Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Manis temmincki (Панґолін Темінка) — вид панголінів. Діапазон поширення охоплює значну частину територій південної і східної Африки. Цей, головним чином солітарний, наземний вид, присутній в лісистих і саванових місцевостях, часто з густим підліском, а також на заплавних луках. Діапазон поширення багато в чому визначається кількістю мурах і термітів кількох певних типів. Може трапитись і на оброблюваних площах.
| Smutsia temminckii | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Панголіноподібні (Pholidota) |
| Родина: | Панголінові (Manidae) |
| Рід: | Smutsia |
| Вид: | S. temminckii |
| Біноміальна назва | |
| Smutsia temminckii (, 1832) | |
 | |
| Мапа поширення виду | |
Морфологія
Manis temmincki не має зубів. Це середнього розміру ссавець з видовженим, обтічним тілом і анатомічними пристосуваннями для добування й поїдання мурах і термітів. Голова невелика і конусоподібна, переходить у товще обтічне тіло без помітної шиї. Великі (2–5 см) заокруглені жовто-коричневі луски, зроблені із сплавленого волосся, вкриває зовнішні й бічні поверхні, обидві сторони хвоста, і зовнішні поверхні лап. Нижня частини голови і тулуба і внутрішні частини лап вкриті рідким волоссям. Коли Manis temmincki скручується задля оборони, тільки гострі луски виставляються хижакові.
Передні лапи сильні з довгими, міцними пазурами, схожими на лапи мурахоїдів Південної Америки. Центральні три кігті передніх лап до 5 см в довжину і призначені роздирати гнізда мурахів і термітів і рити нори. Задні лапи коротші і товщі передніх лап і мають короткі кігті. Всі кінцівки мають п'ять пальців. Хвіст товстий, із заокругленою спинною поверхнею і плоскою нижньою поверхнею, чіпкий, і дуже м'язистий.
Самці більші за самиць. Маса 36 дорослих особин із Зімбабве: 4.6–10.09 кг для самиць і 10.7–15.9 кг для самців. Виміри (мм) для дорослих самиць і самців, відповідно: довжина голови й тіла, 447–470, 495–550; довжина хвоста, 395–420, 438–520. Є повідомлення, що в Судані самці Manis temmincki важать до 27.3 кг.
Manis lemmincki має анатомічні особливості спеціалізовані для споживання мурах і термітів. Невеликий рот беззубий із заокругленими тонкими щелепами. М. temmincki ковтає мурах і термітів довгим (25–40 см), тонким (5 мм) конусоподібним язиком, злегка приплюснутим до кінця. Язик простягається на 10–15 см позаду губ і втягується в "футляр" в горлі, коли не використовується. Складна система м'язів забезпечує ці рухи. Число хребців у М. temmincki - 48: 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 3 крижових і 21 хвостовий хребець. Самиці мають дві грудні молочні залози.
Поведінка і відтворення
Тварини проводять денний час у підземних норах. Самиця народжує одне дитинча на рік після вагітності близько 140 днів. М. temmincki часто живуть поруч з джерелом води, добре плавають, а іноді і вивалюються в багні. Хоча це нічний вид, взимку виявляє сутінкову активність. Як правило, вони ходять повільно і здатні на двоногу ходьбу та біг. Під час ходьби, їх голова хитається з боку в бік, а їх хвіст тягнеться по землі за ними, часто залишаючи за собою слід. Самиці носять їх потомство, що чіпляється до їх спинами. Дуже молоді панґоліни чіпляються до основи хвоста. Під час пошуків їжі М. temmincki постійно принюхується, покладаючись на нюх, щоб знайти здобич. Коли гніздо мурашок або термітів знайдене, М. temmincki відкриває його за допомогою його передніх кігтів і передніх лап. Отвори гнізда пронюхуються і язик вставляється в ті, які містять велику кількість комах. Споживання їжі продовжується до тих пір, поки надходження мурах не буде вичерпано, потім процес повторюється. Гнізда мурах і термітів не повністю руйнуються і колонії повинні бути в змозі швидко відновити гнізда й замінити спожитих особин.
Спить цей ссавець зазвичай згорнувшись калачиком. У жаркий день М. temmincki спостерігався лежачим на спині, виставляючи не вкритий лусками живіт, щоб охолодитись.
Загрози та охорона
На цей вид вибірково полюють заради м'яса і лусок (для прикрас) і використовують для традиційної медицини в ряді країн. Інші відомі загрози це отруєння пестицидами та електричні паркани. Проживає в багатьох національних парках та інших природоохоронних територіях (наприклад, Національний парк Крюгера, ПАР).
Виноски
- Вебсайт [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- Martha E. Heath Manis temminckii / Mammalian Species No. 415, 1992, pp. 1–5
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manis temmincki Pangolin Teminka vid pangoliniv Diapazon poshirennya ohoplyuye znachnu chastinu teritorij pivdennoyi i shidnoyi Afriki Cej golovnim chinom solitarnij nazemnij vid prisutnij v lisistih i savanovih miscevostyah chasto z gustim pidliskom a takozh na zaplavnih lukah Diapazon poshirennya bagato v chomu viznachayetsya kilkistyu murah i termitiv kilkoh pevnih tipiv Mozhe trapitis i na obroblyuvanih ploshah Smutsia temminckii Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Pangolinopodibni Pholidota Rodina Pangolinovi Manidae Rid Smutsia Vid S temminckii Binomialna nazva Smutsia temminckii 1832 Mapa poshirennya viduMorfologiyaManis temmincki ne maye zubiv Ce serednogo rozmiru ssavec z vidovzhenim obtichnim tilom i anatomichnimi pristosuvannyami dlya dobuvannya j poyidannya murah i termitiv Golova nevelika i konusopodibna perehodit u tovshe obtichne tilo bez pomitnoyi shiyi Veliki 2 5 sm zaokrugleni zhovto korichnevi luski zrobleni iz splavlenogo volossya vkrivaye zovnishni j bichni poverhni obidvi storoni hvosta i zovnishni poverhni lap Nizhnya chastini golovi i tuluba i vnutrishni chastini lap vkriti ridkim volossyam Koli Manis temmincki skruchuyetsya zadlya oboroni tilki gostri luski vistavlyayutsya hizhakovi Peredni lapi silni z dovgimi micnimi pazurami shozhimi na lapi murahoyidiv Pivdennoyi Ameriki Centralni tri kigti perednih lap do 5 sm v dovzhinu i priznacheni rozdirati gnizda murahiv i termitiv i riti nori Zadni lapi korotshi i tovshi perednih lap i mayut korotki kigti Vsi kincivki mayut p yat palciv Hvist tovstij iz zaokruglenoyu spinnoyu poverhneyu i ploskoyu nizhnoyu poverhneyu chipkij i duzhe m yazistij Samci bilshi za samic Masa 36 doroslih osobin iz Zimbabve 4 6 10 09 kg dlya samic i 10 7 15 9 kg dlya samciv Vimiri mm dlya doroslih samic i samciv vidpovidno dovzhina golovi j tila 447 470 495 550 dovzhina hvosta 395 420 438 520 Ye povidomlennya sho v Sudani samci Manis temmincki vazhat do 27 3 kg Manis lemmincki maye anatomichni osoblivosti specializovani dlya spozhivannya murah i termitiv Nevelikij rot bezzubij iz zaokruglenimi tonkimi shelepami M temmincki kovtaye murah i termitiv dovgim 25 40 sm tonkim 5 mm konusopodibnim yazikom zlegka priplyusnutim do kincya Yazik prostyagayetsya na 10 15 sm pozadu gub i vtyaguyetsya v futlyar v gorli koli ne vikoristovuyetsya Skladna sistema m yaziv zabezpechuye ci ruhi Chislo hrebciv u M temmincki 48 7 shijnih 12 grudnih 5 poperekovih 3 krizhovih i 21 hvostovij hrebec Samici mayut dvi grudni molochni zalozi Povedinka i vidtvorennyaTvarini provodyat dennij chas u pidzemnih norah Samicya narodzhuye odne ditincha na rik pislya vagitnosti blizko 140 dniv M temmincki chasto zhivut poruch z dzherelom vodi dobre plavayut a inodi i vivalyuyutsya v bagni Hocha ce nichnij vid vzimku viyavlyaye sutinkovu aktivnist Yak pravilo voni hodyat povilno i zdatni na dvonogu hodbu ta big Pid chas hodbi yih golova hitayetsya z boku v bik a yih hvist tyagnetsya po zemli za nimi chasto zalishayuchi za soboyu slid Samici nosyat yih potomstvo sho chiplyayetsya do yih spinami Duzhe molodi pangolini chiplyayutsya do osnovi hvosta Pid chas poshukiv yizhi M temmincki postijno prinyuhuyetsya pokladayuchis na nyuh shob znajti zdobich Koli gnizdo murashok abo termitiv znajdene M temmincki vidkrivaye jogo za dopomogoyu jogo perednih kigtiv i perednih lap Otvori gnizda pronyuhuyutsya i yazik vstavlyayetsya v ti yaki mistyat veliku kilkist komah Spozhivannya yizhi prodovzhuyetsya do tih pir poki nadhodzhennya murah ne bude vicherpano potim proces povtoryuyetsya Gnizda murah i termitiv ne povnistyu rujnuyutsya i koloniyi povinni buti v zmozi shvidko vidnoviti gnizda j zaminiti spozhitih osobin Manis temmincki zgornenij v klubok Spit cej ssavec zazvichaj zgornuvshis kalachikom U zharkij den M temmincki sposterigavsya lezhachim na spini vistavlyayuchi ne vkritij luskami zhivit shob oholoditis Manis temminckii Tuluzkij muzejZagrozi ta ohoronaNa cej vid vibirkovo polyuyut zaradi m yasa i lusok dlya prikras i vikoristovuyut dlya tradicijnoyi medicini v ryadi krayin Inshi vidomi zagrozi ce otruyennya pesticidami ta elektrichni parkani Prozhivaye v bagatoh nacionalnih parkah ta inshih prirodoohoronnih teritoriyah napriklad Nacionalnij park Kryugera PAR VinoskiVebsajt 20 lipnya 2011 u Wayback Machine MSOP Martha E Heath Manis temminckii Mammalian Species No 415 1992 pp 1 5 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi