Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Моріс Бардеш (фр. Maurice Bardèche; 1 жовтня 1907 — 30 липня 1998) — французький академік, мистецтвознавець і журналіст, один з провідних представників післявоєнного фашизму.
| Моріс Бардеш | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 1 жовтня 1907[1] Ден-сюр-Орон | |||
| Смерть | 30 липня 1998[1] (90 років) Кане-ан-Руссійон | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство (підданство) |  Франція | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Паризький університет, d і d | |||
| Член | d | |||
| Alma mater | Вища нормальна школа, ліцей Людовика Великого і d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | ||||
| Нагороди | Q87439591? (1941) | |||
| | ||||
 Моріс Бардеш у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Дитинство та юність
Моріс Бардеш народився 1 жовтня 1907 року в Ден-сюр-Ороні, поблизу Буржа, у скромній, республіканській та антиклерикальній родині. Він відвідував ліцей Буржа, а потім виїхав з рідного краю до Парижа, де навчався у ліцеї Луї-ле-Ґран. Саме там у 1926 році Бардеш познайомився з та . Останній познайомив його з націоналістичними колами, які оберталися навколо Шарля Морраса та Action Française. Молодий публіцист Бардеш дописував у той час для роялістської газети L’Étudiant français, заснованої «Французькою дією».
Міжвоєнний період (1933–1939)
У 1933 році Бардеш та Бразійяк переїхали до Вожірара, в 15-й округ Парижа, де вони пробули три роки, поки Бардеш викладав у Версальському Колледжі Сент-Женев’єв. Моріс одружився із сестрою Бразійяка, у липні 1934 року. Разом зі своїм другом та шваґром Бардеш у 1935 році підготував «Histoire du Cinéma» (Історію кіно). На думку дослідниці , це була «ймовірно перша загальна історія кіно, написана у Франції, якщо не у світі».
Пишучи для «Revue française», Бардеш також став кінокритиком для мистецьких журналів «1933» та «L’Assaut». Під час громадянської війни в Іспанії Бардеш був прихильником Франко та націоналістів. У 1939 році він відредагував разом з Бразійяком профранкістську книжку під назвою «Histoire de la guerre d’Espagne» (Історія війни в Іспанії).
Літературна кар’єра та Друга світова війна (1939–1946)
Після захисту новаторської докторської дисертації на тему творчості Бальзака в травні 1940-го, на 31 році життя, Бардеш отримав тимчасову посаду викладача романістики в Сорбонні. Врешті-решт, він став професором французької літератури в Університеті Лілля, де працював між 1942 і 1944 роками, очолюючи одночасно три кафедри. В той час Бардеш ще не цікавився практичною політикою. Натомість він зосередився на своїй кар’єрі літературного критика і написав три статті про мистецтво для колабораціоністської газети «Je suis partout», в якій Бразійяк був головним редактором до 1943 року.
1 вересня 1944 року, після звільнення Парижа, Бардеш був затриманий за статті, написані ним у «Je suis partout». Бразійяк і Бардеш також були засуджені до смертної кари, але, зрештою, Бардеш був помилуваний і провів у в’язниці рік. Тим не менш він втратив університетську кафедру з літератури і на деякий час був виселений зі своєї квартири.
Після війни світогляд Бардеша зазнав змін. Протягом наступних 30 років він керував «особистим хрестовим походом для очищення фашизму» і представляв його як поважну ідеологію. У квітні 1959 року Бардеш розповів націоналістичному журналу «Jeune Nation», що саме смерть Бразійяка, яким він дуже захоплювався, перетворила його на політика. Перебуваючи у в’язниці в 1945 році, Бардеш почав розробляти власне визначення фашизму, позбавленого поліцейщини, вульгарного антисемітизму та експансіоністського імперіалізму[6].
Ревізіоністська трилогія (1947–1950)
У 1947 році він написав «Lettre à François Mauriac» (Лист до Франсуа Моріака) (саме Франсуа Моріак свого часу безуспішно намагався переконати Шарля де Ґолля помилувати Бразійяка). Це емоційна книжка, багатослівна, але з чіткою ідеєю — виправданням політики колабораціонізму, але не стільки як «співпраці» з німцями, скільки як «взаємодії» з ними. Основний аргумент: якби всі французи відгукнулися на заклик де Ґолля і розгорнули в розгромленої Франції партизанську війну, німці вбили би набагато більше французів і перетворили б країну на випалену землю.
У 1948 році Бардеш виклав свої ревізіоністські тези в памфлеті «Nuremberg ou la Terre promise» (Нюрнберґ або Земля обітована), продовженні «Lettre à François Mauriac». Книжка заснована на аналізі Хартії та Обвинувального висновку Міжнародного військового трибуналу. Автор піддав сумніву як моральні, так і юридичні підстави Нюрнберзького процесу. Це був перший випадок після закінчення війни, коли хтось відкрито написав, що сумнівається у існуванні Голокосту. Книжка, яка була продана 25 000 примірників, була розцінена судом як «апологія злочину вбивства», і Бардеш був засуджений до одного року ув’язнення і навесні 1952 року оштрафований на 50 000 франків. У липні 1954 року Бардеш провів у в’язниці лише кілька тижнів, а потім президент Рене Коті його амністував. Коли Бардеш усвідомив труднощі розповсюдження своїх ідей у постфашистському світі, то вирішив створити власне видавництво «Les Sept Couleurs», назва якого була натхненна романом Бразійяка.
У 1950 році Бардеш випустив останній том своєї ревізіоністської трилогії — «Nuremberg II, ou les Faux-Monnayeurs» (Нюрнберґ ІІ, або Фальшивомонетники), документальний додаток до попередньої праці. Після виходу цих книжок Бардеш отримав новий статус у міжнародному «ультраправому» русі.
Водночас Бардеш-дослідник був визнаний серед науковців як провідний експерт з творчості Оноре де Бальзака та Стендаля.
Неофашистський активізм (1951–1970)
Незабаром Бардеш увійшов у політику та став співзасновником Comité National Français, парасолькової організації для діяльності різних груп, але відійшов, коли рух розпочав жорсткий антисемітський курс під керівництвом . Натомість Бардеш заснував більш поміркований Comité de Coordination des Forces Nationales Françaises.
Наприкінці 1950 року Бардеш ініціював координацію різних неофашистських груп по всьому континенту. На конгресі у Римі під назвою «Європейські національні рухи» було вирішено, що наступного року відбудеться ще одне засідання у Швеції. Після цього Бардеш відвідав у травні 1951 року установчі збори European Social Movement у Мальме, на які зібралося 100 делегатів з Європи, включаючи Освальда Мослі. Бардеш представляв Францію від Comité National Français. 6 лютого 1954 року він взяв участь у вшануванні пам’яті Робера Бразійяка, яке організувала група Jeune Nation, разом із та . Під час алжирської війни Бардеш написав численні статті, які захищали французькість Алжиру та європейський колоніалізм.
На відміну від деяких своїх сучасників, Бардеш не приховував свої фашистські переконання і, як відомо, перше речення його роботи 1961 року «Що таке фашизм?» звучало так: «Я фашистський письменник». Книга стала знаною теоретичною працею повоєнного фашизму як у Франції, так і за її межами, а італійський переклад перетворився на культову працю серед неофашистів Італії. Контекст алжирської війни та політична криза, яку вона спричинила у метрополії, зробили фашистські ідеї більш прийнятними на короткий проміжок часу серед широких мас, що дозволило Бардешу відкрито проголосити себе прихильником фашизму.
На думку Бардеша, фашизм — крім наявності чотирьох складових: націоналістичної, соціалістичної, антикомуністичної та авторитарної – це «не доктрина, але одвічне бажання сховане в нашій крові, в нашій душі».
Фашистський ідеал — мужній і лицарський, його притягує етос спартанців, тамплієрів та самураїв.
Актуальним заданням фашизму, на думку французького неофашиста, було проголошено побудову європейської імперії, оскільки лише в її лоні європейські нації змогли би віднайти втрачену після 1945 року силу і свободу. Остаточною метою повоєнного фашизму Бардеш вважав народження очищеної фашистської Європи, яка б протистояла комунізмові з одного боку, й американізації — з іншого.
Повернення до літературознавства (1971–1998)
Бардеш створив цінні праці про французьких романістів Оноре де Бальзака, Марселя Пруста, Ґюстава Флобера, Луї-Фердінана Селіна та , які часто цитуються у бібліографіях.
Моріс Бардеш помер 30 липня 1998 року в . Жан-Марі Ле Пен, тодішній лідер партії Національний фронт, описав його як «пророка європейського відродження, на яке він давно сподівався». Дружина Бардеша Сюзанна, сестра Робера Бразійяка, померла в 2005 році.
Праці
- (з ) (1935). Histoire du cinéma. Denoël et Steele.
- English translation: The History of Motion Pictures. New York: W. W. Norton & The Museum of Modern Art. 1938.
- (з ) (1939). Histoire de la guerre d'Espagne. Plon.
- Balzac romancier : la formation de l'art du roman chez Balzac jusqu'à la publication du 'Père Goriot', 1820-1835 (Дипломна робота). Plon. 1940.
- Lettre à François Mauriac. La Pensée libre. 1947.
- Stendhal romancier. La Table ronde. 1947.
- Nuremberg ou la Terre promise. Les Sept Couleurs. 1948.
- Nuremberg II ou les Faux-Monnayeurs. Les Sept Couleurs. 1950.
- L'Europe entre Washington et Moscou. R. Troubleyn. 1951.
- L'Œuf de Christophe Colomb. Lettre à un sénateur d'Amérique. Les Sept Couleurs. 1951.
- Les Temps modernes. Les Sept Couleurs. 1956.
- Suzanne et le taudis. Plon. 1957.
- Qu'est-ce que le fascisme ?. Les Sept Couleurs. 1961.
- Histoire des femmes. Stock. 1968.
- Sparte et les Sudistes. Les Sept Couleurs. 1969.
- Marcel Proust, romancier. Les Sept Couleurs. 1971.
- L'Œuvre de Flaubert. Les Sept Couleurs. 1974.
- Balzac. Juillard. 1980.
- Louis-Ferdinand Céline. La Table Ronde. 1986.
- Léon Bloy. La Table Ronde. 1989.
- Souvenirs. Buchet-Chastel. 1993.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- https://gw.geneanet.org/wikifrat?lang=fr&n=bardeche&oc=0&p=bruno
- Schoolcraft, 2005, с. 57.
- Чупакабра, Богдан (30 липня 2021). . Пломінь. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- Igounet, 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moris Bardesh fr Maurice Bardeche 1 zhovtnya 1907 30 lipnya 1998 francuzkij akademik mistectvoznavec i zhurnalist odin z providnih predstavnikiv pislyavoyennogo fashizmu Moris BardeshNarodzhennya1 zhovtnya 1907 1907 10 01 1 Den syur OronSmert30 lipnya 1998 1998 07 30 1 90 rokiv Kane an RussijonPohovannyadGromadyanstvo piddanstvo FranciyaZnannya movfrancuzka 1 2 Diyalnistpismennik aktivist literaturnij kritik komentatorVikladavParizkij universitet d i dChlendAlma materVisha normalna shkola licej Lyudovika Velikogo i dU shlyubi zdDitid 3 d i dNagorodiQ87439591 1941 Moris Bardesh u VikishovishiZhittyepisDitinstvo ta yunist Moris Bardesh narodivsya 1 zhovtnya 1907 roku v Den syur Oroni poblizu Burzha u skromnij respublikanskij ta antiklerikalnij rodini Vin vidviduvav licej Burzha a potim viyihav z ridnogo krayu do Parizha de navchavsya u liceyi Luyi le Gran Same tam u 1926 roci Bardesh poznajomivsya z ta Ostannij poznajomiv jogo z nacionalistichnimi kolami yaki obertalisya navkolo Sharlya Morrasa ta Action Francaise Molodij publicist Bardesh dopisuvav u toj chas dlya royalistskoyi gazeti L Etudiant francais zasnovanoyi Francuzkoyu diyeyu Mizhvoyennij period 1933 1939 U 1933 roci Bardesh ta Brazijyak pereyihali do Vozhirara v 15 j okrug Parizha de voni probuli tri roki poki Bardesh vikladav u Versalskomu Kolledzhi Sent Zhenev yev Moris odruzhivsya iz sestroyu Brazijyaka u lipni 1934 roku Razom zi svoyim drugom ta shvagrom Bardesh u 1935 roci pidgotuvav Histoire du Cinema Istoriyu kino Na dumku doslidnici ce bula jmovirno persha zagalna istoriya kino napisana u Franciyi yaksho ne u sviti Pishuchi dlya Revue francaise Bardesh takozh stav kinokritikom dlya misteckih zhurnaliv 1933 ta L Assaut Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Bardesh buv prihilnikom Franko ta nacionalistiv U 1939 roci vin vidredaguvav razom z Brazijyakom profrankistsku knizhku pid nazvoyu Histoire de la guerre d Espagne Istoriya vijni v Ispaniyi Literaturna kar yera ta Druga svitova vijna 1939 1946 Pislya zahistu novatorskoyi doktorskoyi disertaciyi na temu tvorchosti Balzaka v travni 1940 go na 31 roci zhittya Bardesh otrimav timchasovu posadu vikladacha romanistiki v Sorbonni Vreshti resht vin stav profesorom francuzkoyi literaturi v Universiteti Lillya de pracyuvav mizh 1942 i 1944 rokami ocholyuyuchi odnochasno tri kafedri V toj chas Bardesh she ne cikavivsya praktichnoyu politikoyu Natomist vin zoseredivsya na svoyij kar yeri literaturnogo kritika i napisav tri statti pro mistectvo dlya kolaboracionistskoyi gazeti Je suis partout v yakij Brazijyak buv golovnim redaktorom do 1943 roku 1 veresnya 1944 roku pislya zvilnennya Parizha Bardesh buv zatrimanij za statti napisani nim u Je suis partout Brazijyak i Bardesh takozh buli zasudzheni do smertnoyi kari ale zreshtoyu Bardesh buv pomiluvanij i proviv u v yaznici rik Tim ne mensh vin vtrativ universitetsku kafedru z literaturi i na deyakij chas buv viselenij zi svoyeyi kvartiri Pislya vijni svitoglyad Bardesha zaznav zmin Protyagom nastupnih 30 rokiv vin keruvav osobistim hrestovim pohodom dlya ochishennya fashizmu i predstavlyav jogo yak povazhnu ideologiyu U kvitni 1959 roku Bardesh rozpoviv nacionalistichnomu zhurnalu Jeune Nation sho same smert Brazijyaka yakim vin duzhe zahoplyuvavsya peretvorila jogo na politika Perebuvayuchi u v yaznici v 1945 roci Bardesh pochav rozroblyati vlasne viznachennya fashizmu pozbavlenogo policejshini vulgarnogo antisemitizmu ta ekspansionistskogo imperializmu 6 Revizionistska trilogiya 1947 1950 U 1947 roci vin napisav Lettre a Francois Mauriac List do Fransua Moriaka same Fransua Moriak svogo chasu bezuspishno namagavsya perekonati Sharlya de Gollya pomiluvati Brazijyaka Ce emocijna knizhka bagatoslivna ale z chitkoyu ideyeyu vipravdannyam politiki kolaboracionizmu ale ne stilki yak spivpraci z nimcyami skilki yak vzayemodiyi z nimi Osnovnij argument yakbi vsi francuzi vidguknulisya na zaklik de Gollya i rozgornuli v rozgromlenoyi Franciyi partizansku vijnu nimci vbili bi nabagato bilshe francuziv i peretvorili b krayinu na vipalenu zemlyu U 1948 roci Bardesh viklav svoyi revizionistski tezi v pamfleti Nuremberg ou la Terre promise Nyurnberg abo Zemlya obitovana prodovzhenni Lettre a Francois Mauriac Knizhka zasnovana na analizi Hartiyi ta Obvinuvalnogo visnovku Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu Avtor piddav sumnivu yak moralni tak i yuridichni pidstavi Nyurnberzkogo procesu Ce buv pershij vipadok pislya zakinchennya vijni koli htos vidkrito napisav sho sumnivayetsya u isnuvanni Golokostu Knizhka yaka bula prodana 25 000 primirnikiv bula rozcinena sudom yak apologiya zlochinu vbivstva i Bardesh buv zasudzhenij do odnogo roku uv yaznennya i navesni 1952 roku oshtrafovanij na 50 000 frankiv U lipni 1954 roku Bardesh proviv u v yaznici lishe kilka tizhniv a potim prezident Rene Koti jogo amnistuvav Koli Bardesh usvidomiv trudnoshi rozpovsyudzhennya svoyih idej u postfashistskomu sviti to virishiv stvoriti vlasne vidavnictvo Les Sept Couleurs nazva yakogo bula nathnenna romanom Brazijyaka U 1950 roci Bardesh vipustiv ostannij tom svoyeyi revizionistskoyi trilogiyi Nuremberg II ou les Faux Monnayeurs Nyurnberg II abo Falshivomonetniki dokumentalnij dodatok do poperednoyi praci Pislya vihodu cih knizhok Bardesh otrimav novij status u mizhnarodnomu ultrapravomu rusi Vodnochas Bardesh doslidnik buv viznanij sered naukovciv yak providnij ekspert z tvorchosti Onore de Balzaka ta Stendalya Neofashistskij aktivizm 1951 1970 Nezabarom Bardesh uvijshov u politiku ta stav spivzasnovnikom Comite National Francais parasolkovoyi organizaciyi dlya diyalnosti riznih grup ale vidijshov koli ruh rozpochav zhorstkij antisemitskij kurs pid kerivnictvom Natomist Bardesh zasnuvav bilsh pomirkovanij Comite de Coordination des Forces Nationales Francaises Naprikinci 1950 roku Bardesh iniciyuvav koordinaciyu riznih neofashistskih grup po vsomu kontinentu Na kongresi u Rimi pid nazvoyu Yevropejski nacionalni ruhi bulo virisheno sho nastupnogo roku vidbudetsya she odne zasidannya u Shveciyi Pislya cogo Bardesh vidvidav u travni 1951 roku ustanovchi zbori European Social Movement u Malme na yaki zibralosya 100 delegativ z Yevropi vklyuchayuchi Osvalda Mosli Bardesh predstavlyav Franciyu vid Comite National Francais 6 lyutogo 1954 roku vin vzyav uchast u vshanuvanni pam yati Robera Brazijyaka yake organizuvala grupa Jeune Nation razom iz ta Pid chas alzhirskoyi vijni Bardesh napisav chislenni statti yaki zahishali francuzkist Alzhiru ta yevropejskij kolonializm Na vidminu vid deyakih svoyih suchasnikiv Bardesh ne prihovuvav svoyi fashistski perekonannya i yak vidomo pershe rechennya jogo roboti 1961 roku Sho take fashizm zvuchalo tak Ya fashistskij pismennik Kniga stala znanoyu teoretichnoyu praceyu povoyennogo fashizmu yak u Franciyi tak i za yiyi mezhami a italijskij pereklad peretvorivsya na kultovu pracyu sered neofashistiv Italiyi Kontekst alzhirskoyi vijni ta politichna kriza yaku vona sprichinila u metropoliyi zrobili fashistski ideyi bilsh prijnyatnimi na korotkij promizhok chasu sered shirokih mas sho dozvolilo Bardeshu vidkrito progolositi sebe prihilnikom fashizmu Na dumku Bardesha fashizm krim nayavnosti chotiroh skladovih nacionalistichnoyi socialistichnoyi antikomunistichnoyi ta avtoritarnoyi ce ne doktrina ale odvichne bazhannya shovane v nashij krovi v nashij dushi Fashistskij ideal muzhnij i licarskij jogo prityaguye etos spartanciv tampliyeriv ta samurayiv Aktualnim zadannyam fashizmu na dumku francuzkogo neofashista bulo progolosheno pobudovu yevropejskoyi imperiyi oskilki lishe v yiyi loni yevropejski naciyi zmogli bi vidnajti vtrachenu pislya 1945 roku silu i svobodu Ostatochnoyu metoyu povoyennogo fashizmu Bardesh vvazhav narodzhennya ochishenoyi fashistskoyi Yevropi yaka b protistoyala komunizmovi z odnogo boku j amerikanizaciyi z inshogo Nadgrobnij pam yatnik Morisa i Syuzanni Bardesh Povernennya do literaturoznavstva 1971 1998 Bardesh stvoriv cinni praci pro francuzkih romanistiv Onore de Balzaka Marselya Prusta Gyustava Flobera Luyi Ferdinana Selina ta yaki chasto cituyutsya u bibliografiyah Moris Bardesh pomer 30 lipnya 1998 roku v Zhan Mari Le Pen todishnij lider partiyi Nacionalnij front opisav jogo yak proroka yevropejskogo vidrodzhennya na yake vin davno spodivavsya Druzhina Bardesha Syuzanna sestra Robera Brazijyaka pomerla v 2005 roci Praci z 1935 Histoire du cinema Denoel et Steele English translation The History of Motion Pictures New York W W Norton amp The Museum of Modern Art 1938 z 1939 Histoire de la guerre d Espagne Plon Balzac romancier la formation de l art du roman chez Balzac jusqu a la publication du Pere Goriot 1820 1835 Diplomna robota Plon 1940 Lettre a Francois Mauriac La Pensee libre 1947 Stendhal romancier La Table ronde 1947 Nuremberg ou la Terre promise Les Sept Couleurs 1948 Nuremberg II ou les Faux Monnayeurs Les Sept Couleurs 1950 L Europe entre Washington et Moscou R Troubleyn 1951 L Œuf de Christophe Colomb Lettre a un senateur d Amerique Les Sept Couleurs 1951 Les Temps modernes Les Sept Couleurs 1956 Suzanne et le taudis Plon 1957 Qu est ce que le fascisme Les Sept Couleurs 1961 Histoire des femmes Stock 1968 Sparte et les Sudistes Les Sept Couleurs 1969 Marcel Proust romancier Les Sept Couleurs 1971 L Œuvre de Flaubert Les Sept Couleurs 1974 Balzac Juillard 1980 Louis Ferdinand Celine La Table Ronde 1986 Leon Bloy La Table Ronde 1989 Souvenirs Buchet Chastel 1993 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https gw geneanet org wikifrat lang fr amp n bardeche amp oc 0 amp p bruno Schoolcraft 2005 s 57 Chupakabra Bogdan 30 lipnya 2021 Plomin Arhiv originalu za 10 serpnya 2021 Procitovano 10 serpnya 2021 Igounet 2000