Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Juncus albescens — вид трав'янистих рослин родини ситникові (Juncaceae). Цей вид поширений головним чином у південно-арктичних і північно-бореальних зонах Північної Америки й Азії; також трапляється на а. Шпіцберген і в Гімалаях. Етимологія: лат. albescens — «біліючий».
| Juncus albescens | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
| Рід: | Ситник (Juncus) |
| Вид: | J. albescens |
| Біноміальна назва | |
| Juncus albescens | |
| Синоніми | |
| Juncus triglumis subsp. albescens (Lange) Hultén | |
Таксономічні примітки
Два таксони в межах Juncus triglumis s. lat. розглядалися як види, підвиди, або різновиди. Деякі автори повідомляють, що J. triglumis і J. albescens у значній мірі симпатричні, тому їх важко тримати один від одного в деяких регіонах. У той час як інші повідомляють порівняно чіткі морфологічні відмінності. Основні відмінності: у J. triglumis найдовший стягуючий приквіток короткий і тупий, оцвітина коротка й тупа й приблизно половини довжини зрілої капсули, не стає білуватою під час в'янення, плід звужується під дзьобом, а стебла значно довші, ніж листи. У J. albescens найдовший стягуючий приквіток довший, гострий або з розширеною шіловидою пластиною, оцвітина довша, більш гостра й приблизно такої ж довжинами, як капсула, стає білуватою під час в'янення, плід звужується в самому дзьобі, стебла приблизно такої довжини, як листя. У Скандинавії, J. triglumis s. lat. вища рослина, а J. biglumis — дрібніша, на Шпіцбергені — протилежно, через те, що свальбардівські J. albescens значно менші ніж скандинавські J. triglumis. Порівняння рослин J. triglumis континентальної Європи з рослинами J. albescens Шпіцбергену, Ґренландії та сх. Канади дає чіткі, наведені вище відмінності, але порівняння з рослинами з пн.-зх. Північної Америки й пн.-сх. Азії показують менше відмінностей.
Опис
Це багаторічні зелені трав'янисті рослини. Утворюють невеликі купини, за допомогою короткого, розгалуженого кореневища. Більшість листів прикореневі. Стебла 2–6(7) мм, прямі, циліндричні, гладкі або злегка ребристі, без або з одним листом на нижній половині стебла. Листки 1.5–4 см такі ж або трохи коротші, ніж стебла, тонкі, 0.5–0.9 мм, ниткоподібні й гладкі або злегка ребристі з довгою 0.5–1.5 см червонувато-коричневою піхвою.
Суцвіття — головки з (2)3(5) квітами на одній висоті або з 1 квіткою незначно (1–2 мм) нижче, ніж інші, під якими видно зазвичай 3 приквітки. Приквітки 2.5–3.5(5) мм, коротші, ніж квіти, широко ланцетні або яйцеподібні, гострі, червонувато-коричневого кольору з темно-коричневої серединною жилкою, що простягається до вершини. Все суцвіття стає сірувато білим з віком, що видно на більшості рослин, оскільки стебла й суцвіття часто залишаються на рослині впродовж кількох років. Квіти радіально симетричні. Оцвітина з 6 (3 + 3) листочків. Листочки оцвітини ланцетні. Зовнішні листочки 3–4 мм, гострі, коричнево-червоні або рожеві; внутрішні листочки трохи коротше, ніж зовнішні, тупі, білуваті й значно більш напівпрозорі, завдовжки з плоди. Тичинок 6, завдовжки з листочки оцвітини. Пиляки вузькі, 0.6–0.8(0.9) мм довжиною. Плоди 1-камерні капсули, 3–4(5) мм, гострі, блискучі, оливково-коричневого кольору з численним насінням.
Відтворення
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Адаптований до вітрозапилення, але, передбачаються, самозапилення є загальним. Немає адаптації до розсіювання насіння. Імовірно розсіювання на довші відстані здійснюється птахами, які часто відвідують болота, де росте вид.
Поширення
Поширення непевне; ймовірно, вид поширений головним чином у південно-арктичних і північно-бореальних зонах Північної Америки (Аляска, Канада, Ґренландія) й Азії (Росія); також трапляється на а. Шпіцберген і в Гімалаях (Пакистан). Здається, відсутні в європейській частині Росії. Походження рослин зі Шпіцбергену, швидше за все, ґренландське.
Рослина спеціалізується на зростанні в мілководних арктичних болотах.
Джерела
- . www.winternet.com. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 3 червня 2017.
- The Flora of Svalbard [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- eMonocot 1.0.5[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- Flora of Pakistan (англ.)
 | Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Juncus albescens vid trav yanistih roslin rodini sitnikovi Juncaceae Cej vid poshirenij golovnim chinom u pivdenno arktichnih i pivnichno borealnih zonah Pivnichnoyi Ameriki j Aziyi takozh traplyayetsya na a Shpicbergen i v Gimalayah Etimologiya lat albescens biliyuchij Juncus albescens Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Sitnikovi Juncaceae Rid Sitnik Juncus Vid J albescens Binomialna nazva Juncus albescens Lange 1924 Sinonimi Juncus triglumis subsp albescens Lange Hulten J triglumis auct non L Taksonomichni primitkiDva taksoni v mezhah Juncus triglumis s lat rozglyadalisya yak vidi pidvidi abo riznovidi Deyaki avtori povidomlyayut sho J triglumis i J albescens u znachnij miri simpatrichni tomu yih vazhko trimati odin vid odnogo v deyakih regionah U toj chas yak inshi povidomlyayut porivnyano chitki morfologichni vidminnosti Osnovni vidminnosti u J triglumis najdovshij styaguyuchij prikvitok korotkij i tupij ocvitina korotka j tupa j priblizno polovini dovzhini zriloyi kapsuli ne staye biluvatoyu pid chas v yanennya plid zvuzhuyetsya pid dzobom a stebla znachno dovshi nizh listi U J albescens najdovshij styaguyuchij prikvitok dovshij gostrij abo z rozshirenoyu shilovidoyu plastinoyu ocvitina dovsha bilsh gostra j priblizno takoyi zh dovzhinami yak kapsula staye biluvatoyu pid chas v yanennya plid zvuzhuyetsya v samomu dzobi stebla priblizno takoyi dovzhini yak listya U Skandinaviyi J triglumis s lat visha roslina a J biglumis dribnisha na Shpicbergeni protilezhno cherez te sho svalbardivski J albescens znachno menshi nizh skandinavski J triglumis Porivnyannya roslin J triglumis kontinentalnoyi Yevropi z roslinami J albescens Shpicbergenu Grenlandiyi ta sh Kanadi daye chitki navedeni vishe vidminnosti ale porivnyannya z roslinami z pn zh Pivnichnoyi Ameriki j pn sh Aziyi pokazuyut menshe vidminnostej OpisCe bagatorichni zeleni trav yanisti roslini Utvoryuyut neveliki kupini za dopomogoyu korotkogo rozgaluzhenogo korenevisha Bilshist listiv prikorenevi Stebla 2 6 7 mm pryami cilindrichni gladki abo zlegka rebristi bez abo z odnim listom na nizhnij polovini stebla Listki 1 5 4 sm taki zh abo trohi korotshi nizh stebla tonki 0 5 0 9 mm nitkopodibni j gladki abo zlegka rebristi z dovgoyu 0 5 1 5 sm chervonuvato korichnevoyu pihvoyu Sucvittya golovki z 2 3 5 kvitami na odnij visoti abo z 1 kvitkoyu neznachno 1 2 mm nizhche nizh inshi pid yakimi vidno zazvichaj 3 prikvitki Prikvitki 2 5 3 5 5 mm korotshi nizh kviti shiroko lancetni abo yajcepodibni gostri chervonuvato korichnevogo koloru z temno korichnevoyi seredinnoyu zhilkoyu sho prostyagayetsya do vershini Vse sucvittya staye siruvato bilim z vikom sho vidno na bilshosti roslin oskilki stebla j sucvittya chasto zalishayutsya na roslini vprodovzh kilkoh rokiv Kviti radialno simetrichni Ocvitina z 6 3 3 listochkiv Listochki ocvitini lancetni Zovnishni listochki 3 4 mm gostri korichnevo chervoni abo rozhevi vnutrishni listochki trohi korotshe nizh zovnishni tupi biluvati j znachno bilsh napivprozori zavdovzhki z plodi Tichinok 6 zavdovzhki z listochki ocvitini Pilyaki vuzki 0 6 0 8 0 9 mm dovzhinoyu Plodi 1 kamerni kapsuli 3 4 5 mm gostri bliskuchi olivkovo korichnevogo koloru z chislennim nasinnyam VidtvorennyaStateve rozmnozhennya nasinnyam nemaye vegetativnogo rozmnozhennya Adaptovanij do vitrozapilennya ale peredbachayutsya samozapilennya ye zagalnim Nemaye adaptaciyi do rozsiyuvannya nasinnya Imovirno rozsiyuvannya na dovshi vidstani zdijsnyuyetsya ptahami yaki chasto vidviduyut bolota de roste vid PoshirennyaPoshirennya nepevne jmovirno vid poshirenij golovnim chinom u pivdenno arktichnih i pivnichno borealnih zonah Pivnichnoyi Ameriki Alyaska Kanada Grenlandiya j Aziyi Rosiya takozh traplyayetsya na a Shpicbergen i v Gimalayah Pakistan Zdayetsya vidsutni v yevropejskij chastini Rosiyi Pohodzhennya roslin zi Shpicbergenu shvidshe za vse grenlandske Roslina specializuyetsya na zrostanni v milkovodnih arktichnih bolotah Dzherela www winternet com Arhiv originalu za 5 lipnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2017 The Flora of Svalbard 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl eMonocot 1 0 5 nedostupne posilannya z chervnya 2019 angl Flora of Pakistan angl Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi