Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Садова чорна мураха | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Lasius niger | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Lasius niger (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Чорна садова мурашка (лат. Lasius niger) — вид з роду Lasius, підродини Formicinae. Вид дуже поширений і зустрічається по всій території Європи та в деяких частинах Північної Америки, Південної Америки, Азії та Австралазії. Європейський вид поділяється на два види; L. niger, який зустрічаються на відкритих місцях; і L. platythorax, який зустрічається в лісовій місцевості. Вид моногінний, тобто колонії містять лише одну королеву.
У колоніях Lasius niger зазвичай налічується від 4000 до 7000 робітників, але в окремих випадках їхня чисельність може досягати 40,000. Королева може жити до 29 років, що є найдовшою тривалістю життя серед еусоціальних комах. На ранніх стадіях заснування колонії в гнізді може бути дві-три матки. Вони будуть терпіти одна одну, поки не вилупляться перші робітники, потім, швидше за все, вони почнуть битися, поки в живих не залишиться тільки одна королева. У лабораторних умовах мурахи-робітники можуть прожити як мінімум 4 роки.
У колоніях Lasius niger можуть паразитувати тимчасові соціальні паразити групи , включаючи Lasius mixtus і .
Будова
Робітники мають довжину тіла 3–5 мм та глянцево-чорне забарвлення. Відомо, що робітники збільшуються в розмірах з поколіннями, коли колонія старіє.
Самці 3,5–4,5 мм завдовжки, мають тонке тіло з чорним забарвленням. Самці народжуються тільки коли наближається . Тіло відрізняється від робітників за формою, зовні нагадує осу. Мають крила довжиною 5-7 мм.
Матка 9 мм завдовжки, глянцево-чорного забарвлення з невеликими коричневими смужками на животі. Після спаровування матка відкидає свої крила і харчується м'язами крил протягом зими. Гніздиться під землею, зазвичай під камінням, а також у гнилій деревині та під корінням. Мурахи харчуються нектаром, падью, дрібними комахами, такими як личинки плодожерки яблуневої, фруктами, вирощують тлю, тарганів, жуків.
-
![image]()
Голова робітника -
![image]()
Тіло робітника -
![image]()
Голова матки -
![image]()
Голова самця
Життєвий цикл
Шлюбні польоти
Шлюбні польоти Lasius niger зазвичай відбуваються з червня по вересень по всьому ареалі виду; у Північній Америці польоти зазвичай відбуваються восени, тоді як у Європі вони зазвичай відбуваються протягом спекотних літніх місяців у липні та серпні. В польотах можуть брати участь тисячі крилатих самців та самок.
Після того, як королеви спаровуються, вони приземляються, відкидають свої крила та починають шукати підходяще місце для заснування колонії. Тим часом самці зазвичай живуть лише день або два після шлюбних польотів, після чого гинуть.
-
![image]()
Матка з крилами -
![image]()
Матка без крил -
![image]()
Мураха-робітник -
![image]()
Самець
Нове гніздо
Відкинувши свої крила, матка починає рухатися, щоб знайти вологу землю, а потім починає рити тунель. Після того, як тунель буде готовий, матка заблокує вхід і спуститься на його дно. Згодом вона викопає невелику камеру. Це буде клаустральна кімната нової колонії. Як правило, матка починає відкладати яйця відразу після будівництва камери, і яйця вилуплюються через 8–10 тижнів. Поки яйця не вилупляться і личинки не виростуть до зрілості, матка не їсть, покладаючись на білок м'язів її крил, який в цей час розщеплюється та перетравлюється. У деяких випадках матка може з'їсти власні яйця, для того щоб вижити.
Дозрівання мурах
Lasius niger, як і інші мурахи, має чотири стадії розвитку: яйце, личинка, лялечка і доросла особина. Королева відкладає крихітні білі ниркоподібні яйця з гладкою липкою поверхнею, завдяки якій робітники можуть переносити багато яєць водночас. Після вилуплення Lasius niger переходить до стадії личинки, схожої на крихітних червів. Личинок має годувати матка (або робочі у випадку вже створеної колонії); коли вони харчуються, то ростуть та линяють (загалом вони скидають свою шкіру 3 рази). З кожною линькою личинки відрощують гачкуваті волоски, завдяки яким їх можна переносити групами. Коли личинки Lasius niger досягають останньої линьки, вони, як правило, стають занадто великими, щоб носити їх як частину групи, тому вони переносяться по одному. Коли личинка достатньо виростає, то вона починає обертати навколо себе кокон. Щоб сприяти цьому процесу, матка (або робітники) можуть закопати личинку в землю, щоб вона могла спокійно крутити свій кокон і розпочати процес метаморфозу. Після завершення цього процесу Lasius niger виходить із кокона. На цій стадії мураха має біле забарвлення, але протягом години після народження вона міняє своє забарвлення і стає чорною.
Заснування колонії
Перші мурахи-робітники, які з'являються у колонії мають дуже малий розмір порівняно з наступними поколіннями. У цей момент робітники негайно починають розширювати гніздо та доглядати за маткою та личинками; з часом вони розчищають вхід у гніздо і починають добувати їжу на поверхні. Це критичний час для колонії, оскільки робітникам потрібно швидко збирати їжу, щоб підтримувати майбутній ріст і, зокрема, годувати голодну королеву, яка за цей час втратила приблизно 50 % своєї ваги. З цього моменту темп відкладення яєць значно збільшиться, і стане єдиною функцією матки у колонії. Наступні покоління робочих мурах стануть більшими, сильнішими та агресивнішими, оскільки вони будуть отримувати більше їжі на стадії личинки. За умови, що робітники зможуть регулярно добувати їжу, на цьому етапі населення колонії буде експоненціально зростати. Через кілька років, коли колонія добре закріпиться, матка відкладе яйця, з яких вилупляться інші матки та самці. Чорні мурахи часто будують великі гнізда з розгалуженими тунелями.
Будуючи свою колонію, мурахи структурують її так, щоб перешкоджати передачі різних зараз. Різні групи мурах всередині колонії розділені обмеженою кількістю сполучних тунелів, що забезпечує кращий захист для вразливих членів вулика, таких як личинки та лялечки, а також матка. Крім того, було помічено, що окремі заражені мурахи проводять більше часу, шукаючи їжу за межами мурашника, вибираючись далі, ніж інші мурахи, і всіляк обмежують свою взаємодію з іншими мурахами.
Примітки
- Klotz, John H. (2008). Urban Ants of North America and Europe: Identification, Biology, and Management. Cornell University Press. с. 39—44. ISBN .
- Higher expression of somatic repair genes in long-lived ant queens than workers. Aging. 8 (9): 1940—1951. 2016. doi:10.18632/aging.101027. PMC 5076446. PMID 27617474.
- Kramer, Boris H.; Schaible, Ralf; Scheuerlein, Alexander (December 2016). Worker lifespan is an adaptive trait during colony establishment in the long-lived ant Lasius niger. Experimental Gerontology. 85: 18—23. doi:10.1016/j.exger.2016.09.008. PMID 27620822.
- Czaczkes, T. J. (2017). unpublished data.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 14 серпня 2010.
- Gitig, Diana (26 листопада 2018). Sick ants stay away from the kids. Ars Technica. Процитовано 27 листопада 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadova chorna murahaLasius nigerBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina MurahiRid LasiusVid Chorna sadova murashkaBinomialna nazvaLasius niger Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Lasius nigerVikividi Lasius nigerEOL 462602ITIS 577031NCBI 67767 Chorna sadova murashka lat Lasius niger vid z rodu Lasius pidrodini Formicinae Vid duzhe poshirenij i zustrichayetsya po vsij teritoriyi Yevropi ta v deyakih chastinah Pivnichnoyi Ameriki Pivdennoyi Ameriki Aziyi ta Avstralaziyi Yevropejskij vid podilyayetsya na dva vidi L niger yakij zustrichayutsya na vidkritih miscyah i L platythorax yakij zustrichayetsya v lisovij miscevosti Vid monoginnij tobto koloniyi mistyat lishe odnu korolevu U koloniyah Lasius niger zazvichaj nalichuyetsya vid 4000 do 7000 robitnikiv ale v okremih vipadkah yihnya chiselnist mozhe dosyagati 40 000 Koroleva mozhe zhiti do 29 rokiv sho ye najdovshoyu trivalistyu zhittya sered eusocialnih komah Na rannih stadiyah zasnuvannya koloniyi v gnizdi mozhe buti dvi tri matki Voni budut terpiti odna odnu poki ne viluplyatsya pershi robitniki potim shvidshe za vse voni pochnut bitisya poki v zhivih ne zalishitsya tilki odna koroleva U laboratornih umovah murahi robitniki mozhut prozhiti yak minimum 4 roki U koloniyah Lasius niger mozhut parazituvati timchasovi socialni paraziti grupi vklyuchayuchi Lasius mixtus i BudovaRobitniki mayut dovzhinu tila 3 5 mm ta glyancevo chorne zabarvlennya Vidomo sho robitniki zbilshuyutsya v rozmirah z pokolinnyami koli koloniya stariye Samci 3 5 4 5 mm zavdovzhki mayut tonke tilo z chornim zabarvlennyam Samci narodzhuyutsya tilki koli nablizhayetsya Tilo vidriznyayetsya vid robitnikiv za formoyu zovni nagaduye osu Mayut krila dovzhinoyu 5 7 mm Matka 9 mm zavdovzhki glyancevo chornogo zabarvlennya z nevelikimi korichnevimi smuzhkami na zhivoti Pislya sparovuvannya matka vidkidaye svoyi krila i harchuyetsya m yazami kril protyagom zimi Gnizditsya pid zemleyu zazvichaj pid kaminnyam a takozh u gnilij derevini ta pid korinnyam Murahi harchuyutsya nektarom padyu dribnimi komahami takimi yak lichinki plodozherki yablunevoyi fruktami viroshuyut tlyu targaniv zhukiv Golova robitnika Tilo robitnika Golova matki Golova samcyaZhittyevij ciklShlyubni poloti Shlyubni poloti Lasius niger zazvichaj vidbuvayutsya z chervnya po veresen po vsomu areali vidu u Pivnichnij Americi poloti zazvichaj vidbuvayutsya voseni todi yak u Yevropi voni zazvichaj vidbuvayutsya protyagom spekotnih litnih misyaciv u lipni ta serpni V polotah mozhut brati uchast tisyachi krilatih samciv ta samok Pislya togo yak korolevi sparovuyutsya voni prizemlyayutsya vidkidayut svoyi krila ta pochinayut shukati pidhodyashe misce dlya zasnuvannya koloniyi Tim chasom samci zazvichaj zhivut lishe den abo dva pislya shlyubnih polotiv pislya chogo ginut Matka z krilami Matka bez kril Muraha robitnik SamecNove gnizdo Vidkinuvshi svoyi krila matka pochinaye ruhatisya shob znajti vologu zemlyu a potim pochinaye riti tunel Pislya togo yak tunel bude gotovij matka zablokuye vhid i spustitsya na jogo dno Zgodom vona vikopaye neveliku kameru Ce bude klaustralna kimnata novoyi koloniyi Yak pravilo matka pochinaye vidkladati yajcya vidrazu pislya budivnictva kameri i yajcya viluplyuyutsya cherez 8 10 tizhniv Poki yajcya ne viluplyatsya i lichinki ne virostut do zrilosti matka ne yist pokladayuchis na bilok m yaziv yiyi kril yakij v cej chas rozsheplyuyetsya ta peretravlyuyetsya U deyakih vipadkah matka mozhe z yisti vlasni yajcya dlya togo shob vizhiti Dozrivannya murah Lichinki v gnizdi Lasius niger Lasius niger yak i inshi murahi maye chotiri stadiyi rozvitku yajce lichinka lyalechka i dorosla osobina Koroleva vidkladaye krihitni bili nirkopodibni yajcya z gladkoyu lipkoyu poverhneyu zavdyaki yakij robitniki mozhut perenositi bagato yayec vodnochas Pislya viluplennya Lasius niger perehodit do stadiyi lichinki shozhoyi na krihitnih cherviv Lichinok maye goduvati matka abo robochi u vipadku vzhe stvorenoyi koloniyi koli voni harchuyutsya to rostut ta linyayut zagalom voni skidayut svoyu shkiru 3 razi Z kozhnoyu linkoyu lichinki vidroshuyut gachkuvati voloski zavdyaki yakim yih mozhna perenositi grupami Koli lichinki Lasius niger dosyagayut ostannoyi linki voni yak pravilo stayut zanadto velikimi shob nositi yih yak chastinu grupi tomu voni perenosyatsya po odnomu Koli lichinka dostatno virostaye to vona pochinaye obertati navkolo sebe kokon Shob spriyati comu procesu matka abo robitniki mozhut zakopati lichinku v zemlyu shob vona mogla spokijno krutiti svij kokon i rozpochati proces metamorfozu Pislya zavershennya cogo procesu Lasius niger vihodit iz kokona Na cij stadiyi muraha maye bile zabarvlennya ale protyagom godini pislya narodzhennya vona minyaye svoye zabarvlennya i staye chornoyu Zasnuvannya koloniyi Pershi murahi robitniki yaki z yavlyayutsya u koloniyi mayut duzhe malij rozmir porivnyano z nastupnimi pokolinnyami U cej moment robitniki negajno pochinayut rozshiryuvati gnizdo ta doglyadati za matkoyu ta lichinkami z chasom voni rozchishayut vhid u gnizdo i pochinayut dobuvati yizhu na poverhni Ce kritichnij chas dlya koloniyi oskilki robitnikam potribno shvidko zbirati yizhu shob pidtrimuvati majbutnij rist i zokrema goduvati golodnu korolevu yaka za cej chas vtratila priblizno 50 svoyeyi vagi Z cogo momentu temp vidkladennya yayec znachno zbilshitsya i stane yedinoyu funkciyeyu matki u koloniyi Nastupni pokolinnya robochih murah stanut bilshimi silnishimi ta agresivnishimi oskilki voni budut otrimuvati bilshe yizhi na stadiyi lichinki Za umovi sho robitniki zmozhut regulyarno dobuvati yizhu na comu etapi naselennya koloniyi bude eksponencialno zrostati Cherez kilka rokiv koli koloniya dobre zakripitsya matka vidklade yajcya z yakih viluplyatsya inshi matki ta samci Chorni murahi chasto buduyut veliki gnizda z rozgaluzhenimi tunelyami Buduyuchi svoyu koloniyu murahi strukturuyut yiyi tak shob pereshkodzhati peredachi riznih zaraz Rizni grupi murah vseredini koloniyi rozdileni obmezhenoyu kilkistyu spoluchnih tuneliv sho zabezpechuye krashij zahist dlya vrazlivih chleniv vulika takih yak lichinki ta lyalechki a takozh matka Krim togo bulo pomicheno sho okremi zarazheni murahi provodyat bilshe chasu shukayuchi yizhu za mezhami murashnika vibirayuchis dali nizh inshi murahi i vsilyak obmezhuyut svoyu vzayemodiyu z inshimi murahami PrimitkiKlotz John H 2008 Urban Ants of North America and Europe Identification Biology and Management Cornell University Press s 39 44 ISBN 978 0801474736 Higher expression of somatic repair genes in long lived ant queens than workers Aging 8 9 1940 1951 2016 doi 10 18632 aging 101027 PMC 5076446 PMID 27617474 Kramer Boris H Schaible Ralf Scheuerlein Alexander December 2016 Worker lifespan is an adaptive trait during colony establishment in the long lived ant Lasius niger Experimental Gerontology 85 18 23 doi 10 1016 j exger 2016 09 008 PMID 27620822 Czaczkes T J 2017 unpublished data Arhiv originalu za 24 veresnya 2010 Procitovano 14 serpnya 2010 Gitig Diana 26 listopada 2018 Sick ants stay away from the kids Ars Technica Procitovano 27 listopada 2018