Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Jupiter Icy Moons Orbiter JIMO проєкт космічного апарата запропонований НАСА для вивчення крижаних місяців Юпітера Каллі

Jupiter Icy Moons Orbiter

Jupiter Icy Moons Orbiter

Jupiter Icy Moons Orbiter (JIMO) — проєкт космічного апарата, запропонований НАСА для вивчення крижаних місяців Юпітера — Каллісто, Європи й Ганнімеда. Мав стати першим апаратом у програмі ядерних космічних двигунів «Прометей». Розробка була припинена 2005 року.

Мета

Місія передбачала три основні цілі:

  1. Розвідати можливий потенціал для підтримки життя на цих місяцях. Що могло б включати визначення того, чи справді на супутниках є підземні океани; картографування органічних сполук та інших хімічних речовин на поверхні, які становлять інтерес для біологів; визначення товщини крижаного покриву з акцентом на пошук можливих місць висадки в майбутньому.
  2. Вивчення походження й еволюції супутників, що включало визначення їх внутрішньої структури, характеристик і складу поверхні, щоб інтерпретувати їх еволюцію (геологія, геохімія, геофізика) і то, як це пролило світло на розуміння походження й еволюції Землі.
  3. Визначення радіаційного середовища навколо цих супутників і швидкості вивітрювання їх поверхні внаслідок падіння речовини з космосу. Орбіти Каллісто, Ганімеда і Європи лежать у потужній магнітосфері Юпітері. Вивчення цього середовища важливе для розуміння можливості виникнення там життя.
image
JIMO вид ззаду

Космічний корабель JIMO

image
JIMO Вид спереду

Пропонований базовий варіант космічного корабля передбачав іонний двигун. Місії Deep Space 1, Хаябуса, Dawn успішно застосовували такі двигуни для міжпланетних подорожей, споживаючи електроенергію сонячних батарей. Орбітальний апарат Jupiter Icy Moons Orbiter, що летів далі від Сонця, мав приводити в дію свої іонні двигуни ядерним реактором і системою перетворення тепла реактора в електрику. Це могло дати кораблю більш як у 100 разів більшу потужність, ніж неядерна система порівняної маси.

Конструкція корабля передбачала розміщення реактора в носовій частині, за потужним радіаційним екраном, для захисту чутливого обладнання. Реактор мали запустити тільки після того, як зонд залишить орбіту Землі, так що кількість радіонуклідів, які треба вивести на орбіту, була мінімальною.

Корабель мав нести радарний прилад для картування товщини поверхневого льоду і лазерний прилад для картування підвищень в поверхні каморі, інфрачервоний формувач зображення, магнітометр і інструменти для вивчення заряджених частинок, атомів і пилу, з якими космічний корабель стикається біля кожної місяця. Потужне джерело електроенергії від бортової ядерної установки дозволяло б працювати з потужнішими приладами й підвищити швидкість передачі даних на Землю. Розширена наукова програма передбачала складання карт усієї поверхні Каллісто й Ганімеда і більше половини Європи.

Місія передбачала у складі JIMO невеликий спускний апарат із ядерною установкою. Орбітальний апарат мав виконувати функцію ретранслятора для зв'язку з Землею. Спускний апарат мав дослідити придатність Європи для життя й оцінити її астробіологічний потенціал, підтвердити існування й визначити характеристики води під крижаною оболонкою Європи.

Ескізні проектні завдання

image
JIMO Europa Lander Mission
  • Повна маса на навколоземній орбіті: 36375 кг
  • Маса ксенонового палива: 12000 кг.
  • Маса реакторного модуля: 6182 кг (потужність 200 кВт)
  • Суха маса модуля КА: 16193 кг.
  • Маса наукової корисного навантаження: 1500 кг.
  • Електричні турбогенератори: кілька 104 кВт (440 В змінного струму)
  • Розгорнутий радіатор: площа поверхні 422 м²
  • Іонні двигуни NEXIS потужністю 27 кВт (місія Prometheus 1 / JIMO)
  • Двигуни Холла: велика потужність, велика тяга
  • Лінія зв'язку: 10 Мбіт / с (4 × 250 Вт TWTA)
  • Розгорнутий розмір: довжина 58,4 м × ширина 15,7 м
  • Розмір в похідному стані: довжина 19,7 м × ширина 4,57 м
  • Термін служби проекту: 20 років
  • Дата запуску діє до: 2017 р
  • Ракета-носій: Delta IV Heavy
  • Вартість: 16 млрд доларів без урахування запуску

Ядерна рухова установка та інші пристрої

Цей розділ є сирим з іншої мови. Можливо, він створений за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Було проведено аналітичне дослідження для порівняння варіантів конструкції енергосистеми реактора, яка може бути використана в місії Jupiter Icy Moons Orbiter з ядерної електричної рухової установкою. Результуюча концепція використовує реактор з рідкіснометалевим охолодженням і перетворення енергії по замкнутому циклу Брайтона. Для дослідження була прийнята концепція реактора з рідкіснометалевим охолодженням, хоча життєздатними альтернативами є реактори з тепловими трубками і з газовим охолодженням. Система перетворення енергії складається з двох незалежних перетворювачів Брайтона, кожен з яких здатний забезпечувати повну проектну вихідну потужність. Підхід «пакетної» компонування був кращий з-за меншого діаметра поперечного перерізу. Це дозволило розташувати блоки Брайтона ближче до реактора, щоб мінімізувати довжину інтерфейсних трубопроводів без негативного впливу на половину кута екрану і масу екрану. Загальна збірка з двома блоками по 100 кВт мала діаметр 1,8 м в поперечному перерізі і 2,6 м в довжину. Вплив крутного моменту Аналіз першого порядку був виконаний з використанням програми Simulink, щоб зрозуміти вплив наведеного крутного моменту від обертового обладнання на динаміку транспортного засобу.

Конструкція перетворювача заснована на сучасній конструкції гарячого контуру з суперсплавів, що допускає температуру на вході в турбіну 1150 K і ККД циклу більше 20 %. Аналіз циклу припускав, що ККД компонентів становить 90 % для турбіни, 80 % для компресора і 92 % для генератора змінного струму, і ККД рекуператора встановлений на рівні 95 %. Загальна втрата тиску в газовій системі була прийнята на рівні 5 %. Втрати від газу в підшипниках і генераторі були оцінені в 2,5 і 3,4 кВт відповідно, а загальні втрати в ізоляції були оцінені в 16,4 кВт. Розрахунковий ККД циклу Брайтона становив 21,7 %, а загальний наскрізний ККД енергосистеми становив 20,2 %, в результаті чого необхідна теплова потужність реактора складала 496 кВт.

Зрізаний конічний радіаційний щит із напівкутом 10 градусів послаблює випромінювання реактора до 25 крад-кремній-гамма-дози та флюенсу 1 × 1011 нейтронів / см2 (на основі 1-МеВ еквівалентного пошкодження кремнію) при корисному навантаженні, розташованому в 30 м. Загальна кумулятивна доза гамма-випромінювання в дозової площині електроніки для приблизної 12-річної місії JIMO оцінюється в 4,3 Мрад-Si, в той час як загальний флюенс нейтронів оцінюється в 6 x 1012 нейтронів / см2 на основі еквівалентних ушкоджень кремнію 1 МеВ і 2,5 мм алюмінієве екранування електроніки. Таке радіаційний вплив виходить далеко за рамки сучасного рівня розвитку радіаційно-стійких надпотужних компонентів блоку розподілу енергії.

Трифазний генератор виробляє 105 кВт при 45 000 об / хв, 600 В змінного струму і 1,5 кГц. Система розподілу енергії з ККД 95 % видає 100 кВт електроенергії на навантаження на відстані 30 м. Блок розподілу енергії включає в себе силову і керуючу електроніку, розподільний пристрій і кабелі. Також в комплект входить шунтирующий радіатор паразитного навантаження повної потужності і окремий радіатор терморегулювання блоку розподілу енергії. Номінально два блоки Brayton працюватимуть на 50 % потужності. Це досягається за рахунок експлуатації агрегатів при більш низьких оборотах ротора і тиску наддуву. Більш низька швидкість ротора призводить до зниження напруги генератора до 400 В змінного струму. Основною перевагою роботи агрегатів на часткової потужності є зниження термічних напружень і навантажень на підшипники.

Система управління і розподілу харчування забезпечує силову електроніку, електричні елементи управління, розподільний пристрій і кабелі для подачі 400 В змінного струму на електричну іонну рухову установку і 120 постійного струму вольт на шину космічного корабля.

Електрична силова установка включає 10 PPU (), та два іонних рушія з PPU. Підхід розподілу потужності PPU забезпечує значну надмірність та стійкість до несправностей. Концепція дизайну EP включає повний другий набір підрулювачів для компенсації зносу першого набору та два надлишкових підрулювача на комплект. Одночасно можна експлуатувати максимум вісім підрулювачів. Один модуль розподілювача енергії забезпечує перемикання живлення на всі 10 PPU при 400 В змінного струму та 12,5 кВт на канал. Під час роботи з повною потужністю (тобто 100 кВт) з обома блоками Брейтона, що працюють на 50 кВт, кожен модуль розподілювача енергії живить лише чотири з 10 каналів PPU. Якщо один пристрій Брейтона працює на 100 кВт, 8 з 10 каналів PPU живляться. PPU перетворює 400 В змінного струму на приблизно 4000 В постійного струму через трансформатор / випрямляч / фільтр для навантаження джерела живлення головної лінії.. Допоміжні навантажувачі рушія нижчої потужності (катоди, нагрівачі тощо) подаються через перетворювач змінного- постійного струму 120 В в PPU.

image
NEXIS (Nuclear Electric Xenon Ion Thruster System)

Профіль місії

На травень 2015 року заплановано три запуски LEO, щоб зібрати в два етапи передачі та зонд. Етапи передачі були розроблені для запуску зонда за його траєкторією до Юпітера під час запуску вікна, що тривав з кінця жовтня 2015 року до середини січня 2016 року.

Протягом першого місяця польоту основні конструкції зонда будуть розгорнуті, ядерний реактор активований, а силові двигуни випробувані. Міжпланетний політ тривав би до квітня 2021 р. (Іонні двигуни мали працювати дві третини часу).

Як тільки зонд опиниться в зоні впливу Юпітера, навігація стане більш складною і складною. Для виходу на орбіту зонд повинен був би використовувати маневри допомоги гравітації.

Місія закінчується космічним кораблем на науковій орбіті в Європі. Досліджувалися варіанти перенесення на орбіти, які не впливають на Європу протягом тривалого періоду (> 1000 років), але для перенесення потрібно більше палива і більше часу в середовищі з високим випромінюванням на Юпітері. Остання опорна траєкторія задовольняє всі застосовні вимоги. Доставлена маса включає розміщення корисного навантаження масою не менше 1500 кг. Вихід до орбіти Юпітера відбувається 5,4 року після виведення з землі. Наукові дослідження підтримуються навколо Каллісто протягом 120 днів, Ганімеда протягом 120 днів та Європи протягом 60 днів.

image
Концепція художника про політ JIMO

Скасування

Фінансування проекту було припинено в 2005 році через зміну пріоритетів на користь польотів з екіпажами. Запропонована ядерна технологія була визнана занадто амбіційною, як і архітектура місій багаторазового запуску та збору на орбіті [5]. Інженерів JIMO звільнили або перепризначили навесні та влітку 2005 року.

Для випробування реактора та систем відводу тепла НАСА розглядала демонстраційній політ меншого корабля до ближчої цілі.

Коли місію JIMO було скасовано, вона перебувала на початковій стадії планування, запуск очікувався не раніше 2017 року. Це мала бути перша місія програми розвитку ядерних космічних двигунів «Прометей».

Подальші проєкти

Після JIMO НАСА та ЄКА планували спільну місію на супутники Юпітера.

Докладніше: Europa Jupiter System Mission

2011 року НАСА полишила й цей проєкт через нестачу фінансування. ЄКА перейменувала його на «Jupiter Icy Moon Explorer» (JUICE) і продовжила розробляти самостійно.

Докладніше: Jupiter Icy Moons Explorer

Наприкінці 2010-х головною місією NASA до супутників Юпітера стала Europa Clipper. Її принципові відмінності від JIMO полягали в тому, що апарат мав працювати на сонячних батареях і на орбіті супутника (без посадки).

Докладніше: Europa Clipper

Список літератури

Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.
  1. JOURNAL OF PROPULSION AND POWER Vol. 20, No. 5, September–October 2004
  2. Abelson & Shirley — Small RPS-Enabled Europa Lander Mission (2005). (PDF). Retrieved on July 23, 2013
  3. Europa Study Team (May 1, 2012),
  4. Electric Propulsion Technology Development for the Jupiter Icy Moons Orbiter Project.[недоступне посилання] NASA/TM—2004-213290, December 2004 AIAA–2004–3449.
  5. Fundamentals of Electric Propulsion: Ion and Hall Thrusters [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  6. The Nuclear-Electric Pulsed Inductive Thruster (NuPIT): Mission Analysis for Prometheus

Див. також

Посилання

  • (2005)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jupiter Icy Moons Orbiter JIMO proyekt kosmichnogo aparata zaproponovanij NASA dlya vivchennya krizhanih misyaciv Yupitera Kallisto Yevropi j Gannimeda Mav stati pershim aparatom u programi yadernih kosmichnih dviguniv Prometej Rozrobka bula pripinena 2005 roku MetaMisiya peredbachala tri osnovni cili Rozvidati mozhlivij potencial dlya pidtrimki zhittya na cih misyacyah Sho moglo b vklyuchati viznachennya togo chi spravdi na suputnikah ye pidzemni okeani kartografuvannya organichnih spoluk ta inshih himichnih rechovin na poverhni yaki stanovlyat interes dlya biologiv viznachennya tovshini krizhanogo pokrivu z akcentom na poshuk mozhlivih misc visadki v majbutnomu Vivchennya pohodzhennya j evolyuciyi suputnikiv sho vklyuchalo viznachennya yih vnutrishnoyi strukturi harakteristik i skladu poverhni shob interpretuvati yih evolyuciyu geologiya geohimiya geofizika i to yak ce prolilo svitlo na rozuminnya pohodzhennya j evolyuciyi Zemli Viznachennya radiacijnogo seredovisha navkolo cih suputnikiv i shvidkosti vivitryuvannya yih poverhni vnaslidok padinnya rechovini z kosmosu Orbiti Kallisto Ganimeda i Yevropi lezhat u potuzhnij magnitosferi Yupiteri Vivchennya cogo seredovisha vazhlive dlya rozuminnya mozhlivosti viniknennya tam zhittya JIMO vid zzaduKosmichnij korabel JIMOJIMO Vid speredu Proponovanij bazovij variant kosmichnogo korablya peredbachav ionnij dvigun Misiyi Deep Space 1 Hayabusa Dawn uspishno zastosovuvali taki dviguni dlya mizhplanetnih podorozhej spozhivayuchi elektroenergiyu sonyachnih batarej Orbitalnij aparat Jupiter Icy Moons Orbiter sho letiv dali vid Soncya mav privoditi v diyu svoyi ionni dviguni yadernim reaktorom i sistemoyu peretvorennya tepla reaktora v elektriku Ce moglo dati korablyu bilsh yak u 100 raziv bilshu potuzhnist nizh neyaderna sistema porivnyanoyi masi Konstrukciya korablya peredbachala rozmishennya reaktora v nosovij chastini za potuzhnim radiacijnim ekranom dlya zahistu chutlivogo obladnannya Reaktor mali zapustiti tilki pislya togo yak zond zalishit orbitu Zemli tak sho kilkist radionuklidiv yaki treba vivesti na orbitu bula minimalnoyu Korabel mav nesti radarnij prilad dlya kartuvannya tovshini poverhnevogo lodu i lazernij prilad dlya kartuvannya pidvishen v poverhni kamori infrachervonij formuvach zobrazhennya magnitometr i instrumenti dlya vivchennya zaryadzhenih chastinok atomiv i pilu z yakimi kosmichnij korabel stikayetsya bilya kozhnoyi misyacya Potuzhne dzherelo elektroenergiyi vid bortovoyi yadernoyi ustanovki dozvolyalo b pracyuvati z potuzhnishimi priladami j pidvishiti shvidkist peredachi danih na Zemlyu Rozshirena naukova programa peredbachala skladannya kart usiyeyi poverhni Kallisto j Ganimeda i bilshe polovini Yevropi Misiya peredbachala u skladi JIMO nevelikij spusknij aparat iz yadernoyu ustanovkoyu Orbitalnij aparat mav vikonuvati funkciyu retranslyatora dlya zv yazku z Zemleyu Spusknij aparat mav dosliditi pridatnist Yevropi dlya zhittya j ociniti yiyi astrobiologichnij potencial pidtverditi isnuvannya j viznachiti harakteristiki vodi pid krizhanoyu obolonkoyu Yevropi Eskizni proektni zavdannyaJIMO Europa Lander MissionPovna masa na navkolozemnij orbiti 36375 kg Masa ksenonovogo paliva 12000 kg Masa reaktornogo modulya 6182 kg potuzhnist 200 kVt Suha masa modulya KA 16193 kg Masa naukovoyi korisnogo navantazhennya 1500 kg Elektrichni turbogeneratori kilka 104 kVt 440 V zminnogo strumu Rozgornutij radiator plosha poverhni 422 m Ionni dviguni NEXIS potuzhnistyu 27 kVt misiya Prometheus 1 JIMO Dviguni Holla velika potuzhnist velika tyaga Liniya zv yazku 10 Mbit s 4 250 Vt TWTA Rozgornutij rozmir dovzhina 58 4 m shirina 15 7 m Rozmir v pohidnomu stani dovzhina 19 7 m shirina 4 57 m Termin sluzhbi proektu 20 rokiv Data zapusku diye do 2017 r Raketa nosij Delta IV Heavy Vartist 16 mlrd dolariv bez urahuvannya zapuskuYaderna ruhova ustanovka ta inshi pristroyiCej rozdil ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vin stvorenij za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Bulo provedeno analitichne doslidzhennya dlya porivnyannya variantiv konstrukciyi energosistemi reaktora yaka mozhe buti vikoristana v misiyi Jupiter Icy Moons Orbiter z yadernoyi elektrichnoyi ruhovoyi ustanovkoyu Rezultuyucha koncepciya vikoristovuye reaktor z ridkisnometalevim oholodzhennyam i peretvorennya energiyi po zamknutomu ciklu Brajtona Dlya doslidzhennya bula prijnyata koncepciya reaktora z ridkisnometalevim oholodzhennyam hocha zhittyezdatnimi alternativami ye reaktori z teplovimi trubkami i z gazovim oholodzhennyam Sistema peretvorennya energiyi skladayetsya z dvoh nezalezhnih peretvoryuvachiv Brajtona kozhen z yakih zdatnij zabezpechuvati povnu proektnu vihidnu potuzhnist Pidhid paketnoyi komponuvannya buv krashij z za menshogo diametra poperechnogo pererizu Ce dozvolilo roztashuvati bloki Brajtona blizhche do reaktora shob minimizuvati dovzhinu interfejsnih truboprovodiv bez negativnogo vplivu na polovinu kuta ekranu i masu ekranu Zagalna zbirka z dvoma blokami po 100 kVt mala diametr 1 8 m v poperechnomu pererizi i 2 6 m v dovzhinu Vpliv krutnogo momentu Analiz pershogo poryadku buv vikonanij z vikoristannyam programi Simulink shob zrozumiti vpliv navedenogo krutnogo momentu vid obertovogo obladnannya na dinamiku transportnogo zasobu Konstrukciya peretvoryuvacha zasnovana na suchasnij konstrukciyi garyachogo konturu z supersplaviv sho dopuskaye temperaturu na vhodi v turbinu 1150 K i KKD ciklu bilshe 20 Analiz ciklu pripuskav sho KKD komponentiv stanovit 90 dlya turbini 80 dlya kompresora i 92 dlya generatora zminnogo strumu i KKD rekuperatora vstanovlenij na rivni 95 Zagalna vtrata tisku v gazovij sistemi bula prijnyata na rivni 5 Vtrati vid gazu v pidshipnikah i generatori buli ocineni v 2 5 i 3 4 kVt vidpovidno a zagalni vtrati v izolyaciyi buli ocineni v 16 4 kVt Rozrahunkovij KKD ciklu Brajtona stanoviv 21 7 a zagalnij naskriznij KKD energosistemi stanoviv 20 2 v rezultati chogo neobhidna teplova potuzhnist reaktora skladala 496 kVt Zrizanij konichnij radiacijnij shit iz napivkutom 10 gradusiv poslablyuye viprominyuvannya reaktora do 25 krad kremnij gamma dozi ta flyuensu 1 1011 nejtroniv sm2 na osnovi 1 MeV ekvivalentnogo poshkodzhennya kremniyu pri korisnomu navantazhenni roztashovanomu v 30 m Zagalna kumulyativna doza gamma viprominyuvannya v dozovoyi ploshini elektroniki dlya pribliznoyi 12 richnoyi misiyi JIMO ocinyuyetsya v 4 3 Mrad Si v toj chas yak zagalnij flyuens nejtroniv ocinyuyetsya v 6 x 1012 nejtroniv sm2 na osnovi ekvivalentnih ushkodzhen kremniyu 1 MeV i 2 5 mm alyuminiyeve ekranuvannya elektroniki Take radiacijnij vpliv vihodit daleko za ramki suchasnogo rivnya rozvitku radiacijno stijkih nadpotuzhnih komponentiv bloku rozpodilu energiyi Trifaznij generator viroblyaye 105 kVt pri 45 000 ob hv 600 V zminnogo strumu i 1 5 kGc Sistema rozpodilu energiyi z KKD 95 vidaye 100 kVt elektroenergiyi na navantazhennya na vidstani 30 m Blok rozpodilu energiyi vklyuchaye v sebe silovu i keruyuchu elektroniku rozpodilnij pristrij i kabeli Takozh v komplekt vhodit shuntiruyushij radiator parazitnogo navantazhennya povnoyi potuzhnosti i okremij radiator termoregulyuvannya bloku rozpodilu energiyi Nominalno dva bloki Brayton pracyuvatimut na 50 potuzhnosti Ce dosyagayetsya za rahunok ekspluataciyi agregativ pri bilsh nizkih oborotah rotora i tisku nadduvu Bilsh nizka shvidkist rotora prizvodit do znizhennya naprugi generatora do 400 V zminnogo strumu Osnovnoyu perevagoyu roboti agregativ na chastkovoyi potuzhnosti ye znizhennya termichnih napruzhen i navantazhen na pidshipniki Sistema upravlinnya i rozpodilu harchuvannya zabezpechuye silovu elektroniku elektrichni elementi upravlinnya rozpodilnij pristrij i kabeli dlya podachi 400 V zminnogo strumu na elektrichnu ionnu ruhovu ustanovku i 120 postijnogo strumu volt na shinu kosmichnogo korablya Elektrichna silova ustanovka vklyuchaye 10 PPU ta dva ionnih rushiya z PPU Pidhid rozpodilu potuzhnosti PPU zabezpechuye znachnu nadmirnist ta stijkist do nespravnostej Koncepciya dizajnu EP vklyuchaye povnij drugij nabir pidrulyuvachiv dlya kompensaciyi znosu pershogo naboru ta dva nadlishkovih pidrulyuvacha na komplekt Odnochasno mozhna ekspluatuvati maksimum visim pidrulyuvachiv Odin modul rozpodilyuvacha energiyi zabezpechuye peremikannya zhivlennya na vsi 10 PPU pri 400 V zminnogo strumu ta 12 5 kVt na kanal Pid chas roboti z povnoyu potuzhnistyu tobto 100 kVt z oboma blokami Brejtona sho pracyuyut na 50 kVt kozhen modul rozpodilyuvacha energiyi zhivit lishe chotiri z 10 kanaliv PPU Yaksho odin pristrij Brejtona pracyuye na 100 kVt 8 z 10 kanaliv PPU zhivlyatsya PPU peretvoryuye 400 V zminnogo strumu na priblizno 4000 V postijnogo strumu cherez transformator vipryamlyach filtr dlya navantazhennya dzherela zhivlennya golovnoyi liniyi Dopomizhni navantazhuvachi rushiya nizhchoyi potuzhnosti katodi nagrivachi tosho podayutsya cherez peretvoryuvach zminnogo postijnogo strumu 120 V v PPU NEXIS Nuclear Electric Xenon Ion Thruster System Profil misiyiNa traven 2015 roku zaplanovano tri zapuski LEO shob zibrati v dva etapi peredachi ta zond Etapi peredachi buli rozrobleni dlya zapusku zonda za jogo trayektoriyeyu do Yupitera pid chas zapusku vikna sho trivav z kincya zhovtnya 2015 roku do seredini sichnya 2016 roku Protyagom pershogo misyacya polotu osnovni konstrukciyi zonda budut rozgornuti yadernij reaktor aktivovanij a silovi dviguni viprobuvani Mizhplanetnij polit trivav bi do kvitnya 2021 r Ionni dviguni mali pracyuvati dvi tretini chasu Yak tilki zond opinitsya v zoni vplivu Yupitera navigaciya stane bilsh skladnoyu i skladnoyu Dlya vihodu na orbitu zond povinen buv bi vikoristovuvati manevri dopomogi gravitaciyi Misiya zakinchuyetsya kosmichnim korablem na naukovij orbiti v Yevropi Doslidzhuvalisya varianti perenesennya na orbiti yaki ne vplivayut na Yevropu protyagom trivalogo periodu gt 1000 rokiv ale dlya perenesennya potribno bilshe paliva i bilshe chasu v seredovishi z visokim viprominyuvannyam na Yupiteri Ostannya oporna trayektoriya zadovolnyaye vsi zastosovni vimogi Dostavlena masa vklyuchaye rozmishennya korisnogo navantazhennya masoyu ne menshe 1500 kg Vihid do orbiti Yupitera vidbuvayetsya 5 4 roku pislya vivedennya z zemli Naukovi doslidzhennya pidtrimuyutsya navkolo Kallisto protyagom 120 dniv Ganimeda protyagom 120 dniv ta Yevropi protyagom 60 dniv Koncepciya hudozhnika pro polit JIMOSkasuvannyaFinansuvannya proektu bulo pripineno v 2005 roci cherez zminu prioritetiv na korist polotiv z ekipazhami Zaproponovana yaderna tehnologiya bula viznana zanadto ambicijnoyu yak i arhitektura misij bagatorazovogo zapusku ta zboru na orbiti 5 Inzheneriv JIMO zvilnili abo perepriznachili navesni ta vlitku 2005 roku Dlya viprobuvannya reaktora ta sistem vidvodu tepla NASA rozglyadala demonstracijnij polit menshogo korablya do blizhchoyi cili Koli misiyu JIMO bulo skasovano vona perebuvala na pochatkovij stadiyi planuvannya zapusk ochikuvavsya ne ranishe 2017 roku Ce mala buti persha misiya programi rozvitku yadernih kosmichnih dviguniv Prometej Podalshi proyektiPislya JIMO NASA ta YeKA planuvali spilnu misiyu na suputniki Yupitera Dokladnishe Europa Jupiter System Mission 2011 roku NASA polishila j cej proyekt cherez nestachu finansuvannya YeKA perejmenuvala jogo na Jupiter Icy Moon Explorer JUICE i prodovzhila rozroblyati samostijno Dokladnishe Jupiter Icy Moons Explorer Naprikinci 2010 h golovnoyu misiyeyu NASA do suputnikiv Yupitera stala Europa Clipper Yiyi principovi vidminnosti vid JIMO polyagali v tomu sho aparat mav pracyuvati na sonyachnih batareyah i na orbiti suputnika bez posadki Dokladnishe Europa ClipperSpisok literaturiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti JOURNAL OF PROPULSION AND POWER Vol 20 No 5 September October 2004 Abelson amp Shirley Small RPS Enabled Europa Lander Mission 2005 PDF Retrieved on July 23 2013 Europa Study Team May 1 2012 Electric Propulsion Technology Development for the Jupiter Icy Moons Orbiter Project nedostupne posilannya NASA TM 2004 213290 December 2004 AIAA 2004 3449 Fundamentals of Electric Propulsion Ion and Hall Thrusters 12 listopada 2020 u Wayback Machine The Nuclear Electric Pulsed Inductive Thruster NuPIT Mission Analysis for PrometheusDiv takozhJupiter Icy Moons ExplorerPosilannya 2005

Дата публікації:
Топ