Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Енциклопе дія або Тлума чний словни к нау к мисте цтв і реме сел фр Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences d

L’Encyclopédie

L’Encyclopédie

«Енциклопе́дія, або́ Тлума́чний словни́к нау́к, мисте́цтв і реме́сел» (фр. Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers) — французька енциклопедична праця епохи Просвітництва, написана між 1751 та 1772 роками під керівництвом Дідро та Д'Аламбера.

image
Титульна сторінка першого тому енциклопедії
image
Анатомічна таблиця
image
Схематичне зображення сфер людського знання, з першого тому енциклопедії
image
Камера-обскура

Енциклопедія мала велике значення для розвитку та поширення ідей Просвітництва у Європі. Крім того, «Енциклопедія» служила довідником і коротким керівництвом з усіх існуючих на той момент технологій, описуючи інструменти й способи їхнього застосування.

Короткий опис

Перше видання «Енциклопедії» мало тираж 4250 примірників. Вона складалася з 17 томів тексту й 11 томів ілюстрацій, 71818 статей.

Статті «Енциклопедії» писали провідні мислителі XVIII-го століття — Вольтер, Руссо, Монтеск'є. Найбільший особистий внесок належить Луї де Жокуру. Серед видатних людей, причетних до її написання були:

Творці Енциклопедії бачили в ній інструмент, за допомогою якого вони знищать забобони, надаючи доступ до знань людства. Видання було квінтесенцією думок Просвітництва. «Енциклопедія» зазнала жорсткої критики, в основному через тон, в якому вона обговорювала релігію . «Енциклопедію» звинувачували в тому, що вона завдає шкоди релігії і суспільній моралі, її видання неодноразово припинялося. «Енциклопедія» висловлювалася на користь протестантизму і оскаржувала католицькі догми . Більше того, в ній релігія розглядалася як гілка філософії, а не як останнє слово в науці й моралі. Заступництво впливових прихильників, в тому числі маркізи де Помпадур, допомогло завершити роботу.

У 1775 році права на видання перейшли до [fr]. Він випустив п'ять томів додаткових матеріалів і двотомний індекс. Деякі фахівці включають ці томи в перше видання тож, таким чином, «Енциклопедія» нараховує 35 томів, хоча останні не були написані відомими авторами. З 1782 по 1832 рік Панкук і його послідовники розширили «Енциклопедію» до 166 томів. Тоді вона одержала назву «Encyclopédie méthodique». Ця величезна за часом та обсягом робота зайняла 2250 учасників-авторів. Encyclopédie репрезентувала тодішню схему розподілу людських знань. Три головні гілки: «Пам'ять» / історія, «Розум» / філософія і «Уява» / Поезія. Теологія, що характерно, розташовується в гілці «Філософія». До того ж, релігія розташована всього за декілька пунктів від «Ворожби» і «Чорної магії».

Значення

Роль «Енциклопедії» як інтелектуального підґрунтя французької революції незаперечна. Енциклопедія Британіка в 1911 році пише: «Не існувало ніколи енциклопедії, політична важливість якої була б так велика, так само як і енциклопедії, яка зайняла б таке чільне місце в житті суспільства, історії та літературі свого століття. Вона не тільки давала інформацію, але нав'язувала думку.»

З часом енциклопедії набули поширення в усіх країнах. У 1772 р. почала виходити «Британіка» в Единбурзі, а з початку XIX століття енциклопедії виходять у Німеччині, Іспанії, Росії. Усі вони враховували досвід першої енциклопедії.

«Енциклопедія» мала за той час досить широке поширення. На початку виходила за передплатою. У перший раз відгукнулося більше 2000 передплатників. Вона виходила накладом 4 250 примірників (у XVIII столітті наклад книг рідко перевищував 1 500 примірників). Вона кілька разів перевидавалася, зокрема в Луцці (1758—1776), Женеві (1778—1779), Лозанні (1778—1781), у багатьох країнах з'явилися повні та часткові переклади статей оригінального видання.

Про Україну на сторінках «Енциклопедії»

«Енциклопедія» має згадки про Україну, зокрема, в ній вміщено статті про українські міста, великі річки. Є також окрема стаття «Ukraine» (між тим у статті «Україна» та енциклопедії в цілому згадується й Росія, яку, щоправда, іменовано Московією — Moscovie). Більшість статей, пов'язаних з українською тематикою, підготував Луї де Жокур. Отже, «Енциклопедія» є одним із тих західноєвропейських письмових джерел, що засвідчують існування у 18 ст. топоміма «Україна» та країни, що цим терміном позначається, а також історичної назви Росії — Московії.

Література

  • Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers, t.1 et 2, Articles choisis, Éditions Flammarion, 1993.
  • Denis Diderot, Encyclopédie: articles Âme, Beau, Certitude, Droit naturel, Éditions Nathan,
  • Robert Darnton, L'Aventure de l'Encyclopédie, Perrin, 1982
  • François Moureau, Le Roman vrai de l'Encyclopédie, Gallimard-Découverte, 1990 (2001)
  • Jacques Proust, Diderot et l'Encyclopédie, Paris 1962.
  • Richard N. Schwab, Inventory of Diderot's Encyclopédie, Oxford, The Voltaire Foundation, 1971—1984.
  • Jean de Viguerie, Histoire et dictionnaire du temps des Lumières, Laffont, Collection Bouquins, 1995.
  • Frank A. Kafker, The recruitment of the Encyclopedists. In: Eighteenth-Century Studies, Vol. 6, No. 4 (Summer, 1973), pp. 452—461.
  • Kathleen Hardesty Doig, The Supplément to the Encyclopédie, Springer, 1977 ()
  • John Morley, Diderot and the Encyclopædists, London, MacMillan & Co, 1886
  • Recensé dans: Morley's Diderot. In: The New York Times, 18 April 1886 ([2]).
  • Société Diderot, Recherches sur Diderot et sur l'Encyclopédie, 1986-… ISSN (e-version) 1955—2416.
  • Marie Leca-Tsiomis, Écrire l'Encyclopédie: Diderot, de l'usage des dictionnaires à la grammaire philosophique, Oxford, Voltaire Foundation, SVEC, 1999.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Encyclopédie
image
Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів
Енциклопедія
  1. Железняк, Микола; Іщенко, Олександр (2023). Україна в “Енциклопедії” Д. Дідро і Ж. Д’аламбера 18 ст. ХІII. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik "Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht" Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik, UB University of Munich, 3-6 November 2022 (Uk) . doi:10.5281/zenodo.7599845. Процитовано 9 червня 2023.
  • Інтернет-версія енциклопедії [ 9 лютого 2014 у Wayback Machine.] (фр.)


image Це незавершена стаття про енциклопедії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Enciklope diya abo Tluma chnij slovni k nau k miste ctv i reme sel fr Encyclopedie ou Dictionnaire raisonne des sciences des arts et des metiers francuzka enciklopedichna pracya epohi Prosvitnictva napisana mizh 1751 ta 1772 rokami pid kerivnictvom Didro ta D Alambera Titulna storinka pershogo tomu enciklopediyi Anatomichna tablicya Shematichne zobrazhennya sfer lyudskogo znannya z pershogo tomu enciklopediyi Kamera obskura Enciklopediya mala velike znachennya dlya rozvitku ta poshirennya idej Prosvitnictva u Yevropi Krim togo Enciklopediya sluzhila dovidnikom i korotkim kerivnictvom z usih isnuyuchih na toj moment tehnologij opisuyuchi instrumenti j sposobi yihnogo zastosuvannya Korotkij opisPershe vidannya Enciklopediyi malo tirazh 4250 primirnikiv Vona skladalasya z 17 tomiv tekstu j 11 tomiv ilyustracij 71818 statej Statti Enciklopediyi pisali providni misliteli XVIII go stolittya Volter Russo Montesk ye Najbilshij osobistij vnesok nalezhit Luyi de Zhokuru Sered vidatnih lyudej prichetnih do yiyi napisannya buli G L d Alamber redaktor matematika nauka filosofiya religiya E B Kondilyak filosofiya Dobanton prirodna istoriya Deni Didro golovnij redaktor ekonomika mehanika filosofiya politika religiya P Golbah himiya i mineralogiya politika i religiya Luyi de Zhokur ekonomika literatura medicina politika Sh L Montesk ye chastina statti pro smak Fransua Kene statti selyani ta zlaki Ann Rober Zhak Tyurgo ekonomika etimologiya filosofiya fizika Volter istoriya literatura filosofiya Zh Zh Russo muzika politichna teoriya Marmontel literatura Sover Fransua Moran medicina hirurgiya Fransua Veron Dyuverzhe de Forbone politichna ekonomiya finansi Tvorci Enciklopediyi bachili v nij instrument za dopomogoyu yakogo voni znishat zaboboni nadayuchi dostup do znan lyudstva Vidannya bulo kvintesenciyeyu dumok Prosvitnictva Enciklopediya zaznala zhorstkoyi kritiki v osnovnomu cherez ton v yakomu vona obgovoryuvala religiyu Enciklopediyu zvinuvachuvali v tomu sho vona zavdaye shkodi religiyi i suspilnij morali yiyi vidannya neodnorazovo pripinyalosya Enciklopediya vislovlyuvalasya na korist protestantizmu i oskarzhuvala katolicki dogmi Bilshe togo v nij religiya rozglyadalasya yak gilka filosofiyi a ne yak ostannye slovo v nauci j morali Zastupnictvo vplivovih prihilnikiv v tomu chisli markizi de Pompadur dopomoglo zavershiti robotu U 1775 roci prava na vidannya perejshli do fr Vin vipustiv p yat tomiv dodatkovih materialiv i dvotomnij indeks Deyaki fahivci vklyuchayut ci tomi v pershe vidannya tozh takim chinom Enciklopediya narahovuye 35 tomiv hocha ostanni ne buli napisani vidomimi avtorami Z 1782 po 1832 rik Pankuk i jogo poslidovniki rozshirili Enciklopediyu do 166 tomiv Todi vona oderzhala nazvu Encyclopedie methodique Cya velichezna za chasom ta obsyagom robota zajnyala 2250 uchasnikiv avtoriv Encyclopedie reprezentuvala todishnyu shemu rozpodilu lyudskih znan Tri golovni gilki Pam yat istoriya Rozum filosofiya i Uyava Poeziya Teologiya sho harakterno roztashovuyetsya v gilci Filosofiya Do togo zh religiya roztashovana vsogo za dekilka punktiv vid Vorozhbi i Chornoyi magiyi ZnachennyaRol Enciklopediyi yak intelektualnogo pidgruntya francuzkoyi revolyuciyi nezaperechna Enciklopediya Britanika v 1911 roci pishe Ne isnuvalo nikoli enciklopediyi politichna vazhlivist yakoyi bula b tak velika tak samo yak i enciklopediyi yaka zajnyala b take chilne misce v zhitti suspilstva istoriyi ta literaturi svogo stolittya Vona ne tilki davala informaciyu ale nav yazuvala dumku Z chasom enciklopediyi nabuli poshirennya v usih krayinah U 1772 r pochala vihoditi Britanika v Edinburzi a z pochatku XIX stolittya enciklopediyi vihodyat u Nimechchini Ispaniyi Rosiyi Usi voni vrahovuvali dosvid pershoyi enciklopediyi Enciklopediya mala za toj chas dosit shiroke poshirennya Na pochatku vihodila za peredplatoyu U pershij raz vidguknulosya bilshe 2000 peredplatnikiv Vona vihodila nakladom 4 250 primirnikiv u XVIII stolitti naklad knig ridko perevishuvav 1 500 primirnikiv Vona kilka raziv perevidavalasya zokrema v Lucci 1758 1776 Zhenevi 1778 1779 Lozanni 1778 1781 u bagatoh krayinah z yavilisya povni ta chastkovi perekladi statej originalnogo vidannya Pro Ukrayinu na storinkah Enciklopediyi Enciklopediya maye zgadki pro Ukrayinu zokrema v nij vmisheno statti pro ukrayinski mista veliki richki Ye takozh okrema stattya Ukraine mizh tim u statti Ukrayina ta enciklopediyi v cilomu zgaduyetsya j Rosiya yaku shopravda imenovano Moskoviyeyu Moscovie Bilshist statej pov yazanih z ukrayinskoyu tematikoyu pidgotuvav Luyi de Zhokur Otzhe Enciklopediya ye odnim iz tih zahidnoyevropejskih pismovih dzherel sho zasvidchuyut isnuvannya u 18 st topomima Ukrayina ta krayini sho cim terminom poznachayetsya a takozh istorichnoyi nazvi Rosiyi Moskoviyi LiteraturaEncyclopedie ou dictionnaire raisonne des sciences des arts et des metiers t 1 et 2 Articles choisis Editions Flammarion 1993 ISBN 2 08 070426 5 Denis Diderot Encyclopedie articles Ame Beau Certitude Droit naturel Editions Nathan ISBN 2 09 182524 7 Robert Darnton L Aventure de l Encyclopedie Perrin 1982 Francois Moureau Le Roman vrai de l Encyclopedie Gallimard Decouverte 1990 2001 Jacques Proust Diderot et l Encyclopedie Paris 1962 Richard N Schwab Inventory of Diderot s Encyclopedie Oxford The Voltaire Foundation 1971 1984 Jean de Viguerie Histoire et dictionnaire du temps des Lumieres Laffont Collection Bouquins 1995 Frank A Kafker The recruitment of the Encyclopedists In Eighteenth Century Studies Vol 6 No 4 Summer 1973 pp 452 461 Kathleen Hardesty Doig The Supplement to the Encyclopedie Springer 1977 ISBN 978 90 247 1965 5 John Morley Diderot and the Encyclopaedists London MacMillan amp Co 1886 Recense dans Morley s Diderot In The New York Times 18 April 1886 2 Societe Diderot Recherches sur Diderot et sur l Encyclopedie 1986 ISSN e version 1955 2416 Marie Leca Tsiomis Ecrire l Encyclopedie Diderot de l usage des dictionnaires a la grammaire philosophique Oxford Voltaire Foundation SVEC 1999 Div takozh21000 Enciklopediya asteroyid nazvanij na chest ciyeyi praci PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Encyclopedie Logotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv Enciklopediya Zheleznyak Mikola Ishenko Oleksandr 2023 Ukrayina v Enciklopediyi D Didro i Zh D alambera 18 st HIII Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik Dialog der Sprachen Dialog der Kulturen Die Ukraine aus globaler Sicht Reihe Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik UB University of Munich 3 6 November 2022 Uk doi 10 5281 zenodo 7599845 Procitovano 9 chervnya 2023 Internet versiya enciklopediyi 9 lyutogo 2014 u Wayback Machine fr Ce nezavershena stattya pro enciklopediyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ