MgO

Окси́д ма́гнію (англ. magnesium oxide, нім. Magnesiumoxid) — оксид з формулою MgO. Складається з іонів Mg²⁺ та O²⁻, між якими діють іонні зв'язки. Оксид магнію має кристалічну структуру типу хлориду натрію. Являє собою легкий, пухкий порошок білого кольору, надзвичайно гігроскопічний.

Оксид магнію
Назва за IUPAC	magnesium oxide
Інші назви	окис магнію (палена) магнезія периклаз
Ідентифікатори
Номер CAS	1309-48-4
PubChem	14792
Номер EINECS	215-171-9
DrugBank	01377
KEGG	D01167
Назва MeSH	D01.524.490 і D01.650.550.575
ChEBI	31794
RTECS	OM3850000
Код ATC	A12CC10, A06AD02 і A02AA02
SMILES	O=[Mg]^[1]
InChI	InChI=1S/Mg.O
Властивості
Молекулярна формула	MgO
Молярна маса	40,3044 г/моль
Зовнішній вигляд	білий порошок
Густина	3,58 г/см^−3 (25 °C)
Тпл	2852 °C
Ткип	3600 °C
Розчинність (вода)	0,086 г/л
Розчинність (спирти)	нерозчинний
Показник заломлення (nD)	1,736
Структура
Кристалічна структура	кубічна
Просторова група	Fm3m
Координаційна геометрія	Mg[6], O[6]
Дипольний момент	6,2 ± 0,6 D
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfH^o 298	-601,6 кДж/моль
Ст. ентропія S^o 298	27,0 Дж/моль·К
Теплоємність, c^o p	37,2 Дж/моль·К
Небезпеки
R-фрази	немає
	немає
NFPA 704	0 1 0
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Примітки картки

У природі оксид магнію зустрічається у складі мінералів периклазу, магнезиту, бруситу, шпінелі.

Отримання

Одержують спалюванням магнію у повітрі:

${\displaystyle \mathrm {2Mg+O_{2}{\xrightarrow {600-650^{o}C}}\ 2MgO} }$

Також можливе отримання з етанолу. У реакції утворюється етан:

${\displaystyle \mathrm {C_{2}H_{5}OH+Mg\rightarrow \,C_{2}H_{6}+MgO} }$

Інший спосіб одержання — кальцинація гідроксиду чи карбонату магнію:

${\displaystyle \mathrm {Mg(OH)_{2}{\xrightarrow {350-480^{o}C}}\ MgO+\ H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {MgCO_{3}{\xrightarrow {350-650^{o}C}}\ MgO+\ CO_{2}} }$

Хімічні властивості

Оксид магнію реагує з парами води з утворенням гідроксиду магнію:

${\displaystyle \mathrm {MgO+H_{2}O{\xrightarrow {100-125^{o}C}}\ Mg(OH)_{2}} }$

З розведеними кислотами реагує з утворенням відповідних солей:

${\displaystyle \mathrm {\ MgO+\ 2\ HCl\longrightarrow \ \ MgCl_{2}+\ H_{2}O} }$

Може відновлюватися при дії коксу, кальцію чи кремнію:

${\displaystyle \mathrm {MgO+C{\xrightarrow {>2000^{o}C}}\ Mg+CO} }$

${\displaystyle \mathrm {MgO+Ca{\xrightarrow {1300^{o}C}}\ Mg+CaO} }$

${\displaystyle \mathrm {2MgO+Si{\xrightarrow {t}}\ 2Mg+SiO_{2}} }$

Активно поглинає вуглекислий газ з повітря:

${\displaystyle \mathrm {2MgO+CO_{2}+H_{2}O\rightarrow Mg_{2}(OH)_{2}CO_{3}} }$

Застосування

Оксид магнію застосовують у виробництві вогнетривів, цементів, гуми, очищення нафтопродуктів.

У медицині застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку. Палену магнезію приймають також при випадковому попаданні кислот до шлунка.

У харчовій промисловості використовують як харчову добавку. У Європейському Союзі зареєстрований під номером E530.

Входить до складу суміші Ешка.

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — . (англ.)

Посилання

• МАГНІЙ ОКСИД [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Material Safety Data Sheet Magnesium oxide [ 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.]

Див. також

• Периклаз
• Магнієві добрива

1. MAGNESIUM OXIDE
   d:Track:Q278487