Мулова черепаха неушкоджена | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Kinosternon integrum , 1854 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Kinosternon rostellum Kinosternon guanajuatense | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Мулова черепаха неушкоджена (Kinosternon integrum) — вид черепах з роду Американські мулові черепахи родини Мулові черепахи.
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 20,2 см. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць. Голова середнього розміру. На ній присутні щитки конусоподібної або ромбоподібної форми. Кінчик верхньої щелепи гострий та витягнутий. На підборідді є 2 великих вусика, за якими йдуть ще 2—4 пари менших вусиків. Карапакс овальної форми. У молодих черепах помітні 3 кіля на карапаксі, з віком залишається тільки 1 слабко виражений або, взагалі, жодного. Пластрон великий. Перетинка дуже мічна й добре розвинена, що дозволяє черепасі повністю зачинятися у панцирі, стаючи майже неушкодженою. Звідси походить назва цієї черепахи, яка на відміну від інших представників наділена найрозвиненішою перетинкою між карапаксом й пластроном. У самців довгий товстих хвіст з шипом на кінці.
Голова темно—коричнева зверху й світло—сіра або жовто—коричнева знизу. З боків голови можуть бути дрібні темні плями. Шия темно—коричнева або сіра зверху та жовта або рожева з темним малюнком знизу і з боків. Колір карапакса коливається від сірого до жовто—коричневого або темно-коричневого. У світлих особин можуть бути темні плями на карапаксі. Пластрон й перетинка жовтого кольору з темною облямівкою щитків. Кінцівки сіро—коричневі.
Спосіб життя
Полюбляє річки з перепадами глибин і ставки. Зустрічається на висоті до 3000 м над рівнем моря. Харчується комахами, ракоподібними, молюсками.
Самиця відкладає 15 довгастих яєць з тендітною шкаралупою розміром 30×16 мм. Інкубаційний період триває від 3 до 5 місяців. Розмір карапаксу народжених черепашенят досягає 27 мм.
Розповсюдження
Мешкає у Мексиці: від пустель Сонора і Чиуауа на півночі по тихоокеанському узбережжю на південь до центру штату Оахака й на схід до Дуранго, Нуево-Леона і заходу Тамауліпас.
Джерела
- McDiarmid, Roy W. 1963. A collection of reptiles and amphibians from the highland faunal assemblage of western Mexico. Contributions in Science (68): 1-15
- Cupul, F. 2011. Mythen, Legenden und Fakten über mexikanische Schildkröten Reptilia (Münster) 16 (91): 29-33
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mulova cherepaha neushkodzhena Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Mulovi cherepahi Kinosternidae Rid Amerikanski mulovi cherepahi Kinosternon Vid Mulova cherepaha neushkodzhena Binomialna nazva Kinosternon integrum Le Conte 1854 Sinonimi Kinosternon rostellum Kinosternon guanajuatense Posilannya Vikishovishe Kinosternon integrum Vikividi Kinosternon integrum EOL 456951 ITIS 551806 MSOP 63671 NCBI 904200 Mulova cherepaha neushkodzhena Kinosternon integrum vid cherepah z rodu Amerikanski mulovi cherepahi rodini Mulovi cherepahi Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Rozpovsyudzhennya 4 DzherelaOpisred Zagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 20 2 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samci bilshi za samic Golova serednogo rozmiru Na nij prisutni shitki konusopodibnoyi abo rombopodibnoyi formi Kinchik verhnoyi shelepi gostrij ta vityagnutij Na pidboriddi ye 2 velikih vusika za yakimi jdut she 2 4 pari menshih vusikiv Karapaks ovalnoyi formi U molodih cherepah pomitni 3 kilya na karapaksi z vikom zalishayetsya tilki 1 slabko virazhenij abo vzagali zhodnogo Plastron velikij Peretinka duzhe michna j dobre rozvinena sho dozvolyaye cherepasi povnistyu zachinyatisya u panciri stayuchi majzhe neushkodzhenoyu Zvidsi pohodit nazva ciyeyi cherepahi yaka na vidminu vid inshih predstavnikiv nadilena najrozvinenishoyu peretinkoyu mizh karapaksom j plastronom U samciv dovgij tovstih hvist z shipom na kinci Golova temno korichneva zverhu j svitlo sira abo zhovto korichneva znizu Z bokiv golovi mozhut buti dribni temni plyami Shiya temno korichneva abo sira zverhu ta zhovta abo rozheva z temnim malyunkom znizu i z bokiv Kolir karapaksa kolivayetsya vid sirogo do zhovto korichnevogo abo temno korichnevogo U svitlih osobin mozhut buti temni plyami na karapaksi Plastron j peretinka zhovtogo koloru z temnoyu oblyamivkoyu shitkiv Kincivki siro korichnevi Sposib zhittyared Polyublyaye richki z perepadami glibin i stavki Zustrichayetsya na visoti do 3000 m nad rivnem morya Harchuyetsya komahami rakopodibnimi molyuskami Samicya vidkladaye 15 dovgastih yayec z tenditnoyu shkaralupoyu rozmirom 30 16 mm Inkubacijnij period trivaye vid 3 do 5 misyaciv Rozmir karapaksu narodzhenih cherepashenyat dosyagaye 27 mm Rozpovsyudzhennyared Meshkaye u Meksici vid pustel Sonora i Chiuaua na pivnochi po tihookeanskomu uzberezhzhyu na pivden do centru shtatu Oahaka j na shid do Durango Nuevo Leona i zahodu Tamaulipas Dzherelared McDiarmid Roy W 1963 A collection of reptiles and amphibians from the highland faunal assemblage of western Mexico Contributions in Science 68 1 15 Cupul F 2011 Mythen Legenden und Fakten uber mexikanische Schildkroten Reptilia Munster 16 91 29 33 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mulova cherepaha neushkodzhena amp oldid 28817750