adapiformnih yaka ye odniyeyu z najprimitivnishih grup primativ Evolyucijna istoriya ciyeyi pidrodini bula porivnyano dobre zadokumentovana i vikoristovuvalasya dlya argumentaciyi evolyucijnoyi postupovosti Hocha zagalnoviznano sho adapiformi dali pochatok suchasnim lemuram i lori narazi nevidomo z yakoyu gilkoyu adapiformiv ci zhivi vidi najbilsh tisno pov yazani Notarktini vimerli v serednomu eoceni shvidshe za vse cherez kombinaciyu faktoriv vklyuchayuchi klimatichni zmini ta konkurenciyu z inshimi primatami Pivnichnoyi Ameriki Notharctinae Period isnuvannya ranno serednij eocenBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad StrepsirrhiniRodina NotharctidaePidrodina Notharctinae Trouessart 1879Rodi Cantius Copelemur Hesperolemur Notharctus Pelycodus SmilodectesOpisZagalom notarktini zberigayut duzhe primitivnu morfologiyu primativ U nih dovgi shiroki mordi zubna formula 2 1 4 3 slizna kistka vseredini ochnici ta za vinyatkom notarktusa nezroshena nizhnya shelepa Usi voni mayut mali orbiti sho vkazuye na dennij sposib zhittya i ye deyaki dokazi znizhennya nyuhu na korist zoru Odniyeyu z diagnostichnih oznak ciyeyi pidrodini ye te sho piznishi vidi pridbali gipokonus abo dodatkovij gorbok na verhnih molyarah Bagato piznishih vidiv demonstruyut zrostayuchu adaptaciyu do listoyidstva vklyuchayuchi zbilshennya rozmiru tila vtratu parakonidiv i zroshennya nizhnoyi shelepi Hesperolemur ye unikalnim sered notarktin tim sho barabanne kilce chastkovo zroshene zi sluhovoyu bulloyu Postkranialni zalishki Notharctus pov yazuyut notarktinu z peresuvannyam zhivih lemuriv Ye takozh dokazi statevogo dimorfizmu ikliv u Notharctus sho mozhe vkazuvati na nayavnist socialnih grup Evolyucijna istoriyaNajpershoyu shiroko prijnyatoyu adapiformoyu bula yevropejska Donrussellia hocha nedavni znahidki inshih vidiv nezabarom mozhut pokazati protilezhne Donrussellia tisno pov yazana z bilsh rannim i bilsh primitivnim yevropejskim notarktinnim vidom Cantius Perezhivshi Atlantichnij okean bilsh rozvineni vidi Cantius postupovo stali bilshimi ta rozvinuli bilshi mezostili ta gipokonusi sho vidbuvayetsya razom iz perehodom vid perevazhno plodoyidnoyi diyeti do listoyidnoyi PrimitkiDzherelaBeard KC 2004 The Hunt for the Dawn Monkey Unearthing the Origins of Monkeys Univ of California Press Berkeley Fleagle J G 1999 Primate Adaptation and Evolution San Diego Academic Press Gebo DL 2002 Adapiformes phylogeny and adaptation The Primate Fossil Record Cambridge University Press Gingerich PD and Simons EL Systematics Phylogeny and Evolution of Early Eocene Adapidae in North America 1977 Godinot M A Summary of Adapiform Systematics and Phylogeny Folia Primatologica 1998