Кориліс філіппінський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Loriculus philippensis (P.L.S. Müller, 1776) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кори́ліс філіппінський (Loriculus philippensis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Філіппін. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха становить 14 см, вага 32-40 г. Забарвлення переважно зелене, деякі частини тіла, в залежності від підвиду, можуть бути червоними, оранжевими, жовтими і синіми. Хвіст короткий, округлий. Лоб червоний. Виду притаманний статевий диморфізм: лише у самців є червоні плямі на підборідді та на грудях. Очі темно-карі, дзьоб червоний, лапи оранжеві. У представників підвиду L. p. bonapartei дзьоби чорні, а лапи сірі. Молоді птахи подібні до самиць, червоні плями на їх головах менші, а їх дзьоби світліші.
Підвиди
Виділяють десять підвидів:
- L. p. philippensis (Müller, PLS, 1776) — острів Лусон і сусідні острови;
- L. p. mindorensis Steere, 1890 — острів Міндоро;
- L. p. bournsi McGregor, 1905 — острів Сібуян;
- L. p. regulus Souancé, 1856 — острови Гуймарас, Негрос, [en], Таблас, Масбате, Панай і Ромблон;
- †L. p. chrysonotus Sclater, PL, 1872 — острів Себу;
- L. p. worcesteri Steere, 1890 — острови Самар, Лейте і Бохоль;
- L. p. siquijorensis Steere, 1890 — острів Сікіхор;
- L. p. apicalis Souancé, 1856 — острови Мінданао, Дінагат, [en], Базоль і [en];
- L. p. dohertyi Hartert, E, 1906 — острів Басілан;
- L. p. bonapartei Souancé, 1856 — архіпелаг Сулу.
Камігвінського кориліса, описаного в 2006 році, деякі дослідники вважають підвидом філіппінського кориліса. Водночас деякі дослідники виділяють підвид L. p. bonapartei в окремий вид Loriculus bonapartei
Поширення і екологія
Філіппінські кориліси поширені на більшості островів Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в чагарникових заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1250 м над рівнем моря.
Поведінка
Філіппінські кориліси зустрічаються поодинці, парами, або невеликими зграйками. Живляться нектаром, квітками, а також соковитими плодами, зокрема плодами фікусів. Шукають їжу в кронах дерев або в середньому ярусі лісу. Сезон розмноження триває з березня по травень. Гніздяться в дуплах дерев. Філіппінські кориліси є одними з небагатьох видів папуг, що встелюють дупло пухом. У птахів. що утримували в неволі, кладка складалася з 3 яєць розміром 18,7х16,4 мм. Інкубаційний період становить 20 днів. Пташенята покриваються пір'ям на 35 день.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Загалом це досить поширений вид птахів. Однак деякі підвиди філіппінського кориліса знаходяться під загрозою зникнення. Підвид L. p. chrysonotus вважається вимерлим. Також, імовірно, вимер підвид L. p. siquijorensis. Філіппінським корилісам загрожує незаконний вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Підвиди
- Філіппінський кориліс (підвид L. p. regulus)
- Філіппінський кориліс (підвид L. p. bonapartei)
- Філіппінський кориліс (підвид L. p. chrysonotus)
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- Arndt, Thomas (2006). (PDF). BirdingASIA. 5: 55—58. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2009.
- (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by . Princeton University Press. с. plate 46. ISBN .
- Collar N (1997) "Family Psittacidae (Parrots)" in Handbook of the Birds of the World Volume 4; Sandgrouse to Cuckoos (eds del Hoyo J, Elliott A, Sargatal J) Lynx Edicions:Barcelona. P. 405
- Forshaw, Joseph M.; Cooper, William T. (1981). Parrots of the World (вид. corrected second). David & Charles, Newton Abbot, London. с. 326—27. ISBN .
Посилання
- Loriculus philippensis — xeno-canto.org [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Oriental Bird Images: Philippine Hanging Parrot [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] Selected photos
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korilis filippinskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Psittaculidae Rid Korilis Loriculus Vid Korilis filipinskij Binomialna nazva Loriculus philippensis P L S Muller 1776 Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Loriculus philippensis Vikividi Loriculus philippensis EOL 1177937 ITIS 177636 MSOP 22685376 NCBI 678571 Kori lis filippinskij Loriculus philippensis vid papugopodibnih ptahiv rodini Psittaculidae Endemik Filippin Vidilyayut nizku pidvidiv OpisDovzhina ptaha stanovit 14 sm vaga 32 40 g Zabarvlennya perevazhno zelene deyaki chastini tila v zalezhnosti vid pidvidu mozhut buti chervonimi oranzhevimi zhovtimi i sinimi Hvist korotkij okruglij Lob chervonij Vidu pritamannij statevij dimorfizm lishe u samciv ye chervoni plyami na pidboriddi ta na grudyah Ochi temno kari dzob chervonij lapi oranzhevi U predstavnikiv pidvidu L p bonapartei dzobi chorni a lapi siri Molodi ptahi podibni do samic chervoni plyami na yih golovah menshi a yih dzobi svitlishi PidvidiVidilyayut desyat pidvidiv L p philippensis Muller PLS 1776 ostriv Luson i susidni ostrovi L p mindorensis Steere 1890 ostriv Mindoro L p bournsi McGregor 1905 ostriv Sibuyan L p regulus Souance 1856 ostrovi Gujmaras Negros en Tablas Masbate Panaj i Romblon L p chrysonotus Sclater PL 1872 ostriv Sebu L p worcesteri Steere 1890 ostrovi Samar Lejte i Bohol L p siquijorensis Steere 1890 ostriv Sikihor L p apicalis Souance 1856 ostrovi Mindanao Dinagat en Bazol i en L p dohertyi Hartert E 1906 ostriv Basilan L p bonapartei Souance 1856 arhipelag Sulu Kamigvinskogo korilisa opisanogo v 2006 roci deyaki doslidniki vvazhayut pidvidom filippinskogo korilisa Vodnochas deyaki doslidniki vidilyayut pidvid L p bonapartei v okremij vid Loriculus bonaparteiPoshirennya i ekologiyaFilippinski korilisi poshireni na bilshosti ostroviv Filippinskogo arhipelagu Voni zhivut u vologih rivninnih i girskih tropichnih lisah v chagarnikovih zarostyah i na plantaciyah Zustrichayutsya na visoti do 1250 m nad rivnem morya PovedinkaFilippinski korilisi zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi zgrajkami Zhivlyatsya nektarom kvitkami a takozh sokovitimi plodami zokrema plodami fikusiv Shukayut yizhu v kronah derev abo v serednomu yarusi lisu Sezon rozmnozhennya trivaye z bereznya po traven Gnizdyatsya v duplah derev Filippinski korilisi ye odnimi z nebagatoh vidiv papug sho vstelyuyut duplo puhom U ptahiv sho utrimuvali v nevoli kladka skladalasya z 3 yayec rozmirom 18 7h16 4 mm Inkubacijnij period stanovit 20 dniv Ptashenyata pokrivayutsya pir yam na 35 den ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Zagalom ce dosit poshirenij vid ptahiv Odnak deyaki pidvidi filippinskogo korilisa znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya Pidvid L p chrysonotus vvazhayetsya vimerlim Takozh imovirno vimer pidvid L p siquijorensis Filippinskim korilisam zagrozhuye nezakonnij vilov z metoyu prodazhu na ptashinih rinkah PidvidiFilippinskij korilis pidvid L p regulus Filippinskij korilis pidvid L p bonapartei Filippinskij korilis pidvid L p chrysonotus PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2021 IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 Arndt Thomas 2006 PDF BirdingASIA 5 55 58 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2009 2006 Parrots of the World an Identification Guide Illustrated by Princeton University Press s plate 46 ISBN 0 691 09251 6 Collar N 1997 Family Psittacidae Parrots in Handbook of the Birds of the World Volume 4 Sandgrouse to Cuckoos eds del Hoyo J Elliott A Sargatal J Lynx Edicions Barcelona P 405 ISBN 84 87334 22 9 Forshaw Joseph M Cooper William T 1981 Parrots of the World vid corrected second David amp Charles Newton Abbot London s 326 27 ISBN 0 7153 7698 5 PosilannyaLoriculus philippensis xeno canto org 12 grudnya 2021 u Wayback Machine Oriental Bird Images Philippine Hanging Parrot 12 grudnya 2021 u Wayback Machine Selected photos Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi