Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

B 41 також відома як Mk 41 термоядерна зброя розгорнута Стратегічним авіаційним командуванням США на початку 1960 х рокі

Mark 41

Mark 41

B-41 (також відома як Mk-41) — термоядерна зброя, розгорнута Стратегічним авіаційним командуванням США на початку 1960-х років. Була найпотужніша ядерна бомба, коли-небудь розроблена Сполученими Штатами, з максимальною потужністю 25 Мт ТНТ (100 petaДжs). Цілком секретний документ (Брифінг DCI для JCS, 30 липня 1963 р.) говорить, що «США накопичили бомби вагою 9 і 23 тонни…», що, ймовірно, стосується фактичної потужності B-41. B-41 була єдиною триступеневою термоядерною зброєю, представленою США.

Ядерна бомба Mark 42
image
Корпус термоядерної бомби Mark 41 у Національному музеї ВПС США.
ТипТермоядерна гравітаційна бомба
ПоходженняСША image
Історія виробництва
РозробникLLNL
Виготовленнявересень 1959 — червень 1962
Виготовлена
кількість		500
Характеристики
Вага4,840 кг
Довжина3,76 м
Діаметр1,32 м
image Ядерна бомба B41 у Вікісховищі
image
Корпус термоядерної бомби Б-41.

Історія

У червні 1955 року Міністерство оборони США запросило техніко-економічне обґрунтування для класу B (понад 4,500 кг маси) бомба і боєголовка. До літа 1956 року Командування стратегічної авіації ВПС США випустило вимогу щодо 1,600 мм бомби класу B, тоді як Міністерство оборони розробило вимогу щодо 1,500 мм боєголовку класу B.

Радіаційна лабораторія Каліфорнійського університету (нині Ліверморська національна лабораторія імені Лоуренса) запропонувала використати існуючий пристрій Фагот, який був випробуваний у вибухах Зуні та Тева під час . Накопичування цієї нової зброї запланували на січень 1959 року. Були запропоновані «брудна» та «чиста» (низька частка ділення) версії пристрою, причому чиста версія залежала від ядерного випробування в .

Зброї в листопаді 1956 року була присвоєна номенклатура TX-41 і XW-41, а в грудні планувалося провести випробування скидання зброї з бомбардувальника B-47[4]. Був запит на базову версію бомби, однак розробка такої зброї додала б ще 1-2 роки до її розробки. Згодом надійшов запит про нерозкладну зброю. Військові характеристики зброї були затверджені в лютому 1957 року.

Зброю мали нести B-47, B-52, B-66 і системи 110A і 125A. Бомба змогла б витримати без пошкоджень різні навантаження в польоті. Fuzing включатиме режими контакту та повітряного вибуху, і її можна було вибирати під час польоту. Контактний термоядерний синтез мав служити резервною копією для повітряного термоядерного вибуху, і був розроблений парашут для уповільнення швидкості падіння. Також запитувалась сумісність із ракетою Navaho та бомбою B-58.

До березня 1957 року вирішили зробити рівний упор на чистий і брудний варіанти зброї. До цього моменту зброя мала досягати 1,300 мм в діаметрі з довжиною боєголовки 3,000 метри і вагою 4,200 кг, тоді як бомба повинна була мати довжину 3,700 мм і важити 4,500 кг. Сумісність з B-58 була скасована в травні 1957 року, а версія зброї з боєголовкою була скасована в липні 1957 року.

У липні 1957 року були проведені випробування контактного підривника шляхом вибуху 75 мм снаряда через носову частину бомби. Ці випробування показали, що між контактом і надсиланням сигналу вибуху пройшло достатньо часу, щоб конструкція підривника працювала правильно. У серпні 1957 року основну частину пристрою в макеті випробували під час вибуху Смокі з , виробивши 44 кт ТНТ (180 TДж). Згодом пристрій випробували на вибухах Платана, Тополі та Сосни з операції Hardtack I у 1958 році. Чистий тест Платана провалився, виробляючи лише 92 кт ТНТ (380 TДж) замість прогнозованих 5 Мт ТНТ (21 PДж). Тополя була повторним випробуванням Платана з прогнозованим виходом від 5—10 Мт ТНТ (21—42 PДж) і лише 200 кт ТНТ (840 TДж) мали на виході при поділі. Фактичний вихід склав 9,3 Мт ТНТ (39 PДж). Сосна була триступеневим варіантом чистого пристрою з прогнозованим виходом 4 — 4 Мт ТНТ (17 — 25 PДж), але тест дав лише 2 Мт ТНТ (8,4 PДж).

У червні 1958 року вимога щодо можливості вибору повітряного та наземного режимів вибухів з кабіни була скасована. Ця зміна означала, що перед зльотом на землі потрібно було встановити потрібний термоскоп. У серпні 1958 року першу дату виробництва зброї перенесли на травень 1960 року. Проблеми зі зброєю означали, що сумісність була обмежена бомбардувальниками B-47 і B-52. Сумісність з B-70 вимагала б значних змін у літаку. Крім того, у зв'язку з новим акцентом на низьких викидах, щоб уникнути радіолокаційного виявлення, і через те, що TX-41 можна було скинути лише з великої висоти, порушили питання про продовження програми.

Одним із пунктів, на підтримку продовження програми, було те, що 4,500 кг бомба могла замінити 7,900 кг бомба Mark 36. Інша пропозиція полягала в тому, щоб відкласти програму та включити в зброю функцію повного запалювання (FUFO), яка б дозволила доставляти її в зібраному положенні. Однак у вересні 1958 року Національна лабораторія Sandia повідомили польове командування, що для додавання FUFO в нову версію, знадобиться абсолютно нова зброя, включаючи ядерні випробування.

У листопаді 1958 року вирішили, що зброя завжди розгортатиметься в стані загальмування парашута, і тому перемикач опцій більше не потрібен. У грудні Sandia порушила питання щодо безпеки зброї та запропонувала додаткові захисні пристрої. Це забезпечили додатковими перемикачами на станції спостереження літака. У січні 1959 року попереднє рішення про використання лише парашутного детонатора скасували й запропонували відновити селектор детонатора.

Дослідне виробництво зброї дозволили у квітні 1959 року, а повне — у вересні 1959 року. Перше виробництво Mark 41 Mod 0 було досягнуто у вересні 1960 року і тривало до червня 1962 року. Виготовили близько 500 бомб. Зброю замінили на більш універсальну бомбу B53 між листопадом 1963 року та липнем 1976 року.

Конструкція

Зброя мала такі розміри: 3,76 м довжину, з діаметром тіла 1,32 м. Важила 4,840 кг. Переносилась тільки на B-52 Stratofortress і B-47 Stratojet. Могла бути розгорнута у вільному падінні або уповільненому вільному падінні, і мала варіанти як повітряного вибуху, так і наземного. Зброя не мала можливості розкладного запалу, оскільки дизайн фізичного пакета робив це не можливим без масштабної переробки та подальших ядерних випробувань.

B-41 була єдиною триступеневою термоядерною зброєю, представленою США. Було розгорнуто дві версії: Mk-41Y1, 25 Мт ТНТ (100 PДж) вихід триступеневої, брудної версії, з ядром закритим U-238 (природний уран), і Mk-41Y2, 10 Мт ТНТ (42 PДж) потужності, чиста версія з третинною свинцевою оболонкою. Це була ядерна зброя найвищої потужності, коли-небудь створена Сполученими Штатами, і вона найвище загальновідоме співвідношення потужності до ваги з усіх видів зброї.

Ефективність

Протягом свого терміну експлуатації B-41 була найефективнішою з відомих термоядерних бомб з точки зору потужності до фактичної ваги, з коефіцієнтом 5,2 Мт ТНТ на тонну (22 петаджоулі на тонну) (на основі 25 Мт (100 ПДж) потужності). Її вибухова потужність становила 25% до 50% від AN602 Цар Бомби, яка мала потужність від 50 до 100 Мт (210—420 ПДж), залежно від її власної конфігурації як чиста або брудна бомба. Однак навіть при теоретичній максимальній потужності «Цар-бомби» 100 Мт (420 ПДж), вона все одно досягатиме співвідношення продуктивності до ваги ~ 3,7 Мт ТНТ на тонну (15 петаджоулі на тонну), таким чином B-41 має найвище співвідношення продуктивності до ваги з будь-якої коли-небудь створеної зброї.

Боєголовка W41

У листопаді 1956 року в Ліверморській національній лабораторії Лоуренса почалася розробка W41, версії боєголовки B4. Розглядалась як можлива боєголовка для SM-64 Navaho, крилатої ракети, яка тоді розроблялася, робота над боєголовкою тривала до липня 1957 року, потім проєкт був скасований.

Див. також

Примітки

  1. «The B-41 (Mk-41) Bomb» Nuclear Weapon Archive. (accessed April 8, 2015).
  2. Chuck Hansen (2007). Swords of Armageddon. Т. V. с. 413. ISBN .
  3. Swords of Armageddon Vol V, с. 413.
  4. Swords of Armageddon Vol V, с. 414.
  5. (Звіт). {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (); Пропущений або порожній |title= ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. History of the Mark 41 Weapon, с. 7.
  7. History of the Mark 41 Weapon, с. 8.
  8. History of the Mark 41 Weapon, с. 9.
  9. History of the Mark 41 Weapon, с. 4.
  10. History of the Mark 41 Weapon, с. 10.
  11. Swords of Armageddon Vol V, с. 418.
  12. History of the Mark 41 Weapon, с. 12-13.
  13. History of the Mark 41 Weapon, с. 13.
  14. History of the Mark 41 Weapon, с. 14.
  15. History of the Mark 41 Weapon, с. 15.
  16. History of the Mark 41 Weapon, с. 16.
  17. Swords of Armageddon Vol V, с. 419.
  18. History of the Mark 41 Weapon, с. 16-17.
  19. The B-41 was …the most efficient bomb or warhead actually deployed by any country during the Cold War and afterwards. http://www.ieri.be/fr/publications/ierinews/2011/juillet/fission-fusion-and-staging [ 2019-08-13 у Wayback Machine.].
  20. (2007). The Swords of Armageddon: U.S. Nuclear Weapons Development Since 1945 (CD-ROM & download available) (вид. 2). Sunnyvale, California: Chuklea Publications. ISBN . оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 8 травня 2022.
  21. Polmar, Norman; Norris, Robert Stan (2009). The U.S. Nuclear Arsenal: A History of Weapons and Delivery Systems Since 1945. Annapolis, MD: Naval Institute Press. с. 53. ISBN .
  22. Cochran, Thomas B.; Arkin, William M.; Hoenig, Milton M. (1987). Nuclear Weapons Databook: U.S. nuclear warhead production. Nuclear Weapons Databook. Т. 2. Pensacola, FL: Ballinger Publishing. с. 10. ISBN .

Коментарі

  1. The prefix TX was used for developmental bombs while the XW prefix was used for developmental warheads.
image Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

B 41 takozh vidoma yak Mk 41 termoyaderna zbroya rozgornuta Strategichnim aviacijnim komanduvannyam SShA na pochatku 1960 h rokiv Bula najpotuzhnisha yaderna bomba koli nebud rozroblena Spoluchenimi Shtatami z maksimalnoyu potuzhnistyu 25 Mt TNT 100 petaDzhs Cilkom sekretnij dokument Brifing DCI dlya JCS 30 lipnya 1963 r govorit sho SShA nakopichili bombi vagoyu 9 i 23 tonni sho jmovirno stosuyetsya faktichnoyi potuzhnosti B 41 B 41 bula yedinoyu tristupenevoyu termoyadernoyu zbroyeyu predstavlenoyu SShA Yaderna bomba Mark 42Korpus termoyadernoyi bombi Mark 41 u Nacionalnomu muzeyi VPS SShA TipTermoyaderna gravitacijna bombaPohodzhennyaSShAIstoriya virobnictvaRozrobnikLLNLVigotovlennyaveresen 1959 cherven 1962Vigotovlena kilkist500HarakteristikiVaga4 840 kgDovzhina3 76 mDiametr1 32 mYaderna bomba B41 u VikishovishiKorpus termoyadernoyi bombi B 41 IstoriyaU chervni 1955 roku Ministerstvo oboroni SShA zaprosilo tehniko ekonomichne obgruntuvannya dlya klasu B ponad 4 500 kg masi bomba i boyegolovka Do lita 1956 roku Komanduvannya strategichnoyi aviaciyi VPS SShA vipustilo vimogu shodo 1 600 mm bombi klasu B todi yak Ministerstvo oboroni rozrobilo vimogu shodo 1 500 mm boyegolovku klasu B Radiacijna laboratoriya Kalifornijskogo universitetu nini Livermorska nacionalna laboratoriya imeni Lourensa zaproponuvala vikoristati isnuyuchij pristrij Fagot yakij buv viprobuvanij u vibuhah Zuni ta Teva pid chas Nakopichuvannya ciyeyi novoyi zbroyi zaplanuvali na sichen 1959 roku Buli zaproponovani brudna ta chista nizka chastka dilennya versiyi pristroyu prichomu chista versiya zalezhala vid yadernogo viprobuvannya v Zbroyi v listopadi 1956 roku bula prisvoyena nomenklatura TX 41 i XW 41 a v grudni planuvalosya provesti viprobuvannya skidannya zbroyi z bombarduvalnika B 47 4 Buv zapit na bazovu versiyu bombi odnak rozrobka takoyi zbroyi dodala b she 1 2 roki do yiyi rozrobki Zgodom nadijshov zapit pro nerozkladnu zbroyu Vijskovi harakteristiki zbroyi buli zatverdzheni v lyutomu 1957 roku Zbroyu mali nesti B 47 B 52 B 66 i sistemi 110A i 125A Bomba zmogla b vitrimati bez poshkodzhen rizni navantazhennya v poloti Fuzing vklyuchatime rezhimi kontaktu ta povitryanogo vibuhu i yiyi mozhna bulo vibirati pid chas polotu Kontaktnij termoyadernij sintez mav sluzhiti rezervnoyu kopiyeyu dlya povitryanogo termoyadernogo vibuhu i buv rozroblenij parashut dlya upovilnennya shvidkosti padinnya Takozh zapituvalas sumisnist iz raketoyu Navaho ta bomboyu B 58 Do bereznya 1957 roku virishili zrobiti rivnij upor na chistij i brudnij varianti zbroyi Do cogo momentu zbroya mala dosyagati 1 300 mm v diametri z dovzhinoyu boyegolovki 3 000 metri i vagoyu 4 200 kg todi yak bomba povinna bula mati dovzhinu 3 700 mm i vazhiti 4 500 kg Sumisnist z B 58 bula skasovana v travni 1957 roku a versiya zbroyi z boyegolovkoyu bula skasovana v lipni 1957 roku U lipni 1957 roku buli provedeni viprobuvannya kontaktnogo pidrivnika shlyahom vibuhu 75 mm snaryada cherez nosovu chastinu bombi Ci viprobuvannya pokazali sho mizh kontaktom i nadsilannyam signalu vibuhu projshlo dostatno chasu shob konstrukciya pidrivnika pracyuvala pravilno U serpni 1957 roku osnovnu chastinu pristroyu v maketi viprobuvali pid chas vibuhu Smoki z virobivshi 44 kt TNT 180 TDzh Zgodom pristrij viprobuvali na vibuhah Platana Topoli ta Sosni z operaciyi Hardtack I u 1958 roci Chistij test Platana provalivsya viroblyayuchi lishe 92 kt TNT 380 TDzh zamist prognozovanih 5 Mt TNT 21 PDzh Topolya bula povtornim viprobuvannyam Platana z prognozovanim vihodom vid 5 10 Mt TNT 21 42 PDzh i lishe 200 kt TNT 840 TDzh mali na vihodi pri podili Faktichnij vihid sklav 9 3 Mt TNT 39 PDzh Sosna bula tristupenevim variantom chistogo pristroyu z prognozovanim vihodom 4 4 Mt TNT 17 25 PDzh ale test dav lishe 2 Mt TNT 8 4 PDzh U chervni 1958 roku vimoga shodo mozhlivosti viboru povitryanogo ta nazemnogo rezhimiv vibuhiv z kabini bula skasovana Cya zmina oznachala sho pered zlotom na zemli potribno bulo vstanoviti potribnij termoskop U serpni 1958 roku pershu datu virobnictva zbroyi perenesli na traven 1960 roku Problemi zi zbroyeyu oznachali sho sumisnist bula obmezhena bombarduvalnikami B 47 i B 52 Sumisnist z B 70 vimagala b znachnih zmin u litaku Krim togo u zv yazku z novim akcentom na nizkih vikidah shob uniknuti radiolokacijnogo viyavlennya i cherez te sho TX 41 mozhna bulo skinuti lishe z velikoyi visoti porushili pitannya pro prodovzhennya programi Odnim iz punktiv na pidtrimku prodovzhennya programi bulo te sho 4 500 kg bomba mogla zaminiti 7 900 kg bomba Mark 36 Insha propoziciya polyagala v tomu shob vidklasti programu ta vklyuchiti v zbroyu funkciyu povnogo zapalyuvannya FUFO yaka b dozvolila dostavlyati yiyi v zibranomu polozhenni Odnak u veresni 1958 roku Nacionalna laboratoriya Sandia povidomili polove komanduvannya sho dlya dodavannya FUFO v novu versiyu znadobitsya absolyutno nova zbroya vklyuchayuchi yaderni viprobuvannya U listopadi 1958 roku virishili sho zbroya zavzhdi rozgortatimetsya v stani zagalmuvannya parashuta i tomu peremikach opcij bilshe ne potriben U grudni Sandia porushila pitannya shodo bezpeki zbroyi ta zaproponuvala dodatkovi zahisni pristroyi Ce zabezpechili dodatkovimi peremikachami na stanciyi sposterezhennya litaka U sichni 1959 roku poperednye rishennya pro vikoristannya lishe parashutnogo detonatora skasuvali j zaproponuvali vidnoviti selektor detonatora Doslidne virobnictvo zbroyi dozvolili u kvitni 1959 roku a povne u veresni 1959 roku Pershe virobnictvo Mark 41 Mod 0 bulo dosyagnuto u veresni 1960 roku i trivalo do chervnya 1962 roku Vigotovili blizko 500 bomb Zbroyu zaminili na bilsh universalnu bombu B53 mizh listopadom 1963 roku ta lipnem 1976 roku KonstrukciyaZbroya mala taki rozmiri 3 76 m dovzhinu z diametrom tila 1 32 m Vazhila 4 840 kg Perenosilas tilki na B 52 Stratofortress i B 47 Stratojet Mogla buti rozgornuta u vilnomu padinni abo upovilnenomu vilnomu padinni i mala varianti yak povitryanogo vibuhu tak i nazemnogo Zbroya ne mala mozhlivosti rozkladnogo zapalu oskilki dizajn fizichnogo paketa robiv ce ne mozhlivim bez masshtabnoyi pererobki ta podalshih yadernih viprobuvan B 41 bula yedinoyu tristupenevoyu termoyadernoyu zbroyeyu predstavlenoyu SShA Bulo rozgornuto dvi versiyi Mk 41Y1 25 Mt TNT 100 PDzh vihid tristupenevoyi brudnoyi versiyi z yadrom zakritim U 238 prirodnij uran i Mk 41Y2 10 Mt TNT 42 PDzh potuzhnosti chista versiya z tretinnoyu svincevoyu obolonkoyu Ce bula yaderna zbroya najvishoyi potuzhnosti koli nebud stvorena Spoluchenimi Shtatami i vona najvishe zagalnovidome spivvidnoshennya potuzhnosti do vagi z usih vidiv zbroyi EfektivnistProtyagom svogo terminu ekspluataciyi B 41 bula najefektivnishoyu z vidomih termoyadernih bomb z tochki zoru potuzhnosti do faktichnoyi vagi z koeficiyentom 5 2 Mt TNT na tonnu 22 petadzhouli na tonnu na osnovi 25 Mt 100 PDzh potuzhnosti Yiyi vibuhova potuzhnist stanovila 25 do 50 vid AN602 Car Bombi yaka mala potuzhnist vid 50 do 100 Mt 210 420 PDzh zalezhno vid yiyi vlasnoyi konfiguraciyi yak chista abo brudna bomba Odnak navit pri teoretichnij maksimalnij potuzhnosti Car bombi 100 Mt 420 PDzh vona vse odno dosyagatime spivvidnoshennya produktivnosti do vagi 3 7 Mt TNT na tonnu 15 petadzhouli na tonnu takim chinom B 41 maye najvishe spivvidnoshennya produktivnosti do vagi z bud yakoyi koli nebud stvorenoyi zbroyi Boyegolovka W41U listopadi 1956 roku v Livermorskij nacionalnij laboratoriyi Lourensa pochalasya rozrobka W41 versiyi boyegolovki B4 Rozglyadalas yak mozhliva boyegolovka dlya SM 64 Navaho krilatoyi raketi yaka todi rozroblyalasya robota nad boyegolovkoyu trivala do lipnya 1957 roku potim proyekt buv skasovanij Div takozhPotuzhnist yadernoyi zbroyiPrimitki The B 41 Mk 41 Bomb Nuclear Weapon Archive accessed April 8 2015 Chuck Hansen 2007 Swords of Armageddon T V s 413 ISBN 978 0 9791915 5 8 Swords of Armageddon Vol V s 413 Swords of Armageddon Vol V s 414 Zvit a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite report title Shablon Cite report cite report a archive date vimagaye archive url dovidka Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Propushenij abo porozhnij title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya History of the Mark 41 Weapon s 7 History of the Mark 41 Weapon s 8 History of the Mark 41 Weapon s 9 History of the Mark 41 Weapon s 4 History of the Mark 41 Weapon s 10 Swords of Armageddon Vol V s 418 History of the Mark 41 Weapon s 12 13 History of the Mark 41 Weapon s 13 History of the Mark 41 Weapon s 14 History of the Mark 41 Weapon s 15 History of the Mark 41 Weapon s 16 Swords of Armageddon Vol V s 419 History of the Mark 41 Weapon s 16 17 The B 41 was the most efficient bomb or warhead actually deployed by any country during the Cold War and afterwards http www ieri be fr publications ierinews 2011 juillet fission fusion and staging 2019 08 13 u Wayback Machine 2007 The Swords of Armageddon U S Nuclear Weapons Development Since 1945 CD ROM amp download available vid 2 Sunnyvale California Chuklea Publications ISBN 978 0 9791915 0 3 originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 8 travnya 2022 Polmar Norman Norris Robert Stan 2009 The U S Nuclear Arsenal A History of Weapons and Delivery Systems Since 1945 Annapolis MD Naval Institute Press s 53 ISBN 978 1 55750 681 8 Cochran Thomas B Arkin William M Hoenig Milton M 1987 Nuclear Weapons Databook U S nuclear warhead production Nuclear Weapons Databook T 2 Pensacola FL Ballinger Publishing s 10 ISBN 978 0 88730 124 7 KomentariThe prefix TX was used for developmental bombs while the XW prefix was used for developmental warheads Ce nezavershena stattya pro zbroyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ