Гіла біла Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини An

Гіла біла

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дятлоподібні (Piciformes)
Родина:	Дятлові (Picidae)
Рід:	Гіла (Melanerpes)
Вид:	Гіла біла

Біноміальна назва

Melanerpes candidus
(, 1796)

Посилання

Вікісховище:	Melanerpes candidus
Віківиди:	Melanerpes candidus
EOL:	1177488
ITIS:	553980
МСОП:	22680798
NCBI:	372296

Гіла біла (Melanerpes candidus) — невеликий південноамериканський дятел.

Таксономія

Вперше вид був описаний у 1796 році німецьким натуралістом . Типове місцезнаходження — Каєнна. Іноді цього птаха виділяють у окремий монотиповий рід Leuconerpes, однак він морфологічно набагато ближчий до птахів роду Гіла (Melanerpes). Не має підвидів.

Опис

Довжина білої гіли становить 24—29 см, вага 98—136 г. Дзьоб загострений, долотоподібний, сірого кольору, світліший біля основи. Колір птаха доволі сильно виділяє його серед інших представників роду: він білого кольору, з чорними крилами і жовтими шкіряними кільцями навколо очей. Махові пера темно-бурі, від ока до спини веде чорна смуга. На голові самця білі пера з золотавим відтінком; такий же відтінок іноді буває у пір'я на животі.

У молодих птахів шкіряні кільця навколо очей сірі. їхні пера більш коричнюваті і менш блискучі, ніж у дорослих птахів.

Цей вид дятлів майже ніколи не видає барабанний дріб, однак часто видає гучні і різкі трелі, схожі на вигуки деяких крячків.

Поширення

Біла гіла широко поширена в Південній Америці на схід від Анд. Її ареал простягається від Суринаму і Французької Гвіани через більшу частину Бразилії до південно-східного Перу, Болівії, Парагваю, Уругваю і північної Аргентини. Вона мешкає на висоті до 2000 м над рівнем моря. Не мігрує, однак схильна до перельотів на невеликі відстані. Мешкає на узліссях, у відкритих сухих лісах, саванах, порослих деревами, чагарниках, фруктових садах, парках і мангрових заростях. Може мешкати у передмістях.

Раціон

Здебільшого птах харчується соковитими плодами, а також насінням і медом. Це один з небагатьох дятлів, що розорює бджолині гнізда, щоб дістати личинок і мед. У пошуках їжі птах здатен долати значні відстані. Білі гіли часто об'єднуються зі зграї по 5–8 птахів, до яких долучаються й інші птахи, зокрема деколи.

Розмноження

Про розмноження птахів цього виду відомо небагато. Вони гніздяться в у вересні-листопаді, в кладці 3–4 яйця. Пташенята починають самостійно літати приблизно на 36 день після вилуплення.

Збереження

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає його таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Схоже, що популяція птаха зростає і ареал поступово шириться на південь.

Примітки

BirdLife International (2016). Melanerpes candidus. Т. 2016. с. e.T22680798A92878939. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22680798A92878939.en. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
Buffon, Georges Louis Leclerc (1796). [317} Herrn von Buffons Naturgeschichte der Vögel] (нім.). Berlin: Pauli.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Winkler, H.; Christie, D.A.; Kirwan, G.M. (2017). White woodpecker (Melanerpes candidus). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 10 травня 2017.
Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: A Photographic Guide. Firefly Books. с. 103–104. ISBN .

Посилання

White woodpecker videos on the Internet Bird Collection
Photograph [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
Photographs on TrekNature.com [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.] – Photo 1 [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.] & Photo 2 [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.]
Photo-High Res [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; Article [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] geometer–"Brazil Photos"

[iucn-1] BirdLife International (2016). Melanerpes candidus. Т. 2016. с. e.T22680798A92878939. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22680798A92878939.en. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()

[2] Buffon, Georges Louis Leclerc (1796). [317} Herrn von Buffons Naturgeschichte der Vögel] (нім.). Berlin: Pauli.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[HBWA-4] Winkler, H.; Christie, D.A.; Kirwan, G.M. (2017). White woodpecker (Melanerpes candidus). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 10 травня 2017.

[Gorman-5] Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: A Photographic Guide. Firefly Books. с. 103–104. ISBN .