Kobresia simpliciuscula | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Kobresia simpliciuscula (Wahlenb.) Mack., 1923 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Carex simpliciusculus Wahlenb. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Kobresia simpliciuscula — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperáceae). Цей арктично-альпійський вид поширений в Північній Америці, Європі й Азії. Етимологія: лат. simplex — «простий», лат. usculus — «маленький».
Таксономічні примітки
Рід Kobresia тісно пов'язаний з Carex, відрізняючись тим, що мішечок в повному обсязі не закриває горішок, а є відкритим, принаймні на вершині й, часто, вниз із боків. Крім того, кожен колосок має чоловічу квіточку зверху й жіночу — внизу.
Опис
Це багаторічні трав'янисті рослини з розгалуженнями в листових піхвах. Утворюють дуже щільні купини; основи підземних гілок утворюють щільно розгалужений каудекс. Стебла 5–20(35) см × 0.4–0.7 мм, трикутні, грубі, жорсткі, сірувато-зелені. Всі листи базальні. Базальні частини покриті густими циліндрами старих піхов, широких і каштанових з численними злегка піднятими жилками. Листові пластини 2–20 см × 0.2–1.5(2) мм.
Суцвіття — щільна агрегація з 3–10 колосків, (8)10–35 × (2)3–8 мм. Колоски 0.4–0.8 мм завдовжки, як правило, щільні, рідко найнижчий на деякому віддаленні, від середньо-коричневого до червонувато-коричневого кольору. Приквітки коричневі, краї напівпрозорі, від яйцевидих до довгасто-яйцеподібних. Луски коричневі, яйцевиді, 2–3 мм, краї напівпрозорі, серединні жилки виразні майже до кінчика, вершини від тупих до підгострих. Пиляки 1–2 мм. Сім'янки 2–3 мм. 2n = 70–76.
Відтворення
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Адаптований до вітрозапилення. Немає адаптації до розсіювання насіння. Горішки, ймовірно, розповсюджуються пасивно водою, вітром або (іноді) птахами.
Поширення
Цей арктично-альпійський вид поширений в Північній Америці (Аляска, Канада, Ґренландія, сх.-гір. США), Європі (Австрія, Велика Британія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Італія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Польща, Румунія, Словаччина, Швеція) й Азії (Туреччина, Росія). Вважається в Центральній Європі льодовиковим реліктом і зростає на висотах від 1300 до 2620 метрів. У Центральній Європі, як правило, дуже рідкісний і не зростає на великих площах.
Населяє неглибокі болота й болотисті місця, вологу й мокру тундру, гравійні й кам'янисті схили, як правило, на вапняних субстратах.
Джерела
- . www.winternet.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
- The Flora of Svalbard [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobresia simpliciuscula Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Pokritonasinni Magnoliophyta Odnodolni Liliopsida Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Osokovi Cyperaceae Pidrodina Cyperoideae Triba Cariceae Rid Kobresia Vid K simpliciuscula Binomialna nazva Kobresia simpliciuscula Wahlenb Mack 1923 Sinonimi Carex simpliciusculus Wahlenb Posilannya Vikividi Kobresia simpliciuscula EOL 1117312 IPNI 133644 2 ITIS 503282 MSOP 19618171 Kobresia simpliciuscula vid trav yanistih roslin rodini osokovi Cyperaceae Cej arktichno alpijskij vid poshirenij v Pivnichnij Americi Yevropi j Aziyi Etimologiya lat simplex prostij lat usculus malenkij Ilyustraciya z Atlas der Alpenflora 1882Taksonomichni primitkiRid Kobresia tisno pov yazanij z Carex vidriznyayuchis tim sho mishechok v povnomu obsyazi ne zakrivaye gorishok a ye vidkritim prinajmni na vershini j chasto vniz iz bokiv Krim togo kozhen kolosok maye cholovichu kvitochku zverhu j zhinochu vnizu OpisCe bagatorichni trav yanisti roslini z rozgaluzhennyami v listovih pihvah Utvoryuyut duzhe shilni kupini osnovi pidzemnih gilok utvoryuyut shilno rozgaluzhenij kaudeks Stebla 5 20 35 sm 0 4 0 7 mm trikutni grubi zhorstki siruvato zeleni Vsi listi bazalni Bazalni chastini pokriti gustimi cilindrami starih pihov shirokih i kashtanovih z chislennimi zlegka pidnyatimi zhilkami Listovi plastini 2 20 sm 0 2 1 5 2 mm Sucvittya shilna agregaciya z 3 10 koloskiv 8 10 35 2 3 8 mm Koloski 0 4 0 8 mm zavdovzhki yak pravilo shilni ridko najnizhchij na deyakomu viddalenni vid seredno korichnevogo do chervonuvato korichnevogo koloru Prikvitki korichnevi krayi napivprozori vid yajcevidih do dovgasto yajcepodibnih Luski korichnevi yajcevidi 2 3 mm krayi napivprozori seredinni zhilki virazni majzhe do kinchika vershini vid tupih do pidgostrih Pilyaki 1 2 mm Sim yanki 2 3 mm 2n 70 76 VidtvorennyaStateve rozmnozhennya nasinnyam nemaye vegetativnogo rozmnozhennya Adaptovanij do vitrozapilennya Nemaye adaptaciyi do rozsiyuvannya nasinnya Gorishki jmovirno rozpovsyudzhuyutsya pasivno vodoyu vitrom abo inodi ptahami PoshirennyaCej arktichno alpijskij vid poshirenij v Pivnichnij Americi Alyaska Kanada Grenlandiya sh gir SShA Yevropi Avstriya Velika Britaniya Finlyandiya Franciya Nimechchina Shvejcariya Ispaniya Italiya Norvegiya vkl Shpicbergen Polsha Rumuniya Slovachchina Shveciya j Aziyi Turechchina Rosiya Vvazhayetsya v Centralnij Yevropi lodovikovim reliktom i zrostaye na visotah vid 1300 do 2620 metriv U Centralnij Yevropi yak pravilo duzhe ridkisnij i ne zrostaye na velikih ploshah Naselyaye negliboki bolota j bolotisti miscya vologu j mokru tundru gravijni j kam yanisti shili yak pravilo na vapnyanih substratah Dzherela www winternet com Arhiv originalu za 19 veresnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2017 The Flora of Svalbard 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl angl Germplasm Resources Information Network GRIN 28 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Flora of North America 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Euro Med Plantbase angl Ce nezavershena stattya pro osokovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi