Пі́вники солелю́бні (Iris halophila) — багаторічна рослина родини півникових. В Україні регіонально рідкісний вид. Малопоширена декоративна культура.
Півники солелюбні | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Півникові (Iridaceae) |
Рід: | Півники (Iris) |
Вид: | Півники солелюбні (I. halophila) |
Біноміальна назва | |
Iris halophila Pall., 1776 |
Опис
Трав'яниста рослина 50-100 см заввишки. Кореневище пурпурово-коричневе, сланке, розгалужене, 1,3-3 см завтовшки. Корені товсті. Стебла прямостоячі, негалузисті. Прикореневі листки мечоподібні, прямостоячі або злегка зігнуті, 20-60 см завдовжки і 0,6-2 см завширшки. Стеблові листки нечисленні, дрібні, листки обгортки ланцетні, загострені.
Квітконоси несуть по 2 (рідше по 3-5) жовтих або блідо-фіолетових квітки завширшки 5-7 см. Оцвітина складається з 6 еліптичних пелюсток, розташованих в двох колах. Пелюстки зовнішнього кола відігнуті в боки, пелюстки внутрішнього кола стирчать вверх. Трубка оцвітини завдовжки 1 см, втричі коротша за зав'язь. Тичинок 3, вони завдовжки 3 см. Пиляки жовті. Зав'язь нижня, завдовжки 3,5-4 см, ребриста, з тонким видовженим носиком. Плід — тупа циліндрична коробочка зеленкувато-коричневого кольору, завдовжки 6-9 см, завширшки 2-2,5 см. Вона має 6 попарнозближених сильно виступаючих ребер і носик 7-14 мм завдовжки. Насіння помаранчево-коричневе, грушоподібне, зморшкувате, завширшки 5-6 мм.
Екологія та поширення
Рослина світлолюбна: хоча й переносить легкий затінок, проте при повному освітленні більш стійка до хвороб. Віддає перевагу плодючим, нейтральним або слаболужним, помірно зволоженим, добре дренованим ґрунтам. Переносить засолення ґрунту й літню посуху, але в таких випадках через низьку вологість повітря цвітіння може не відбутися. Зростає на степових схилах, солонцюватих болотах, вологих і солонцюватих луках.
Квітне у травні-червні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується вегетативно та насінням. Запилюється метеликами.
Ареал півників солелюбних простирається від півдня Східної Європи до Центральної Азії й Китаю. Він охоплює Румунію, Молдову, південь України та Росії (зокрема, Передкавказзя, Північний Кавказ, Заволжя, південь Західного Сибіру), Узбекистан, Іран, Пакистан, Афганістан, Киргизстан, Монголію, Китай (зокрема, провінції Ґаньсу та Сіньцзян-Уйгурський автономний район).
Значення і статус виду
В Україні півники солелюбні занесені до Офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Миколаївської, Луганської областей. Крім того, заходи щодо їх охорони здійснюються в Харківській і Донецькій областях. На чисельність виду негативно впливають випасання худоби, збирання квітів для букетів, весняні пали.
За межами України вид має охоронний статус у Росії, де занесений до регіональних Червоних книг Воронезької, Омської, Пензенської областей, Республіки Калмикія, Краснодарського та Ставропольского краю.
Завдяки своєрідним витонченим квітам півники солелюбні зрідка культивують як декоративну рослину. Вид поширений переважно у садівників США, в Україні широкиму загалу аматорів практично невідомий. Висаджують його навколо водойм, використовують як тло для більш низьких рослин.
Систематика
За кольором квіток в межах виду вирізняють два підвиди: Iris halophila halophila (пелюстки жовті) та Iris halophila sogdiana (пелюстки блідо-фіолетові або з жовтим «нігтем»). Загалом півники солелюбні відносяться до видового комплексу Iris spuria s.l., інколи їх навіть розглядають як підвид півників блакитних — Iris spuria halophila.
Синоніми
- Iris spuria subsp. halophila (Pall.) B.Mathew & Wendelbo
- Iris spuria var. halophila (Pall.) Sims
- Iris spuria subsp. guldenstaedtiana (Lepech.) Soldano
- Xyridion halophilum (Pall.) Klatt
Див. також
Джерела
- The Plant List.(англ.)
- . Архів оригіналу за 29.10.2013. Процитовано 29.11.2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pi vniki solelyu bni Iris halophila bagatorichna roslina rodini pivnikovih V Ukrayini regionalno ridkisnij vid Maloposhirena dekorativna kultura Pivniki solelyubni Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Pivnikovi Iridaceae Rid Pivniki Iris Vid Pivniki solelyubni I halophila Binomialna nazva Iris halophila Pall 1776OpisTrav yanista roslina 50 100 sm zavvishki Korenevishe purpurovo korichneve slanke rozgaluzhene 1 3 3 sm zavtovshki Koreni tovsti Stebla pryamostoyachi negaluzisti Prikorenevi listki mechopodibni pryamostoyachi abo zlegka zignuti 20 60 sm zavdovzhki i 0 6 2 sm zavshirshki Steblovi listki nechislenni dribni listki obgortki lancetni zagostreni Kvitkonosi nesut po 2 ridshe po 3 5 zhovtih abo blido fioletovih kvitki zavshirshki 5 7 sm Ocvitina skladayetsya z 6 eliptichnih pelyustok roztashovanih v dvoh kolah Pelyustki zovnishnogo kola vidignuti v boki pelyustki vnutrishnogo kola stirchat vverh Trubka ocvitini zavdovzhki 1 sm vtrichi korotsha za zav yaz Tichinok 3 voni zavdovzhki 3 sm Pilyaki zhovti Zav yaz nizhnya zavdovzhki 3 5 4 sm rebrista z tonkim vidovzhenim nosikom Plid tupa cilindrichna korobochka zelenkuvato korichnevogo koloru zavdovzhki 6 9 sm zavshirshki 2 2 5 sm Vona maye 6 poparnozblizhenih silno vistupayuchih reber i nosik 7 14 mm zavdovzhki Nasinnya pomaranchevo korichneve grushopodibne zmorshkuvate zavshirshki 5 6 mm Ekologiya ta poshirennyaRoslina svitlolyubna hocha j perenosit legkij zatinok prote pri povnomu osvitlenni bilsh stijka do hvorob Viddaye perevagu plodyuchim nejtralnim abo slaboluzhnim pomirno zvolozhenim dobre drenovanim gruntam Perenosit zasolennya gruntu j litnyu posuhu ale v takih vipadkah cherez nizku vologist povitrya cvitinnya mozhe ne vidbutisya Zrostaye na stepovih shilah soloncyuvatih bolotah vologih i soloncyuvatih lukah Kvitne u travni chervni plodonosit u lipni serpni Rozmnozhuyetsya vegetativno ta nasinnyam Zapilyuyetsya metelikami Areal pivnikiv solelyubnih prostirayetsya vid pivdnya Shidnoyi Yevropi do Centralnoyi Aziyi j Kitayu Vin ohoplyuye Rumuniyu Moldovu pivden Ukrayini ta Rosiyi zokrema Peredkavkazzya Pivnichnij Kavkaz Zavolzhya pivden Zahidnogo Sibiru Uzbekistan Iran Pakistan Afganistan Kirgizstan Mongoliyu Kitaj zokrema provinciyi Gansu ta Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Znachennya i status viduV Ukrayini pivniki solelyubni zaneseni do Oficijnih perelikiv regionalno ridkisnih roslin Dnipropetrovskoyi Mikolayivskoyi Luganskoyi oblastej Krim togo zahodi shodo yih ohoroni zdijsnyuyutsya v Harkivskij i Doneckij oblastyah Na chiselnist vidu negativno vplivayut vipasannya hudobi zbirannya kvitiv dlya buketiv vesnyani pali Za mezhami Ukrayini vid maye ohoronnij status u Rosiyi de zanesenij do regionalnih Chervonih knig Voronezkoyi Omskoyi Penzenskoyi oblastej Respubliki Kalmikiya Krasnodarskogo ta Stavropolskogo krayu Zavdyaki svoyeridnim vitonchenim kvitam pivniki solelyubni zridka kultivuyut yak dekorativnu roslinu Vid poshirenij perevazhno u sadivnikiv SShA v Ukrayini shirokimu zagalu amatoriv praktichno nevidomij Visadzhuyut jogo navkolo vodojm vikoristovuyut yak tlo dlya bilsh nizkih roslin SistematikaZa kolorom kvitok v mezhah vidu viriznyayut dva pidvidi Iris halophila halophila pelyustki zhovti ta Iris halophila sogdiana pelyustki blido fioletovi abo z zhovtim nigtem Zagalom pivniki solelyubni vidnosyatsya do vidovogo kompleksu Iris spuria s l inkoli yih navit rozglyadayut yak pidvid pivnikiv blakitnih Iris spuria halophila SinonimiIris spuria subsp halophila Pall B Mathew amp Wendelbo Iris spuria var halophila Pall Sims Iris spuria subsp guldenstaedtiana Lepech Soldano Xyridion halophilum Pall KlattDiv takozhSpisok vidiv rodu pivnikiDzherelaThe Plant List angl Arhiv originalu za 29 10 2013 Procitovano 29 11 2014