Журавель білий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Grus leucogeranus Pallas, 1773 | ||||||||||||||
Міграційні шляхи, місця гніздування і зимівлі | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Журавель білий, або стерх (лат. Grus leucogeranus) - вид журавлів, ендемік північних територій Росії. Стерхи знаходяться під загрозою зникнення і внесені в міжнародні списки Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи та конвенції з міжнародної торгівлі тваринами СІТЕС, а також Червоної книги Росії. В даний час чисельність якутської популяції виду (в дикій природі) оцінюється приблизно в 2900-3000 особин. Критична ситуація склалася з західносибірськими стерхами - їх в природі залишилося близько 20 особин.
Опис
Великий птах: висота близько 140 см, розмах крил 2,1-2,3 м, маса 5-8,6 кг. Пір'я в передній частині голови навколо очей і дзьоба відсутнє, шкіра в цьому місці у дорослих птахів забарвлена в яскраво-червоний колір. Рогівка очей червона або блідо-жовта. Дзьоб довгий (найдовший серед всіх журавлів), червоний, на кінці пилкоподібно зазубрений. Оперення більшої частини тіла біле, за винятком чорних махових пір'їн першого порядку на крилах. Ноги довгі, червонувато-рожеві. У молодих стерхів передня частина голови блідо-жовта; оперення коричнево-руде, з блідими плямами на шиї і підборідді. Зрідка зустрічаються білі молоді стерхи з рудими плямами на спині, шиї і з боків. Очі у пташенят перші півроку блакитні, потім жовтіють.
Статевий диморфізм (видимі відмінності між самцями і самками) майже не виражені, хоча самці злегка крупніші за самок і мають більш довгий дзьоб. Підвидів не утворює.
Спосіб життя
Серед всіх журавлів стерхи вирізняються найбільшою вимогливістю до умов проживання, що робить збереження цього виду важкоздійснюваним завданням. Ці журавлі більш за інших пов'язані з водним способом життя, про що говорить їх довгий дзьоб і будова ніг, що дозволяє пересуватися по в'язкому ґрунту. Крім того, їх морфологія і поведінкові характеристики дещо відмінні від інших споріднених видів.
Голос стерхів помітно відрізняється від інших журавлів - чистий, високий, «срібний» протяжний звук.
Цурається людини; навіть при далекій її появі може покинути гніздо, що створює небезпеку легкої здобичі потомства для хижаків. Тому мисливцям, наприклад, заборонялося виходити на ті болота, де гніздиться стерх.
Харчування
Стерхи всеїдні і живляться як рослинною, так і тваринною їжею. Навесні і влітку раціон включає в себе дрібних гризунів, яйця інших птахів і пташенят, рибу, комах та інших безхребетних тварин, журавлину, підводні частини осоки і пухівки. Під час зимової міграції птиці вживають в основному рослинну їжу: багаті поживними речовинами кореневища і бульби водних рослин. На відміну від інших журавлів, стерхи ніколи не шукають їжу на сільськогосподарських посівах.
Розмноження
До місця гніздування пара прибуває зазвичай в кінці травня. Як і у інших видів журавлів, пара відзначає своє поєднання спільним характерним співом, який зазвичай видається з закинутою головою і являє собою низку складних протяжних мелодійних звуків. При цьому самець завжди розправляє крила, а самка тримає їх складеними. Крім того, дійство супроводжується характерними танцями самця і самки, які включають в себе підстрибування, лопотіння крилами, підкидання гілочок і нахили. Хоча танці найбільше асоціюються з залицянням, вважається, що вони є звичайним проявом поведінки журавлів і можуть грати роль заспокійливого фактора при агресії, зняття напруги або посилення подружнього зв'язку.
Гніздо влаштовується в болотистій або сильно зволоженій місцевості тундри або тайги, при цьому перевага віддається важкодоступній великій території з достатком прісної води. Будується гніздо прямо у воді з глибиною 30-40 см і підноситься над нею на висоті 12-15 см. В якості будівельного матеріалу для гнізда використовується осока або інша трава, яка складається купою, добре утрамбовується, а зверху робиться невелике заглиблення. Будують гніздо разом самець і самка.
Самка зазвичай відкладає 2 сірих з темними цятками яйця масою близько 215 г з проміжком в 2 дні, хоча в несприятливий рік кладка може складатися тільки з одного яйця. Кладка відбувається в кінці травня — середині червня, інкубаційний період триває близько 29 днів. Насиджують обоє батьків, проте самка проводить в гнізді більшу частину часу. Основна робота з охорони гнізда лягає на самця.
Виживає, як правило, тільки одне пташеня, так як між двома пташенятами виникає конкуренція за виживання, яка зазвичай закінчується загибеллю одного з них. Повне оперення пташенят настає через приблизно 70-75 днів.
Згадування в літературі
«Білий журавель, якщо підійти до нього занадто близько, може стати небезпечним, оскільки боячись нападу, здатний завдати своїм дзьобом смертельних ран.»
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Джемс Э. Рассказ о похищении и приключениях Джона Теннера (переводчика на службе США в Со-Сент-Мари) в течение тридцатилетнего пребывания среди индейцев в глубине Северной Америки. — М.: Иностранная литература, 1963. — С. 258 (рос.)
Література
- Птицы СССР. Курообразные, Журавлеобразные / В.Д. Ильичев, В.Е. Флинт. — Л : Наука, 1987. — 528 с. (рос.)
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravel bilijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Rid Zhuravel Grus Vid Zhuravel bilijBinomialna nazvaGrus leucogeranus Pallas 1773Migracijni shlyahi miscya gnizduvannya i zimivliPosilannyaITIS 176185NCBI 40819Fossilworks 373081 Zhuravel bilij abo sterh lat Grus leucogeranus vid zhuravliv endemik pivnichnih teritorij Rosiyi Sterhi znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya i vneseni v mizhnarodni spiski Chervonoyi knigi Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi ta konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli tvarinami SITES a takozh Chervonoyi knigi Rosiyi V danij chas chiselnist yakutskoyi populyaciyi vidu v dikij prirodi ocinyuyetsya priblizno v 2900 3000 osobin Kritichna situaciya sklalasya z zahidnosibirskimi sterhami yih v prirodi zalishilosya blizko 20 osobin OpisVelikij ptah visota blizko 140 sm rozmah kril 2 1 2 3 m masa 5 8 6 kg Pir ya v perednij chastini golovi navkolo ochej i dzoba vidsutnye shkira v comu misci u doroslih ptahiv zabarvlena v yaskravo chervonij kolir Rogivka ochej chervona abo blido zhovta Dzob dovgij najdovshij sered vsih zhuravliv chervonij na kinci pilkopodibno zazubrenij Operennya bilshoyi chastini tila bile za vinyatkom chornih mahovih pir yin pershogo poryadku na krilah Nogi dovgi chervonuvato rozhevi U molodih sterhiv perednya chastina golovi blido zhovta operennya korichnevo rude z blidimi plyamami na shiyi i pidboriddi Zridka zustrichayutsya bili molodi sterhi z rudimi plyamami na spini shiyi i z bokiv Ochi u ptashenyat pershi pivroku blakitni potim zhovtiyut Statevij dimorfizm vidimi vidminnosti mizh samcyami i samkami majzhe ne virazheni hocha samci zlegka krupnishi za samok i mayut bilsh dovgij dzob Pidvidiv ne utvoryuye Sposib zhittyaSered vsih zhuravliv sterhi viriznyayutsya najbilshoyu vimoglivistyu do umov prozhivannya sho robit zberezhennya cogo vidu vazhkozdijsnyuvanim zavdannyam Ci zhuravli bilsh za inshih pov yazani z vodnim sposobom zhittya pro sho govorit yih dovgij dzob i budova nig sho dozvolyaye peresuvatisya po v yazkomu gruntu Krim togo yih morfologiya i povedinkovi harakteristiki desho vidminni vid inshih sporidnenih vidiv Golos sterhiv pomitno vidriznyayetsya vid inshih zhuravliv chistij visokij sribnij protyazhnij zvuk Curayetsya lyudini navit pri dalekij yiyi poyavi mozhe pokinuti gnizdo sho stvoryuye nebezpeku legkoyi zdobichi potomstva dlya hizhakiv Tomu mislivcyam napriklad zaboronyalosya vihoditi na ti bolota de gnizditsya sterh HarchuvannyaSterhi vseyidni i zhivlyatsya yak roslinnoyu tak i tvarinnoyu yizheyu Navesni i vlitku racion vklyuchaye v sebe dribnih grizuniv yajcya inshih ptahiv i ptashenyat ribu komah ta inshih bezhrebetnih tvarin zhuravlinu pidvodni chastini osoki i puhivki Pid chas zimovoyi migraciyi ptici vzhivayut v osnovnomu roslinnu yizhu bagati pozhivnimi rechovinami korenevisha i bulbi vodnih roslin Na vidminu vid inshih zhuravliv sterhi nikoli ne shukayut yizhu na silskogospodarskih posivah RozmnozhennyaDo miscya gnizduvannya para pribuvaye zazvichaj v kinci travnya Yak i u inshih vidiv zhuravliv para vidznachaye svoye poyednannya spilnim harakternim spivom yakij zazvichaj vidayetsya z zakinutoyu golovoyu i yavlyaye soboyu nizku skladnih protyazhnih melodijnih zvukiv Pri comu samec zavzhdi rozpravlyaye krila a samka trimaye yih skladenimi Krim togo dijstvo suprovodzhuyetsya harakternimi tancyami samcya i samki yaki vklyuchayut v sebe pidstribuvannya lopotinnya krilami pidkidannya gilochok i nahili Hocha tanci najbilshe asociyuyutsya z zalicyannyam vvazhayetsya sho voni ye zvichajnim proyavom povedinki zhuravliv i mozhut grati rol zaspokijlivogo faktora pri agresiyi znyattya naprugi abo posilennya podruzhnogo zv yazku Gnizdo vlashtovuyetsya v bolotistij abo silno zvolozhenij miscevosti tundri abo tajgi pri comu perevaga viddayetsya vazhkodostupnij velikij teritoriyi z dostatkom prisnoyi vodi Buduyetsya gnizdo pryamo u vodi z glibinoyu 30 40 sm i pidnositsya nad neyu na visoti 12 15 sm V yakosti budivelnogo materialu dlya gnizda vikoristovuyetsya osoka abo insha trava yaka skladayetsya kupoyu dobre utrambovuyetsya a zverhu robitsya nevelike zagliblennya Buduyut gnizdo razom samec i samka Samka zazvichaj vidkladaye 2 sirih z temnimi cyatkami yajcya masoyu blizko 215 g z promizhkom v 2 dni hocha v nespriyatlivij rik kladka mozhe skladatisya tilki z odnogo yajcya Kladka vidbuvayetsya v kinci travnya seredini chervnya inkubacijnij period trivaye blizko 29 dniv Nasidzhuyut oboye batkiv prote samka provodit v gnizdi bilshu chastinu chasu Osnovna robota z ohoroni gnizda lyagaye na samcya Vizhivaye yak pravilo tilki odne ptashenya tak yak mizh dvoma ptashenyatami vinikaye konkurenciya za vizhivannya yaka zazvichaj zakinchuyetsya zagibellyu odnogo z nih Povne operennya ptashenyat nastaye cherez priblizno 70 75 dniv Zgaduvannya v literaturi Bilij zhuravel yaksho pidijti do nogo zanadto blizko mozhe stati nebezpechnim oskilki boyachis napadu zdatnij zavdati svoyim dzobom smertelnih ran PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Dzhems E Rasskaz o pohishenii i priklyucheniyah Dzhona Tennera perevodchika na sluzhbe SShA v So Sent Mari v techenie tridcatiletnego prebyvaniya sredi indejcev v glubine Severnoj Ameriki M Inostrannaya literatura 1963 S 258 ros LiteraturaPticy SSSR Kuroobraznye Zhuravleobraznye V D Ilichev V E Flint L Nauka 1987 528 s ros Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi