Миза Маарду (ест. Maardu mõis) — помістя в Маарду, повіт Гар'юмаа, Естонія
Миза Маарду | |
---|---|
59°26′ пн. ш. 25°01′ сх. д. / 59.433° пн. ш. 25.017° сх. д.Координати: 59°26′ пн. ш. 25°01′ сх. д. / 59.433° пн. ш. 25.017° сх. д. | |
Країна | Естонія |
Розташування | d |
Тип | Миза |
Миза Маарду Миза Маарду (Естонія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Перші відомості щодо цієї мизи відносяться до 1397 р. В XVII ст. миза належала родині фон Таубе, а з 1663 р. до початку XVIII ст. — фон Ферзенам. Ризький губернатор Фабіан фон Ферзен в 1660-х роках спорудив двоповерховий кам’яний будинок у стилі бароко, який дійшов до наших днів. Будинок, створений за проєктом Якоба Штаеля фон Гольштейна, нагадує будинки садиб Палмсе та Аа, споруджені в XVII ст., але він, на відміну від останніх, пережив Північну війну.
Садибу, яка після Північної війни належала господарській службі російської імператриці Катерини І, в 1729 р. придбав Герман Йєнсен Бон, а в 1747 р. вона перейшла у власність дворянського роду фон Бревернів. Дещо перебудований (зокрема, подовжений) в XIX ст. панський будинок в 1919 р. було експропрійовано у Отто фон Бреверна. Пізніше в будинку діяла початкова школа, а згодом – центр відділення радгоспу «Костівере».
В 1976-1979 рр. мизу було реставровано за сприяння радгоспу «Костівере», після чого вона функціонувала як представницький будинок – спочатку радгоспу, а потім Талліннської зразкової птахофабрики.
З 1992 р. належить Банку Естонії. Миза, вдруге відреставрована в 1990-тих роках, використовується як навчальний центр, де проводяться семінари і урочисті заходи.
Див. також
- http://mois.ee/harju/maardu.shtml [ 12 березня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Miza U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maardu Miza Maardu est Maardu mois pomistya v Maardu povit Gar yumaa EstoniyaMiza Maardu59 26 pn sh 25 01 sh d 59 433 pn sh 25 017 sh d 59 433 25 017 Koordinati 59 26 pn sh 25 01 sh d 59 433 pn sh 25 017 sh d 59 433 25 017Krayina EstoniyaRoztashuvannyadTipMizaMiza MaarduMiza Maardu Estoniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPershi vidomosti shodo ciyeyi mizi vidnosyatsya do 1397 r V XVII st miza nalezhala rodini fon Taube a z 1663 r do pochatku XVIII st fon Ferzenam Rizkij gubernator Fabian fon Ferzen v 1660 h rokah sporudiv dvopoverhovij kam yanij budinok u stili baroko yakij dijshov do nashih dniv Budinok stvorenij za proyektom Yakoba Shtaelya fon Golshtejna nagaduye budinki sadib Palmse ta Aa sporudzheni v XVII st ale vin na vidminu vid ostannih perezhiv Pivnichnu vijnu Sadibu yaka pislya Pivnichnoyi vijni nalezhala gospodarskij sluzhbi rosijskoyi imperatrici Katerini I v 1729 r pridbav German Jyensen Bon a v 1747 r vona perejshla u vlasnist dvoryanskogo rodu fon Breverniv Desho perebudovanij zokrema podovzhenij v XIX st panskij budinok v 1919 r bulo eksproprijovano u Otto fon Breverna Piznishe v budinku diyala pochatkova shkola a zgodom centr viddilennya radgospu Kostivere V 1976 1979 rr mizu bulo restavrovano za spriyannya radgospu Kostivere pislya chogo vona funkcionuvala yak predstavnickij budinok spochatku radgospu a potim Tallinnskoyi zrazkovoyi ptahofabriki Z 1992 r nalezhit Banku Estoniyi Miza vdruge vidrestavrovana v 1990 tih rokah vikoristovuyetsya yak navchalnij centr de provodyatsya seminari i urochisti zahodi Div takozhhttp mois ee harju maardu shtml 12 bereznya 2011 u Wayback Machine