Сула атлантична | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Morus bassanus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Sula bassana (Linnaeus, 1758) Pelecanus bassanus Linnaeus, 1758 Sula americana Bonaparte, 1838 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сула атлантична (Morus bassanus, раніше Sula bassana) — великий морський птах родини сулових (Sulidae), поширений в Північній Атлантиці. Найпівнічніший вид у родині та єдиний, який зустрічається в Європі. Як правило, утворює великі колонії з кількох тисяч пар і гніздиться на стрімких скелястих берегах невеликих островів.
Вмілий пірнальник. Як і більшість інших сул, займає досить специфічну екологічну нішу, у якій конкурує лише з іншими видами птахів. З великої висоти пірнає на глибину в кілька метрів, де полює на жирну рибу — атлантичний оселедець, скумбрію, європейський шпрот, піщанку (Ammodytes spp) та деякі інші види. Цьому сприяє хороша адаптація зовнішніх і внутрішніх органів - обтічне тіло у формі сигари, довгі вузькі крила, тонкий зазубрений дзьоб, ноги з плавальними перетинками, зарослі зовнішні ніздрі та додаткові внутрішні ніздрі з перетинкою.
Поширення
Вид поширений вздовж північноамериканського та європейського узбережжя Північної Атлантики. Гніздові колонії сули атлантичної є в Канаді, Ісландії, Ірландії, Великій Британії, Франції та Норвегії. Взимку мігрує на південь. Європейська популяція зимує в західній частині Середземного моря та вздовж узбережжя Північної Африки до Сенегалу та Кабо-Верде. Американські птахи взимку трапляються від Канади до Флориди.
Чисельність
Згідно з даними 2004 року, популяція сули атлантичної налічувала 45 гніздових колоній і близько 361 000 гнізд. За оцінками, загальна чисельність виду становила від 950 000 до 1 200 000 птахів. Чисельність має тендецію до збільшення на 3-5 % щороку. Порівняно з даними 1939 року популяція виду збільшилась вчетверо (тоді нарахували 83 тис. гнізд).
Міграції
Зимує в широкому діапазоні від узбережжя Північного моря до островів Зеленого Мису та Сенегалу у східній півкулі та від Канади до Флориди та Мексиканської затоки у західній. При цьому місця зимівель помітно розрізняються у молодих та дорослих птахів. Більшість птахів у перший рік життя робить далекий переліт на відстань 3000-5000 км, на сході Атлантики досягаючи узбережжя та островів Північно-Західної Африки. Частина, що залишилася, зупиняється в західному Середземномор'ї. У першу весну молодняк не повертається до місць гніздування, а ще протягом року чи двох годується у субтропіках. Лише потім птахи, що подорослішали (але ще не досягли статевої зрілості), летять на північ і зупиняються на периферії колоній, а взимку годуються у водах Північного моря, Біскайської затоки або біля берегів Португалії. Так само чинить і більшість дорослих птахів, які не бажають відлітати далеко на південь. Більш ранній весняний переліт гарантує найкраще місце для кладки яєць у центрі колонії. Сули зазвичай прив'язані до рідної колонії, але іноді гніздяться і на новому місці за сотні кілометрів від неї. Змішування американської та європейської популяцій не відбувається.
Опис
Найбільший представник у родині, розміром приблизно з гусака. Дорослий птах завдовжки 80–90 см, з розмахом крил 170—185 см і вагою 2–3 кг. Тіло конічне, обтічне, пристосоване до пірнання. Крила вузькі. Дзьоб гострий, ледь зігнутий. Оперення білого кольору, лише кінці крил чорні. У шлюбний період голова та шия набувають жовтявого відтінку. Очі сіро-блакитні та оточені ділянкою голої чорної шкіри.
Молоді птахи в перший рік життя повністю темно-бурі, проте потім з кожним линянням набувають все більше білого пір'я і остаточно набувають дорослого вигляду тільки у віці біля п'яти років. Дзьоб також має коричневе забарвлення. Пташенята з'являються без пуху і покриті лише шиферно-чорною шкірою.
Галерея
- Колонія сул атлантичних на мисі Сент-Меріс у Ньюфаундленді
- Доросла сула
- Пара сул атлантичних
- Атлантична сула пірнає за здобиччю
- Пара під час спарювання
- Яйце сули атлантичної
- Пташеня сули виглядає більшим за своїх батьків
- Молодий птах
- Молодий птах на воді
Примітки
- BirdLife International (2016). Morus bassanus. IUCN Red List of Threatened Species. International Union for Conservation of Nature. Процитовано 21 June 2018.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Thomas Alerstam, David A. Christie. Bird Migration. — Cambridge University Press, 2008. — 432 с. — .
- del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A; de Juana, Eduardo, ред. (2013). Northern Gannet (Morus bassanus). Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona: Lynx Edicions. Процитовано 1 червня 2018.
- Thomas Alerstam, David A. Christie. Миграция птиц = Bird Migration. — Cambridge University Press, 2008. — 432 с. — ISBN 0521448220.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sula atlantichna source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sulopodibni Suliformes Rodina Sulovi Sulidae Rid Morus Vid Sula atlantichna Binomialna nazva Morus bassanus Linnaeus 1758 Mapa poshirennya vidu Sinonimi Sula bassana Linnaeus 1758 Pelecanus bassanus Linnaeus 1758 Sula americana Bonaparte 1838 Posilannya Vikishovishe Morus bassanus Vikividi Morus bassanus EOL 45509065 ITIS 174712 MSOP 22696657 NCBI 37578 Fossilworks 369043 Sula atlantichna Morus bassanus ranishe Sula bassana velikij morskij ptah rodini sulovih Sulidae poshirenij v Pivnichnij Atlantici Najpivnichnishij vid u rodini ta yedinij yakij zustrichayetsya v Yevropi Yak pravilo utvoryuye veliki koloniyi z kilkoh tisyach par i gnizditsya na strimkih skelyastih beregah nevelikih ostroviv Vmilij pirnalnik Yak i bilshist inshih sul zajmaye dosit specifichnu ekologichnu nishu u yakij konkuruye lishe z inshimi vidami ptahiv Z velikoyi visoti pirnaye na glibinu v kilka metriv de polyuye na zhirnu ribu atlantichnij oseledec skumbriyu yevropejskij shprot pishanku Ammodytes spp ta deyaki inshi vidi Comu spriyaye horosha adaptaciya zovnishnih i vnutrishnih organiv obtichne tilo u formi sigari dovgi vuzki krila tonkij zazubrenij dzob nogi z plavalnimi peretinkami zarosli zovnishni nizdri ta dodatkovi vnutrishni nizdri z peretinkoyu PoshirennyaVid poshirenij vzdovzh pivnichnoamerikanskogo ta yevropejskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Atlantiki Gnizdovi koloniyi suli atlantichnoyi ye v Kanadi Islandiyi Irlandiyi Velikij Britaniyi Franciyi ta Norvegiyi Vzimku migruye na pivden Yevropejska populyaciya zimuye v zahidnij chastini Seredzemnogo morya ta vzdovzh uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki do Senegalu ta Kabo Verde Amerikanski ptahi vzimku traplyayutsya vid Kanadi do Floridi Chiselnist Zgidno z danimi 2004 roku populyaciya suli atlantichnoyi nalichuvala 45 gnizdovih kolonij i blizko 361 000 gnizd Za ocinkami zagalna chiselnist vidu stanovila vid 950 000 do 1 200 000 ptahiv Chiselnist maye tendeciyu do zbilshennya na 3 5 shoroku Porivnyano z danimi 1939 roku populyaciya vidu zbilshilas vchetvero todi narahuvali 83 tis gnizd Migraciyi Zimuye v shirokomu diapazoni vid uzberezhzhya Pivnichnogo morya do ostroviv Zelenogo Misu ta Senegalu u shidnij pivkuli ta vid Kanadi do Floridi ta Meksikanskoyi zatoki u zahidnij Pri comu miscya zimivel pomitno rozriznyayutsya u molodih ta doroslih ptahiv Bilshist ptahiv u pershij rik zhittya robit dalekij perelit na vidstan 3000 5000 km na shodi Atlantiki dosyagayuchi uzberezhzhya ta ostroviv Pivnichno Zahidnoyi Afriki Chastina sho zalishilasya zupinyayetsya v zahidnomu Seredzemnomor yi U pershu vesnu molodnyak ne povertayetsya do misc gnizduvannya a she protyagom roku chi dvoh goduyetsya u subtropikah Lishe potim ptahi sho podoroslishali ale she ne dosyagli statevoyi zrilosti letyat na pivnich i zupinyayutsya na periferiyi kolonij a vzimku goduyutsya u vodah Pivnichnogo morya Biskajskoyi zatoki abo bilya beregiv Portugaliyi Tak samo chinit i bilshist doroslih ptahiv yaki ne bazhayut vidlitati daleko na pivden Bilsh rannij vesnyanij perelit garantuye najkrashe misce dlya kladki yayec u centri koloniyi Suli zazvichaj priv yazani do ridnoyi koloniyi ale inodi gnizdyatsya i na novomu misci za sotni kilometriv vid neyi Zmishuvannya amerikanskoyi ta yevropejskoyi populyacij ne vidbuvayetsya OpisNajbilshij predstavnik u rodini rozmirom priblizno z gusaka Doroslij ptah zavdovzhki 80 90 sm z rozmahom kril 170 185 sm i vagoyu 2 3 kg Tilo konichne obtichne pristosovane do pirnannya Krila vuzki Dzob gostrij led zignutij Operennya bilogo koloru lishe kinci kril chorni U shlyubnij period golova ta shiya nabuvayut zhovtyavogo vidtinku Ochi siro blakitni ta otocheni dilyankoyu goloyi chornoyi shkiri Molodi ptahi v pershij rik zhittya povnistyu temno buri prote potim z kozhnim linyannyam nabuvayut vse bilshe bilogo pir ya i ostatochno nabuvayut doroslogo viglyadu tilki u vici bilya p yati rokiv Dzob takozh maye korichneve zabarvlennya Ptashenyata z yavlyayutsya bez puhu i pokriti lishe shiferno chornoyu shkiroyu GalereyaSula atlantichna Koloniya sul atlantichnih na misi Sent Meris u Nyufaundlendi Dorosla sula Para sul atlantichnih Atlantichna sula pirnaye za zdobichchyu Para pid chas sparyuvannya Yajce suli atlantichnoyi Ptashenya suli viglyadaye bilshim za svoyih batkiv Molodij ptah Molodij ptah na vodiPrimitkiBirdLife International 2016 Morus bassanus IUCN Red List of Threatened Species International Union for Conservation of Nature Procitovano 21 June 2018 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Thomas Alerstam David A Christie Bird Migration Cambridge University Press 2008 432 s ISBN 0521448220 del Hoyo Josep Elliott Andrew Sargatal Jordi Christie David A de Juana Eduardo red 2013 Northern Gannet Morus bassanus Handbook of the Birds of the World Alive Barcelona Lynx Edicions Procitovano 1 chervnya 2018 Thomas Alerstam David A Christie Migraciya ptic Bird Migration Cambridge University Press 2008 432 s ISBN 0521448220