Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

MG 151 MG 151 15 була 15 мм авіаційною автоматичною гарматою яку розробила компанія Waffenfabrik Mauser під час Другої с

MG 151

MG 151 (MG 151/15) була 15 мм авіаційною автоматичною гарматою яку розробила компанія Waffenfabrik Mauser під час Другої світової війни. Її 20 мм варіант, гармата 20 мм MG 151/20, широко використовували у Люфтваффе на винищувачах, нічних винищувачах, винищувачах-бомбардувальниках, бомбардувальниках та штурмовиках. Збережені гармати використовували у різних країнах після війни.

MG 151/15
image
MG 151/20
Типавтоматична гармата
Походженняimage Третій Рейх
Історія використання
Операторидив. Оператори
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникWaffenfabrik Mauser AG
ВиробникWaffenfabrik Mauser AG
Характеристики
Вага42,7 кг
Снаряд15×96 мм
Калібр15 мм
Темп вогню680—740 пострілів/хв
Дульна швидкість850 м/с
image MG 151 у Вікісховищі
MG 151/20
image
Типавтоматична гармата
Походженняimage Третій Рейх
Історія використання
Операторидив. Оператори
ВійниДруга світова війна
Алжирська війна
Громадянська війна в Родезії
Історія виробництва
РозробникWaffenfabrik Mauser AG
ВиробникWaffenfabrik Mauser AG
Характеристики
Вага42 кг
Довжина1,76 м
Снаряд20×82 мм
Калібр20 мм
Темп вогню600—750 пострілів/хв
Дульна швидкістьвід 700 м/с до 785 м/с
image MG 151 у Вікісховищі

Розробка і історія використання (MG 151/20)

Довоєнна німецька доктрина у плані озброєння винищувачів з одним двигуном була дзеркальним відображенням французької. За цією доктриною на літаку встановлювали потужну автоматичну гармату у розвал циліндрів V-подібного двигуна і вели вогонь через кок гвинта, у Франції вони отримали назву moteur-canon (від першого їх використання на двигуні Hispano-Suiza HS.8C під час Першої світової на літаку SPAD S.XII), а у Німеччині вони отримали назву Motorkanone з 1930-х. Французи надавали перевагу потужним 20 мм гарматам Oerlikon, назва моделі FFS, але вони виявилися занадто великими для німецьких двигунів. Маузер отримав завдання створити гармату яка б мінімально впливала на продуктивність. (Як тимчасову міру було створено гармату MG FF, яка широко використовувалася, але мала погану продуктивність.)

Виробництво MG 151 у її оригінальному калібрі 15 мм було розпочато у 1940. Після бойових випробувань 15 мм набою у якості основного озброєння на ранніх Messerschmitt Bf 109F-2, гармату було перероблено під калібр 20 мм MG 151/20 у 1941. Бойовий досвід показав, що для більш швидкісного снаряду підходить більш потужний заряд. Набій MG 151/20 було створено за рахунок розширення шийки гільзи для встановлення більшого снаряду який використовували у гарматі MG FF, а також зменшення довжини гільзи для встановлення більш довшого снаряду калібру 20 мм, щоб загальна довжина дорівнювала довжині 15 мм набою. Це допомогло спростити переробку гармати MG 151/20 з калібру 15 мм на 20 мм, потрібна була лише заміна ствола і інші невеликі модифікації. Недоліком такого спрощення було зменшення дулової швидкості з 850 м/с у набою 15 мм до 700 м/с для більшого і важчого набою 20 мм. З бронебійним снарядом новий набій 20 мм міг вражати лише броню товщиною 10-12 мм на відстані 300 м і при 60 градусах, у порівнянні з 18 мм ураження для 15 мм набою за тих же умов, але це не розглядалося як значне обмеження. 20 мм версія стала стандартною бортовою гарматою на літаках серії Bf 109F-4. 20 мм гармата MG 151/20 мала більш передбачувану траєкторію, більшу дальність і високу швидкість ураження у 580 м/с як у більш ранньої гармати MG FF. MG FF використовували у рухливих установках, у крилах і у установках (Schräge Musik) до кінця війни.

Перевага яку надавали німці вибуху перед бронебійністю була пізніше використана у розробці боєприпасів Minengeschoß, які вперше були представлені для MG FF (на Bf 109 E-4), а пізніше з'явилися і для MG 151/20. Хоча навіть такі потужні боєприпаси були не достатніми для ураження чотирьохмоторних бомбардувальників з якими боролися німецькі винищувачі у другій половині війни. За підрахунками німців, потрібно було 15–20 влучані набоями MG 151/20 щоб збити важкий бомбардувальник, але при стрільбі набоями калібру 30 мм потрібно лише 3–4 влучання, через ефект бризантності вибухівки з гексогену, яку  використовували у набоях у довгоствольних MK 103 та короткоствольних MK 108. При фронтальних атаках потрібно було лише 4–5 влучань набоями калібру 20 мм для ураження чотирьохмоторних бомбардувальників, але такі атаки були важкими. 30 мм гармата MK 108 замінила MG 151/20 у якості стандартної Motorkanone починаючи з Bf 109 K-4, а також була встановлена на деякі літаки серії G.

Вісімсот гармат MG 151/20 було відправлено до Японії на борту італійської субмарини Cappellini у серпні 1943 де їх встановили на 388 японські винищувачі (Kawasaki Ki-61)-I. Також 20 мм гармати MG 151/20 було встановлено на літаки Macchi C.205, Fiat G.55 та Reggiane Re.2005 Королівських повітряних сил Італії  та на літаку IAR 81B and 81C Королівських повітряних сил Румунії.

Повоєнне використання

image
Дві гармати MG 151/20 на фінській зенітній установці TorKK MG-151 2. Музей Торп (2011)

Після Другої світової війни, колишні німецькі гармати MG 151/20 було забрано зі складів та демонтовано зі старих літаків і було використано у різних країнах. Французькі ВПС та армійська авіація (ALAT) використовували гармати MG 151/20 як стаціонарно так і у рухливих установках на літальних апаратах, в тому числі гелікоптерах. ВПС та армія розробили гумову гнучку установку для гармати MG 151/20 для встановлення у двері, яку пізніше використали на транспортних гелікоптерах H-21C та ударниках Sikorsky HSS-1 Pirate. Французькі гармати Matra MG 151 20 мм використовували Португалія і Родезія на гелікоптерах (Alouette III), у той час як компанія Denel розробила власний варіант для ВПС Південної Африки.

Оператори

Специфікація MG 151

  • Тип: одноствольна автоматична гармата
  • Калібр: 15×96 мм
  • Дія: Віддача ствола; короткий хід
  • Довжина: 1916 мм
  • Довжина ствола: 1254 мм
  • Нарізка: 8 канавок, права нарізка, 1 оберт за 16"
  • Вага (повна): 38,1 кг (84 lb)
  • Темп вогню: 740 пострілів за хвилину
  • Ефективна дальність: 1000 м;
  • Дулова швидкість: 850 м/с (AP-T); 960 м/с (HE-T, HEI-T); 1030 м/с AP(WC)
  • Типи набоїв:
    • Бронебійно-трасуючий вага 72 г
    • Фугасний вага 57 г. Наповнювач: 2,8 г
    • Бронебійний(WC) вага 52 г

Специфікація MG 151/20

Було створено дві версії 20 мм гармати MG 151. Ранні версії використовували ударну систему запалення, а пізніші E-моделі мали електричне запалення. Деякі набої мали таймер самознищення та/або трасер (або світильник). Були також різні варіанти фугасних наповнювачів гільз зі стандартним PETN, сумішшю під назвою HA41 (RDX або lалюміній), а також стиснені версії де було більше вибухівки яка була спресована під великим тиском (XM).

  • Тип: одноствольна автоматична гармата
  • Калібр: 20×82 мм
  • Дія: Віддача ствола; короткий хід
  • Довжина: 1766 мм
  • Довжина ствола: 1104 мм/55 калібрів
  • Нарізка: 1 поворот за 23 калібри
  • Вага (повна): 42,7 кг
  • Темп вогню: 750 пострілів за хвилину
  • Ефективна дальність: 800 м
  • Дулова швидкість: 805 м/с(M-Geschoss); 705 м/с (HE-T, AP)
  • Типи набоїв:

Специфікація набоїв

Німецька назва Абревіатура США Вага [г] Вага заряду [г] Дулова швидкість [м/с] Опис
Brandsprenggranatpatrone 151 mit L'spur ohne Zerleger HEI-T 113 2.3 g HE (PETN) +

2.1 г запалювальний ((Elektron))

705 Фугасно-трасуючий. Носовий детонатор, трасер, без самознищення
Brandgranatpatrone 151 запалювальний 117 від 6,6 до 7,3 г запалювальний (BaNO3+Al+Mg) ? Носовий детонатор
Minengeschosspatrone 151 ohne L'Spur HE 95 18.6 г HE (PETN) 805 Фугасний. Носовий детонатор, без трасера
Panzergranatpatrone 151 mit L'spur ohne Zerleger AP-T 117 немає (заповнення порожнин бакелітом) 705 Бронебійно-трасуючий. Без детонатора, трасер, без самознищення.

Ураження 13 мм сталевої броні при зустрічі під кутом 60-градусів, дальність 100 м.

Panzersprenggranatpatrone 151 APHE 115 4 г HE (PETN) ? Бронебійно-фугасний. Вибух після пробивання 5 мм сталевої броні.
Panzerbrandgranatpatrone (Phosphor) 151 ohne Zerleger API 115 3.6 г запалювальний (WP) 720 Бронебійний. Без детонатора, без самознищення.

Пробивання броні від 3 до 15 мм.

Panzerbrandgranatpatrone (Elektron) 151 ohne Zerleger API 117 6.2 г запалювальний (Elektron) 695 Бронебійний. Призначений для ураження неброньованих суден. Без самознищення. ураження 15 мм сталевої броні під кутом зустрічі 75-градусів, дальність 100 м.

Спрацьовування детонатору після пробивання 4 мм броні.

Розробки США

Під час Другої світової війни армія США зробила спробу переробити гармату MG151 під набої .60 калібру (15,24 мм); їх використовували у протитанкових рушницях. Було побудовано близько 300 гармат T17. Проте, жодна не була прийнята на озброєння, хоча на складах було 6 мільйонів набої .60 калібру. Майже мільйон набоїв було витрачено під час тестувань T17. Основну американську версію гармати T17E3 розробила компанія Frigidaire. Подальші розробки призвели до створення версій T39 та T51, але вони також не були прийняті на озброєння.

Див. також

    Примітки

    1. Johnson, Melvin M., Jr. Rifles and Machine Guns William Morrow & Company (1944) pp.384&385
    2. Anthony G. Williams (2002). Rapid Fire: The Development of Automatic Cannon, Heavy Machine-Guns and Their Ammunition for Armies, Navies and Air Forces. Airlife. с. 165. ISBN .
    3. Anthony G. Williams (2002). Rapid Fire: The Development of Automatic Cannon, Heavy Machine-Guns and Their Ammunition for Armies, Navies and Air Forces. Airlife. с. 161—162. ISBN .
    4. Anthony G. Williams (2002). Rapid Fire: The Development of Automatic Cannon, Heavy Machine-Guns and Their Ammunition for Armies, Navies and Air Forces. Airlife. с. 163. ISBN .
    5. Anthony G. Williams (2002). Rapid Fire: The Development of Automatic Cannon, Heavy Machine-Guns and Their Ammunition for Armies, Navies and Air Forces. Airlife. с. 166—167. ISBN .
    6. Ki-61 survey [ 31 липня 2009 у Wayback Machine.]. Retrieved on 2009-06-04.
    7. Anthony G. Williams & Emmnuel Gustin (2003). Flying guns WWII. Airlife. с. 274—275. ISBN .
    8. Anthony G. Williams & Emmnuel Gustin (2003). Flying guns WWII. Airlife. с. 238. ISBN .
    9. Peter J.H. Petter-Bowyer. Winds of Destruction: The Autobiography of a Rhodesian Combat Pilot (вид. 2005). 30°. с. 278—279. ISBN .
    10. . Unofficial Website of the South African Air Force. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2013.
    11. Anthony G. Williams (2002). Rapid Fire: The Development of Automatic Cannon, Heavy Machine-Guns and Their Ammunition for Armies, Navies and Air Forces. Airlife. с. 154. ISBN .
    12. Chinn, George (1951). Parts VIII and IX. The Machine Gun: Development During World War II and Korean Conflict by the United States and their Allies of Full Automatic Machine Gun Systems and High Rate of Fire Power Drive Cannon. Т. III. с. 110—152.

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Дата публікації:
    MG 151 MG 151 15 bula 15 mm aviacijnoyu avtomatichnoyu garmatoyu yaku rozrobila kompaniya Waffenfabrik Mauser pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yiyi 20 mm variant garmata 20 mm MG 151 20 shiroko vikoristovuvali u Lyuftvaffe na vinishuvachah nichnih vinishuvachah vinishuvachah bombarduvalnikah bombarduvalnikah ta shturmovikah Zberezheni garmati vikoristovuvali u riznih krayinah pislya vijni MG 151 15MG 151 20Tipavtomatichna garmataPohodzhennya Tretij RejhIstoriya vikoristannyaOperatoridiv OperatoriVijniDruga svitova vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnikWaffenfabrik Mauser AGVirobnikWaffenfabrik Mauser AGHarakteristikiVaga42 7 kgSnaryad15 96 mmKalibr15 mmTemp vognyu680 740 postriliv hvDulna shvidkist850 m sMG 151 u Vikishovishi MG 151 20Tipavtomatichna garmataPohodzhennya Tretij RejhIstoriya vikoristannyaOperatoridiv OperatoriVijniDruga svitova vijna Alzhirska vijna Gromadyanska vijna v RodeziyiIstoriya virobnictvaRozrobnikWaffenfabrik Mauser AGVirobnikWaffenfabrik Mauser AGHarakteristikiVaga42 kgDovzhina1 76 mSnaryad20 82 mmKalibr20 mmTemp vognyu600 750 postriliv hvDulna shvidkistvid 700 m s do 785 m sMG 151 u VikishovishiRozrobka i istoriya vikoristannya MG 151 20 Dovoyenna nimecka doktrina u plani ozbroyennya vinishuvachiv z odnim dvigunom bula dzerkalnim vidobrazhennyam francuzkoyi Za ciyeyu doktrinoyu na litaku vstanovlyuvali potuzhnu avtomatichnu garmatu u rozval cilindriv V podibnogo dviguna i veli vogon cherez kok gvinta u Franciyi voni otrimali nazvu moteur canon vid pershogo yih vikoristannya na dviguni Hispano Suiza HS 8C pid chas Pershoyi svitovoyi na litaku SPAD S XII a u Nimechchini voni otrimali nazvu Motorkanone z 1930 h Francuzi nadavali perevagu potuzhnim 20 mm garmatam Oerlikon nazva modeli FFS ale voni viyavilisya zanadto velikimi dlya nimeckih dviguniv Mauzer otrimav zavdannya stvoriti garmatu yaka b minimalno vplivala na produktivnist Yak timchasovu miru bulo stvoreno garmatu MG FF yaka shiroko vikoristovuvalasya ale mala poganu produktivnist Virobnictvo MG 151 u yiyi originalnomu kalibri 15 mm bulo rozpochato u 1940 Pislya bojovih viprobuvan 15 mm naboyu u yakosti osnovnogo ozbroyennya na rannih Messerschmitt Bf 109F 2 garmatu bulo pererobleno pid kalibr 20 mm MG 151 20 u 1941 Bojovij dosvid pokazav sho dlya bilsh shvidkisnogo snaryadu pidhodit bilsh potuzhnij zaryad Nabij MG 151 20 bulo stvoreno za rahunok rozshirennya shijki gilzi dlya vstanovlennya bilshogo snaryadu yakij vikoristovuvali u garmati MG FF a takozh zmenshennya dovzhini gilzi dlya vstanovlennya bilsh dovshogo snaryadu kalibru 20 mm shob zagalna dovzhina dorivnyuvala dovzhini 15 mm naboyu Ce dopomoglo sprostiti pererobku garmati MG 151 20 z kalibru 15 mm na 20 mm potribna bula lishe zamina stvola i inshi neveliki modifikaciyi Nedolikom takogo sproshennya bulo zmenshennya dulovoyi shvidkosti z 850 m s u naboyu 15 mm do 700 m s dlya bilshogo i vazhchogo naboyu 20 mm Z bronebijnim snaryadom novij nabij 20 mm mig vrazhati lishe bronyu tovshinoyu 10 12 mm na vidstani 300 m i pri 60 gradusah u porivnyanni z 18 mm urazhennya dlya 15 mm naboyu za tih zhe umov ale ce ne rozglyadalosya yak znachne obmezhennya 20 mm versiya stala standartnoyu bortovoyu garmatoyu na litakah seriyi Bf 109F 4 20 mm garmata MG 151 20 mala bilsh peredbachuvanu trayektoriyu bilshu dalnist i visoku shvidkist urazhennya u 580 m s yak u bilsh rannoyi garmati MG FF MG FF vikoristovuvali u ruhlivih ustanovkah u krilah i u ustanovkah Schrage Musik do kincya vijni Perevaga yaku nadavali nimci vibuhu pered bronebijnistyu bula piznishe vikoristana u rozrobci boyepripasiv Minengeschoss yaki vpershe buli predstavleni dlya MG FF na Bf 109 E 4 a piznishe z yavilisya i dlya MG 151 20 Hocha navit taki potuzhni boyepripasi buli ne dostatnimi dlya urazhennya chotirohmotornih bombarduvalnikiv z yakimi borolisya nimecki vinishuvachi u drugij polovini vijni Za pidrahunkami nimciv potribno bulo 15 20 vluchani naboyami MG 151 20 shob zbiti vazhkij bombarduvalnik ale pri strilbi naboyami kalibru 30 mm potribno lishe 3 4 vluchannya cherez efekt brizantnosti vibuhivki z geksogenu yaku vikoristovuvali u naboyah u dovgostvolnih MK 103 ta korotkostvolnih MK 108 Pri frontalnih atakah potribno bulo lishe 4 5 vluchan naboyami kalibru 20 mm dlya urazhennya chotirohmotornih bombarduvalnikiv ale taki ataki buli vazhkimi 30 mm garmata MK 108 zaminila MG 151 20 u yakosti standartnoyi Motorkanone pochinayuchi z Bf 109 K 4 a takozh bula vstanovlena na deyaki litaki seriyi G Visimsot garmat MG 151 20 bulo vidpravleno do Yaponiyi na bortu italijskoyi submarini Cappellini u serpni 1943 de yih vstanovili na 388 yaponski vinishuvachi Kawasaki Ki 61 I Takozh 20 mm garmati MG 151 20 bulo vstanovleno na litaki Macchi C 205 Fiat G 55 ta Reggiane Re 2005 Korolivskih povitryanih sil Italiyi ta na litaku IAR 81B and 81C Korolivskih povitryanih sil Rumuniyi Povoyenne vikoristannya Dvi garmati MG 151 20 na finskij zenitnij ustanovci TorKK MG 151 2 Muzej Torp 2011 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kolishni nimecki garmati MG 151 20 bulo zabrano zi skladiv ta demontovano zi starih litakiv i bulo vikoristano u riznih krayinah Francuzki VPS ta armijska aviaciya ALAT vikoristovuvali garmati MG 151 20 yak stacionarno tak i u ruhlivih ustanovkah na litalnih aparatah v tomu chisli gelikopterah VPS ta armiya rozrobili gumovu gnuchku ustanovku dlya garmati MG 151 20 dlya vstanovlennya u dveri yaku piznishe vikoristali na transportnih gelikopterah H 21C ta udarnikah Sikorsky HSS 1 Pirate Francuzki garmati Matra MG 151 20 mm vikoristovuvali Portugaliya i Rodeziya na gelikopterah Alouette III u toj chas yak kompaniya Denel rozrobila vlasnij variant dlya VPS Pivdennoyi Afriki Operatori Tretij Rejh Finlyandiya Franciya Italijska socialna respublika Yaponska imperiya Portugaliya Rumuniya Pivdenna Rodeziya PARSpecifikaciya MG 151Tip odnostvolna avtomatichna garmata Kalibr 15 96 mm Diya Viddacha stvola korotkij hid Dovzhina 1916 mm Dovzhina stvola 1254 mm Narizka 8 kanavok prava narizka 1 obert za 16 Vaga povna 38 1 kg 84 lb Temp vognyu 740 postriliv za hvilinu Efektivna dalnist 1000 m Dulova shvidkist 850 m s AP T 960 m s HE T HEI T 1030 m s AP WC Tipi naboyiv Bronebijno trasuyuchij vaga 72 g Fugasnij vaga 57 g Napovnyuvach 2 8 g Bronebijnij WC vaga 52 gSpecifikaciya MG 151 20Bulo stvoreno dvi versiyi 20 mm garmati MG 151 Ranni versiyi vikoristovuvali udarnu sistemu zapalennya a piznishi E modeli mali elektrichne zapalennya Deyaki naboyi mali tajmer samoznishennya ta abo traser abo svitilnik Buli takozh rizni varianti fugasnih napovnyuvachiv gilz zi standartnim PETN sumishshyu pid nazvoyu HA41 RDX abo lalyuminij a takozh stisneni versiyi de bulo bilshe vibuhivki yaka bula spresovana pid velikim tiskom XM Tip odnostvolna avtomatichna garmata Kalibr 20 82 mm Diya Viddacha stvola korotkij hid Dovzhina 1766 mm Dovzhina stvola 1104 mm 55 kalibriv Narizka 1 povorot za 23 kalibri Vaga povna 42 7 kg Temp vognyu 750 postriliv za hvilinu Efektivna dalnist 800 m Dulova shvidkist 805 m s M Geschoss 705 m s HE T AP Tipi naboyiv Specifikaciya naboyivNimecka nazva Abreviatura SShA Vaga g Vaga zaryadu g Dulova shvidkist m s Opis Brandsprenggranatpatrone 151 mit L spur ohne Zerleger HEI T 113 2 3 g HE PETN 2 1 g zapalyuvalnij Elektron 705 Fugasno trasuyuchij Nosovij detonator traser bez samoznishennya Brandgranatpatrone 151 zapalyuvalnij 117 vid 6 6 do 7 3 g zapalyuvalnij BaNO3 Al Mg Nosovij detonator Minengeschosspatrone 151 ohne L Spur HE 95 18 6 g HE PETN 805 Fugasnij Nosovij detonator bez trasera Panzergranatpatrone 151 mit L spur ohne Zerleger AP T 117 nemaye zapovnennya porozhnin bakelitom 705 Bronebijno trasuyuchij Bez detonatora traser bez samoznishennya Urazhennya 13 mm stalevoyi broni pri zustrichi pid kutom 60 gradusiv dalnist 100 m Panzersprenggranatpatrone 151 APHE 115 4 g HE PETN Bronebijno fugasnij Vibuh pislya probivannya 5 mm stalevoyi broni Panzerbrandgranatpatrone Phosphor 151 ohne Zerleger API 115 3 6 g zapalyuvalnij WP 720 Bronebijnij Bez detonatora bez samoznishennya Probivannya broni vid 3 do 15 mm Panzerbrandgranatpatrone Elektron 151 ohne Zerleger API 117 6 2 g zapalyuvalnij Elektron 695 Bronebijnij Priznachenij dlya urazhennya nebronovanih suden Bez samoznishennya urazhennya 15 mm stalevoyi broni pid kutom zustrichi 75 gradusiv dalnist 100 m Spracovuvannya detonatoru pislya probivannya 4 mm broni Rozrobki SShAPid chas Drugoyi svitovoyi vijni armiya SShA zrobila sprobu pererobiti garmatu MG151 pid naboyi 60 kalibru 15 24 mm yih vikoristovuvali u protitankovih rushnicyah Bulo pobudovano blizko 300 garmat T17 Prote zhodna ne bula prijnyata na ozbroyennya hocha na skladah bulo 6 miljoniv naboyi 60 kalibru Majzhe miljon naboyiv bulo vitracheno pid chas testuvan T17 Osnovnu amerikansku versiyu garmati T17E3 rozrobila kompaniya Frigidaire Podalshi rozrobki prizveli do stvorennya versij T39 ta T51 ale voni takozh ne buli prijnyati na ozbroyennya Div takozhPrimitkiJohnson Melvin M Jr Rifles and Machine Guns William Morrow amp Company 1944 pp 384 amp 385 Anthony G Williams 2002 Rapid Fire The Development of Automatic Cannon Heavy Machine Guns and Their Ammunition for Armies Navies and Air Forces Airlife s 165 ISBN 978 1 84037 435 3 Anthony G Williams 2002 Rapid Fire The Development of Automatic Cannon Heavy Machine Guns and Their Ammunition for Armies Navies and Air Forces Airlife s 161 162 ISBN 978 1 84037 435 3 Anthony G Williams 2002 Rapid Fire The Development of Automatic Cannon Heavy Machine Guns and Their Ammunition for Armies Navies and Air Forces Airlife s 163 ISBN 978 1 84037 435 3 Anthony G Williams 2002 Rapid Fire The Development of Automatic Cannon Heavy Machine Guns and Their Ammunition for Armies Navies and Air Forces Airlife s 166 167 ISBN 978 1 84037 435 3 Ki 61 survey 31 lipnya 2009 u Wayback Machine Retrieved on 2009 06 04 Anthony G Williams amp Emmnuel Gustin 2003 Flying guns WWII Airlife s 274 275 ISBN 978 1 84037 227 4 Anthony G Williams amp Emmnuel Gustin 2003 Flying guns WWII Airlife s 238 ISBN 978 1 84037 227 4 Peter J H Petter Bowyer Winds of Destruction The Autobiography of a Rhodesian Combat Pilot vid 2005 30 s 278 279 ISBN 0 9584890 3 3 Unofficial Website of the South African Air Force Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 18 chervnya 2013 Anthony G Williams 2002 Rapid Fire The Development of Automatic Cannon Heavy Machine Guns and Their Ammunition for Armies Navies and Air Forces Airlife s 154 ISBN 978 1 84037 435 3 Chinn George 1951 Parts VIII and IX The Machine Gun Development During World War II and Korean Conflict by the United States and their Allies of Full Automatic Machine Gun Systems and High Rate of Fire Power Drive Cannon T III s 110 152 PosilannyaType 151 20mm Cannon 11 listopada 2020 u Wayback Machine GA 1 20mm Cannon 12 listopada 2020 u Wayback Machine WWII era US Military report on the weapons 14 sichnya 2020 u Wayback Machine External Image 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Prinz Eugen site containing information 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Aircraft of the Luftwaffe Gun placements
    Топ