Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бернар Жермен Етьєн де ла Віль сюр Ілона де Ласепед фр Bernard Germain Étienne de Laville sur Illon comte de Lacépède 26

Lacepède

Lacepède

Бернар-Жермен-Етьєн де ла Віль-сюр-Ілона де Ласепед (*фр. Bernard Germain Étienne de Laville-sur-Illon, comte de Lacépède, 26 грудня 1756, Ажен —6 жовтня 1825, Епіне-сюр-Сен) — французький політичний діяч і науковець-іхтіолог часів правління Бурбонів та Бонапартів.

Бернар де ла Віль де Ласепед
фр. Bernard Germain de Lacépède
фр. Bernard-Germain de Lacépède
image
ПсевдоM. P. D. L. C.[1]
Народився26 грудня 1756(17561226)
Ажен
Помер6 жовтня 1825
Епіне-сюер-Сейн
·натуральна віспа
Країнаimage Франція[2]
Національністьфранцуз
Діяльністьполітик, зоолог, композитор, натураліст, іхтіолог, професор, письменник, орнітолог, герпетолог
Галузьіхтіологія
Знання мовфранцузька[3]
ЗакладПаризький університет
Членствоd, Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, d, масонство, Паризька медична академія, Баварська академія наук, d, Туринська академія наук[4] і d
Напрямоккласична музика
Жанропера
Титулграф
Посададепутат Національної асамблеї Франції, d, пер Франції[d], d, пер Франції[d], президент і президент
Конфесіякатолицтво
Рідде ла Віль
БатькоЖан-Жозеф Médard
Автографimage
Нагороди
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ласепед.
Систематик живої природи
image
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Lacépède».

image
Сторінка на Віківидах

Життєпис

Походив зі знатного роду де ла Віль. Син Жана-Жозефа Медарда де ла Віля. Народився у Ажені (Гієнь) у 1756 році. Рано втратив батьків. Успадкував від стрийка маєтності та титул графа де Ласепеда. Замолоду захопив натуральною історією, ставши шанувальником графа де Бюффона. Водночас навчився гарно грати на фортепіано та органі. 1778 року Бернар Ласепед стає масоном і увійшов до найбільшої масонсьої ложи «Дев'ять Сестер». У 1796 році став членом Інституту Франції. Своїми першими працями з натуральної історії 1781 року привернув увагу до себе Бюффона.

1785 року за рекомендацією Жорж-Луї де Бюффона і Луї Добантона призначено наглядачем (субдемонстратором) в природничо-історичному кабінеті королівського саду.

Після революції він став професором Національного музею природної історії. Водночас брав участь у реформуванні французького масонства. У 1791 році обирається депутатом Законодавчих зборів, обіймав посаду до 1792 року. 1791 року був віце-президентом Законодавчих зборів.

З утворення 1793 року якобинського уряду Ласепед залишив Париж, оскільку виступав критиком терору. Він сховався у містечку Левіль-сюр-Орж. 1795 року повертається до Парижу. Того ж року стає постійним секретарем Французької академії наук.

У 1799 році стає сенатором, незабаром отримує Орден Почесного легіону. У 1801 році обирається президентом сенату. 1803 року стає першим Великим канцлером ордену Почесного легіону. Водночас членом Руанської академії.

У 1804 році призначається імператором Наполеоном I державним міністром. Водночас з Келлерманом створив масонську ложу «Святий Наполеон». 1806 року членом Імператорського товариства. У 1807—1808 та 1811—1813 роках був головою Сенату імперії. 1808 року отримав від імператора земельний маєток, що давав дохід 25 тис. франків на рік та титул графа імперії. 1812 року обирається іноземним членом Королівської академії Швеції.

У 1814 році Людовик XVIII зробив Ласепеда пером Франції. Того ж року отримав перство від Наполеона I під час Ста днів, яке втратив 1815 року після повернення Бурбонів. У 1819 році отримав нове підтвердження перства (з титулом барона) від короля Людовика XVIII. При цьому був провідник очільник масовнства, членом Великої ложі Франції.

Він помер 1825 року в Епіне-сюр-Сені.

Наукова діяльність

Його доробок складає 11 томів. Серед них найважливішими є « Essai sur l’électricité naturelle et artificielle» («Есе про природну та штучну електроенергію», 1781 рік), «Physique générale et particulaire» («При основну і конкретну фізику» 1782—1784 роки); «Histoire quadrupedes ovipares et des serpents» («Історія яйцекладних чоториногих та змій», 1788—1789 роки) — продовження працю Бюффона «Histoire naturelle des reptiles»; «Histoire naturelle des paissons» («Історія природи риб», 1798—1805 роки, створена на основі колекції Філіберта Коммерсона); «Histoire des cétacés» («Історія китоподібних», 1804 рік). Класифікація Ласепеда була вельми недосконала, але роботи його відрізнялися ретельним описом видів.

Після смерті його вийшли «Філософію історії та населення Європи» (у 18 т, 1826 рік), з «Eloge» автора і «Les ages de la nature» (1830 рік).

Він написав також кілька романів, 2 опери (про «Омфала» 1777 року високої думки Крістоф Віллібальд Глюк), які опубліковано в збірці «Музична поетика» (у 2 т, 1781—1785 роки).

Пам'ять

  • Затока Ласепеда біля Південної Австралії
  • острови Ласепеда біля Західної Австралії
  • гекон з роду Фельзума —

Джерела

  • Ora Frishberg Saloman: Aspects of «Gluckian» operatic thought and practice in France. Ann Arbor 1984.
  • François Velde, " Armory of the French Hereditary Peerage (1814-30) " [archive], Lay Peers, sur www.heraldica.org, 27 septembre 2005
  • Stéphane Schmitt (2006). Aux origines de la biologie moderne. L'anatomie comparée d'Aristote à la théorie de l’évolution, Belin (Paris), collection Belin Sup Histoire des Sciences — Biologie : 464 p. ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернар де ла Віль де Ласепед

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bernar Zhermen Etyen de la Vil syur Ilona de Laseped fr Bernard Germain Etienne de Laville sur Illon comte de Lacepede 26 grudnya 1756 Azhen 6 zhovtnya 1825 Epine syur Sen francuzkij politichnij diyach i naukovec ihtiolog chasiv pravlinnya Burboniv ta Bonapartiv Bernar de la Vil de Lasepedfr Bernard Germain de Lacepede fr Bernard Germain de LacepedePsevdoM P D L C 1 Narodivsya26 grudnya 1756 17561226 AzhenPomer6 zhovtnya 1825 Epine syuer Sejn naturalna vispaKrayina Franciya 2 NacionalnistfrancuzDiyalnistpolitik zoolog kompozitor naturalist ihtiolog profesor pismennik ornitolog gerpetologGaluzihtiologiyaZnannya movfrancuzka 3 ZakladParizkij universitetChlenstvod Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk d masonstvo Parizka medichna akademiya Bavarska akademiya nauk d Turinska akademiya nauk 4 i dNapryamokklasichna muzikaZhanroperaTitulgrafPosadadeputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi d per Franciyi d d per Franciyi d prezident i prezidentKonfesiyakatolictvoRidde la VilBatkoZhan Zhozef MedardAvtografNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Laseped Sistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Lacepede Storinka na VikividahZhittyepisPohodiv zi znatnogo rodu de la Vil Sin Zhana Zhozefa Medarda de la Vilya Narodivsya u Azheni Giyen u 1756 roci Rano vtrativ batkiv Uspadkuvav vid strijka mayetnosti ta titul grafa de Lasepeda Zamolodu zahopiv naturalnoyu istoriyeyu stavshi shanuvalnikom grafa de Byuffona Vodnochas navchivsya garno grati na fortepiano ta organi 1778 roku Bernar Laseped staye masonom i uvijshov do najbilshoyi masonsoyi lozhi Dev yat Sester U 1796 roci stav chlenom Institutu Franciyi Svoyimi pershimi pracyami z naturalnoyi istoriyi 1781 roku privernuv uvagu do sebe Byuffona 1785 roku za rekomendaciyeyu Zhorzh Luyi de Byuffona i Luyi Dobantona priznacheno naglyadachem subdemonstratorom v prirodnicho istorichnomu kabineti korolivskogo sadu Pislya revolyuciyi vin stav profesorom Nacionalnogo muzeyu prirodnoyi istoriyi Vodnochas brav uchast u reformuvanni francuzkogo masonstva U 1791 roci obirayetsya deputatom Zakonodavchih zboriv obijmav posadu do 1792 roku 1791 roku buv vice prezidentom Zakonodavchih zboriv Z utvorennya 1793 roku yakobinskogo uryadu Laseped zalishiv Parizh oskilku vistupav kritikom teroru Vin shovavsya u mistechku Levil syur Orzh 1795 roku povertayetsya do Parizhu Togo zh roku staye postijnim sekretarem Francuzkoyi akademiyi nauk U 1799 roci staye senatorom nezabarom otrimuye Orden Pochesnogo legionu U 1801 roci obirayetsya prezidentom senatu 1803 roku staye pershim Velikim kanclerom ordenu Pochesnogo legionu Vodnochas chlenom Ruanskoyi akademiyi U 1804 roci priznachayetsya imperatorom Napoleonom I derzhavnim ministrom Vodnochas z Kellermanom stvoriv masonsku lozhu Svyatij Napoleon 1806 roku chlenom Imperatorskogo tovaristva U 1807 1808 ta 1811 1813 rokah buv golovoyu Senatu imperiyi 1808 roku otrimav vid imperatora zemelnij mayetok sho davav dohid 25 tis frankiv na rik ta titul grafa imperiyi 1812 roku obirayetsya inozemnim chlenom Korolivskoyi akademiyi Shveciyi U 1814 roci Lyudovik XVIII zrobiv Lasepeda perom Franciyi Togo zh roku otrimav perstvo vid Napoleona I pid chas Sta dniv yake vtrativ 1815 roku pislya povernennya Burboniv U 1819 roci otrimav nove pidtverdzhennya perstva z titulom barona vid korolya Lyudovika XVIII Pri comu buv providnik ochilnik masovnstva chlenom Velikoyi lozhi Franciyi Vin pomer 1825 roku v Epine syur Seni Naukova diyalnistJogo dorobok skladaye 11 tomiv Sered nih najvazhlivishimi ye Essai sur l electricite naturelle et artificielle Ese pro prirodnu ta shtuchnu elektroenergiyu 1781 rik Physique generale et particulaire Pri osnovnu i konkretnu fiziku 1782 1784 roki Histoire quadrupedes ovipares et des serpents Istoriya yajcekladnih chotorinogih ta zmij 1788 1789 roki prodovzhennya pracyu Byuffona Histoire naturelle des reptiles Histoire naturelle des paissons Istoriya prirodi rib 1798 1805 roki stvorena na osnovi kolekciyi Filiberta Kommersona Histoire des cetaces Istoriya kitopodibnih 1804 rik Klasifikaciya Lasepeda bula velmi nedoskonala ale roboti jogo vidriznyalisya retelnim opisom vidiv Pislya smerti jogo vijshli Filosofiyu istoriyi ta naselennya Yevropi u 18 t 1826 rik z Eloge avtora i Les ages de la nature 1830 rik Vin napisav takozh kilka romaniv 2 operi pro Omfala 1777 roku visokoyi dumki Kristof Villibald Glyuk yaki opublikovano v zbirci Muzichna poetika u 2 t 1781 1785 roki Pam yatZatoka Lasepeda bilya Pivdennoyi Avstraliyi ostrovi Lasepeda bilya Zahidnoyi Avstraliyi gekon z rodu Felzuma DzherelaOra Frishberg Saloman Aspects of Gluckian operatic thought and practice in France Ann Arbor 1984 Francois Velde Armory of the French Hereditary Peerage 1814 30 archive Lay Peers sur www heraldica org 27 septembre 2005 Stephane Schmitt 2006 Aux origines de la biologie moderne L anatomie comparee d Aristote a la theorie de l evolution Belin Paris collection Belin Sup Histoire des Sciences Biologie 464 p ISBN 2 7011 3511 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bernar de la Vil de LasepedPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 www accademiadellescienze it d Track Q107212659

Дата публікації:
Топ