Трав яні клопи Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda Клас

Трав'яні клопи

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Підряд:	Клопи (Heteroptera)
Надродина:
Родина:	Трав'яні клопи (Miridae) , 1831

Підродини

Baerensprung, 1860
Kirkaldy, 1903
Douglas & Scott, 1865
Fieber, 1860
Hahn, 1833
Van Duzee, 1916
Douglas & Scott, 1865
Schuh, 1976

Синоніми

Capsidae Burmeister, 1835

Посилання

Вікісховище:	Miridae
Віківиди:	Miridae
EOL:	611
ITIS:	104419
NCBI:	30083
Fossilworks:	210279

Трав'яні клопи, або сліпняки (Miridae) — родина клопів (Heteroptera). Налічує понад 11 тисяч видів, об'єднані приблизно в 1400 родів. Серед них досить багато шкідників сільськогосподарських культур.

Опис

Трав'яні клопи мають тендітну тілобудову з ніжними покривами. Тіло овальної або подовженої форми, 1–15 мм завдовжки залежно від виду. Голова не має придатків (за винятком деяких ) і оснащена чотиричленниковими вусиками. Хоботок колючо-сисного типу, 4-членниковий. широкий, а щиток зазвичай великий і чіткий. Надкрила ніжні і плівчасті. Друга пара крил перетинчаста. Ноги зазвичай бігові, проте трапляються види із задніми стрибучими або передніми хапальними ногами. Переважно 3-членникові стопи. Важливою таксономічною ознакою цих комах є будова передньої частини стопи, тобто кінцевого відділу стопи з кігтями, що дозволяють триматися за рослини. Будова передньої частини стопи також є основою для поділу цієї родини на підродини. Характерною особливістю трав'яних клопів є розділений вертлуг, будова якого завдяки роботі відповідних м'язів дозволяє відторгнення ніжки.

Спосіб життя

Майже всі трав'яні клопи є фітофагами, тобто харчуються соками рослин, які вони висмоктують, проколюючи рослини своїм колючо-сисним ротовим апаратом. Більшість монофагів залежать від певного виду рослин, а олігофаги — від вузької групи рослин. Однак є також явно багатоїдні види, які не дуже вибагливі до своїх рослин-господарів. Деякі є виключно хижаками, деякі є всеїдними, так званими зоофітофагами.

У самиці є яйцеклад, який вони використовують для більш-менш глибокого закопування яєць у м'яку чи дерев'янисту тканину рослини-господаря. Личинки проходять п'ять личинкових стадій, розділених линяннями. Більшість середньоєвропейських видів зимують у стадії яйця.

Класифікація

Роди Incertae sedis
- Carvalho & China, 1959
- Kirkaldy, 1903
- Distant, 1893
- Carvalho, 1977
- Kerzhner & Schuh, 1995
- Carvalho & Gomes, 1972
- Drake & Harris, 1932
- Knight, 1968
- Kerzhner, 1962
- Schaffner & Carvalho, 1985
- Carvalho & Fontes, 1968
- Carvalho, 1982
- Carvalho, 1985
- Reuter, 1905
- Kerzhner & Schuh, 1998
- Distant, 1884
- Carvalho & China, 1959
- Gunhadya — monotypic Distant, 1920
- Guérin-Ménéville in Sagra, 1857
- Carvalho & China, 1951
- Kerzhner & Schuh, 1998
- Van Duzee, 1916
- Knight, 1968
- Kerzhner & Schuh, 1998
- Akingbohungbe, 1978
- Carvalho, 1983
- Reuter, 1909
- Kirkaldy, 1908
- Reuter, 1908
- Distant, 1904
- Kerzhner & Schuh, 1998
- Carvalho, 1986
- TBD
- TBD
- Distant, 1884
- Carvalho & Wallerstein, 1978
- TBD
- Carvalho, 1972
- Reuter
- Carvalho & Costa, 1994
- Carvalho & Costa, 1994
- Carvalho & Costa, 1994
- Berg
- TBD
- Distant, 1884

Примітки

О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 11
Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — С. 111

Посилання

PBI Plant Bug Index
Link to Al Wheeler's book on the biology of mirids
Research on mirids of Southern California at UC Riverside
Garden fleahopper on the University of Florida / Featured Creatures website

Це незавершена стаття про клопів.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 11

[2] Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — С. 111