Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Neotoma lepida — вид гризунів, що походить із пустельних регіонів західної Північної Америки.
| Neotoma lepida | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Neotominae |
| Рід: | Neotoma |
| Вид: | N. lepida |
| Біноміальна назва | |
| Neotoma lepida Thomas, 1893 | |
Морфологічна характеристика
Це відносно невеликі Neotoma завдовжки від 28 до 39 см, включаючи хвіст від 12 до 20 см. Вони важать від 122 до 350 г, причому самці більші за самиць. Їхнє забарвлення різниться між особинами і може бути будь-яким від блідо-сірого до коричневого чи майже чорного. Незалежно від кольору решти тіла, нижня частина тіла та лапи тварини завжди білі, тоді як бліда шерсть на горлі є сірою біля основи. Хвіст виразно двоколірний, має більше волосся та менше видимих лусок, ніж хвости Rattus norvegicus. N. lepida мають вузьку морду, довгі вуса та відносно довгі вуха, які майже дорівнюють заднім лапам.
Поширення і середовище проживання
N. lepida поширюються від південно-східного Орегону та південно-західного Айдахо, на південь через Неваду та західну Юту до Каліфорнії в США та Нижньої Каліфорнії та крайнього північного заходу Сонори в Мексиці. Вони, як правило, зустрічаються в полинових чагарниках, у чапаралі, а також у пустелях і скелястих схилах з розкиданими кактусами, юками, соснами/ялівцями та іншою низькою рослинністю на висоті до 2900 метрів. Їх найбільше в скелястих районах з численними ущелинами або нагромадженнями каменів, де вони можуть шукати притулку від хижаків.
Спосіб життя
N. lepida ведуть переважно нічний спосіб життя. Житлові приміщення часто будують біля тріщин скель, біля основи рослин креозоту чи кактусів або в нижніх гілках дерев. Вони будують будиночки для гніздування, зберігання їжі та втечі від хижаків. Вони можуть мати до шести входів і восьми внутрішніх камер, включаючи як гнізда, так і схованки для їжі. Будинки висотою 36 см і діаметром біля основи близько 100 см не є чимось незвичайним.
Вони харчуються бобами і листям мескіту, ялівцю і частинами доступних кактусів, мабуть, не травмуючись колючками. Їдять також чагарники креозоту, будяки, ефедру, гірчицю, полин, гречку. Вони також їдять іншу зелену рослинність, насіння, фрукти, жолуді та кедрові горіхи. У пустельних місцях проживання вони сильно залежать від опунційних кактусів для забезпечення водного балансу, хоча їх можна витримувати на креозоті цілий рік. Попри те, що вони здатні їсти їжу з високим вмістом смол і щавлевої кислоти, таку як листя кущів креозоту, це впливає на їхній водний баланс і обмежує їхню здатність їсти іншу їжу, обмежуючи зростання популяції у території, де такі рослини поширені.
Розмноження
N. lepida розмножуються навесні та влітку і народжують до п’яти дитинчат після періоду вагітності від 30 до 36 днів. Дитинчата важать близько 10 г при народженні, вони сліпі, у них видно лише кінчики волосся. Їхні очі відкриваються приблизно через десять днів. Зуби новонароджених спочатку розсунуті, утворюючи між ними шестикутний отвір, яким вони так міцно притискаються до сосків матері, що їх важко відокремити. Зуби набувають нормальної форми приблизно через дванадцять днів, але молодняк повністю відлучається лише у віці приблизно чотирьох тижнів. У неволі живуть до п'яти років.
Примітки
- Linzey, A.V.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T.; Castro-Arellano, I. & Lacher, T. (2008). Neotoma lepida. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 04.02.2010.
- Verts, B.J.; Carraway, L.N. (2002). Neotoma lepida. Mammalian Species. 699: Number 699: pp. 1–12. doi:10.1644/1545-1410(2002)699<0001:NL>2.0.CO;2. S2CID 198968924.
- Thompson, S.D. (1982). Spatial utilization and foraging behavior of the desert woodrat, Neotoma lepida. Journal of Mammalogy. 63 (4): 570—581. doi:10.2307/1380261. JSTOR 1380261.
- Nelson, Z.C.; Yousef, M.K. (1979). Thermoregulatory responses of desert wood rats (Neotoma lepida). Comparative Biochemistry and Physiology A. 63 (1): 109—113. doi:10.1016/0300-9629(79)90635-2.
- Meserve, P.L. (1974). Ecological relationships of two sympatric woodrats in a California coastal sage scrub community. Journal of Mammalogy. 55 (2): 442—447. doi:10.2307/1379012. JSTOR 1379012.
- Karasov, W.H. (1989). Nutritional bottleneck in a herbivore, the desert wood rat (Neotoma lepida). Physiological Zoology. 62 (6): 1351—1382. doi:10.1086/physzool.62.6.30156217. JSTOR 30156217. S2CID 88361128.
- Egoscue, H.J. (1970). Some fecundity and longevity records for captive small mammals. Journal of Mammalogy. 51 (3): 622—623. doi:10.2307/1378407. JSTOR 1378407.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neotoma lepida vid grizuniv sho pohodit iz pustelnih regioniv zahidnoyi Pivnichnoyi Ameriki Neotoma lepida Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Neotominae Rid Neotoma Vid N lepida Binomialna nazva Neotoma lepida Thomas 1893Morfologichna harakteristikaCe vidnosno neveliki Neotoma zavdovzhki vid 28 do 39 sm vklyuchayuchi hvist vid 12 do 20 sm Voni vazhat vid 122 do 350 g prichomu samci bilshi za samic Yihnye zabarvlennya riznitsya mizh osobinami i mozhe buti bud yakim vid blido sirogo do korichnevogo chi majzhe chornogo Nezalezhno vid koloru reshti tila nizhnya chastina tila ta lapi tvarini zavzhdi bili todi yak blida sherst na gorli ye siroyu bilya osnovi Hvist virazno dvokolirnij maye bilshe volossya ta menshe vidimih lusok nizh hvosti Rattus norvegicus N lepida mayut vuzku mordu dovgi vusa ta vidnosno dovgi vuha yaki majzhe dorivnyuyut zadnim lapam Poshirennya i seredovishe prozhivannyaN lepida poshiryuyutsya vid pivdenno shidnogo Oregonu ta pivdenno zahidnogo Ajdaho na pivden cherez Nevadu ta zahidnu Yutu do Kaliforniyi v SShA ta Nizhnoyi Kaliforniyi ta krajnogo pivnichnogo zahodu Sonori v Meksici Voni yak pravilo zustrichayutsya v polinovih chagarnikah u chaparali a takozh u pustelyah i skelyastih shilah z rozkidanimi kaktusami yukami sosnami yalivcyami ta inshoyu nizkoyu roslinnistyu na visoti do 2900 metriv Yih najbilshe v skelyastih rajonah z chislennimi ushelinami abo nagromadzhennyami kameniv de voni mozhut shukati pritulku vid hizhakiv Sposib zhittyaN lepida vedut perevazhno nichnij sposib zhittya Zhitlovi primishennya chasto buduyut bilya trishin skel bilya osnovi roslin kreozotu chi kaktusiv abo v nizhnih gilkah derev Voni buduyut budinochki dlya gnizduvannya zberigannya yizhi ta vtechi vid hizhakiv Voni mozhut mati do shesti vhodiv i vosmi vnutrishnih kamer vklyuchayuchi yak gnizda tak i shovanki dlya yizhi Budinki visotoyu 36 sm i diametrom bilya osnovi blizko 100 sm ne ye chimos nezvichajnim Voni harchuyutsya bobami i listyam meskitu yalivcyu i chastinami dostupnih kaktusiv mabut ne travmuyuchis kolyuchkami Yidyat takozh chagarniki kreozotu budyaki efedru girchicyu polin grechku Voni takozh yidyat inshu zelenu roslinnist nasinnya frukti zholudi ta kedrovi gorihi U pustelnih miscyah prozhivannya voni silno zalezhat vid opuncijnih kaktusiv dlya zabezpechennya vodnogo balansu hocha yih mozhna vitrimuvati na kreozoti cilij rik Popri te sho voni zdatni yisti yizhu z visokim vmistom smol i shavlevoyi kisloti taku yak listya kushiv kreozotu ce vplivaye na yihnij vodnij balans i obmezhuye yihnyu zdatnist yisti inshu yizhu obmezhuyuchi zrostannya populyaciyi u teritoriyi de taki roslini poshireni RozmnozhennyaN lepida rozmnozhuyutsya navesni ta vlitku i narodzhuyut do p yati ditinchat pislya periodu vagitnosti vid 30 do 36 dniv Ditinchata vazhat blizko 10 g pri narodzhenni voni slipi u nih vidno lishe kinchiki volossya Yihni ochi vidkrivayutsya priblizno cherez desyat dniv Zubi novonarodzhenih spochatku rozsunuti utvoryuyuchi mizh nimi shestikutnij otvir yakim voni tak micno pritiskayutsya do soskiv materi sho yih vazhko vidokremiti Zubi nabuvayut normalnoyi formi priblizno cherez dvanadcyat dniv ale molodnyak povnistyu vidluchayetsya lishe u vici priblizno chotiroh tizhniv U nevoli zhivut do p yati rokiv PrimitkiLinzey A V Timm R Alvarez Castaneda S T Castro Arellano I amp Lacher T 2008 Neotoma lepida IUCN Red List of Threatened Species 2008 Procitovano 04 02 2010 old form url Verts B J Carraway L N 2002 Neotoma lepida Mammalian Species 699 Number 699 pp 1 12 doi 10 1644 1545 1410 2002 699 lt 0001 NL gt 2 0 CO 2 S2CID 198968924 Thompson S D 1982 Spatial utilization and foraging behavior of the desert woodrat Neotoma lepida Journal of Mammalogy 63 4 570 581 doi 10 2307 1380261 JSTOR 1380261 Nelson Z C Yousef M K 1979 Thermoregulatory responses of desert wood rats Neotoma lepida Comparative Biochemistry and Physiology A 63 1 109 113 doi 10 1016 0300 9629 79 90635 2 Meserve P L 1974 Ecological relationships of two sympatric woodrats in a California coastal sage scrub community Journal of Mammalogy 55 2 442 447 doi 10 2307 1379012 JSTOR 1379012 Karasov W H 1989 Nutritional bottleneck in a herbivore the desert wood rat Neotoma lepida Physiological Zoology 62 6 1351 1382 doi 10 1086 physzool 62 6 30156217 JSTOR 30156217 S2CID 88361128 Egoscue H J 1970 Some fecundity and longevity records for captive small mammals Journal of Mammalogy 51 3 622 623 doi 10 2307 1378407 JSTOR 1378407