Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конрад Цузе (нім. Konrad Zuse; 22 червня 1910, Берлін — 18 грудня 1995, Гюнфельд, біля Фульди) — німецький інженер, піонер комп'ютеробудування. Найвідоміший як розробник першого програмовного комп'ютера (1941) і першої мови програмування високого рівня (1945).
| Конрад Цузе | |
|---|---|
| Konrad Zuse | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Konrad Ernst Otto Zuse |
| Народився | 22 червня 1910[1][2][…] d, Німецька імперія[1] |
| Помер | 18 грудня 1995[5][6][…] (85 років) Гюнфельд, Фульда, Кассель, Гессен, Німеччина[5] |
| Поховання | d[7] |
| Країна |  Німеччина[8] |
| Національність | Німець |
| Діяльність | винахідник, бізнесмен, інформатик, інженер, інженер-будівельник |
| Alma mater | Берлінський технічний університет |
| Галузь | Інформатика |
| Заклад | Henschel-Werke[1] d[1] d[1][9] Siemens |
| Членство | Леопольдина d |
| Відомий завдяки: | Розробник комп'ютера Z3, Z4, розробник мови Планкалкюль |
| Діти | d |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
| Особ. сторінка | zuse.zib.de |
 Висловлювання у Вікіцитатах Конрад Цузе у Вікісховищі | |
Біографія
Дитинство
Конрад народився 22 липня 1910 в Берліні, в сім'ї Марії та Еміля Цузе. Крім нього в сім'ї була старшу на два роки за Конрада сестра - Лізелотта.
На другому році життя він з сім'єю переїхав до Браунсберга, в східній Пруссії (тепер Польща), де батько працював на пошті. Вони оселилися в будівлі поштового відділення напроти ратуші. В ній також жила багатодітна сім'я директора поштамту і разом з ними Конрад входив у сумнозвісну в Браунсберзі банду "Хлопці з пошти". Вони любили влаштовували всілякі жарти, наприклад коли якийсь гість піднімався сходами, раптово вимикали світло на сходовій клітці і спускали згори білу сорочку на вішалці. Деякі гості лякалися і тікали. Пізніше в [en].
Жарти зі сходами змусили Конрада вперше зустрітися з електротехнікою. Його однокласник в Гозієвій гімназії поміж уроками латини накреслив йому на стіні принципову схему [de].
В гімназію Конрад пішов коли йому виповнилося 9 років, і старався вчитись так аби не залишатись на наступний рік. Він був на два роки молодшим за однокласників і фізично слабшим, і часто був битим. Проте найбільшим страхом хлопця були уроки латини, яких було аж 8 на тиждень, і їх вчитель. Цузе згадує що в своєму житті, навіть під бомбами в Берліні він не переживав більшого страху ніж бути викликаним до дошки. Проте вчитель мав на дітей і корисний вплив. Коли він побачив що підручник латинської розмальований локомотивами і потягами, він звісно розлютився, але показав малюнки викладачу малювання.
Під час канікул відвідував дядька по матері в селі Круттіннен і й який мав млин на острові Волін. Цей млин часто зустрічається в художніх роботах Цузе.
В дев'ятому класі батька Цузе перевели на посаду в Гоєрсверду, де навчання було сучаснішим і ліберальнішим. Там він став відомим як "стрічковий велосипедист" (нім. Bändelfahrer), через те що купив такий кривий велосипед що не міг їздити на ньому без рук, як товариші. Його тягнуло вправо, тому він прив'язав до руля зліва мотузку і теж зміг їздити з руками в кишенях. Якось він також відкрив що у велосипеді була поламана двоступінчаста передача і відремонтував її використавши деталі з [de]
1930-1940 роки
У 30-х роках Цузе займався проектуванням літаків у компанії Henschel-Werke і йому доводилося виконувати величезні обсяги обчислень для визначення оптимальної конструкції крил. У той час існували тільки механічні калькулятори з десятковою системою числення, і Цузе зацікавила проблема автоматизації всього процесу обчислень, тому що він змушений був виконувати безліч одноманітних рутинних розрахунків за заданою схемою.
У 1934 р. Цузе придумав модель автоматичного калькулятора, що складалася з пристрою керування, обчислювального пристрою і пам'яті яка цілком збігалася з архітектурою сучасних комп'ютерів. В ті роки Цузе прийшов до висновку, що майбутні комп'ютери будуть засновані на шести принципах:
- двійкова система числення;
- використання пристроїв, що працюють за принципом «так/ні» (логічні 1 і 0);
- цілком автоматизований процес роботи обчислювача;
- програмне керування процесом обчислень;
- підтримка арифметики з рухомою комою;
- використання пам'яті великої ємності.
Цузе виявився абсолютно правий. Він першим у світі сказав, що обробка даних починається з біта (біт він називав так/ні-статусом, а формули двійкової алгебри — умовними судженнями), першим увів термін «машинне слово» (word), першим поєднав в обчислювачі арифметичні і логічні операції, відзначивши, що «елементарна операція комп'ютера — перевірка двох двійкових чисел на рівність. Результатом буде теж двійкове число з двома можливими значеннями (дорівнює, не дорівнює)». При цьому Цузе не мав ніякого уявлення не тільки про аналогічні дослідження колег у США й Англії, але навіть про механічний обчислювач Чарльза Бебіджа, створений у XIX столітті.
У 1936 р. Цузе запатентував ідею механічної пам'яті. Рік по тому він створив працюючу пам'ять для збереження 12 двійкових чисел по 24 біти й активно зайнявся створенням першої версії свого обчислювача, який він спочатку назвав Versuchsmodell-1 (V-1), але ця абревіатура збіглася з назвою німецьких ракет V1, і тоді він перейменував свій витвір у Z1. Арифметичний модуль міг працювати з числами з рухомою комою (фактично вони складалися з двох чисел: одне являло собою 16-розрядну мантису, інше — 7-розрядну експоненту), здійснював перетворення двійкових чисел у десяткові й навпаки та підтримував введення і виведення даних. Пристрій введення програми за допомогою перфорованої стрічки зробив Гельмут Шраєр, друг Цузе, що раніше працював кіномеханіком. Результати розрахунків показувалися за допомогою електричних ламп. Z1 було завершено у 1938 р., але він працював нестабільно через ненадійну механічну пам'ять.
Працями Цузе зацікавився керівник Інституту аеродинамічних досліджень Третього Райху. Інститут узявся фінансувати роботи над наступною моделлю обчислювача . Як надійнішу елементну базу, Конрад вибрав електромагнітні телефонні реле, єдині в той час пристрої, придатні для створення комп'ютера. Релейний був побудований у квітні 1939 р. і успішно запрацював, але Цузе призвали в армію, і хоча в нього були дуже впливові друзі, він відслужив рік, перш ніж повернувся в інститут. Там він приступив до проектування потужнішої моделі — Z3, потім його знову покликали на фронт, але невдовзі він повернувся в інститут остаточно.
Цузе закінчив Z3 5 грудня 1941 р. Введення програми, що являла собою послідовність досить потужних логічних команд, як і раніше, відбувалося з перфорованої кінострічки. Пам'ять Z3 дозволяла зберігати 64 слова (14 біт на мантису, 7 біт на експоненту і 1 біт на знак) і складалася з 1400 реле. Для арифметичного обчислювача треба було 600 реле, і ще 400 реле застосовувалося в пристрої керування. Z3 виконував не тільки 4 арифметичні операції, але й обчислення квадратного кореня, множення на −1, 0,1, 0,5, 2 і 10. Швидкість роботи Z3 приблизно дорівнювала швидкості роботи американського комп'ютера Harvard Mark I, створеного наприкінці 40-х років. Z3 виконував 3-4 операції додавання в секунду і множив два числа за 4-5 секунд, дозволяючи при цьому обробляти числа з рухомою комою ефективніше, ніж Mark I.
Одночасно Цузе займався проектуванням механічних пристроїв дистанційного керування бомбами для підвищення точності влучення в ціль. Для створення моделі потрібно було здійснити дуже великі обчислення, і він спочатку зробив спеціалізований комп'ютер, що виконував фіксовану послідовність операцій. Потім він вирішив також автоматизувати роботу оператора, що займався введенням даних, і першим у світі зробив те, що сьогодні називається аналогово-цифровим перетворювачем.
Через невеликий обсяг пам'яті на Z3 не можна було вирішувати, зокрема, системи лінійних рівнянь, а інституту це було потрібно. У 1941 р. Цузе вирішив розробити потужнішу модель — Z4. Він розумів усі мінуси своєї машини і хотів створити повноцінний комп'ютер, якому, за оцінками самого Цузе, була потрібна місткість пам'яті щонайменше 8 тисяч слів. Але німецьке керівництво відповіло йому, що Німеччина настільки близька до перемоги, що комп'ютери їй не потрібні. Під час війни всі практичні роботи в цій сфері цілковито припинили.
По завершенні війни Цузе ненадовго арештували, але він завжди заперечував, що виконував якісь секретні роботи для уряду. Після війни Цузе тимчасово залишався не при справах. Z3 було знищено, Z4 не завершено, закордонні комп'ютери Mark-I і ENIAC ще не працювали, і він зайнявся теоретичними дослідженнями. Йому допомагав математик Герр Ломаєр. Цузе спробував автоматизувати гру в шахи, описати правила гри термінами логічних обчислень. Відразу виникли проблеми, добре відомі сьогодні фахівцям зі штучного інтелекту, — не було придатного інструментарію для роботи зі складними структурами даних.
Після 1945
У 1945 р. Цузе створив першу в світі символічну мову Plankalkül (терміна «алгоритмічна мова» ще не існувало) і техніку трансляції адрес; крім того, у нього народилися ідеї використання підпрограм із параметрами. Водночас Цузе придумав назву своєму пристрою — логічна обчислювальна машина.
На початку 50-х років економіка Німеччини пішла на підйом. Цузе організував фірму Zuse KG, побудував машину Z11 і використовував її для розв'язання задач перепланування земель, проектування оптичних приладів. Уже тоді виникли проблеми зі створенням добрих програм. Потім Цузе побудував Z22, що підтримувала загальні алгоритми обчислень, могла працювати з довільними структурами даних, мала достатній обсяг пам'яті і була популярна в багатьох німецьких інженерів і вчених. Цузе думав, що в нього з'являться замовлення на розрахунки від малих і середніх компаній, але вони тоді не надто мали потребу в таких послугах, і Zuse KG виявилася збитковою. Державне фінансування робіт у комп'ютерній сфері почалося пізніше. Цузе продовжував експериментувати з різними обчислювальними пристроями, зробив автоматичну малювальну дошку — перший прообраз сучасних CAD.
У 1964 р. він запропонував автоматичну систему керування великими ткацькими верстатами.
З 1966 р. Цузе почав працювати в компанії Siemens AG.
Одним зі своїх найвидатніших досягнень Цузе вважав створення мови Plankalkül, яка не була прив'язана до архітектури і наборів команд конкретного комп'ютера, на відміну від перших мов асемблера.
Конрад Цузе помер у віці 85 років. Сьогодні роботи Цузе відомі в усьому світі. Він вплинув на розвиток європейських комп'ютерних технологій. Його праці використовували при створенні нових комп'ютерів і особливо при розробці перших алгоритмічних мов програмування. Конрад Цузе одержав безліч нагород і призів та заслужив міжнародне визнання.
Вшанування
На його честь названо астероїд 21664 Конрадцузе.
Джерела
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- SNAC — 2010.
- Filmportal.de — 2005.
- E. Weiss Konrad Zuse Obituary // IEEE Annals of the History of Computing — IEEE, 1996. — Vol. 18, Iss. 2. — P. 3. — ISSN 1058-6180; 1934-1547 — doi:10.1109/MAHC.1996.489747
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118637436 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- ZKM Center for Art and Media Karlsruhe — 1997.
- https://softech.informatik.uni-kl.de/homepage/teaching/ProseminarWS0506/Materialien/Zuse_Ausarbeitung.pdf — С. 3.
- Zuse, 2010, с. 1.
- Zuse, 2010, с. 2.
- Zuse, 2010, с. 4.
- Zuse, 2010, с. 6.
- Zuse, 2010, с. 5.
- Zuse, 2010, с. 7.
Література
- Zuse, Konrad (2010). Der Computer - mein Lebenswerk (вид. 5., unveränd. Aufl). Berlin Heidelberg: Springer. ISBN .
Посилання
- Konrad Zuse Internet Archive [Архівовано 9 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- The Life and Work of Konrad Zuse — [de] (син К. Цузе)
- MacTutor biography [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Konrad Zuse and his computers, from Technische Universität Berlin
- Konrad Zuse [Архівовано 19 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Konrad Zuse, inventor of first working programmable computer [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Zuse's thesis of digital physics and the computable universe [Архівовано 13 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Deutsches Technikmuseum Berlin [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Konrad Zuse Museum Hoyerswerda [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Konrad Zuse and The Invention of the Computer [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konrad Cuze nim Konrad Zuse 22 chervnya 1910 19100622 Berlin 10 18 grudnya 1995 Gyunfeld bilya Fuldi nimeckij inzhener pioner komp yuterobuduvannya Najvidomishij yak rozrobnik pershogo programovnogo komp yutera 1941 i pershoyi movi programuvannya visokogo rivnya 1945 Konrad CuzeKonrad ZuseSignatur von Konrad Zuse svg Signatur von Konrad Zuse svgIm ya pri narodzhenninim Konrad Ernst Otto ZuseNarodivsya22 chervnya 1910 1910 06 22 1 2 Vilmersdorfd Nimecka imperiya 4 1 Pomer18 grudnya 1995 1995 12 18 5 6 85 rokiv Gyunfeld Fulda Kassel Gessen Nimechchina 5 PohovannyaNeuer Friedhof Hunfeldd 7 Krayina Nimechchina 8 NacionalnistNimecDiyalnistvinahidnik biznesmen informatik inzhener inzhener budivelnikAlma materBerlinskij tehnichnij universitetGaluzInformatikaZakladHenschel Werke 1 Aerodynamics Research Instituted 1 Zuse KGd 1 9 SiemensChlenstvoLeopoldina 4 Akademischer Verein Motiv BerlindVidomij zavdyaki Rozrobnik komp yutera Z3 Z4 rozrobnik movi PlankalkyulDitiHorst Zused 4 Nagorodimedal Vilgelma Lojshnerad 1 grudnya 1987 kabluchka Vernera fon Simensad 1964 medal Ernsta Rejtera 1985 Medal Rudolfa Dizelyad 1969 medal Vilgelma Eksnera 1969 Medal Koteniusa 1985 CHM Fellow Awards 1983 Medal Konrada Cuzed 1981 Philip Morris Research Prized 1987 memorialna premiya Garri Guda 1965 pochesnij doktor Shvejcarskoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli Cyurihad 1991 AvtografOsob storinkazuse zib deVislovlyuvannya u Vikicitatah Konrad Cuze u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo 1 2 1930 1940 roki 1 3 Pislya 1945 1 4 Vshanuvannya 2 Dzherela 3 Literatura 4 PosilannyaBiografiyared Ditinstvored nbsp Malyunok z Konradom Cuze na Berlinskij Bundesaleye de zi zgadkoyu jogo miscya narodzhennya Tubinger Strasse 2 Konrad narodivsya 22 lipnya 1910 v Berlini v sim yi Mariyi ta Emilya Cuze 10 Krim nogo v sim yi bula starshu na dva roki za Konrada sestra Lizelotta 11 Na drugomu roci zhittya vin z sim yeyu pereyihav do Braunsberga v shidnij Prussiyi teper Polsha de batko pracyuvav na poshti Voni oselilisya v budivli poshtovogo viddilennya naproti ratushi 11 V nij takozh zhila bagatoditna sim ya direktora poshtamtu i razom z nimi Konrad vhodiv u sumnozvisnu v Braunsberzi bandu Hlopci z poshti Voni lyubili vlashtovuvali vsilyaki zharti napriklad koli yakijs gist pidnimavsya shodami raptovo vimikali svitlo na shodovij klitci i spuskali zgori bilu sorochku na vishalci Deyaki gosti lyakalisya i tikali 12 Piznishe v MTI podibni zharti nazvali hakami en Zharti zi shodami zmusili Konrada vpershe zustritisya z elektrotehnikoyu Jogo odnoklasnik v Goziyevij gimnaziyi pomizh urokami latini nakresliv jomu na stini principovu shemu kilkoh vimikachiv na lampochku de 12 V gimnaziyu Konrad pishov koli jomu vipovnilosya 9 rokiv i staravsya vchitis tak abi ne zalishatis na nastupnij rik Vin buv na dva roki molodshim za odnoklasnikiv i fizichno slabshim i chasto buv bitim Prote najbilshim strahom hlopcya buli uroki latini yakih bulo azh 8 na tizhden i yih vchitel Cuze zgaduye sho v svoyemu zhitti navit pid bombami v Berlini vin ne perezhivav bilshogo strahu nizh buti viklikanim do doshki Prote vchitel mav na ditej i korisnij vpliv Koli vin pobachiv sho pidruchnik latinskoyi rozmalovanij lokomotivami i potyagami vin zvisno rozlyutivsya ale pokazav malyunki vikladachu malyuvannya 13 Pid chas kanikul vidviduvav dyadka po materi v seli Kruttinnen i j yakij mav mlin na ostrovi Volin Cej mlin chasto zustrichayetsya v hudozhnih robotah Cuze 14 V dev yatomu klasi batka Cuze pereveli na posadu v Goyersverdu de navchannya bulo suchasnishim i liberalnishim Tam vin stav vidomim yak strichkovij velosipedist nim Bandelfahrer cherez te sho kupiv takij krivij velosiped sho ne mig yizditi na nomu bez ruk yak tovarishi Jogo tyagnulo vpravo tomu vin priv yazav do rulya zliva motuzku i tezh zmig yizditi z rukami v kishenyah Yakos vin takozh vidkriv sho u velosipedi bula polamana dvostupinchasta peredacha i vidremontuvav yiyi vikoristavshi detali z konstruktora Stabil de 15 nbsp Pam yatnik Konradu Cuze 1930 1940 rokired U 30 h rokah Cuze zajmavsya proektuvannyam litakiv u kompaniyi Henschel Werke i jomu dovodilosya vikonuvati velichezni obsyagi obchislen dlya viznachennya optimalnoyi konstrukciyi kril U toj chas isnuvali tilki mehanichni kalkulyatori z desyatkovoyu sistemoyu chislennya i Cuze zacikavila problema avtomatizaciyi vsogo procesu obchislen tomu sho vin zmushenij buv vikonuvati bezlich odnomanitnih rutinnih rozrahunkiv za zadanoyu shemoyu U 1934 r Cuze pridumav model avtomatichnogo kalkulyatora sho skladalasya z pristroyu keruvannya obchislyuvalnogo pristroyu i pam yati yaka cilkom zbigalasya z arhitekturoyu suchasnih komp yuteriv V ti roki Cuze prijshov do visnovku sho majbutni komp yuteri budut zasnovani na shesti principah dvijkova sistema chislennya vikoristannya pristroyiv sho pracyuyut za principom tak ni logichni 1 i 0 cilkom avtomatizovanij proces roboti obchislyuvacha programne keruvannya procesom obchislen pidtrimka arifmetiki z ruhomoyu komoyu vikoristannya pam yati velikoyi yemnosti Cuze viyavivsya absolyutno pravij Vin pershim u sviti skazav sho obrobka danih pochinayetsya z bita bit vin nazivav tak ni statusom a formuli dvijkovoyi algebri umovnimi sudzhennyami pershim uviv termin mashinne slovo word pershim poyednav v obchislyuvachi arifmetichni i logichni operaciyi vidznachivshi sho elementarna operaciya komp yutera perevirka dvoh dvijkovih chisel na rivnist Rezultatom bude tezh dvijkove chislo z dvoma mozhlivimi znachennyami dorivnyuye ne dorivnyuye Pri comu Cuze ne mav niyakogo uyavlennya ne tilki pro analogichni doslidzhennya koleg u SShA j Angliyi ale navit pro mehanichnij obchislyuvach Charlza Bebidzha stvorenij u XIX stolitti U 1936 r Cuze zapatentuvav ideyu mehanichnoyi pam yati Rik po tomu vin stvoriv pracyuyuchu pam yat dlya zberezhennya 12 dvijkovih chisel po 24 biti j aktivno zajnyavsya stvorennyam pershoyi versiyi svogo obchislyuvacha yakij vin spochatku nazvav Versuchsmodell 1 V 1 ale cya abreviatura zbiglasya z nazvoyu nimeckih raket V1 i todi vin perejmenuvav svij vitvir u Z1 Arifmetichnij modul mig pracyuvati z chislami z ruhomoyu komoyu faktichno voni skladalisya z dvoh chisel odne yavlyalo soboyu 16 rozryadnu mantisu inshe 7 rozryadnu eksponentu zdijsnyuvav peretvorennya dvijkovih chisel u desyatkovi j navpaki ta pidtrimuvav vvedennya i vivedennya danih Pristrij vvedennya programi za dopomogoyu perforovanoyi strichki zrobiv Gelmut Shrayer drug Cuze sho ranishe pracyuvav kinomehanikom Rezultati rozrahunkiv pokazuvalisya za dopomogoyu elektrichnih lamp Z1 bulo zaversheno u 1938 r ale vin pracyuvav nestabilno cherez nenadijnu mehanichnu pam yat Pracyami Cuze zacikavivsya kerivnik Institutu aerodinamichnih doslidzhen Tretogo Rajhu Institut uzyavsya finansuvati roboti nad nastupnoyu modellyu obchislyuvacha Z2 inshi movi Yak nadijnishu elementnu bazu Konrad vibrav elektromagnitni telefonni rele yedini v toj chas pristroyi pridatni dlya stvorennya komp yutera Relejnij Z2 inshi movi buv pobudovanij u kvitni 1939 r i uspishno zapracyuvav ale Cuze prizvali v armiyu i hocha v nogo buli duzhe vplivovi druzi vin vidsluzhiv rik persh nizh povernuvsya v institut Tam vin pristupiv do proektuvannya potuzhnishoyi modeli Z3 potim jogo znovu poklikali na front ale nevdovzi vin povernuvsya v institut ostatochno Cuze zakinchiv Z3 5 grudnya 1941 r Vvedennya programi sho yavlyala soboyu poslidovnist dosit potuzhnih logichnih komand yak i ranishe vidbuvalosya z perforovanoyi kinostrichki Pam yat Z3 dozvolyala zberigati 64 slova 14 bit na mantisu 7 bit na eksponentu i 1 bit na znak i skladalasya z 1400 rele Dlya arifmetichnogo obchislyuvacha treba bulo 600 rele i she 400 rele zastosovuvalosya v pristroyi keruvannya Z3 vikonuvav ne tilki 4 arifmetichni operaciyi ale j obchislennya kvadratnogo korenya mnozhennya na 1 0 1 0 5 2 i 10 Shvidkist roboti Z3 priblizno dorivnyuvala shvidkosti roboti amerikanskogo komp yutera Harvard Mark I stvorenogo naprikinci 40 h rokiv Z3 vikonuvav 3 4 operaciyi dodavannya v sekundu i mnozhiv dva chisla za 4 5 sekund dozvolyayuchi pri comu obroblyati chisla z ruhomoyu komoyu efektivnishe nizh Mark I Odnochasno Cuze zajmavsya proektuvannyam mehanichnih pristroyiv distancijnogo keruvannya bombami dlya pidvishennya tochnosti vluchennya v cil Dlya stvorennya modeli potribno bulo zdijsniti duzhe veliki obchislennya i vin spochatku zrobiv specializovanij komp yuter sho vikonuvav fiksovanu poslidovnist operacij Potim vin virishiv takozh avtomatizuvati robotu operatora sho zajmavsya vvedennyam danih i pershim u sviti zrobiv te sho sogodni nazivayetsya analogovo cifrovim peretvoryuvachem Cherez nevelikij obsyag pam yati na Z3 ne mozhna bulo virishuvati zokrema sistemi linijnih rivnyan a institutu ce bulo potribno U 1941 r Cuze virishiv rozrobiti potuzhnishu model Z4 Vin rozumiv usi minusi svoyeyi mashini i hotiv stvoriti povnocinnij komp yuter yakomu za ocinkami samogo Cuze bula potribna mistkist pam yati shonajmenshe 8 tisyach sliv Ale nimecke kerivnictvo vidpovilo jomu sho Nimechchina nastilki blizka do peremogi sho komp yuteri yij ne potribni Pid chas vijni vsi praktichni roboti v cij sferi cilkovito pripinili Po zavershenni vijni Cuze nenadovgo areshtuvali ale vin zavzhdi zaperechuvav sho vikonuvav yakis sekretni roboti dlya uryadu Pislya vijni Cuze timchasovo zalishavsya ne pri spravah Z3 bulo znisheno Z4 ne zaversheno zakordonni komp yuteri Mark I i ENIAC she ne pracyuvali i vin zajnyavsya teoretichnimi doslidzhennyami Jomu dopomagav matematik Gerr Lomayer Cuze sprobuvav avtomatizuvati gru v shahi opisati pravila gri terminami logichnih obchislen Vidrazu vinikli problemi dobre vidomi sogodni fahivcyam zi shtuchnogo intelektu ne bulo pridatnogo instrumentariyu dlya roboti zi skladnimi strukturami danih Pislya 1945red U 1945 r Cuze stvoriv pershu v sviti simvolichnu movu Plankalkul termina algoritmichna mova she ne isnuvalo i tehniku translyaciyi adres krim togo u nogo narodilisya ideyi vikoristannya pidprogram iz parametrami Vodnochas Cuze pridumav nazvu svoyemu pristroyu logichna obchislyuvalna mashina Na pochatku 50 h rokiv ekonomika Nimechchini pishla na pidjom Cuze organizuvav firmu Zuse KG pobuduvav mashinu Z11 i vikoristovuvav yiyi dlya rozv yazannya zadach pereplanuvannya zemel proektuvannya optichnih priladiv Uzhe todi vinikli problemi zi stvorennyam dobrih program Potim Cuze pobuduvav Z22 sho pidtrimuvala zagalni algoritmi obchislen mogla pracyuvati z dovilnimi strukturami danih mala dostatnij obsyag pam yati i bula populyarna v bagatoh nimeckih inzheneriv i vchenih Cuze dumav sho v nogo z yavlyatsya zamovlennya na rozrahunki vid malih i serednih kompanij ale voni todi ne nadto mali potrebu v takih poslugah i Zuse KG viyavilasya zbitkovoyu Derzhavne finansuvannya robit u komp yuternij sferi pochalosya piznishe Cuze prodovzhuvav eksperimentuvati z riznimi obchislyuvalnimi pristroyami zrobiv avtomatichnu malyuvalnu doshku pershij proobraz suchasnih CAD U 1964 r vin zaproponuvav avtomatichnu sistemu keruvannya velikimi tkackimi verstatami Z 1966 r Cuze pochav pracyuvati v kompaniyi Siemens AG Odnim zi svoyih najvidatnishih dosyagnen Cuze vvazhav stvorennya movi Plankalkul yaka ne bula priv yazana do arhitekturi i naboriv komand konkretnogo komp yutera na vidminu vid pershih mov asemblera Konrad Cuze pomer u vici 85 rokiv Sogodni roboti Cuze vidomi v usomu sviti Vin vplinuv na rozvitok yevropejskih komp yuternih tehnologij Jogo praci vikoristovuvali pri stvorenni novih komp yuteriv i osoblivo pri rozrobci pershih algoritmichnih mov programuvannya Konrad Cuze oderzhav bezlich nagorod i priziv ta zasluzhiv mizhnarodne viznannya Vshanuvannyared Na jogo chest nazvano asteroyid 21664 Konradcuze Dzherelared a b v g d e Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 a b v E Weiss Konrad Zuse Obituary IEEE Annals of the History of Computing IEEE 1996 Vol 18 Iss 2 P 3 ISSN 1058 6180 1934 1547 doi 10 1109 MAHC 1996 489747 d Track Q56139354d Track Q5970293d Track Q131566 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118637436 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 ZKM Center for Art and Media Karlsruhe 1997 d Track Q191228 https softech informatik uni kl de homepage teaching ProseminarWS0506 Materialien Zuse Ausarbeitung pdf S 3 a b Zuse 2010 s 1 a b Zuse 2010 s 2 a b Zuse 2010 s 4 Zuse 2010 s 6 Zuse 2010 s 5 Zuse 2010 s 7 Literaturared Zuse Konrad 2010 Der Computer mein Lebenswerk vid 5 unverand Aufl Berlin Heidelberg Springer ISBN 978364212095 4 Posilannyared nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Konrad Cuze Konrad Zuse Internet Archive Arhivovano 9 lyutogo 2013 u Wayback Machine The Life and Work of Konrad Zuse Gorst Cuze de sin K Cuze MacTutor biography Arhivovano 8 grudnya 2010 u Wayback Machine Konrad Zuse and his computers from Technische Universitat Berlin Konrad Zuse Arhivovano 19 lyutogo 2006 u Wayback Machine Konrad Zuse inventor of first working programmable computer Arhivovano 24 bereznya 2010 u Wayback Machine Zuse s thesis of digital physics and the computable universe Arhivovano 13 lyutogo 2006 u Wayback Machine Deutsches Technikmuseum Berlin Arhivovano 1 chervnya 2020 u Wayback Machine Konrad Zuse Museum Hoyerswerda Arhivovano 1 chervnya 2020 u Wayback Machine Konrad Zuse and The Invention of the Computer Arhivovano 1 chervnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konrad Cuze amp oldid 43380489