Lasiopodomys | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Lasiopodomys — рід нориць родини Щурові (Arvicolidae) — Брандтові нориці.
Розміри середні, довжина тіла до 148 мм. Очі більші, ніж у інших нориць, за винятком представників роду Eolagurus. Верхньогубні вібриси помірно розвинені, щічні відсутні. Вушні раковини маленькі, досить густо опушені. Довжина хвоста в середньому близько 1/5 довжини тіла; він помірно опушений, а його кінцеве волосся може утворювати рихлий пензлик. Характерна укорочена і широка кисть (ширше тільки у лемінгів) і подовжена ступня. На кисті третій палець по довжині приблизно дорівнює четвертому, на стопі — третій довший від інших, а четвертий приблизно дорівнює другому. Перший палець на кисті з маленьким гострим кігтиком, на решті кігті багато довші половини пальців, гострі, слабо вигнуті. Долонні поверхні голі, з великими мозолями в основі пальців, підошовні — покриті негустим волоссям. Забарвлення спини від світло піщано-сірого до темно-бурого, нерізко відмежоване на боках від світло палевого або темно-сірого забарвлення черевної поверхні. Сезонне линяння добре виражене тільки у одного виду.
Зуби без коренів, з рясними відкладеннями зовнішнього цементу, з добре диференційованою по товщині емаллю і розділеними (крім середньої пари на нижньому М3) петлями жувальної поверхні.
Будова кісток кінцівок не вивчена.
Викопні рештки виявляються з початку плейстоцену в Забайкаллі і Північному Китаї. Будова жувальної поверхні корінних вказує на зв'язок з найбільш архаїчними формами полівок вимерлого роду .
Поширення: Південне Забайкалля, Північна Монголія, Корея, Західна і Північно-Західний Китай.
Населяють степові та лучні місцеперебування на рівнинах, у і горах внутрішніх частин Азії, в Монголії піднімаються до висоти 3000 м н.р.м.
Види
Рід включає 2 види. Відмінності між ними як в морфології, так і в способі життя не менші, ніж між підродами роду Microtus, і поділ описуваного роду на 2 підроди — Lasiopodomys s. str. і Lemmimicrotus Tokuda, 1941 навряд чи може викликати заперечення.
- (брандтова нориця) — пд. Сибір, Монголія, пн. Китай
- Lasiopodomys mandarinus (китайська нориця) — пд. Сибір, Монголія, Китай, Північна й Південна Кореї
Колишні члени роду:
- Stenocranius gregalis (вузькоголова нориця) — пн.-євр. Росія і Азія (Китай, Казахстан, Киргизстан, Монголія)
- — Сибір, Монголія
Література
- Musser G.G., M.D. Carleton. Superfamily Muroidea // Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference / Eds. D.E. Wilson and D.M. Reeder. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005. — Р. 894–1531.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lasiopodomys Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Nadryad Euarchontoglires Ryad Grizuni Rodentia Nadrodina Mishuvati Muroidea Rodina Shurovi Arvicolidae Pidrodina Polivkovi Arvicolinae Rid Lasiopodomys 1887 Vidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Lasiopodomys EOL 111253 ITIS 632601 NCBI 399233 Fossilworks 41795 Lasiopodomys rid noric rodini Shurovi Arvicolidae Brandtovi norici Rozmiri seredni dovzhina tila do 148 mm Ochi bilshi nizh u inshih noric za vinyatkom predstavnikiv rodu Eolagurus Verhnogubni vibrisi pomirno rozvineni shichni vidsutni Vushni rakovini malenki dosit gusto opusheni Dovzhina hvosta v serednomu blizko 1 5 dovzhini tila vin pomirno opushenij a jogo kinceve volossya mozhe utvoryuvati rihlij penzlik Harakterna ukorochena i shiroka kist shirshe tilki u lemingiv i podovzhena stupnya Na kisti tretij palec po dovzhini priblizno dorivnyuye chetvertomu na stopi tretij dovshij vid inshih a chetvertij priblizno dorivnyuye drugomu Pershij palec na kisti z malenkim gostrim kigtikom na reshti kigti bagato dovshi polovini palciv gostri slabo vignuti Dolonni poverhni goli z velikimi mozolyami v osnovi palciv pidoshovni pokriti negustim volossyam Zabarvlennya spini vid svitlo pishano sirogo do temno burogo nerizko vidmezhovane na bokah vid svitlo palevogo abo temno sirogo zabarvlennya cherevnoyi poverhni Sezonne linyannya dobre virazhene tilki u odnogo vidu Zubi bez koreniv z ryasnimi vidkladennyami zovnishnogo cementu z dobre diferencijovanoyu po tovshini emallyu i rozdilenimi krim serednoyi pari na nizhnomu M3 petlyami zhuvalnoyi poverhni Budova kistok kincivok ne vivchena Vikopni reshtki viyavlyayutsya z pochatku plejstocenu v Zabajkalli i Pivnichnomu Kitayi Budova zhuvalnoyi poverhni korinnih vkazuye na zv yazok z najbilsh arhayichnimi formami polivok vimerlogo rodu Poshirennya Pivdenne Zabajkallya Pivnichna Mongoliya Koreya Zahidna i Pivnichno Zahidnij Kitaj Naselyayut stepovi ta luchni misceperebuvannya na rivninah u i gorah vnutrishnih chastin Aziyi v Mongoliyi pidnimayutsya do visoti 3000 m n r m VidiRid vklyuchaye 2 vidi Vidminnosti mizh nimi yak v morfologiyi tak i v sposobi zhittya ne menshi nizh mizh pidrodami rodu Microtus i podil opisuvanogo rodu na 2 pidrodi Lasiopodomys s str i Lemmimicrotus Tokuda 1941 navryad chi mozhe viklikati zaperechennya brandtova noricya pd Sibir Mongoliya pn Kitaj Lasiopodomys mandarinus kitajska noricya pd Sibir Mongoliya Kitaj Pivnichna j Pivdenna Koreyi Kolishni chleni rodu Stenocranius gregalis vuzkogolova noricya pn yevr Rosiya i Aziya Kitaj Kazahstan Kirgizstan Mongoliya Sibir MongoliyaLiteraturaMusser G G M D Carleton Superfamily Muroidea Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference Eds D E Wilson and D M Reeder Baltimore Johns Hopkins University Press 2005 R 894 1531 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi