Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бугайчик американський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ixobrychus exilis (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ardetta exilis, Ardetta neoxena, Ixobrychus exilis neoxenus, Ixobrychus neoxenus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бугайчик американський (Ixobrychus exilis) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae). Поширений в Америці.
Опис
Це найдрібніший представник бугайчиків, тіло завдовжки 28-36 см, в середньому — 33 см, вага — 86 г, розмах крил — 43 см.
Тіло стисле, ноги короткі, пальці на лапах короткі, кігті довгі, викривлені. Будова лап не дозволяє птахові пересуватися в густій траві, серед якої він зазвичай гніздиться. Дзьоб прямий, тонкий, загострений. Самець і самка однакові за розмірами, але розрізняються в забарвленні. Характерне забарвлення Ixobrychus exilis — загальний жовтий фон, на голові темнг. Шапочка і спина у самки пурпурно-каштанові, на шиї — темні смуги. У самців шапочка зеленувато-чорна, такі ж спина і хвіст. Шия коричнево-біла, такі ж боки і низ. Крила каштанові з контрастними світлими плямами. Молоді птахи схожі на самок, але шапочка у них блідіша і більш коричнева, грудка і горло буре з темними смугами. У обох статей навесні оперення стає блискучим.
Відома більш рідкісна, темна раса, так званий «бугайчик Корі», у якого оперення каштанове. У молодих птахів довгий, м'який пух охристого кольору зверху і білого — знизу.
Яйця еліптичної форми, світло-блакитні або світло-зелені, матові, гладкі, їх розмір — 31 на 24 мм.
Видає цілу гаму гучних криків. Самець в шлюбний період привертає увагу самки цілком голубиним воркуванням «ух-ух-ух-ух-ух у-у-уу-у-уах». Самки відповідають «цокаючими» криками. У стані тривоги видає три типи криків — гучне квакання, шипляче «хах» або одноманітне «тат-тат-тат».
Поширення
Гніздиться на заході Північної Америки — у південному Орегоні, у внутрішніх районах Каліфорнії, а також на півдні узбережжя, в центральних районах Байї, на південному узбережжі пустелі Сонори. На сході Північної Америки зустрічається від південних районів Манітоби, на південному сході Канади (Онтаріо і Квебек), в східній частині штату Мен і далі на південь до західних і південних районів Техасу, Флориди і Великих Антильських островів. На захід заходить до центральних районів штату Монтана, Юта, східних районів Колорадо, Нью-Мексико; в Центральній Америці — у Гватемалі, Ель-Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, повсюдно в Мексиці.
Спосіб життя
Американський бугайчик — болотний птах. Гніздиться по берегах прісних водойм з густою рослинністю, яка чергується з ділянками відкритої води, які знаходяться не далі 10 м від гнізда. Споруджує платформу для гнізда прямо на мілині в прибережній воді на глибині 0,1-1,0 м. Повертається із зимівель з південних районів США на північ країни в квітні- початку травня, гніздиться в червні- липні. У Південній Флориді до гніздування приступає після 18 травня, більшість пташенят опірюются після 15 червня. Пік розмноження (перший і другий виводок) на північному сході США припадає на кінець травня — початок липня.
Розмноження
Парування відбувається на гнізді, як перед, так і після початку насиджування. Самка і самець створюють на час гніздування моногамні пари. Самка відкладає по одному яйцю щодня, в кладці може бути від двох до семи яєць, але зазвичай чотири-п'ять. Розмір кладки варіюється залежно від популяції. У ранніх кладках, відкладених до середини червня, яйця дрібніші, ніж у більш пізніх кладках. Насиджують обидва батьки з появою першого або другого яйця, інкубація триває 17-20 днів. Пташенята вилуплюються в різний час в межах триденного періоду. Кілька днів батьки доглядають за потомством, а через 5 днів (або 10-15) молодь залишає гніздо. Деякий час вони ще повертаються до гнізда, де їх догодовують батьки.
Збереження
Чисельність популяцій скорочується в результаті деградації звичних місць існування на території США. На сході США популяції залишалися стабільними протягом 1966-89 років, тоді як на північному сході Ixobrychus exilis належить до зникаючих видів; за категорією: вид, що потребує охорони або вид, що знаходиться під загрозою зникнення.
Примітки
- BirdLife International (2012). Ixobrychus exilis: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Least Bittern Images [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.] — http://tsuru-bird.net/image.htm [ 20 січня 2010 у Wayback Machine.] — Copyright 2009 — Monte M. Taylor
- Field Guide on Flickr [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
- [1] [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.] — Species Account, Cornell Lab of Ornithology
- Cory's Least Bittern [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.] and Cory's Least Bittern at Pantanal [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.], YouTube videos
- Cory's Least Bittern in Royal Ontario Museum, Toronto [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.], photographs of museum specimens
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bugajchik amerikanskij source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Bugajchik Ixobrychus Vid Bugajchik amerikanskij Binomialna nazva Ixobrychus exilis Gmelin 1789 Areal vidu Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Pidvidi I e exilis synonym I e hesperis I e pullus I e erythromelas I e bogotensis I e peruvianus Sinonimi Ardetta exilis Ardetta neoxena Ixobrychus exilis neoxenus Ixobrychus neoxenus Posilannya Vikishovishe Ixobrychus exilis Vikividi Ixobrychus exilis EOL 45511335 ITIS 174846 MSOP 22697314 NCBI 110685 Fossilworks 289520 Bugajchik amerikanskij Ixobrychus exilis vid ptahiv rodini chaplevih Ardeidae Poshirenij v Americi OpisCe najdribnishij predstavnik bugajchikiv tilo zavdovzhki 28 36 sm v serednomu 33 sm vaga 86 g rozmah kril 43 sm Tilo stisle nogi korotki palci na lapah korotki kigti dovgi vikrivleni Budova lap ne dozvolyaye ptahovi peresuvatisya v gustij travi sered yakoyi vin zazvichaj gnizditsya Dzob pryamij tonkij zagostrenij Samec i samka odnakovi za rozmirami ale rozriznyayutsya v zabarvlenni Harakterne zabarvlennya Ixobrychus exilis zagalnij zhovtij fon na golovi temng Shapochka i spina u samki purpurno kashtanovi na shiyi temni smugi U samciv shapochka zelenuvato chorna taki zh spina i hvist Shiya korichnevo bila taki zh boki i niz Krila kashtanovi z kontrastnimi svitlimi plyamami Molodi ptahi shozhi na samok ale shapochka u nih blidisha i bilsh korichneva grudka i gorlo bure z temnimi smugami U oboh statej navesni operennya staye bliskuchim Vidoma bilsh ridkisna temna rasa tak zvanij bugajchik Kori u yakogo operennya kashtanove U molodih ptahiv dovgij m yakij puh ohristogo koloru zverhu i bilogo znizu Yajcya eliptichnoyi formi svitlo blakitni abo svitlo zeleni matovi gladki yih rozmir 31 na 24 mm Vidaye cilu gamu guchnih krikiv Samec v shlyubnij period privertaye uvagu samki cilkom golubinim vorkuvannyam uh uh uh uh uh u u uu u uah Samki vidpovidayut cokayuchimi krikami U stani trivogi vidaye tri tipi krikiv guchne kvakannya shiplyache hah abo odnomanitne tat tat tat PoshirennyaGnizditsya na zahodi Pivnichnoyi Ameriki u pivdennomu Oregoni u vnutrishnih rajonah Kaliforniyi a takozh na pivdni uzberezhzhya v centralnih rajonah Bajyi na pivdennomu uzberezhzhi pusteli Sonori Na shodi Pivnichnoyi Ameriki zustrichayetsya vid pivdennih rajoniv Manitobi na pivdennomu shodi Kanadi Ontario i Kvebek v shidnij chastini shtatu Men i dali na pivden do zahidnih i pivdennih rajoniv Tehasu Floridi i Velikih Antilskih ostroviv Na zahid zahodit do centralnih rajoniv shtatu Montana Yuta shidnih rajoniv Kolorado Nyu Meksiko v Centralnij Americi u Gvatemali El Salvadori Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami povsyudno v Meksici Sposib zhittyaAmerikanskij bugajchik bolotnij ptah Gnizditsya po beregah prisnih vodojm z gustoyu roslinnistyu yaka cherguyetsya z dilyankami vidkritoyi vodi yaki znahodyatsya ne dali 10 m vid gnizda Sporudzhuye platformu dlya gnizda pryamo na milini v priberezhnij vodi na glibini 0 1 1 0 m Povertayetsya iz zimivel z pivdennih rajoniv SShA na pivnich krayini v kvitni pochatku travnya gnizditsya v chervni lipni U Pivdennij Floridi do gnizduvannya pristupaye pislya 18 travnya bilshist ptashenyat opiryuyutsya pislya 15 chervnya Pik rozmnozhennya pershij i drugij vivodok na pivnichnomu shodi SShA pripadaye na kinec travnya pochatok lipnya RozmnozhennyaParuvannya vidbuvayetsya na gnizdi yak pered tak i pislya pochatku nasidzhuvannya Samka i samec stvoryuyut na chas gnizduvannya monogamni pari Samka vidkladaye po odnomu yajcyu shodnya v kladci mozhe buti vid dvoh do semi yayec ale zazvichaj chotiri p yat Rozmir kladki variyuyetsya zalezhno vid populyaciyi U rannih kladkah vidkladenih do seredini chervnya yajcya dribnishi nizh u bilsh piznih kladkah Nasidzhuyut obidva batki z poyavoyu pershogo abo drugogo yajcya inkubaciya trivaye 17 20 dniv Ptashenyata viluplyuyutsya v riznij chas v mezhah tridennogo periodu Kilka dniv batki doglyadayut za potomstvom a cherez 5 dniv abo 10 15 molod zalishaye gnizdo Deyakij chas voni she povertayutsya do gnizda de yih dogodovuyut batki ZberezhennyaChiselnist populyacij skorochuyetsya v rezultati degradaciyi zvichnih misc isnuvannya na teritoriyi SShA Na shodi SShA populyaciyi zalishalisya stabilnimi protyagom 1966 89 rokiv todi yak na pivnichnomu shodi Ixobrychus exilis nalezhit do znikayuchih vidiv za kategoriyeyu vid sho potrebuye ohoroni abo vid sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya PrimitkiBirdLife International 2012 Ixobrychus exilis informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaLeast Bittern Images 3 bereznya 2014 u Wayback Machine http tsuru bird net image htm 20 sichnya 2010 u Wayback Machine Copyright 2009 Monte M Taylor Field Guide on Flickr 30 bereznya 2014 u Wayback Machine 1 5 bereznya 2014 u Wayback Machine Species Account Cornell Lab of Ornithology Cory s Least Bittern 5 lipnya 2014 u Wayback Machine and Cory s Least Bittern at Pantanal 5 lipnya 2014 u Wayback Machine YouTube videos Cory s Least Bittern in Royal Ontario Museum Toronto 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine photographs of museum specimens