Мунія світлоголова Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Мунія світлоголова

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Мунія (Lonchura)
Вид:	Мунія світлоголова

Біноміальна назва

Lonchura nevermanni
Stresemann, 1924

Посилання

Вікісховище:	Lonchura nevermanni
Віківиди:	Lonchura nevermanni
EOL:	1050418
ITIS:	560861
МСОП:	22719867
NCBI:	2025573

Му́нія світлоголова (Lonchura nevermanni) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Нової Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 11,5 см. Тім'я і скроні коричнювато-білі, пера на потилиці і шиї буруваті з білими краями, спина і крила чорнувато-бурі. Надхвістя і верхня покривні пера хвоста оранжево=охристі. Стернові пера коричневі з жовтувато-охристими краями. Горло, нижня частина живота, стегна і гузка чорні, решта нижньої частини тіла іржасто-коричнева. Очі темно-карі, дзьоб міцний, зверху сизий, знизу сірий, лапи сіруваті.

Поширення і екологія

Світлоголові мунії мешкають в регіоні ^[en] на півдні Нової Гвінеї. Вони живуть у вологих саванах, на луках і болотах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками. Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними літаючими комахами. Розмножуються протягом всього року, пік гніздування припадає на завершення сезону дощів. Гніздо кулеподібне, діаметром 15 см, робиться з стебел, листя і рослинних волокон. В кладці від 4 до 7 яєць. Інкубаційний період триває 12-13 днів. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні.

Примітки

BirdLife International (2016). Lonchura nevermanni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, .
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Lonchura nevermanni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.