Медолюб великий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Твар

Медолюб великий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae)
Рід:	Медолюб (Meliphaga)
Вид:	Медолюб великий

Біноміальна назва

Meliphaga lewinii
(Swainson, 1837)

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Meliphaga lewinii
Віківиди:	Meliphaga lewinii
ITIS:	561072
МСОП:	22704016
NCBI:	390651

Медолюб великий (Meliphaga lewinii) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії. Вид названий на честь австралійського маляра ^[en].

Опис

Довжина птаха становить 20-22 см. Забарвлення переважно тьмяно-зеленувато-сіре. На скронах великі жовтуваті плями у формі півмісяця, за дзьобом вузькі жовтуваті смуги. Махові пера мають жовтуваті края, помітні в польоті. Дзьоб чорний, очі сірувато-блакитні. У молодих птахів очі карі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

M. l. amphochlora Schodde, 1989 — схід півострова Кейп-Йорк, північно-східний Квінсленд;
M. l. mab (Mathews, 1912) — східний Квінсленд;
M. l. lewinii (Swainson, 1837) — від південно-східного Квінсленду до південної Вікторії.

Поширення і екологія

Великі медолюби мешкають на сході Австралії. Вони живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях і плантаціх, в парках і садах. Зустрічаються поодинці, парами або зграйками до 10 птахів. Живляться ягодами і дрібними плодами, а також комахами і нектаром. Сезон розмноження триває з вересня по січень. Гніздо чашоподібне, зроблене з рослинного матеріалу, скріпленого павутинням, встелене м'яким матеріалом. в кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 07 квітня 2022.

Джерела

Longmore, N.W. 1991. The Honeyeaters & their Allies of Australia. Angus and Robertson and the National Photographic Index of Australian Wildlife, Sydney.
Pizzey, G. & Knight, F. 1997. Field Guide to the Birds of Australia. Angus and Robertson, Sydney.
Schodde, R. & Mason, I. 1999. The Directory of Australian Birds: Passerines. CSIRO Publishing, Collingwood, Victoria.
Schodde, R. & Tidemann, S.C. (eds) 1990. Reader's Digest Complete Book of Australian Birds (2nd Edition). Reader's Digest (Australia) Pty Ltd., Sydney.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 07 квітня 2022.