Музей природознавства (нім. Museum für Naturkunde) — один з найбільших природничих музеїв у Німеччині. Заснований 1889 року. Його колекції налічують понад 30 млн об'єктів. Спочатку був частиною Гумбольдтівського університету в Берліні, а з 1 січня 2009 року є самостійним закладом. Входить до мережі Наукового товариства імені Лейбніца.
Музей природознавства | |
---|---|
нім. Museum für Naturkunde | |
52°31′48″ пн. ш. 13°22′45″ сх. д. / 52.53020000002777579° пн. ш. 13.37920000002777776° сх. д.Координати: 52°31′48″ пн. ш. 13°22′45″ сх. д. / 52.53020000002777579° пн. ш. 13.37920000002777776° сх. д. | |
Тип | музей природничої історії музей d і науково-дослідний інститут[1] |
Статус спадщини | d |
Склад | d, d, d, d і d |
Частина від | HU Berlin і Наукове товариство імені Лейбніца |
Країна | Німеччина |
Розташування | Мітте |
Адреса | Berlin, Mitte, Invalidenstrasse 43, Museum für Naturkunde |
Засновано | 1889 |
Відкрито | 2 грудня 1889[2] |
Фонд | 30 млн експонатів |
Відвідувачі | 731 000 за рік (2007/2008) |
Директор | Йоганнес Фогель |
Сайт | naturkundemuseum-berlin.de |
Музей природознавства (Берлін) (Німеччина) | |
Нагороди d (2008) | |
Музей природознавства у Вікісховищі |
Історія
Мінерали музею були спочатку частиною колекції Берлінського університету, який був заснований у 1810 році, і придбав першу з цих колекцій у 1814 році, під егідою нового Музею мінералогії. У 1854 був заснований відділ петрографії, 1857 — відділ палеонтології.
1889 року музей було відкрито для відвідувачів у спеціально спорудженій для нього будівлі. Будівля музею, де він розташований і донині, споруджена за планами архітектора Августа Тіде (August Tiede). Музей природознавства об'єднав три незалежні інституції Берлінського університету: геологічно-палеонтологічний музей, мінералогічно-петрографічний музей та зоологічний музей. Зоологічний музей берлінського університету вважається одним з найдавніших музеїв такого типу. Ще 1809 року його заснував природознавець Йоганн Центуріус фон Гоффманнсегг. Таким чином відлік історії Берлінського музею природознавства часом рахують саме від заснування університетського зоологічного музею, тобто з 1809 року. Куратором зоологічного музею в 1860-і роки був відомий німецький природознавець Фрідріх Антон Шнайдер.
У 1914—1917 роках було проведено реконструкцію музею й зроблено до нього прибудову.
1937 року в музеї було виставлено скелет динозавра Brachiosaurus brancai, який сьогодні відносять до окремого виду жирафатитанів. Це найбільший з реконструйованих скелетів динозаврів у світі, про що свідчить офіційна табличка книги рекордів Гіннеса поряд з експонатом.
3 лютого 1945 року музей зазнав значних руйнувань внаслідок бомбардування міста. Східне крило музею стояло в руїнах й було відбудоване лише 2006 року.
2005 року знаменитий скелет динозавра Brachiosaurus brancai було розібрано. Після дворічної роботи з реконструкції скелета за найновішими науковими даними, його було наново складено весною 2007 року. Відтоді скелет став на один метр вищим за рахунок видовжених передніх лап. Хвіст динозавра також було змінено: він більше не лежить, а здіймається над землею, оскільки за останніми даними динозаври не волочили за собою хвіст, а несли його, як правило не торкаючи землі.
Демонтування скелета динозавра було необхідне ще й технічної причини, оскільки тільки таким чином можна було здійснити необхідні роботи з ремонту даху та всього великого виставкового залу. Кошти на ремонт музею було виділено Європейським фондом регіонального розвитку, містом Берлін та фундацією німецьких лотерей в Берліні. Загальний кошторис реконструкції головного та чотирьох інших залів, а також оснащення їх мультимедійними модулями становив 16 млн євро.
13 липня 2007 року відбулося урочисте відкриття оновленого музею, експозиція якого була доповнена виставкою про еволюцію життя та планети Земля. За перший рік після реконструкції музей відвідали понад 731 тис. осіб.
У січні 2012 року було повністю завершено реконструкцію східного крила музею, яку проводило архітектурне бюро Diener & Diener. Робота з реконструкції була відзначена німецькою архітектурною премією DAM.
Колекції
Музей відомий насамперед кістяком жирафатитана — найбільшим у світі відновленим скелетом динозавра. Цей скелет є центральним експонатом нової постійно діючої виставки «Світ динозаврів», присвяченої знахідкам німецьких палеонтологів у (Танзанія). Саме в Тендагуру було знайдено і величезний кістяк динозавра, який тривалий час вважали приналежним брахіозавру. Проте 2009 року після публікації детального дослідження М. П. Тейлора, виставлений у Берліні скелет зараховують до окремого виду жирафатитанів.
Окрім жирафатитана на виставці «Світ динозаврів» представлено шість інших скелетів таких динозаврів, як дикреозавр, диплодок, кентрозавр, аллозавр, та . Тут також виставлено надзвичайно добре збережений скелет археоптерикса (так званий Берлінський екземпляр), що був знайдений у шарах Зольнгофенського вапняку в Південній Німеччині.
У залі «Еволюція в дії» розташовані експонати, які демонструють біологічне різноманіття на Землі на прикладі тваринного світу. На «стіні біологічного різноманіття» довжиною 12 метрів та висотою 4 метри представлено 3000 різних тварин. Виставка представляє тваринний світ, як незаперечний результат еволюції, що почалася 3,5 млрд років тому. В експозиції наочно представлено дію механізмів еволюції у тваринному світі.
Окрім того, музей має великі колекції мінералів, викопних решток, копитних та тварин Європейської зони. Цінними з культурно-історичного погляду є численні діорами, які показують різних тварин у їхньому природному середовищі.
За рамками публічної експозиції музей має також великий аудіоархів «голосів тварин», численні мінералогічні, зоологічні та палеонтологічні об'єкти. Загалом у фондах музею зберігається понад 30 млн об'єктів, серед них 130 000 опудал птахів (90 % всіх видів птахів), 130 000 заспиртованих риб. В музеї проводяться наукові дослідження в рамках численних наукових проєктів.
Галерея
- Кістяк .
- Череп аллозавра.
- Закам'яніла бабка.
- Археоптерикс (Берлінський екземпляр).
- Закам'яніла риба виду Gyrodus hexagonus.
- Череп рудольфійської людини.
- Фрагмент експозиції про біологічну різноманітність.
- Частина колекції жуків.
- Один з метеоритів, представлених в музеї.
- Зразок гіпсу з Тюрингії.
Література
- Ulrich Moritz et al.: Vorstoß ins Innere. Streifzüge durch das Berliner Museum für Naturkunde, з DVD. Alphaeus Verlag, Berlin 2010, .
- Hanns Zischler, Hanna Zeckau: Der Schmetterlingskoffer. Die tropischen Expeditionen von Arnold Schultze. Galiani, Berlin 2010, .
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- https://www.museumfuernaturkunde.berlin/de/ueber-uns/das-museum/geschichte-des-museums
- DAM Preis für Architektur in Deutschland 2011. [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] In: Deutsches Architekturmuseum
- M.P. Taylor: «A re-evaluation of Brachiosaurus altithorax Riggs 1903 (Dinosauria, Sauropoda) and its generic separation from Giraffatitan brancai (Janensch 1914)». In: Journal of Vertebrate Paleontology, ISSN 0272-4634, 2009, 29 (3), S. 787—806.
- Elke Schmitter: Romantisches Trockenmaterial. [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] In: Der Spiegel, Nr. 49, 6. Dezember 2010, Seite 162, Besprechung von Der Schmetterlingskoffer.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей природознавства (Берлін) |
- Офіційний сайт [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія Гумбольдтського університету [ 3 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Історія мінералогічної колекції [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про музей. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej prirodoznavstva nim Museum fur Naturkunde odin z najbilshih prirodnichih muzeyiv u Nimechchini Zasnovanij 1889 roku Jogo kolekciyi nalichuyut ponad 30 mln ob yektiv Spochatku buv chastinoyu Gumboldtivskogo universitetu v Berlini a z 1 sichnya 2009 roku ye samostijnim zakladom Vhodit do merezhi Naukovogo tovaristva imeni Lejbnica Muzej prirodoznavstvanim Museum fur Naturkunde52 31 48 pn sh 13 22 45 sh d 52 53020000002777579 pn sh 13 37920000002777776 sh d 52 53020000002777579 13 37920000002777776 Koordinati 52 31 48 pn sh 13 22 45 sh d 52 53020000002777579 pn sh 13 37920000002777776 sh d 52 53020000002777579 13 37920000002777776Tipmuzej prirodnichoyi istoriyi muzej d i naukovo doslidnij institut 1 Status spadshinidSkladd d d d i dChastina vidHU Berlin i Naukove tovaristvo imeni LejbnicaKrayina NimechchinaRoztashuvannyaMitteAdresaBerlin Mitte Invalidenstrasse 43 Museum fur NaturkundeZasnovano1889Vidkrito2 grudnya 1889 2 Fond30 mln eksponativVidviduvachi731 000 za rik 2007 2008 DirektorJogannes FogelSajtnaturkundemuseum berlin deMuzej prirodoznavstva Berlin Nimechchina Nagorodi d 2008 Muzej prirodoznavstva u Vikishovishi Kistyak zhirafatitana najbilshij z rekonstrujovanih skeletiv dinozavriv u sviti Kolekciya zaspirtovanih eksponativIstoriyaMinerali muzeyu buli spochatku chastinoyu kolekciyi Berlinskogo universitetu yakij buv zasnovanij u 1810 roci i pridbav pershu z cih kolekcij u 1814 roci pid egidoyu novogo Muzeyu mineralogiyi U 1854 buv zasnovanij viddil petrografiyi 1857 viddil paleontologiyi 1889 roku muzej bulo vidkrito dlya vidviduvachiv u specialno sporudzhenij dlya nogo budivli Budivlya muzeyu de vin roztashovanij i donini sporudzhena za planami arhitektora Avgusta Tide August Tiede Muzej prirodoznavstva ob yednav tri nezalezhni instituciyi Berlinskogo universitetu geologichno paleontologichnij muzej mineralogichno petrografichnij muzej ta zoologichnij muzej Zoologichnij muzej berlinskogo universitetu vvazhayetsya odnim z najdavnishih muzeyiv takogo tipu She 1809 roku jogo zasnuvav prirodoznavec Jogann Centurius fon Goffmannsegg Takim chinom vidlik istoriyi Berlinskogo muzeyu prirodoznavstva chasom rahuyut same vid zasnuvannya universitetskogo zoologichnogo muzeyu tobto z 1809 roku Kuratorom zoologichnogo muzeyu v 1860 i roki buv vidomij nimeckij prirodoznavec Fridrih Anton Shnajder U 1914 1917 rokah bulo provedeno rekonstrukciyu muzeyu j zrobleno do nogo pribudovu 1937 roku v muzeyi bulo vistavleno skelet dinozavra Brachiosaurus brancai yakij sogodni vidnosyat do okremogo vidu zhirafatitaniv Ce najbilshij z rekonstrujovanih skeletiv dinozavriv u sviti pro sho svidchit oficijna tablichka knigi rekordiv Ginnesa poryad z eksponatom 3 lyutogo 1945 roku muzej zaznav znachnih rujnuvan vnaslidok bombarduvannya mista Shidne krilo muzeyu stoyalo v ruyinah j bulo vidbudovane lishe 2006 roku 2005 roku znamenitij skelet dinozavra Brachiosaurus brancai bulo rozibrano Pislya dvorichnoyi roboti z rekonstrukciyi skeleta za najnovishimi naukovimi danimi jogo bulo nanovo skladeno vesnoyu 2007 roku Vidtodi skelet stav na odin metr vishim za rahunok vidovzhenih perednih lap Hvist dinozavra takozh bulo zmineno vin bilshe ne lezhit a zdijmayetsya nad zemleyu oskilki za ostannimi danimi dinozavri ne volochili za soboyu hvist a nesli jogo yak pravilo ne torkayuchi zemli Demontuvannya skeleta dinozavra bulo neobhidne she j tehnichnoyi prichini oskilki tilki takim chinom mozhna bulo zdijsniti neobhidni roboti z remontu dahu ta vsogo velikogo vistavkovogo zalu Koshti na remont muzeyu bulo vidileno Yevropejskim fondom regionalnogo rozvitku mistom Berlin ta fundaciyeyu nimeckih loterej v Berlini Zagalnij koshtoris rekonstrukciyi golovnogo ta chotiroh inshih zaliv a takozh osnashennya yih multimedijnimi modulyami stanoviv 16 mln yevro 13 lipnya 2007 roku vidbulosya urochiste vidkrittya onovlenogo muzeyu ekspoziciya yakogo bula dopovnena vistavkoyu pro evolyuciyu zhittya ta planeti Zemlya Za pershij rik pislya rekonstrukciyi muzej vidvidali ponad 731 tis osib U sichni 2012 roku bulo povnistyu zaversheno rekonstrukciyu shidnogo krila muzeyu yaku provodilo arhitekturne byuro Diener amp Diener Robota z rekonstrukciyi bula vidznachena nimeckoyu arhitekturnoyu premiyeyu DAM KolekciyiMuzej vidomij nasampered kistyakom zhirafatitana najbilshim u sviti vidnovlenim skeletom dinozavra Cej skelet ye centralnim eksponatom novoyi postijno diyuchoyi vistavki Svit dinozavriv prisvyachenoyi znahidkam nimeckih paleontologiv u Tanzaniya Same v Tendaguru bulo znajdeno i velicheznij kistyak dinozavra yakij trivalij chas vvazhali prinalezhnim brahiozavru Prote 2009 roku pislya publikaciyi detalnogo doslidzhennya M P Tejlora vistavlenij u Berlini skelet zarahovuyut do okremogo vidu zhirafatitaniv Okrim zhirafatitana na vistavci Svit dinozavriv predstavleno shist inshih skeletiv takih dinozavriv yak dikreozavr diplodok kentrozavr allozavr ta Tut takozh vistavleno nadzvichajno dobre zberezhenij skelet arheopteriksa tak zvanij Berlinskij ekzemplyar sho buv znajdenij u sharah Zolngofenskogo vapnyaku v Pivdennij Nimechchini U zali Evolyuciya v diyi roztashovani eksponati yaki demonstruyut biologichne riznomanittya na Zemli na prikladi tvarinnogo svitu Na stini biologichnogo riznomanittya dovzhinoyu 12 metriv ta visotoyu 4 metri predstavleno 3000 riznih tvarin Vistavka predstavlyaye tvarinnij svit yak nezaperechnij rezultat evolyuciyi sho pochalasya 3 5 mlrd rokiv tomu V ekspoziciyi naochno predstavleno diyu mehanizmiv evolyuciyi u tvarinnomu sviti Okrim togo muzej maye veliki kolekciyi mineraliv vikopnih reshtok kopitnih ta tvarin Yevropejskoyi zoni Cinnimi z kulturno istorichnogo poglyadu ye chislenni diorami yaki pokazuyut riznih tvarin u yihnomu prirodnomu seredovishi Za ramkami publichnoyi ekspoziciyi muzej maye takozh velikij audioarhiv golosiv tvarin chislenni mineralogichni zoologichni ta paleontologichni ob yekti Zagalom u fondah muzeyu zberigayetsya ponad 30 mln ob yektiv sered nih 130 000 opudal ptahiv 90 vsih vidiv ptahiv 130 000 zaspirtovanih rib V muzeyi provodyatsya naukovi doslidzhennya v ramkah chislennih naukovih proyektiv GalereyaKistyak Cherep allozavra Zakam yanila babka Arheopteriks Berlinskij ekzemplyar Zakam yanila riba vidu Gyrodus hexagonus Cherep rudolfijskoyi lyudini Fragment ekspoziciyi pro biologichnu riznomanitnist Chastina kolekciyi zhukiv Odin z meteoritiv predstavlenih v muzeyi Zrazok gipsu z Tyuringiyi LiteraturaUlrich Moritz et al Vorstoss ins Innere Streifzuge durch das Berliner Museum fur Naturkunde z DVD Alphaeus Verlag Berlin 2010 ISBN 978 3 9813184 0 1 Hanns Zischler Hanna Zeckau Der Schmetterlingskoffer Die tropischen Expeditionen von Arnold Schultze Galiani Berlin 2010 ISBN 978 3 86971 024 2 PrimitkiDirectory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 https www museumfuernaturkunde berlin de ueber uns das museum geschichte des museums DAM Preis fur Architektur in Deutschland 2011 23 veresnya 2015 u Wayback Machine In Deutsches Architekturmuseum M P Taylor A re evaluation of Brachiosaurus altithorax Riggs 1903 Dinosauria Sauropoda and its generic separation from Giraffatitan brancai Janensch 1914 In Journal of Vertebrate Paleontology ISSN 0272 4634 2009 29 3 S 787 806 Elke Schmitter Romantisches Trockenmaterial 25 veresnya 2015 u Wayback Machine In Der Spiegel Nr 49 6 Dezember 2010 Seite 162 Besprechung von Der Schmetterlingskoffer PosilannyaPortal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej prirodoznavstva Berlin Oficijnij sajt 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoriya Gumboldtskogo universitetu 3 kvitnya 2005 u Wayback Machine Istoriya mineralogichnoyi kolekciyi 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro muzej Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi