Куріпка мадагаскарська Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство

Куріпка мадагаскарська

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Куроподібні (Galliformes)
Родина:	Фазанові (Phasianidae)
Підродина:	Куріпчині (Perdicinae)
Рід:	*Мадагаскарська куріпка (Margaroperdix)* L. Reichenbach, 1853
Вид:	Куріпка мадагаскарська

Біноміальна назва

Margaroperdix madagarensis
(Scopoli, 1786)

Посилання

Вікісховище:	Margaroperdix madagarensis
Віківиди:	Margaroperdix madagarensis
ITIS:	553870
МСОП:	22678927
NCBI:	57751
Fossilworks:	373520

Куріпка мадагаскарська (Margaroperdix madagarensis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає на Мадагаскарі, Реюньйоні і Маврикії. Це єдиний представник монотипового роду Мадагаскарська куріпка (Margaroperdix).

Опис

Довжина птаха становить 24-28 см, середня вага 220 г. Самець дещо більший за самку.

У дорослого самця голова темно-коричневого, місцями чорного кольору, горло чорне. Над і під очима проходять чотири білі смуги. Воло червоно-коричневе. Груд і живіт чорні, поцятковані великими білими плямами. Крила червоно-коричневі з білими вертикальними смугами. Самки непримітного коричнюватого забарвлення.

Поширення і екологія

Мадагаскарська куріпка була ендеміком Мадагаскару. В XVIII столітті вона була інтродукована на Реюньйон і Маврикій. На Реюньйоні це поширений птах, на Маврикії мадагаскарська куріпка є рідкісною. Відсутня на крайньому півдні Мадагаскару.

Мадагаскарська куріпка мешкає на відкритих, порослих травою рівнинах: на луках, полях, галявинах, пустищах на висоті до 2700 м над рівнем моря.

Поведінка

Харчується насінням, ягодами і комахами. Живе поодинці, парами або зграями до 12 птахів. Гніздування на Мадагаскарі відбувається з березня по червень. Гніздо являє собою невелику ямку в землі, сховану в траві або серед чагарників. Утримувані в неволі мадагаскарські куріпки утворювали кладки до 15 яєць.

Примітки

BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Pheasants, partridges, francolins (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 серпня 2020.

Джерела

, und : Pheasants, Partridges and Grouse. A Guide to the Pheasants, Partridges, Quails, Grouse, Guineafowl, Buttonquails and Sandgrouse of the world. Christopher Helm, London 2002, .
Margaroperdix madagarensis у базі Avibase.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Pheasants, partridges, francolins (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 серпня 2020.