Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дятел волохатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець дятла волохатого ласує смальцем | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Picus villosus Linnaeus, 1766
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Д́ятел волох́атий (Leuconotopicus villosus) є середньої величини північноамериканським дятлом. За оцінками, у 2003 році їх кількість складала понад дев'ять мільйонів особин. Дятел волохатий зазначається МСОП як вид з найменшим ризиком у Північній Америці. Деякі таксономічні органи, включаючи Американське орнітологічне товариство, продовжують розміщувати цей вид у роді Picoides, а інші - в Dryobates. , але фактично від 2015 за результатами хромосомних досліджень він поміщений в окремий рід Leuconotopicus.
Поширення
Волохатий дятел населяє зрілі широколистяні ліси на Багамах, у Канаді, Коста-Риці, Сальвадорі, Гватемалі, Гондурасі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Пуерто-Рико, на Сен-П'єр і Мікелоні, островах Теркс і Кайкос, а також у США. Пара дятлів звичайно видовбує в дереві дупло, куди самиця відкладає, в середньому, четверо білих яєць.
Опис
Дорослі в основному мають чорний верх і крила, з білою або буруватою спиною і білими плямами на крилах; горло і живіт варіюють від білого до коричневого, в залежності від підвиду. Дві білі смуги коло ока — одна над і одна під оком. У дятла волохатого чорний хвіст з білими зовнішніми перами. З нижньої сторони хвоста пера білі без смужок і плям. Дорослі самці мають одностайну або здвоєну червону пляму на потилиці; молоді самці мають червону або рідше помаранчево-червону відзнаку на тім'ї.
Розмірами в середньому близько 25 см у довжину з розмахом крил 38 см. За статистичними даними довжина тіла волохатого дятла 18-26 см, розмах крил 33-43 см і вага 40|-95 г. Він практично ідентичний оперенням до дрібнішого дятла пухнастого. Пухнастий має пропорційно коротший дзьоб відносно розміру голови, і за цією пропорцією, окрім розміру, голосу, найлегше розрізнити їх у природі. Ці два види, однак, не є близько споріднені, і останнім часом таксономічно їх розміщено в різних родах. Інший спосіб розрізнити два види - за наявністю чи відсутністю плям на білих перах хвоста (є в пухнастого і нема в волохатого). Їх зовнішнє схожість - вражаючий приклад конвергентної еволюції. Щодо причини цієї конвергенції, то були висунуті лише робочі гіпотези; в будь-якому випадку, через значну різницю в розмірах, екологічна конкуренція між двома видами є незначною.
Ці птахи є переважно тримаються і влітку, і взимку на одній території. Птахи з крайньої півночі ареалу можуть мігрувати дещо на південь; птахи в гірських районах можуть переходити на нижчі висоти.
Ці птахи харчуються на деревах, часто підважуючи або роздовбуючи кору, щоб дістатися до комах. Вони в основному їдять комах, а також фрукти, ягоди і горіхи, лише зрідка — також сік дерев. Вони є природним хижаком метелика Ostrinia nubilalis, який лише сільськогосподарській промисловості США завдає збитків більше 1 мільярда доларів щорічно в результаті втрат врожаю та витрат на боротьбу з шкідником. Буває також, що вони довбають дерев'яні віконні рами та дерев'яну обшивку хат, шукаючи комах.
Див. також
- Дятел пухнастий - менший, але дуже схожий вид.
Список літератури
- BirdLife International (2016). . The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22681166A92895449. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22681166A92895449.en. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 14 January 2018.
- Фесенко Г.В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг: Діонат, 2018. — С. 136.
- [[[:Шаблон:IUCNlink]] Leuconotopicus villosus]. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Процитовано 24 березня 2009.
- . avibase.bsc-eoc.org. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- (2003). The Sibley Field Guide to Birds of Eastern North America. Alfred A. Knopf, Inc. с. 249. ISBN .
- Bull, John; Farrand Jr, John (August 1994). National Audubon Society Field Guide to North American Birds:Eastern region (вид. 2nd). Chanticleer Press. с. 573. ISBN .
- Jackson, Jerome A., Henri R. Ouellet, & Bette J. Jackson (2002): Hairy Woodpecker (Picoides villosus), The Birds of North America Online (A. Poole, Ed.). Ithaca: Cornell Lab of Ornithology; Retrieved from the Birds of North America Online 2009-3-20 DOI:10.2173/bna.702 (registration required)
- [. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 6 березня 2019. Волохатий дятел//Все про птахів (англ.)]
- [. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 березня 2019. Дятел волохатий(англ.)]
- Weibel, Amy C. & Moore, William S. (2005): Plumage convergence in Picoides woodpeckers based on a molecular phylogeny, with emphasis on convergence in downy and hairy woodpeckers. Condor 107(4): 797–809. DOI:10.1650/7858.1 (HTML abstract)
- Moore, William S.; Weibel, Amy C. & Agius, Andrea (2006): Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biol. J. Linn. Soc. 87: 611–624. PDF fulltext [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- . www.ent.iastate.edu. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- . entnemdept.ufl.edu. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 13 листопада 2017.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyatel volohatij Samec dyatla volohatogo lasuye smalcem Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Leuconotopicus Vid L villosus Sinonimi Picus villosus Linnaeus 1766 Dryobates villosus Linnaeus 1766 Picoides villosus Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Leuconotopicus villosus ITIS 1145285 MSOP 22681166 NCBI 51356 D yatel voloh atij Leuconotopicus villosus ye serednoyi velichini pivnichnoamerikanskim dyatlom Za ocinkami u 2003 roci yih kilkist skladala ponad dev yat miljoniv osobin Dyatel volohatij zaznachayetsya MSOP yak vid z najmenshim rizikom u Pivnichnij Americi Deyaki taksonomichni organi vklyuchayuchi Amerikanske ornitologichne tovaristvo prodovzhuyut rozmishuvati cej vid u rodi Picoides a inshi v Dryobates ale faktichno vid 2015 za rezultatami hromosomnih doslidzhen vin pomishenij v okremij rid Leuconotopicus PoshirennyaVolohatij dyatel naselyaye zrili shirokolistyani lisi na Bagamah u Kanadi Kosta Rici Salvadori Gvatemali Gondurasi Meksici Nikaragua Panami Puerto Riko na Sen P yer i Mikeloni ostrovah Terks i Kajkos a takozh u SShA Para dyatliv zvichajno vidovbuye v derevi duplo kudi samicya vidkladaye v serednomu chetvero bilih yayec OpisSamicya ne maye chervonoyi vidznaki na golovi Dorosli v osnovnomu mayut chornij verh i krila z biloyu abo buruvatoyu spinoyu i bilimi plyamami na krilah gorlo i zhivit variyuyut vid bilogo do korichnevogo v zalezhnosti vid pidvidu Dvi bili smugi kolo oka odna nad i odna pid okom U dyatla volohatogo chornij hvist z bilimi zovnishnimi perami Z nizhnoyi storoni hvosta pera bili bez smuzhok i plyam Dorosli samci mayut odnostajnu abo zdvoyenu chervonu plyamu na potilici molodi samci mayut chervonu abo ridshe pomaranchevo chervonu vidznaku na tim yi Rozmirami v serednomu blizko 25 sm u dovzhinu z rozmahom kril 38 sm Za statistichnimi danimi dovzhina tila volohatogo dyatla 18 26 sm rozmah kril 33 43 sm i vaga 40 95 g Vin praktichno identichnij operennyam do dribnishogo dyatla puhnastogo Puhnastij maye proporcijno korotshij dzob vidnosno rozmiru golovi i za ciyeyu proporciyeyu okrim rozmiru golosu najlegshe rozrizniti yih u prirodi Ci dva vidi odnak ne ye blizko sporidneni i ostannim chasom taksonomichno yih rozmisheno v riznih rodah Inshij sposib rozrizniti dva vidi za nayavnistyu chi vidsutnistyu plyam na bilih perah hvosta ye v puhnastogo i nema v volohatogo Yih zovnishnye shozhist vrazhayuchij priklad konvergentnoyi evolyuciyi Shodo prichini ciyeyi konvergenciyi to buli visunuti lishe robochi gipotezi v bud yakomu vipadku cherez znachnu riznicyu v rozmirah ekologichna konkurenciya mizh dvoma vidami ye neznachnoyu Na perah vnutrishnoyi storoni hvosta nemaye temnih smug Ci ptahi ye perevazhno trimayutsya i vlitku i vzimku na odnij teritoriyi Ptahi z krajnoyi pivnochi arealu mozhut migruvati desho na pivden ptahi v girskih rajonah mozhut perehoditi na nizhchi visoti Ci ptahi harchuyutsya na derevah chasto pidvazhuyuchi abo rozdovbuyuchi koru shob distatisya do komah Voni v osnovnomu yidyat komah a takozh frukti yagodi i gorihi lishe zridka takozh sik derev Voni ye prirodnim hizhakom metelika Ostrinia nubilalis yakij lishe silskogospodarskij promislovosti SShA zavdaye zbitkiv bilshe 1 milyarda dolariv shorichno v rezultati vtrat vrozhayu ta vitrat na borotbu z shkidnikom Buvaye takozh sho voni dovbayut derev yani vikonni rami ta derev yanu obshivku hat shukayuchi komah Picoides villosus call source source Bird call of the hairy woodpecker Picoides villosus Pri problemah glyante v dovidku Div takozhDyatel puhnastij menshij ale duzhe shozhij vid Spisok literaturiBirdLife International 2016 The IUCN Red List of Threatened Species IUCN 2016 e T22681166A92895449 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22681166A92895449 en Arhiv originalu za 15 sichnya 2018 Procitovano 14 January 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig Dionat 2018 S 136 Shablon IUCNlink Leuconotopicus villosus International Union for Conservation of Nature and Natural Resources Procitovano 24 bereznya 2009 avibase bsc eoc org Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 6 listopada 2018 2003 The Sibley Field Guide to Birds of Eastern North America Alfred A Knopf Inc s 249 ISBN 0 679 45120 X Bull John Farrand Jr John August 1994 National Audubon Society Field Guide to North American Birds Eastern region vid 2nd Chanticleer Press s 573 ISBN 0 679 42852 6 Jackson Jerome A Henri R Ouellet amp Bette J Jackson 2002 Hairy Woodpecker Picoides villosus The Birds of North America Online A Poole Ed Ithaca Cornell Lab of Ornithology Retrieved from the Birds of North America Online 2009 3 20 DOI 10 2173 bna 702 registration required Arhiv originalu za 8 lyutogo 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 Volohatij dyatel Vse pro ptahiv angl Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 6 bereznya 2019 Dyatel volohatij angl Weibel Amy C amp Moore William S 2005 Plumage convergence in Picoides woodpeckers based on a molecular phylogeny with emphasis on convergence in downy and hairy woodpeckers Condor 107 4 797 809 DOI 10 1650 7858 1 HTML abstract Moore William S Weibel Amy C amp Agius Andrea 2006 Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis Picidae Picinae and related genera implies convergent evolution of plumage patterns Biol J Linn Soc 87 611 624 PDF fulltext 29 veresnya 2011 u Wayback Machine www ent iastate edu Arhiv originalu za 11 chervnya 2017 Procitovano 13 listopada 2017 entnemdept ufl edu Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 13 listopada 2017 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi