Артцентр Фабрика Повидла або англ Jam Factory Art Center це міждисциплінарний центр сучасного мистецтва у ревіталізовані

Артцентр «Фабрика Повидла» або англ. «Jam Factory Art Center» — це міждисциплінарний центр сучасного мистецтва у ревіталізованій неоготичній будівлі колишньої «Фабрики повидла» у Львові. Центр займається просвітницькою діяльністю через мистецькі виставки, кінопокази, театральні вистави, лекції, які відображають актуальні процеси в українській та світовій культурі. Арт центр «Фабрика повидла» співпрацює з різними міжнародними організаціями, такими як Magic Carpets, Trans Europe Halles, Face to Faith, EastHub.

Jam Factory Art Center


Мета діяльності	Простір для реалізації культурно-мистецьких подій
Засновники	Гаральд Біндер
Ключові особи	Божена Пеленська, Федорук Тетяна
Адреса	Львів, вул. Б. Хмельницького 124, вул. Механічна 5
Офіційний сайт	jamfactory.ua/ua/about/

Фабрика повидла у Вікісховищі

Історія будівлі

У 1872 р. Йозеф Кронік засновує фабрику «Кронік і син» з виготовлення спиртових напоїв у львівському районі Підзамче. Згодом в кін. ХІХ — початку ХХ ст. була добудована неоготична будівля та вежа, як частина фабрики. У радянський період фабрику перепрофілювали для виробництва повидла і консервації. З 2009 року будівлю почали називати «Фабрика повидла» місцеві художники, які користувалися простором, що стало основою для назви сучасної інституції. Теперішній власник, історик, фахівець з історії Східної Європи — Гаральд Біндер, створив фонд Harald Binder Cultural Enterprises і з 2015 року ревіталізує комплекс для створення центру сучасного мистецтва. Будівля «Фабрики Повидла» є пам'яткою архітектури місцевого значення (за рішенням виконкому Львівської обласної ради № 227 від 17.07.1990).

З 2008 року тут, у напівзруйнованих приміщеннях, проходили Тиждень актуального мистецтва, Львівський тиждень моди, Urban Exploration Fest і різні театральні постановки.

Відкриття Jam Factory Art Center

18 листопада 2023 року, після 8 років ревіталізації, команда проєкту відкрила новий культурний простір у Львові — центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center.

У комплексі з’явилися нові елементи: «чорний куб» з театральною сценою, офісна будівля, паркінг із сонячними батареями, що можуть підтримувати вентиляцію та кондиціонування в разі відключення електрики, три великі оглядові тераси з гарною панорамою.

У експозиційних залах триває перша виставка про мистецтво під час війни «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми».

Розташування

«Jam Factory Art Center» прцює у Львові за адресою вул. Б. Хмельницького, 124 в районі Підзамче. Це промисловий район Львова з багатою історією, яку досліджував «Центр Європейських досліджень» (м. Лунд, Швеція) в рамках програми «Пам'ять про „зниклі“ групи населення в міському середовищі Львова, Чернівців, Кишинева і Вроцлава». Урбаністичні дослідження вказують на те, що Підзамче був центральною частиною міста, де жили різні етнічні групи: євреї, араби, караїми, татари, що й привернуло увагу дослідників. Після будівництва залізничної колії район став індустріальним: тут почали будувати фабрики, підприємства, заводи, що після розпаду радянського союзу занепали і потребуть відновлення.

Ревіталізаційні процеси

«Фабрика повидла» є частиною великого ревіталізаційного процесу з відновлення індустріальних просторів в Україні. Для вибору проекту ревіталізації самої «Фабрики повидла» був проведений архітектурний конкурс серед 5 учасників: Baumhauer Architects (Берлін), Дроздов і партнери (Харків), Atelier Stefan Rindler (Відень), Зелемінь (Львів), Urban куратори (Київ). У конкурсі переміг проект Atelier Stefan Rindler. Ревіталізація в цьому випадку стосується не лише будівлі, а й цілого району. «Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012—2025» розробила дослідницький проєкт з рекомендаціями щодо ревіталізації району.

Проєкти

Вигляд з боку вул. Механічної: ревіталізована площа біля артцентру

Jam Factory Art Center з початком повномасштабного вторгнення започаткував проєкт «Artists in War» («Митці у війні») для фінансової підтримки українських митців, які продовжують працювати у своїй сфері (театр, музика, візуальне мистецтво). Також артцентр створив окрему 2-х місячну програму інтеграції «Навігація» для підтримки митців, які переїхали до Львова. Про контекст війни згадується у документальній виставі «Кого чути у справі Бейліса» та читаннях п'єси «Документ без назви», які проходили в «Фабриці повидла».

Крім того, з початку повномасштабного вторгнення Jam Factory відкрив свої підвальні приміщення для всіх сусідів, адже інших укриттів поблизу не було.

Примітки

Вул. Хмельницького, 124 – Фабрика повидла. Інтерактивний Львів (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
Арт-центр «Фабрика повидла» (Львів, Україна). ReHERIT (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
Partners | Face to Faith. face-to-faith.eu. Процитовано 5 квітня 2023.
Members. Trans Europe Halles (амер.). Процитовано 5 квітня 2023.
How We Are Together. Magic Carpets (англ.). Процитовано 5 квітня 2023.
Jam Factory Art Center. TEH Easthub (амер.). Процитовано 5 квітня 2023.
Історик перетворить Фабрику повидла у Львові на культурний центр. ФОТО. Історична правда. Процитовано 30 січня 2023.
У Львові погодили створення арт-простору на Фабриці повидла: будівництво почнуть у 2019 році. The Village Україна. 2 січня 2019. Процитовано 30 січня 2023.
Публічна інформація/реєстр нерухомих пам'яток. city-adm.lviv.ua. 30.01.2023. Процитовано 30.01.2023.
Jam Factory: новий культурний простір у Львові. LB.ua. 20 листопада 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
says, Iryna Korotun. Memory Treatment and Urban Planning in L'viv, Chernivtsi, Chisinau and Wroclaw. Memory Treatment and Urban Planning in L'viv, Chernivtsi, Chisinau and Wroclaw (англ.). Процитовано 30 січня 2023.
Слідами спогадів Підзамча. Збруч (укр.). 14 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2023.
Головко О.М., Басараб М.І. “Реновація та ревіталізація об’єктів промислового призначення” (PDF).
Ревіталізація Фабрики повидла у Львові: проект Urban кураторів. Mistosite (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
. www.creativecities.org.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
The Cambridge Journal of Law, Politics, and Art, p. 328-331 (PDF).
Олена Касперович. Як інтегруються митці, які почали жити у Львова 24 лютого (англ.), процитовано 5 квітня 2023
Прокопишин, Тарас (21 листопада 2022). Божена Пеленська: «Мистецтво, яке ми зараз творимо, вже є і буде зовсім іншим». The Ukrainians (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.

[:1-1] Вул. Хмельницького, 124 – Фабрика повидла. Інтерактивний Львів (укр.). Процитовано 30 січня 2023.

[2] Арт-центр «Фабрика повидла» (Львів, Україна). ReHERIT (укр.). Процитовано 30 січня 2023.

[3] Partners | Face to Faith. face-to-faith.eu. Процитовано 5 квітня 2023.

[4] Members. Trans Europe Halles (амер.). Процитовано 5 квітня 2023.

[5] How We Are Together. Magic Carpets (англ.). Процитовано 5 квітня 2023.

[6] Jam Factory Art Center. TEH Easthub (амер.). Процитовано 5 квітня 2023.

[:0-7] Історик перетворить Фабрику повидла у Львові на культурний центр. ФОТО. Історична правда. Процитовано 30 січня 2023.

[8] У Львові погодили створення арт-простору на Фабриці повидла: будівництво почнуть у 2019 році. The Village Україна. 2 січня 2019. Процитовано 30 січня 2023.

[9] Публічна інформація/реєстр нерухомих пам'яток. city-adm.lviv.ua. 30.01.2023. Процитовано 30.01.2023.

[:2-10] Jam Factory: новий культурний простір у Львові. LB.ua. 20 листопада 2023. Процитовано 21 грудня 2023.

[11] says, Iryna Korotun. Memory Treatment and Urban Planning in L'viv, Chernivtsi, Chisinau and Wroclaw. Memory Treatment and Urban Planning in L'viv, Chernivtsi, Chisinau and Wroclaw (англ.). Процитовано 30 січня 2023.

[12] Слідами спогадів Підзамча. Збруч (укр.). 14 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2023.

[13] Головко О.М., Басараб М.І. “Реновація та ревіталізація об’єктів промислового призначення” (PDF).

[14] Ревіталізація Фабрики повидла у Львові: проект Urban кураторів. Mistosite (укр.). Процитовано 30 січня 2023.

[15] . www.creativecities.org.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.

[16] The Cambridge Journal of Law, Politics, and Art, p. 328-331 (PDF).

[17] Олена Касперович. Як інтегруються митці, які почали жити у Львова 24 лютого (англ.), процитовано 5 квітня 2023

[18] Прокопишин, Тарас (21 листопада 2022). Божена Пеленська: «Мистецтво, яке ми зараз творимо, вже є і буде зовсім іншим». The Ukrainians (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.